Літній чоловік із дорослим сином зайшли у вагон поїзда і сіли на свої місця. Хлопець сів біля вікна.
Тільки-но поїзд рушив, хлопець висунув руку у вікно, щоб відчути потік повітря, і раптом захоплено закричав:
- Тату, дивись, усі дерева біжать назад!
Той тільки усміхнувся на ці слова. Поряд із чоловіком сиділа подружня пара. Вони були трохи спантеличені тим, що молодий чоловік поводить себе, як мала дитина.
Зненацька молодик знову захоплено закричав:
- Тату, ти бачиш озеро і тварин! Хмари їдуть разом з поїздом!
Пара спантеличено спостерігала за дивною поведінкою молодика, у якій його батько, як видається, не помічав нічого дивного.
Пішов дощ, і його краплі торкнулися руки молодої людини. Він знову зрадів і заплющив очі. І потім вигукнув:
- Тату, іде дощ, і вода торкається мене! Бачиш, тату?
Бажаючи хоч чимось допомогти, пара, що сиділа поряд, спитала літнього чоловіка:
- Чому ви не поведете сина у якусь клініку на консультацію?
Літній чоловік відповів:
- Ми щойно з клініки. Сьогодні у мого сина вперше в житті з’явився зір
Як часто не цінуємо простих речей, звикаючи до них!
«365 притч на щодень» - видавництво «Свічадо» 2013 (с)
