Вічні вартості

 

 

 

Від Війська Запорізького нам лишилися чудові образи, легенди, розкішні пісні, кращі риси нашого національного характеру і незнищенне бажання все це повторити.

Від УНР, ЗУНР та отаманщини ми маємо попіл героїв, який можемо носити біля серця, непогану мемуарну спадщину і, до речі, вельми симпатичний пісенний доробок.

Від ОУН-УПА нам лишилися грандіозні постаті «лицарів абсурду». Страшне ХХ століття важко було здивувати чимось страшним. Нам вдалося.

Ось уже завершується час, відведений історією нинішній «Державі Україна». І що по нас лишиться нащадкам, якщо залишаться нащадки? Бог явно готував нас до високої трагедії, але ми захотіли бути персонажами анекдоту. Так ось, жодного вартісного анекдоту не спродукували ці 20 років безслав‘я.

У чому причина? У відсутності в наших головах вірних понять та уявлень. Древлє українці зазвичай рухались вірним шляхом у протилежному напрямку. Нині вони не знають за існування шляху.

Наші великі попередники терпіли поразки у боротьбі за Україну. Наші нещасливі попередники мріяли зі неї, але не сміли за Україну боротися. А ми за неї не здогадуємося. Тобто, ми обсервуємо територію, використовуємо назву, набір історичних відомостей і лексичних фонем. Те саме ми робимо щодо Скіфії. Можна цікавитися Скіфією чи такою собі Сарматією, копирсатися в сарматських похованнях, написати дисертацію, об‘явити себе нащадками сарматів, впроваджувати «сарматизм» як стиль, але воювати за Сарматію неможливо. Я пробував. Не виходить.

Наші попередники мали на руках, під ногами і в серцях те, за що борються. Для них Україна – це їхні родини, спосіб життя, поведінкові стереотипи, психічні реакції, живий асоціативний ряд, зрештою побутова культура. Для них достатньо було спалити сільраду, щоб усе це розквітало, вибухоподібно, як яблуневий сад навесні.

У нас є сільрада, а саду нема. Ще є обленерго. Але для здобуття обленерго потрібні якості не гайдамака, а шинкаря.

 

Втім, відсутність живого тіла України ще не найбільша трагедія. Зрештою, сяк-так можна обійтися фольклором та трансцендентним «духом народу», який містичним способом клонує основні національні особливості зі століття в століття.

Значно гіршою прикрістю є не відсутність усвідомлення власної нації, але фатальне нерозуміння сутності нації загалом. Лише за двадцять років безслав‘я ми почали здогадуватися, що без слави все воно якось не працює, і що слава не модернізується, що нині вона полягає в тому самому, що й тисячу років тому.

Завжди легко ілюструвати євреями. Так ось: слава Ізраїлю – не в шекелі, не в його ювелірній промисловості, а в діях його військово-повітряних сил, акціях спецназу, самопожертві танкістів та воєннопоселенців (з часу Ісуса Навина ніщо не змінилося). Лише завдяки цій славі євреї чіпляються за обітовану землю, цю славу перетворюють на хай-тек.

Життєва сила нації не в трубопроводах, а в готовності до самопожертви в ім‘я честі. Це неприємно усвідомлювати, бо важко відганяти від себе думки, що такою жертвою непогано було б стати тобі самому.

Якщо це так, тоді чому навіть таки флагмани української журналістики, як Мустафа Найєм, Вахтанг Кіпіані та Віталій Портніков навіюють нам не золоту мрію за шахідізм в ім‘я Христа, але грають стару платівку за вибори, процедури і «не піддаватися на провокації»?

Нам, людям, які народилися до того, як ЦК КПУ було перейменоване на адміністрацію президента, безсенсово проповідувати вічні істини (щасливе виключення – хіба що ви, читачу). Проте, якщо молоді люди повсякчас читатимуть про те, що вони мають захистити свою честь саме в той спосіб, яким це робив Бандера і що слава складається саме з тих інгредієнтів, якими їхні однолітки користуються в Дагестані, то хтось із них не витримає і нарешті зробить це.

Ми, українці, замість повернутися до вічних прадавніх вартостей, вічно обираємо вартості застарілі. Натхнення до Євросоюзу ми відчули саме тоді, коли всі стверджують, що криза Єврозони не завершиться ніколи.

Багато зроблено для пропаганди європейських вартостей, проте значну їхню частину від нас приховують: Європа – це не тільки права людини, але й свобода, яку ці «права» покликані скасувати. Європейські вартості – це реконкіста, шляхетність, витонченість, мощі святого Якова, і все це ніяк не узгоджується ні з єврофутболом, ні з «євробаченням».

Краща (донецька) частина українського суспільства вирішила здаватися Москві не тоді, коли та собою щось являла, але саме нині, коли ціни на енергоносії падають, коли в російському суспільстві дивовижно наростає ненависть до себе, коли Захід полишає політику заціловування Путіна, коли джихад на Північному Кавказі отримує нове дихання, коли стратегічні мрії Росії звелися до однієї інтенції: стати сировинним додатком Китаю.

Браття й сестри! Ні Євросоюз, ні тим паче Росія – нашою виключною метою має бути інтеграція з Царством Небесним.

Орієнтація на справжні вартості спрацьовує! Багато хто з книжників, фарисеїв і просто підарасів нарікали на скандали на суді над народним месником Віталієм Запорожцем. Буцім не варто ображати суддів, штовхатися з міліцією, танцювати на суддівському столі, бо все це тільки погіршує справу.

Але виявилося, що бунт має рацію! Звинувачення перекваліфікувало справу з "убивства мента при виконанні..." (довічне ув'язнення) на звичайне рідне "навмисне вбивство". Відтепер Віталію загрожує лише від 7 до 15. Поза сумнівом, це успіх саме вічних вартостей. За честь нині дають лише від 7 до 15. Перед нами сяючі перспективи, браття.

 

 

Дмитро Корчинський,

 

Братство


Коментарі (0)

19.06.2025
Катерина Гришко

На початку червня 2025 року провели тендерні конкурси на роботи в навчальних закладах на суму майже 40 мільйонів гривень. Фірми відомі та мають кримінальні справи.  

296 1
16.06.2025
Вікторія Матіїв

Журналістка Фіртки поспілкувалася з керівником Івано-Франківського театру Ростиславом Держипільським, щоб дізнатися, як театр живе і працює під час війни, як народжуються нові вистави, які міжнародні проєкти підтримують українське мистецтво, а також про виклики сучасності і непересічну силу мистецтва в непростий час.

1675
14.06.2025
Вікторія Матіїв

Напередодні Всесвітнього дня донора крові Фіртка поцікавилася, скільки прикарпатців регулярно здають кров, яка підготовка й процедура донації, розпитала у лікарки-трансфузіологині Прикарпатського обласного центру служби крові Марти Щирби, як на потреби крові вплинула війна.  

1188
12.06.2025
Тетяна Дармограй

У першому півріччі 2025 року мобілізацію на Івано-Франківщині проводили з використанням нових електронних систем та оновлених процедур. Які зміни в мобілізації діють та що ще планують удосконалити, розповідає Фіртка.

6653
10.06.2025
Павло Мінка

Калуш зіткнувся з енергетичною та екологічною кризою — мільйонні збитки та виснаження підземних вод загрожують питному водопостачанню міста.  

1807
05.06.2025
Олег Головенський

Про сучасні загрози, що потребують нової парадигми підготовки управлінців і фахівців та про нову освітню програму «Національна безпека», Фіртка поспілкувалася з куратором програми, професором кафедри публічного управління та адміністрування Василем Остап’яком.

2170

Глибше за інших пірнули гностики перших століть християнської ери. Вони дійшли принципового висновку: таємниця часу сусідить з таємницею Бога. Сусідить так близько, так щільно й невіддільно, що її пізнання майже напевно відкриває браму Творця, як найбільшої з таємниць.

254

Світ змінився до невпізнаваності зі стрімким розвитком технологій ми наче живемо у майбутньому. І водночас існують традиції, яким сотні років. Одна з таких  релігійних традицій — це шанування мощей святих у християнстві.

812

Ані висока освіченість, ані шляхетна спадковість, ані залучення до незлобивих віровчень не породжують усвідомленого гуманізму «просто так».

907

Звичайно знаковою подією у християнській сім`ї є перша сповідь і причастя дитини, але  цю важливу сакральну подію  батьки часто нівелюють, зміщуючи акценти з важливого на другорядне.  

1482
12.06.2025

Все більше людей відмовляються від дієт і переходять до інтуїтивного харчування — підходу, що вчить слухати тіло, а не рахувати калорії.  

564
08.06.2025

Здорове харчування не лише підтримує фізичний стан, а й допомагає залишатись стійкими перед труднощами та випробуваннями.  

1647
02.06.2025

На Прикарпатті завершується весняна посівна кампанія.  

1535
16.06.2025

У селі Гошів, що на Івано-Франківщині, на Ясній Горі розташований монастир Чину святого Василія Великого. Зокрема, на дзвіниці Гошівського монастиря знаходиться один з чотирьох карильйонів України.  

457
13.06.2025

Старий сидів біля оазису, біля входу в одне близькосхідне місто. До нього підійшов юнак і запитав...

3536
07.06.2025

Восьмого та дев'ятого червня християни відзначатимуть свято Трійці.  

3673
01.06.2025

У селі Гошів, що на Івано-Франківщині, на Ясній Горі розташований монастир Чину святого Василія Великого. Зокрема, на дзвіниці Гошівського монастиря знаходиться один з чотирьох карильйонів України.  

7251
16.06.2025

В Івано-Франківську з 15 по 20 червня відбуватиметься Шекспірівський фестиваль, організатором якого є Івано-Франківський національний академічний драматичний театр імені Івана Франка.   

473
19.06.2025

Депутати Верховної ради України 18 червня 2025 року підтримали в цілому законопроєкт № 11469 про множинне громадянство.   

233
16.06.2025

Більше довіряють Президенту мешканці Заходу — серед них 73% довіряють Володимиру Зеленському проти 61-63% в інших регіонах.  

967
15.06.2025

На думку прем'єр-міністра Польщі Дональда Туска, протистояння між Ізраїлем та Іраном переростає в повномасштабну війну в регіоні.  

383
10.06.2025

Більшість мешканців західних областей — 60% — усе ще готові терпіти війну стільки, скільки буде потрібно. Утім, це на 19% менше, ніж у лютому 2024 року.  

590