В Івано-Франківську продовжують працювати зали ігрових автоматів


/data/blog/35999/97bdfcde37c2557734cd795f1792d1ac.jpg
 

Азартний бізнес по-україн-ськи, оголошений поза законом за уряду Тимошенко ще у 2009 році, формально заборонений і сьогодні. Але на ділі зали з гральними автоматами, замасковані під «інтернет-клуби», або ж найчастіше взагалі без будь-яких розпізнавальних знаків – лише з яскравими кольорами на вході, повним ходом працюють по всій Україні, зокрема й у Івано-Франківську.

 

І хоч, згідно із законом, на організаторів нелегальної діяльності накладають нічогенький штраф у розмірі восьми тисяч мінімальних заробітних плат, що нині еквівалентно більш ніж 9 мільйонам гривень, та притягають до кримінальної відповідальності, ні одне, ні друге місцевих спритників-координаторів підпільного азарту не лякає. Отож, де і як у Івано-Франківську за гроші випробовують свій фарт, та чому міліція цього «не помічає» – з’ясовував кореспондент «Західного кур’єра».

«Лас-Вегас» по-івано-франківськи
Де саме провести своє «дозвілля», в азартних іванофранківчан голова не болить. Приміщення, де працюють однорукі бандити чи комп’ютери з такими ж програмами,  завсідники, та й звичайні перехожі можуть впізнати за нехитрими зовнішніми ознаками: заклеєні плівкою вікна, зачинені двері. Інколи на замок, інколи – й ні. Часто-густо над входом немає вивіски або ж красується напис «інтернет-клуб».
Пригледівши підходящу за всіма вище переліченими прикметами «контору», вирішую зробити власний експеримент. Заходжу ще завидна в післяобідню пору в досить непримітний, з чорними наліпками замість вікон, заклад на вулиці Привокзальній, 9, поблизу кафе «На гребені хвилі».
За законами жанру, вивіска над входом відсутня, проте двері у заклад привідчинені. Всередині досить великий, темний зал, де молоді хлопці та вже старші дядьки компаніями по кілька чоловік загіпнотизовано посхилялися над екранами чи то комп’ютерів, чи то гральних автоматів – через повну відсутність денного світла одразу й не розгледиш. Але те, у що саме вони грають, помітно одразу, адже яскраві заставки на моніторах доволі специфічні – як у «одноруких бандитах». Загалом у приміщенні досить таки людно, чоловік 20, як мінімум.
Підходжу до жінки-адміністратора, що саме жваво приймає купюри з рук охочих зіграти,  і роблю вигляд, що мені життєво необхідний Інтернет. Проте жінка не без здивування повідомила, що «такого у них нема». На питання, які ж тоді види послуг надає заклад, жінка лиш ще більше здивувалася, а відповідь дати так і не змогла. На усі подальші питання вона вже не відповідала, переконуючи, що надто заклопотана, і продовжила активно приймати ставки в азартних відвідувачів, серед яких, до речі, були і неповнолітні.
Я ще кілька хвилин роблю марні спроби звернути на себе увагу адміністратора, а далі, уже вийшовши на вулицю, заводжу розмову з двома завсідниками, що саме припалили по цигарці. Кажу: «Як же так, коли гральний бізнес заборонений?». Парочка мої слова тут же відверто взяла на кпини, мовляв, ігровий зал в Івано-Франківську знайти не важче, ніж пивний магазин.
Хлопці переконують: усі липові «інтернет-клуби» з яскравими вивісками – це підпільні заклади з азартними іграми. Мої нові знайомі розповідають навіть про підпільне казино біля ТЦ «Велес», що працює в закритому режимі, замасковане під більярдний клуб. Проте туди потрапити не так легко. При вході до приміщення діє так званий фейс-контроль: пускають усіх тільки по сигналу дзвінка, перед тим пильно роздивившись у камеру над входом. Тож дістатися на «територію азарту» можуть тільки свої, добре перевірені люди.

Епідемія лудоманії
Ігрову залежність, або так звану «лудоманію» умовно можна розділити на три стадії.  Перша – особи, що грають за компанію. З цього, до речі, починають майже всі заядлі ігромани. Але якщо після першої сотні програних гривень азартникам, що грають разом з «друзями», вдається зупинитися, значить пронесло. А от ті, хто не змогли вчасно сказати собі «стоп», переходять у другу стадію ігрової залежності. Вони починають програвати великі суми, часом і тисячі гривень. І остання стадія – залежність, що робить гравця схожим на алкоголіка чи наркомана. Як тільки у такого молодика в руках опиняється хоч кілька гривень, він одразу несе їх у клуб, часто нехтуючи потребами сім’ї, залазячи в борги та набираючи кредитів.
Скільки саме людей сьогодні страждає від лудоманії –  достеменно не відомо. Офіційної статистики жертв «індустрії розваг» в Україні немає. Але за даними, що публікували українські газети напередодні заборони грального бізнесу у 2008-2009 роках, на той час кожен десятий українець був постійним відвідувачем залів ігрових автоматів. Кожен третій грав у азартні ігри не рідше одного разу на місяць, а запеклими ігроманами себе вважали 3% наших співвітчизників – тобто 1,4 млн. людей.
Сьогоднішній показник, навіть дуже приблизний, назвати не береться жоден експерт, та й, власне, кількість нелегальних закладів, в яких грають на гроші, – загадка. У нашому місті, в центральній його частині, під час звичайної прогулянки, навіть не заглядаючи по закапелках, таких можна нарахувати не менше десяти та ще по кільканадцять у кожному з районів міста. Спустити за один вечір у такому клубі можна від 20-30 грн. (це мінімальна ставка) до необмеженої суми, яка сягає часом десятків тисяч гривень.

Розслідують, тому не зачиняють
І самі азартники, і їхні близькі, словом, усі, з ким мені довелося спілкуватися на тему нелегального ігрового промислу, у функціонуванні гральних клубів в один голос звинувачують правоохоронців. Мовляв, вони умисне «не помічають», більше того – «кришують» таку діяльність. Бо чому інакше, спитати б, заборонені ігрові зали уже й не ховаються? А якщо хтось не бачить порушення закону, значить комусь це вигідно.
У міліції переконують: бути такого не може, і посилаються на  статистику. Мовляв, в області лише з початку року відкрито 46 кримінальних проваджень за статтею 203-2 КК України «Зайняття гральним бізнесом». А внаслідок обшуків за шістьома адресами в Івано-Франківську, гральні клуби знищили «з потрухами», вилучивши звідти не лише комп’ютерне обладнання, але і всі документи та договори.
У секторі зв’язків з громадсь-кістю УМВС в Івано-Франківській області пояснюють: мовляв, із гральним бізнесом боротися можна двома шляхами. По-перше: шляхом прямого виявлення, коли міліціянти заходять у сумнівний заклад, просто виносять звідти всі комп’ютери і направляють їх на експертизу. Однак, такі справи зазвичай перспективи завершення і направлення до суду стосовно саме їхніх організаторів не мають, і завтра клуб відкриється в іншому місці. Тобто, такий варіант найпростіший, але він не ефективний.
На відміну від другого – аналітичного шляху, кажуть міліціонери, тобто збирання відомостей про самих організаторів, чим прикарпатські правоохоронці і займаються. Але недолік такого підходу у тому, що, аби вивести на чисту воду очільника підпільного грального клубу, потрібен час, адже усі вони, як правило, з кримінального середовища. Тому, стверджують борці з нелегальним азартом, незаконний бізнес поки що неможливо викорінити остаточно.  
Проте у секторі зв’язків із громадськістю обласного УМВС запевняють: реагують на всі без винятку факти порушення закону «Про заборону грального бізнесу». Словом, там, де є гральний бізнес, проводяться слідчі дії, тож рано чи пізно такі заклади зачинять усі – обіцяють правоохоронці. 
А пришвидшити цей процес могли б і самі громадяни, додають міліціянти, якби не лише зверталися у міліцію, але і співпрацювали з правоохоронцями. Мовляв, ніхто не хоче сказати, що «я грав» чи «мій син грав», щоб задокументувати факт надання послуг грального бізнесу. А довести без доброї волі це дуже важко.

Проблема – у законодавстві
Загалом шукати крайніх у «процвітанні» чорного грального бізнесу можна довго, але очевидно, що тут «собака зарита» саме у вітчизняному законодавстві. Сьогодні серед українців все частіше звучать думки про те, що із «гральним табу» у 2009 році в уряді поквапились. Мовляв, тотальна заборона на азарт обернулася його буйним розвоєм, бо, фактично, лише звільнила організаторів від сплати мільйонних податків. Отож потрібно або ще тугіше «закрутити гайки» в законі про заборону, або ж частково легалізувати азарт. Тоді він сам по собі вийде «з тіні».
Але нові закони в цій царині у парламенті ухвалювати поки не поспішають, хоча і пробували вже не раз. З часів заборони азартного бізнесу 2009 року депутати Верховної Ради попереднього 6-го скликання від різних політичних сил один за одним подали на розгляд своїх колег аж п’ять тематичних законопроектів. Щоправда, жоден із них народні обранці так і не ухвалили. Документи були різні: як за обсягом, так і за ідеями – де саме ігрові зони повинні міститися або скільки років має виповнитися гравцям. Хтось виступав за взаконення азартних ігор через мережу Інтернет, дехто – за їх заборону. Були навіть пропозиції створити в Україні свій «Лас-Вегас», об’єднавши територію Буковеля, Трускавця, Моршина, Мукачева, селища Славське та Автономної Республіки Крим (крім Севастополя) та оголосивши їх «єдиною територіальною спе-ціальною гральною зоною».
Депутати чинного скликання поки зареєстрували лише один законопроект стосовно азартних ігор. Його автор – «регіонал» Олег Царьов пропонує дозволити гральний бізнес у казино при готелях.  Проте на організацію ігор з використанням ігрових автоматів, інтерактивних ігор, а також ігор, які передбачають внесення плати за участь у них електронними платежами – зберегти заборону. Наразі подальша доля цього законопроекту, як і грального бізнесу загалом – невідома.


27.05.2013 1428 3
Коментарі (3)

Сергій Чирва 2013.05.27, 10:04
Гральний бізнес вивели з оподаткування, а по суті обклали ще більшими хабарями, бо відповідальність по закону збільшилась. Так платять і наркоділки, і проститутки, І фальсифікатори горілки та цигарок... А на той час наклали податки на перекази заробітчан, яких безробіття вигнало до росій, європ та америк... А тих, хто буде передавати гроші провідниками та бусами, будуть судити з конфіскацією, або просто грабувати по дорозі. Це теж мабудь ПОКРАЩЕННЯ.
читач 2013.05.27, 11:30
досить непогана інформативна стаття, всі б так журналісти працювали, а не піарились на масових акціях підставляючи себе під "подряпини", це щось нагадує автопідставу
ЧИТАЧ 2013.05.27, 13:17
СТАТТЯ НЕПОГАНА. УСІ ВСЕ ЗНАЮТЬ І НІЧОГО НЕ РОБЛЯТЬ. ПОДИВІТЬСЯ ТІЛЬКИ НА ЩО РОБИТЬСЯ В КОЛОМИЇ ПІД ПІДКРИТТЯМ БІЛЬЯРДНИХ КЛУБІВ, ЧИ У КАЛУШІ (777). ТАЙ У ФРАНКІВСЬКУ ТАК САМО.
13.03.2026
Павло Мінка

Лісова мафія та злочини проти природи: ексклюзивні дані від поліції та прокуратури — спеціально для Фіртки.  

2576
09.03.2026
Вікторія Матіїв

У розмові з Фірткою Надія Левченко розповіла про шлях до сцени, пам’ятні ролі, режисерський дебют та те, як війна змінила її творчість і ставлення до мистецтва.  

1201
04.03.2026
Вікторія Косович

Від оборони Києва до боїв на Донбасі, від поранень і втрат до психологічної реабілітації та роботи в Офісі Омбудсмана — ветеран Максим Кремінь в інтерв'ю розповів Фіртки про службу, труднощі повернення та те, що справді потрібно ветеранам після війни.

1478 1
01.03.2026
Вікторія Матіїв

«Він був неймовірно цілеспрямованим. За що б не брався — усе в нього виходило. Прекрасно малював, обожнював читати. Займався спортом», — згадує Наталія Погоріла свого чоловіка, полковника Повітряних сил Юрія Погорілого.  

2355
22.02.2026
Павло Мінка

Ексклюзивні дані поліції — спеціально для Фіртки.  

3848
18.02.2026
Діана Струк

В інтерв'ю журналістці Фіртки Тарас Прохасько розповів про дитинство, вибір біології замість радянської літературної школи, роль письменника під час війни та значення премій для творчого життя.

2778

Конфесійні зміни у Красноїльській церкві почалися з поминання російського патріарха та розповсюдження нових, друкованих Церковних календарів.

908

Згідно Книги Пророка Ієзеркіля (книги 38, 39) «Остання Битва Кінця» має відбутися між Ізраїлем та «Гогом з землі Магог (Півночі) та полчищами персів, ефіопів і лівійців при ньому».

2645

Багато людей використовують мобільні застосунки, щоб підтримувати релігійні практики, молитися, читати священні тексти або отримувати духовну підтримку щодня. Кожна із відомих церков чи відомих релігій створює мобільні застосунки для своїх вірян.

994

«12 лютого сего року відбуло ся інавгурацийне представленє нового нашого «Товариства «Українського народного театру ім. І. Тобилевича». Йшла вистава столітньої, та мимо сього все сьвіжої і молодої «Наталки Полтавки», - свідчить 42-е число газети «Діло» 1911-го року.

1434
14.03.2026

У наші дні вуглеводи є "ворогом", а деякі "експерти" пропагують продукти з високим вмістом жирів. Якщо у вас високий кров'яний тиск, то не обов'язково жертвувати вуглеводами.  

8854
10.03.2026

Сіль супроводжує людство тисячоліттями. Колись вона була «білим золотом», за яке воювали й платили цілими статками, а сьогодні часто стає об’єктом звинувачень у шкоді для здоров’я.  

2531
04.03.2026

Добра тарілка — це не дієта, а насолода: страви, які радують очі, душу і живлять тіло. Навіть простий перекус може стати маленьким ритуалом, що заряджає позитивом на кілька годин уперед.  

2610
14.03.2026

У селі Гошів, що на Івано-Франківщині, на Ясній Горі розташований монастир Чину святого Василія Великого. Зокрема, на дзвіниці Гошівського монастиря знаходиться один з чотирьох карильйонів України.  

9965
10.03.2026

Священник наголошує: християнство завжди існувало як спільнота, а не індивідуальна релігія.

19979
05.03.2026

Зустріч відбудеться у першу суботу місяця, 7 березня, біля чудотворної ікони Богородиці. Мета заходу — духовно об’єднати вірян у молитві за Україну, за подолання особистих труднощів та довірити їх Непорочному Серцю Богородиці.

1523
03.03.2026

Перша заповідь Божого Закону нагадує: не можна ставити на місце Бога ні людей, ні речі, ні будь-які сили.    

21503
15.03.2026

Тарас Прохасько — письменник, інтелектуал та лауреат Шевченківської премії, один із провідних представників «Станіславського феномену».

1386 3
12.03.2026

Опитування проводилося з 2 по 6 березня. В ньому взяли участь 1200 осіб.  

846
09.03.2026

В Угорщині 12 квітня вибори до парламенту. Останні соціологічні дослідження свідчать, що партія антиукраїнського та антиєвропейського прем’єр-міністра Віктора Орбана «Фідес», яка багато років при владі, має реальні шанси вибори програти.

1726
02.03.2026

Колишній спеціальний посланець Трампа генерал Кіт Келлог розповів, чому Путін насправді в пастці і чому підхід Білого дому до російсько-української війни як до бізнес-угоди є стратегічною помилкою.  

1292
22.02.2026

«Поки Путін у відчаї зволікає, час на боці України. Росія зазнає непомірних втрат наближаючись до четвертої річниці війни», — так описує ситуацію в російсько-українській війні британська The Telegraph статтею колумніста Самуеля Рамані.

1672