Вийшла друком книга про українських масонів. Відомі сучасники - Олександр Кривенко та Юрко Покальчук були вільними мулярами (фото)

 

 

Культурологічний журнал "Ї" видав книгу історика Віктора Савченка під назвою "Історична хронологія розвитку вільномулярства в Україні". 

 

В книзі текст дублюється українською та англійською мовами. Цікаво, що крім відомих історичних особистостей, які були масонами (Іван Франко, Симон Петлюра, Михайло Грушевський, Григорій Сковорода, Михайло Драгоманов, Іван Котляревський, Дмитро Бортнянський, Петро Гулак-Артемовський, Павло Скоропадський...) в книзі чи не вперше названі і сучасні українські масони.

 

Щоправда це "брати", яких вже немає серед живих.

 

Книга свідчить, що відомий український письменник Юрко Покальчук, був одним із перших масонів сучасності в Україні. Він був посвячений у вільні мулярі на початку 90-х років минулого століття в Парижі.

 

За книгою, посприяли відновленню вільного мулярства в Україні французькі масони найвищих ступенів українського походження: Любоми-Євген Гузар (двоюрідний брат Святішого Любомира Гузара), Ярослав Мусянович, Мар'ян Кузан та інші. 

 

Іншим українським масоном сучасності був не менш відомий журналіст та громадський діяч Олександр Кривенко. За життя він займав найвищу посаду в вільномулярській ієрархії України - був Великим Провінціним Майстром України Великої Національної Ложі Франції, яка пізніше трансформувалася в незалежну Велику Ложу України.

 

Цікаво, що за книгою, масонська ложа ("Імхотеп до пломеніючої зорі", створена в 2006 році) є і в Івано-Франківську. Проте жодної іншої інформації про неї немає. 

 

 

Довідково:

 

Криве́нко Олекса́ндр Анато́лійович (народився 13 травня 1963, Львів, УРСР — трагічно загинув в автокатастрофі 9 квітня 2003, Скибин, Київська область, Україна) — український журналіст, публіцист, головний редактор, політичний і громадський діяч. Редактор львівських газет «Поступ» і «Post-Поступ». З лютого 1998 до червня 1999 року працював головним редактором «Телевізійної служби новин» на телеканалі 1+1.

Був одним з організаторів та активістів «Товариства Лева». Брав участь у створенні «Меморіалу», Товариства української мови, делегатом Установчого з'їзду Руху, членом президії Громадського комітету опору «За правду!», протягом кількох місяців виконував обов'язки прес-секретаря Форуму національного порятунку. 

Більшу частину його творчого доробку складають статті та есеї. Співавтор (разом з Володимиром Павлівим) культової книжки «Енциклопедія нашого українознавства».

Був членом асоціації «Нова література», віце-президентом Асоціації українських письменників.

Загинув у віці 39-ти років 9 квітня 2003 року вночі о 2:20 в автокатастрофі на трасі Київ-Чернігів-Нові Яриловичі, повертаючись після поминок за загиблим попереднього дня в Іраку відомим українським телеоператором Тарасом Процюком. За кермом автомобіля «Фольскфваген гольф», в якому їхав Кривенко, був співробітник Офісу координатора проектів ОБСЄ в Україні Гізо Грдзелідзе, який теж загинув.

Того ж трагічного дня пам’ять Кривенка вшанували хвилиною мовчання у Верховній Раді України під час відкриття ранкового засідання. Глибокі співчуття родині, друзям і колегам загиблого висловив і Президент України Леонід Кучма.

Похований на Личаківському цвинтарі у Львові, його могила розташована біля центрального входу.

 

 

Ю́рій Володи́мирович Покальчу́к (народився 24 січня 1941, в м. Кременець, Тернопільська область, УРСР — помер 10 вересня 2008 року) — український письменник, перекладач, науковець, кандидат філологічних наук, голова міжнародного відділу Спілки письменників України. Старший брат письменника та психолога Олега Покальчука.

Був членом літературного гурту «Пси святого Юра». Організатор і керівник музичного гурту «Вогні великого міста», який виконує пісні на його тексти.

Був найстаршим учасником мистецького об'єднання "Остання Барикада".

Народився 24 січня 1941 в Кременці (Тернопільська область, Україна) у родині діалектолога, краєзнавця Володимира Покальчука.

Дитинство і юність провів у Луцьку, де закінчив школу, Луцький педінститут. Потім навчався в Ленінградському університеті на факультеті східних мов.

Від 1969 — в місті Київ. 1969–1976 — молодший науковий співробітник Інституту літератури АН УРСР.

  • З 1976 — член Спілки письменників України.
  • З 1994 до 1998 — голова іноземного відділення Спілки письменників України.
  • 1997–2000 — президент Асоціації українських письменників.
  • 2000–2002 — член Національної ради з питань телебачення і радіомовлення.

1992–2000 — ст. н. с. відділу зарубіжної україніки Національної бібліотеки України ім. В. Вернадського. 1994–1998 — голова іноземного відділу СПУ. Президент (1997–2000), віце-президент, член Координаційної ради АУП.

З 31 травня 2007 — почесний член Літературного угруповання «СТАН»

З жовтня 2007 вів свій власний блог.

Помер 10 вересня 2008 від раку в Києві. Похований в Києві на Байковому кладовищі (ділянка № 33).

У колишньому СРСР був першим перекладачем творів славетного аргентинського письменника-культуролога Хорхе Луїса Борхеса. Перекладав Хемінгуея, Селінджера, Борхеса, Кортасара, Амаду, Маріо Варгаса Льйосу, Кіплінга, Рембо та багато інших, написав 17 художніх книг.

Знав 11 іноземних мов, вільно володів польською, англійською, іспанською, французькою мовами.

Автор літературно-критичних праць, 5 збірників поезій, 15 збірників повістей та оповідань, роману «І зараз, і завжди…» (1980, 1981,1985), книги «Українці у Великій Британії» (1999), перекладів творів Ж. Амаду, Х. Л. Борхеса, Х. Кортасара, Р. Кіплінга, А. Рембо та ін., публіцистичних статей. Праця «Сучасна латиноамериканська проза» (1978) за радянських часів була єдиною україномовною монографією про латиноамериканську літературу.

Автор сценаріїв і співпостановник телефільмів. Понад 16 років опікувався малолітніми в'язнями, для яких видавав часопис «Горизонт». У серпні 1996 відвідав місто Бучач як консультант документального фільму «Аґнон» про Ш. Й. Аґнона (1999 року отримав 1-у премію на кінофестивалі в Палермо, Італія).

 

 

 

Українські масони минулого: 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 


22.02.2016 6326 0
Коментарі (0)

19.06.2025
Катерина Гришко

На початку червня 2025 року провели тендерні конкурси на роботи в навчальних закладах на суму майже 40 мільйонів гривень. Фірми відомі та мають кримінальні справи.  

198
16.06.2025
Вікторія Матіїв

Журналістка Фіртки поспілкувалася з керівником Івано-Франківського театру Ростиславом Держипільським, щоб дізнатися, як театр живе і працює під час війни, як народжуються нові вистави, які міжнародні проєкти підтримують українське мистецтво, а також про виклики сучасності і непересічну силу мистецтва в непростий час.

1636
14.06.2025
Вікторія Матіїв

Напередодні Всесвітнього дня донора крові Фіртка поцікавилася, скільки прикарпатців регулярно здають кров, яка підготовка й процедура донації, розпитала у лікарки-трансфузіологині Прикарпатського обласного центру служби крові Марти Щирби, як на потреби крові вплинула війна.  

1181
12.06.2025
Тетяна Дармограй

У першому півріччі 2025 року мобілізацію на Івано-Франківщині проводили з використанням нових електронних систем та оновлених процедур. Які зміни в мобілізації діють та що ще планують удосконалити, розповідає Фіртка.

6615
10.06.2025
Павло Мінка

Калуш зіткнувся з енергетичною та екологічною кризою — мільйонні збитки та виснаження підземних вод загрожують питному водопостачанню міста.  

1800
05.06.2025
Олег Головенський

Про сучасні загрози, що потребують нової парадигми підготовки управлінців і фахівців та про нову освітню програму «Національна безпека», Фіртка поспілкувалася з куратором програми, професором кафедри публічного управління та адміністрування Василем Остап’яком.

2155

Глибше за інших пірнули гностики перших століть християнської ери. Вони дійшли принципового висновку: таємниця часу сусідить з таємницею Бога. Сусідить так близько, так щільно й невіддільно, що її пізнання майже напевно відкриває браму Творця, як найбільшої з таємниць.

248

Світ змінився до невпізнаваності зі стрімким розвитком технологій ми наче живемо у майбутньому. І водночас існують традиції, яким сотні років. Одна з таких  релігійних традицій — це шанування мощей святих у християнстві.

803

Ані висока освіченість, ані шляхетна спадковість, ані залучення до незлобивих віровчень не породжують усвідомленого гуманізму «просто так».

905

Звичайно знаковою подією у християнській сім`ї є перша сповідь і причастя дитини, але  цю важливу сакральну подію  батьки часто нівелюють, зміщуючи акценти з важливого на другорядне.  

1478
12.06.2025

Все більше людей відмовляються від дієт і переходять до інтуїтивного харчування — підходу, що вчить слухати тіло, а не рахувати калорії.  

556
08.06.2025

Здорове харчування не лише підтримує фізичний стан, а й допомагає залишатись стійкими перед труднощами та випробуваннями.  

1645
02.06.2025

На Прикарпатті завершується весняна посівна кампанія.  

1533
16.06.2025

У селі Гошів, що на Івано-Франківщині, на Ясній Горі розташований монастир Чину святого Василія Великого. Зокрема, на дзвіниці Гошівського монастиря знаходиться один з чотирьох карильйонів України.  

445
13.06.2025

Старий сидів біля оазису, біля входу в одне близькосхідне місто. До нього підійшов юнак і запитав...

3533
07.06.2025

Восьмого та дев'ятого червня християни відзначатимуть свято Трійці.  

3669
01.06.2025

У селі Гошів, що на Івано-Франківщині, на Ясній Горі розташований монастир Чину святого Василія Великого. Зокрема, на дзвіниці Гошівського монастиря знаходиться один з чотирьох карильйонів України.  

7245
16.06.2025

В Івано-Франківську з 15 по 20 червня відбуватиметься Шекспірівський фестиваль, організатором якого є Івано-Франківський національний академічний драматичний театр імені Івана Франка.   

467
19.06.2025

Депутати Верховної ради України 18 червня 2025 року підтримали в цілому законопроєкт № 11469 про множинне громадянство.   

211
16.06.2025

Більше довіряють Президенту мешканці Заходу — серед них 73% довіряють Володимиру Зеленському проти 61-63% в інших регіонах.  

958
15.06.2025

На думку прем'єр-міністра Польщі Дональда Туска, протистояння між Ізраїлем та Іраном переростає в повномасштабну війну в регіоні.  

380
10.06.2025

Більшість мешканців західних областей — 60% — усе ще готові терпіти війну стільки, скільки буде потрібно. Утім, це на 19% менше, ніж у лютому 2024 року.  

588