У заповідному урочищі «Женець» поблизу гірського села Татарова колишній президент України Віктор Ющенко завершує будівництво великого туристичного комплексу.
Мандрівка до водоспаду Гук, розташованого на території Карпатського національного природного парку — приблизно посередині між курортним селищем Яремчем і гірськолижним курортом «Буковелем», завжди була популярним туристичним маршрутом. Як пише газета "Галичина", донедавна головною привабою тут був власне Женецький водоспад, який утворився в повоєнні роки після чергової руйнівної повені, коли гірський потік Женець (ліва притока Пруту) різко змінив своє русло.
Та ось уже декілька років увагу мандрівників у заповідному урочищі «Женець» привертає ще один непересічний об’єкт, який в народі називають «президентською дачею». Ще 2003 року Віктор Ющенко та його приятель Євген Червоненко придбали обійстя на віддаленому присілку Татарова, який вклинюється в заповідну територію. Відтак на місці гуцульських хат з’явилися розкішні апартаменти, верхівки яких тепер ледь видніються за деревами — на пагорбі над потоком.
Останнім часом колишній президент значно розширив свої карпатські володіння, забудувавши належну йому ділянку впритул до потоку Женець цілим комплексом споруд. Речниця екс-президента ірина Ванникова називає ці новобудови туристично-рекреаційним центром, який обов’язково буде загальнодоступним. За чутками, відкриття цього закладу планували цього року навесні, на Великдень. Але, як переконався журналіст «Галичини», побувавши в околицях «президентської дачі», найближчим часом Віктор Ющенко гостей в своєму карпатському маєтку не прийматиме.
ѕПотрапити до Женецького водоспаду, а відповідно і до майбутнього Центру традиційної української культури, як назвав свою новобудову в околицях Татарова сам Віктор Ющенко, коштує 10 гривень для дорослого та 5 гривень — для дитини. Такою є плата за проїзд на територію Карпатського національного природного парку. Щоправда, колишній Президент та члени його сім’ї, приїжджаючи на «дачу», користуються правом «місцевих» і за в’їзд не платять. Чи діятиме така ж пільга і для гостей Віктора Андрійовича, невідомо. Судячи з того, що серед об’єктів, які мають з’явитися в культурному центрі колишнього президента, планується співоче поле (концертний майданчик) на півтори тисячі осіб, заповідник час від часу може знімати добру касу з відвідувачів. Як вплине присутність такого натовпу на довкілля заповідної території — це вже річ інша.
Наразі поодиноких туристів, які в міжсезоння забрідають до Женецького водоспаду, закликають плакатами не смітити на узбіччі, залякуючи жартівливими пересторогами про те, що за виконанням цих вимог стежать спеціально натреновані дикі звірі. В існування звірів у довколишніх лісах віриться важко, зважаючи на надто відчутну присутність довкола людей.
П’ятикілометрова дорога від КПП заповідника до водоспаду обросла різними «приманками» для туристів. Біля самого водоспаду облаштувався традиційний сувенірний ринок з літнім кафетерієм «Закуска гуцула», трохи далі — колиба, яка також працює тільки влітку. Неподалік маєтку Ющенка — дві туристичні садиби: «На гуцульській полонині» та «Дикий мед». До речі, на урочистому відкритті останньої в 2009 році побував і Віктор Ющенко, який побажав сусідам «успіхів і процвітання», після чого сам почав з розмахом розбудовувати свої володіння.
«Конкуренції не боїмося, — знизали плечима на рецепції «Дикого меду». — У нас готель невеличкий, всього на тринадцять осіб, уже є свої постійні клієнти. Та й навряд чи Віктор Андрійович швидко завершить будівельні роботи». До будівель на березі Женця веде дерев’яний місток, тимчасово перегороджений від допитливих туристів дерев’яною балкою. Неподалік за порядком на території стежать охоронці, виглядаючи з будки контрольно-пропускного пункту. Припертий до стіни КПП помаранчевий прапор «Нашої України» не дає підстав засумніватися, хто саме тут веде будівництво.
Декілька капітальних споруд уже цілком викінчено. Найвище від решти — дерев’яна церква, яку було збудовано найперше і майже вимушено. Розповідають, що хату Ющенкові продали, як кажуть на Гуцульщині, «зі всім», тобто разом з тими нечистими духами, які хтозна відколи там поселилися. Під час будівництва тут часом відбувалося щось незрозуміле та моторошне — то інструменти самі по собі зривалися з місця, то трактор на рівному перекидався. А охоронці вночі взагалі спокою не мали, реагуючи на дивні звуки, які видавав хтось невидимий. Лише відколи збудували церкву і відправили там службу Божу, ці паранормальні явища нарешті припинилися.
Поряд із церквою — триповерхова споруда, подібна до дерев’яного палацу — з мансардами, вежами та галереями. Від будиночка, в якому, очевидно, працюватиме ресторан, є вихід на терасу над гірською річкою, на якій стоять дерев’яні столи та лави. Далі, вниз за течією річки, — ще одна триповерхова споруда, від низу до верху викладена з каменю та оздоблена деревом. Стилістика та сама — розкішний карпатський замок. Фасадну стіну прикрашає кована фігура гуцула з трембітою. Ймовірно, саме ця будівля служитиме музеєм народних інструментів та фонотекою.
Загалом тут начебто діятимуть щонайменше три музеї (ще один буде присвячено гуцульським скриням, яких у Ющенка зібралося вже кілька десятків). Також планують на території комплексу розмістити кафе-ресторан і готель на декілька номерів, але їх спорудження тільки розпочалося. Зате вже повністю викінчено будиночок у вигляді водяного млина, поряд з яким стоять муляжі вуликів. Перед ним — невеличке штучне озерце, а позаду — гуцульська колиба.
«Там ще дуже багато роботи, — зізнався у розмові з журналістом «Галичини» голова політради партії «Наша Україна» Зіновій Шкутяк. — Працює одна невеличка бригада, якою фактично керує безпосередньо Віктор Андрійович, часом навіть сам сідає за кермо будівельної техніки. Він дуже скрупульозно ставиться до найменших деталей цього культурного центру, сам визначає, де яка балка має стояти. До завершення будівництва ще не скоро, але на відкриття, думаю, обов’язково запросять журналістів».
