Вибори 2012 на Прикарпатті. Дерибан електорату

 

Чим ближче «час пік» в українському політичному житті – вибори до Верховної Ради України, тим за щораз збільшується кількість припущень, думок й прогнозів щодо можливого розкладу політичної гри восени 2012 року. Не є виключенням у цьому процесі й Прикарпаття.


Цьогоріч вибори відбуватимуться за дещо зміненим сценарієм. На зміну пропорційній системі прийшла нова-стара змішана – тобто половина складу ВРУ обиратиметься за партійними списками, а половина – голосуванням за окремих кандидатів, висунутих по мажоритарних округах.


В День Соборності українські опозиційні сили оголосили про спільність дій під час виборів до Верховної Ради України. Навіть спільну заяву привселюдно підписали. Однак, судячи з тих коментарів, що прозвучали опісля, стає зрозумілим, що амбіції політиків є поки що далекими від досягнення компромісу на практиці – на кону занадто великі ставки. Тим не менше, у заяві йдеться про формування на Парламентських виборах єдиного списку кандидатів від опозиції по мажоритарних округах.


Оскільки питання мажоритарної частини цьогорічних виборів є ще доволі відносним, спробуємо окреслити іншу сторону – загальні шанси політичних сил на Прикарпатті.
Нині маємо декілька більш-менш впливових політичних гравців, в планах яких 100% є бажання участі в роботі ВРУ наступного скликання.



Партія Регіонів. Провладна політична сила, яка, на фоні невдач в Східній Україні, безперечно, за минулий рік намагалася отримати бонуси в області. Свідчення того – максимальна прагматизація політики: дітям – садки, людям – гідне медичне обслуговування, селянам – казки про дотації.


Те, що «регіонали» максимально зосереджуються на Прикарпатті вже давно не секрет. Вступ впливових людей краю в члени партії (М. Вишиванюк, Р. Гусак) – тому свідчення. А нещодавно губернатор ввійшов до складу Політради ПР, що покликане символізувати вагу регіону у політиці партії. Як не як – будують «писанкове Прикарпаття».


Попри те, що губернатор відверто сказав, що участі у виборах не братиме, оскільки його царина тут – на місці. Його присутність у складі партії змушує голосувати за «регіонів» тих, хто симпатизує самому очільнику Франківщини.
Завдяки підсиленню свого бойового складу й вдало продуманій інформаційній політиці, навіть попри загальноукраїнську тенденцію до розчарування у владі, припустимо, що «біло-блакитні» свого тут не втратять.


БЮТ. Окрім гучного популізму, від БЮТ на Франківщині поки що користі мало. Політична сила, схоже, ніяк не може оговтатися від психологічного удару через арешт їхнього лідера. Чітко централізоване одноосібне керівництво Тимошенко далося взнаки після її арешту. А скорочення фінансування й відверта відсутність чіткої пропаганди, змушує задуматися над політикою партії в регіоні.


Поки йде пошук нового лідера-жінки (інакше й бути не може), прикарпатським «бютівцям», залишається хіба що виголошувати політичні заяви на сесіях місцевих рад й коментувати події, що відбуваються у Києві, чи то вже на Харківщині.
Хоча, не всім ще набрид цирк із в’язницею. Скривджених у нас, як правило, люблять. Безперечно, політсила матиме підтримку на майбутніх виборах, хоча, можливо й не таку переконливу як у 2007 році.


ВО «Свобода». Чи не єдина політична сила, яка, вдало спекулюючи на загострених національних почуваннях галичан, торує собі шлях до парламенту. Дозволяє їй у цьому своєрідний «адмінресурс» – «свободівці» становлять більшість у міській й обласній радах, що дає їм право вирішального голосу у прийнятті вагомих рішень місцевої господарки. А, як відомо, населення в першу чергу хвилюють питання насущного життя, а не аморфні обіцянки. Отож, «свободівці» таким чином осідлали виграшного для себе коня.


І навіть, попри інформаційну війну, яку, за словами представників ВО «Свобода» ведуть проти них місцеві мас-медіа, дана партія входить у трійку лідерів симпатій серед прикарпатців. Тепер головне не розгубити отриманих преференцій й отримавши голоси на виборах – не перетворитися на тушок.


Наша Україна. Бренд Нашої України на Прикарпатті переживає не найкращі часи. Тепер вона асоціюється виключно із окремими прізвищами, згадка яких, наштовхує на думку про їхнє нереалізоване партійно-владне минуле.
Неодноразово говорилося про ребрендинг цієї політичної сили. Проте, поки що до нього руки в очільників партії не доходять.


Щодо партійних шансів, то вони виглядають доволі аморфними. Розчарування й асоціативна складова партії із помаранчевим минулим є доволі відчутною. Успіх їй можуть принести хіба що відомі прізвища з партійного списку, які своїм авторитетом і діяльністю визначають рівень громадської прихильності.



Фронт змін. У той час, коли центральний осередок партії на чолі з Арсенієм Яценюком асоціює себе як головного опозиціонера країни, місцеві ж партійці тихо відсиджуюся в тіні. Єдиними, хто на фоні затишшя хоч якось проявляє себе – є молодіжне крило партії. Вже доволі давно вони активно «прочищають» вухо влади. Поки що безрезультатно.
Партійці, однозначно, за умови активної передвиборчої пропаганди матимуть підтримку серед виборців. Зіграє роль й особа лідера партії, яка серед пересічних франківців ще викликає симпатію. Окрім того, у партії є ряд впливових членів, які можуть посилити участь партії у майбутньому складі ВРУ.


УДАР. «УДАР Віталія Кличка» - своєрідне відкриття в прикарпатському політичному просторі 2010 року. Тоді, вдало організована передвиборча агітаційна робота практично за місяць дала доволі позитивний результат новоствореній партії на виборах до місцевих рад. Зараз же, політична сила, електорат якої – молоді прикарпатці, апелює до необхідності оновлення політичної еліти, альтернативу якій пропонує своїми партійцями. Нещодавнє підсилення її складу  амбітним політиком – Юрієм Соловєм – тому наочний доказ. В принципі, зиск від цієї угоди повинні мати обидва політичні актори.



Громадська позиція. Ще одна політична сила, яка, однак, на Прикарпатті ще не має численних прихильників. Обличчя партії – її лідер – Анатолій Гриценко – людина доволі розумна, виважена й не без досвіду. І, в принципі, усі асоціації в краї, поки що пов’язані тільки з ним.


За півроку до виборів маємо такий стан справ на Івано-Франківщині. Хоча, це тільки початок. Більшість політичних сил зараз акумулюють усі свої резерви, щоб у визначений час активно включитися у передвиборчі змагання.
Однак, хотілось би зазначити, що для нині опозиційних політичних сил вигідніше було б об’єднатися й розподілити сфери впливу в мажоритарних округах. Про що зараз і йдуть перемовини.


До слова, вже з’явилася попередня інформація про те, що  визначилася трійка головних претендентів на поділ мажоритарних округів в області. Проте, все це питання часу. На разі, ми можемо висловлювати тільки припущення.


Коментарі (2)

Ghbrhf 2012.01.25, 13:29
Свободівці входять у більшість обласної ради своїми 18-ма мандатами, а не становлять більшість! Будьте уважні
675 2012.01.27, 07:59
А трійка лідерів це хто, невдахо? Лідерство партій пожна оцінювати по результатах які показав список, але аж ніяк не пенсіонери з нашої україни, партії Литвина та інших привидів. Стаття - бездарне замовне барахло проти молодих лідерів.
11.07.2026
Ігор Бартків

Цього тижня The Economist віддав обкладинку одному з найбагатших росіян і провів із ним майже 60 годин у розмовах.

178
07.07.2026
Вікторія Матіїв

В інтерв'ю журналістці Фіртки Ірина Онищук розповіла, чому театр сьогодні став своєрідною терапією, як війна змінила глядачів і самих митців, що найчастіше турбує військових після повернення з фронту та чому віра в людей залишається її головною опорою.

701
03.07.2026
Олександр Мізін

Корупційна схема чи «ринкова реальність»? Поки МВФ наполягає на підвищенні тарифів для населення, монополісти отримують надприбутки.  

2035 1
30.06.2026
Вікторія Матіїв

«Іван пішов воювати, бо для нього це було питання честі й відповідальності. Він не зміг залишитися вдома, коли країна потребувала захисту», — згадує Тетяна Майка свого чоловіка, полеглого захисника Івана Майку.

3113
24.06.2026
Тетяна Ткаченко

Коли у 2014 році загинув її двоюрідний брат Петро Остапчук, Надія Довганюк зрозуміла, що хоче бути поруч із тими, хто переживає біль війни. Попри стереотипи та недовіру, вона стала першою жінкою-капеланкою в Українській греко-католицькій церкві.

2587 2
15.06.2026
Вікторія Матіїв

В інтерв'ю журналістці Фіртки Мирослава Полатайко розповіла про свій шлях у професії, роботу за лаштунками театру, народження ролей і те, як війна змінила відчуття сцени.

5350

Закупівлі, відбудова, регіони і роль бізнес-мереж у тому, щоб публічні гроші працювали на спроможність, а не лише на звітність.

466

Коли людина вперше заходить до православного або греко-католицького храму, тобто храму східного візантійського обряду, то її погляд майже завжди зупиняється на священникові.

629

З приходом у вересні 1939-го на Гуцульщину нової, ще не знаної робітничо-селянської влади почались нові проблеми. Точніше ті ж клопоти, що були й за Польщі, але які тепер вирішувані по-новому.

1103
08.07.2026

Багато людей під час застуди п'ють гарячий чай із медом, вважаючи його одним із найкращих домашніх засобів. Мед справді містить біологічно активні речовини, однак фахівці радять не додавати його в окріп.

8448
03.07.2026

У наші дні вуглеводи є "ворогом", а деякі "експерти" пропагують продукти з високим вмістом жирів. Якщо у вас високий кров'яний тиск, то не обов'язково жертвувати вуглеводами.  

10922
30.06.2026

Замість обмежень, радять зважати на контекст, баланс у раціоні та якість продуктів.  

5307
08.07.2026

У вівторок, сьомого липня, Хресто-Воздвиженський Манявський чоловічий монастир — Манявський скит — відзначив храмове свято, День пам’яті своїх засновників — преподобних Іова та Феодосія Манявських.

695
06.07.2026

У Погоні на Івано-Франківщині відбувся XVII Міжнародний з’їзд Апостольства Матері Божої Покровительки Доброї Смерті. Паломники зібралися на спільну молитву за мир в Україні, взяли участь в Архієрейській Божественній Літургії та вшанували пам'ять полеглих захисників.

557
04.07.2026

Священник наголошує: християнство завжди існувало як спільнота, а не індивідуальна релігія.

22620
29.06.2026

Родини військових, які втратили близьких або чекають звістки про зниклих безвісти, найчастіше шукають не простих відповідей, а підтримки.  

916
07.07.2026

Палац Потоцьких — не лише пам’ятка архітектури в центрі Івано-Франківська. Це живий культурний осередок, де історія, наука, мистецтво та креативні ініціативи переплітаються у щоденній роботі простору.

5440
03.07.2026

Президент Польщі Кароль Навроцький (колишній боксер і сутенер, яким його називають політичні опоненти) нещодавно очолив рейтинг довіри серед польських політиків із рекордними 54,8%. 

1075
26.06.2026

Законодавча пропозиція щодо об'єднання Румунії з Молдовою, була схвалена румунською Палатою депутатів без голосування завдяки завершенню терміну розгляду ініціативи.  

1075
18.06.2026

Ухвалені Верховною Радою зміни до Бюджету-2026 дозволять суттєво розширити програми соціального захисту для військовослужбовців.

1347
16.06.2026

Баланс на фронті змінився на користь України, а час більше не працює на Володимира Путіна, — переконаний американський політолог та колишній посол США у РФ Майкл Макфол. Також він наводить вісім ознак того, що Росія програє свою війну.  

1637