«Важливо бути готовими до цього», — івано-франківський психіатр розповів, як підтримати військовослужбовців з ПТСР

фото: Depositphotos


Посттравматичний стресовий розлад (ПТСР) — це психічний розлад, який виникає внаслідок переживання однієї чи кількох подій, які ушкоджують психіку.

Як підтримати військовослужбовців з посттравматичним стресовим розладом, які повернулись додому, журналістці Фіртки розповів завідувач кафедри психіатрії, наркології та медичної психології Івано-Франківського національного медичного університету, доктор медичних наук Михайло Пустовойт.

Зі слів психіатра, для підтримки, зокрема і воїнів, в Івано-Франківську відкрили Центр ментального здоров’я, де активно займаються психоосвітою та просвітницькою діяльністю серед населення.

«У першу чергу розповідаємо про тривожні розлади, про реакцію горя та депресію, а згодом плануємо підняти тему ПТСР, аби люди знали, що з ними відбувається. Проблема якраз і полягає в тому, що люди часто не усвідомлюють, що з ними відбувається.

Наприклад, військовий, повертаючись додому з фронту, може сприймати наближення дружини, яка хоче його обійняти, як загрозу.

Це неконтрольоване наближення може викликати в нього бажання відштовхнути її. Дружина, своєю чергою, може почати думати, що він її розлюбив через те, що не був вдома пів року чи рік.

У її свідомості виникають питання: "Він що, не сумував за мною? Можливо, знайшов когось іншого?"», — каже Михайло Пустовойт.

Психіатр додає, водночас у військового може бути відчуття, що дружина не розуміє, через що він пройшов, і військовий може хотіти, аби його не турбували та навіть не розмовляли.

«У такі моменти йому хочеться поспати або побути в тиші. Деякі бійці не в змозі спати в ліжку поруч з дружиною і виходять на вулицю, виривають окоп і сплячи там.

Найголовніше, щоб їхні близькі усвідомлювали, що це спалах травматичного синдрому. Важливо були готовими до цього.

Тому перше, що ми робимо — проводимо психоосвіту, пояснюючи, які реакції можуть виникати внаслідок травми, і як з цим можна працювати, а також, як сприймати ці зміни».

Окрім того, підкреслює Михайло Пустовойт, є випадки, коли близьке оточення може стати головною підтримкою для людини, яка пережила травму, навіть без фахової допомоги.

«Такі випадки дійсно трапляються, і я не належу до тих фахівців, які вважають, що лише психіатр чи психотерапевт можуть допомогти.

Іноді життя складається таким чином, що людина проходить через період відновлення завдяки підтримці близьких, і раптово вона знову включається в повсякденне життя, відновлюючи свою здатність функціонувати в соціумі.

Проте близьким важливо розуміти, що людина, яка повернулася з війни або пережила іншу значну травму, носить з собою досвід, який суттєво відрізняється від того, що є нормою в цивільному житті. Вони стали носіями катастрофічного досвіду, який змінює їхнє сприйняття світу».

Найменше, що близькі можуть зробити — це бути обережними та дати час на відновлення взаєморозуміння.

«Це означає, що необхідно бути терплячими, не поспішати з вимогами чи очікуваннями, і давати людині простір для адаптації.

Важливо також зрозуміти, що підтримка може бути дуже різною і має бути гнучкою — іноді це просто побути поруч, іноді — готовність слухати або допомогти знайти фахову допомогу.

Наприклад, коли в людини зламана нога, ви ж не вимагатимете від неї, щоб вона бігала, і не ображатиметеся на те, що вона не хоче щоранку займатися фізичними вправами. Ви не будете створювати з цього проблему, а просто зрозумієте, що в людини зламана нога.

Так само і з душевними травмами. Людина не може відразу «включитися» і почати розв'язувати побутові проблеми, як-то турбота про дітей-підлітків чи хворих батьків. Вона перевантажена травматичним досвідом, який пережила.

Ці душевні рани потребують часу для загоєння. Найкраще, що можна зробити — це бути терпеливими та не поспішати. Можна доброзичливо залучати людину до простих, механічних справ, що не вимагають великої емоційної напруги».

Також, наголошує психіатр, важливо не реагувати на поведінку людини, як на особисту образу, адже травмована людина часто діє так, ніби травматична подія триває досі, і тому вона захищається, наче загроза ще існує.

«Тому її реакції не можна сприймати персонально — це захисний механізм, спрямований на збереження емоційної рівноваги в умовах постійної внутрішньої напруги».

Більше читайте у матеріалі: «Нормальна реакція людської душі на надмірне потрясіння», — психіатр Михайло Пустовойт про симптоми та лікування ПТСР.


Підписуйтесь на канал Фіртки в Telegram, читайте нас у Facebook, дивіться на YouTubе. Цікаві та актуальні новини з першоджерел!


Читайте також:

Посилює проблеми: як війна вплинула на кількість випадків серцево-судинних захворювань серед прикарпатців

"Кожна людина реагує по-своєму": прикарпатцям розповіли, як війна впливає на психічне здоров'я

"Вижив — винний": що таке синдром вцілілого та як не картати себе за те, що ти у безпеці 


Коментарі ()

16.07.2026
Тетяна Ткаченко

Викладач Карпатського національного університету імені Василя Стефаника Юрій Довган не мріяв стати героєм. Просто вважав, що не має права залишитися осторонь. Провів останні пари, попрощався зі студентами й пішов шукати шлях до війська. З п'ятої спроби його прийняли. Про службу в Силах оборони, труднощі після звільнення з армії, адаптацію та роботу зі студентами ветеран розповів журналістці Фіртки. 

746
11.07.2026
Ігор Бартків

Цього тижня The Economist віддав обкладинку одному з найбагатших росіян і провів із ним майже 60 годин у розмовах.

564
07.07.2026
Вікторія Матіїв

В інтерв'ю журналістці Фіртки Ірина Онищук розповіла, чому театр сьогодні став своєрідною терапією, як війна змінила глядачів і самих митців, що найчастіше турбує військових після повернення з фронту та чому віра в людей залишається її головною опорою.

1036
03.07.2026
Олександр Мізін

Корупційна схема чи «ринкова реальність»? Поки МВФ наполягає на підвищенні тарифів для населення, монополісти отримують надприбутки.  

2308 1
30.06.2026
Вікторія Матіїв

«Іван пішов воювати, бо для нього це було питання честі й відповідальності. Він не зміг залишитися вдома, коли країна потребувала захисту», — згадує Тетяна Майка свого чоловіка, полеглого захисника Івана Майку.

3399
24.06.2026
Тетяна Ткаченко

Коли у 2014 році загинув її двоюрідний брат Петро Остапчук, Надія Довганюк зрозуміла, що хоче бути поруч із тими, хто переживає біль війни. Попри стереотипи та недовіру, вона стала першою жінкою-капеланкою в Українській греко-католицькій церкві.

2829 2

Закупівлі, відбудова, регіони і роль бізнес-мереж у тому, щоб публічні гроші працювали на спроможність, а не лише на звітність.

697

Коли людина вперше заходить до православного або греко-католицького храму, тобто храму східного візантійського обряду, то її погляд майже завжди зупиняється на священникові.

866

З приходом у вересні 1939-го на Гуцульщину нової, ще не знаної робітничо-селянської влади почались нові проблеми. Точніше ті ж клопоти, що були й за Польщі, але які тепер вирішувані по-новому.

1341
13.07.2026

Війна та стрес суттєво впливають на харчові звички.

10223 2
08.07.2026

Багато людей під час застуди п'ють гарячий чай із медом, вважаючи його одним із найкращих домашніх засобів. Мед справді містить біологічно активні речовини, однак фахівці радять не додавати його в окріп.

8703
03.07.2026

У наші дні вуглеводи є "ворогом", а деякі "експерти" пропагують продукти з високим вмістом жирів. Якщо у вас високий кров'яний тиск, то не обов'язково жертвувати вуглеводами.  

11149
15.07.2026

З 3 по 9 серпня у селі Погоня відбудеться дитячий християнський табір «7 дарів Святого Духа. Веселі канікули з Богом – 2026».

374
12.07.2026

Із 17 до 19 липня у Калуші відбудуться урочистості з нагоди перебування мощей святого Івана Хрестителя.

656
08.07.2026

У вівторок, сьомого липня, Хресто-Воздвиженський Манявський чоловічий монастир — Манявський скит — відзначив храмове свято, День пам’яті своїх засновників — преподобних Іова та Феодосія Манявських.

978
06.07.2026

У Погоні на Івано-Франківщині відбувся XVII Міжнародний з’їзд Апостольства Матері Божої Покровительки Доброї Смерті. Паломники зібралися на спільну молитву за мир в Україні, взяли участь в Архієрейській Божественній Літургії та вшанували пам'ять полеглих захисників.

787
11.07.2026

Театр не може оминути тему війни, однак не повинен буквально відтворювати її на сцені. Натомість сьогодні він має давати людям підтримку, надію та сили жити далі.  

506
14.07.2026

Із дев'яти народних депутатів, обраних від Івано-Франківщини, п'ятеро підтримали документ, одна депутатка утрималася, ще четверо не підтримали його різними способами.

930
03.07.2026

Президент Польщі Кароль Навроцький (колишній боксер і сутенер, яким його називають політичні опоненти) нещодавно очолив рейтинг довіри серед польських політиків із рекордними 54,8%. 

1366
26.06.2026

Законодавча пропозиція щодо об'єднання Румунії з Молдовою, була схвалена румунською Палатою депутатів без голосування завдяки завершенню терміну розгляду ініціативи.  

1334
18.06.2026

Ухвалені Верховною Радою зміни до Бюджету-2026 дозволять суттєво розширити програми соціального захисту для військовослужбовців.

1561