У Польщі вшановують жертв Смоленської катастрофи

У Польщі в суботу відбуваються скорботні заходи в пам'ять про 96 жертв Смоленської катастрофи 10 квітня 2010 року, в якій загинув, зокрема, експрезидент країни Лєх Качинський.

Усі офіційні заходи відбуваються з дотримання жорстких санітарно-епідемічних норм у зв'язку з пандемією COVID-19, пише Фіртка з посиланням на Укрінформу.

У суботу зранку в одному з костелів Варшави за участю перших осіб держави відбулася заупокійна меса у пам'ять про жертви катастрофи. Згодом прем’єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький та члени уряду, керівництво Сейму та Сенату, лідери політичних партій, зокрема брат загиблого у катастрофі президента Ярослав Качинський поклали вінки до пам’ятників Лєху Качинському та жертвам катастрофи на площі Юзефа Пілсудського у центрі Варшави.

Представники влади також помолилися і запалили лампадки на могилах жертв трагедії, похованих на військовому кладовищі Повонзкі у Варшаві та в інших регіонах Польщі.

У той же час президент Польщі Анджей Дуда у суботу вранці відвідав королівський замок на Вавелі у Кракові, де в одній з крипт поховане президентське подружжя Лєха та Марії Качинських.

“Це були люди, які щодня дискутували, затято вели дебати у політичних суперечках. Але у цій справі (Катинської трагедії - ред.) вони були одним цілим, були разом, у цій справі вони разом полетіли до Катині через Смоленськ, аби показати єдність суспільства, нас як народу”,- підкреслив у Кракові президент Дуда.

Глава польського уряду Матеуш Моравецький у Фейсбуці написав, що “Смоленська катастрофа є найбільшою національною трагедією у післявоєнній історії Польщі..”. Він підкреслив, що складно сьогодні замінити настільки досвідчених політиків – президента, парламентаристів, генералів, керівників інституцій, які загинули у катастрофі.

Водночас пам’ять загиблих вшановано також в Росії, на місці Смоленської катастрофи. Участь у жалобних заходах у Смоленську та Катині взяли польське духовенство, місцева польська діаспора та польські дипломати на чолі з послом Польщі в РФ Кшиштофом Краєвським.

У п’ятницю Національна прокуратура Польщі оприлюднила інформацію про те, що слідство у справі Смоленської катастрофи продовжено до 31 грудня. У прокуратурі зазначили, що станом на сьогодні ще ведеться аналіз та оцінка усіх даних, що мають наблизити з’ясування причин катастрофи. За попередньою інформацією, очікується що звіт про причини катастрофи може бути оприлюднено найближчими днями чи тижнями.

Як повідомлялося, в авіакатастрофі 10 квітня 2010 року поблизу військового аеродрому “Смоленськ-Північний" розбився польський урядовий літак з 96 особами на борту. В авіакатастрофі загинули президентське подружжя Лєха та Марії Качинських, все військове командування польської армії, значна частина польської політичної, релігійної та громадської еліти країни. Вони прямували на вшанування жертв Катинського злочину у 70-річчя тієї трагедії.

В 2011 році польська урядова комісія з розслідування причин катастрофи та Міждержавний авіаційний комітет у Москві основними причинами катастрофи назвали помилки екіпажу польського літака. Крім того, польська комісія значну відповідальність поклала на російських контролерів руху на аеродромі “Смоленськ-Північний”, які подавали частково хибну інформацію екіпажу і не заборонили посадку Ту-154М на летовищі.

Після приходу до влади у Польщі у 2015 році правоконсервативної партії “Право і Справедливість” (PiS) Ярослава Качинського, новий уряд скасував рапорт своїх попередників, назвавши його нелегітимним, і в лютому 2016 року відновив Смоленське слідство. Відтоді було проведено ексгумацію тіл усіх жертв катастрофи, а також ще раз досліджено усі записи “чорних скиньок” та елементи розбитого літака на предмет виявлення вибухових речовин. Зразки зібраних матеріалів надіслано у кілька міжнародних лабораторій, які мали підтвердити або виключити наявність залишків вибухових речовин.

У правлячій партії PiS неодноразово покладали відповідальність за катастрофу на росіян, натякаючи на можливу причетність до катастрофи російської влади. Крім того, вони звинувачували у недбальстві членів уряду експрем'єра Дональда Туска, дії яких також могли вплинути на доведення до катастрофи.


10.04.2021 1213
Коментарі ()

18.09.2025
Діана Струк

Чому ми хворіємо з настанням осені та чи є ефективними народні методи профілактики хвороб, журналістці Фіртки розповіла імунологиня, доцентка ІФНМУ Галина Курилів.

1236 1
16.09.2025

Попри російсько-українську війну, що триває з 2022 року, туризм на Івано-Франківщині не просто виживає, але й активно розвивається.    

581
14.09.2025
Вікторія Матіїв

Олексій Солоданюк загинув 23 серпня 2023 року на Запорізькому напрямку. Сім'я Солоданюк родом з Черкащини, але останні дев'ять років проживали у Києві. Після загибелі чоловіка Катерина разом з дворічною донечкою Соломією переїхали в Івано-Франківськ.  

1898
09.09.2025

Чому історичні скарби під загрозою?

1586
05.09.2025
Вікторія Косович

Як в Івано-Франківську справляються з викликами в умовах війни, які інфраструктурні проєкти реалізовують та що планують після перемоги, Фіртка поспілкувалася з заступником мера, директором департаменту інфраструктури, житлової та комунальної політики Івано-Франківської міської ради Михайлом Смушаком.

1530 2
01.09.2025
Вікторія Матіїв

Журналістка Фіртки розпитала шкільну практичну психологиню Віталію Саламащак про те, як війна впливає на емоційний стан учнів, які методи допомагають дітям впоратись зі стресом та тривожністю і що батькам і вчителям варто знати, щоб підтримати дітей у цей непростий час.

1378

Свого часу транзитом на Тибет вдалося відвідати Непал та його столицю Катманду. І за ці кілька днів вісім років тому склалося враження, що непальці багато в чому подібні до українців.

733

Некромантія — це про культуру. Культура, яка по суті є рекультивацією, стає просто культом смерті. Ніби логічно — чим більше мудрості, тим більше любови до смерті. Або ж сили й наснаги її прийняти. Це культ або ж ритуал.

658

Ще недавно приналежність до певної конфесії визначали також за однією ознакою, вважаючи, що православний священник має бороду, а католицький — з поголеним обличчям.

914

Цього дня, рівно 148 років тому, 22 серпня 1877 року народився мій прапрадід Самійло Головенський. Він був козацького роду, заможним, володів 30-ма гектарами поля та млином. В радянські часи його назвали «куркулем».

1993
16.09.2025

Добра тарілка — це не дієта, а насолода: страви, які радують очі, душу і живлять тіло. Навіть простий перекус може стати маленьким ритуалом, що заряджає позитивом на кілька годин уперед.  

357
10.09.2025

Час останнього прийому їжі може впливати на здоров’я не менше, ніж її склад.  

1379
06.09.2025

Сіль супроводжує людство тисячоліттями. Колись вона була «білим золотом», за яке воювали й платили цілими статками, а сьогодні часто стає об’єктом звинувачень у шкоді для здоров’я.  

870
16.09.2025

Простий образ сіяча й зерна розкриває глибоку істину: від нас залежить, чи проросте й принесе плід те, що ми чуємо й сприймаємо.

329
09.09.2025

Християнська родина — це не лише осередок любові й підтримки, а й «домашня Церква».  

1546
05.09.2025

Вірян запрошують на прощу до Погінського монастиря, що на Прикарпатті.  

1135
03.09.2025

Мер Івано-Франківська Руслан Марцінків підтримав позицію Українського католицького університету щодо враховування світоглядних критеріїв при відборі студентів на програму з проживанням у колегіумі.  

1738 1
16.09.2025

Суди викривають байдужість місцевих рад до збереження історичних пам’яток.  

533
16.09.2025

Непал є країною, де домінують ліві політичні погляди. Загалом воно й не дивно, оскільки саме в Непалі народився сам Будда Гаутама.

785
04.09.2025

В Пекіні відбувся найбільший в історії Китаю військовий парад, присвячений 80-літтю завершення Другої Світової війни.

1343
01.09.2025

FP-5 «Фламі́нго» — українська крилата ракета великої дальності. Перші фотографії ракети опубліковані 17 серпня 2025 року. Пізніше оприлюднені її технічні дані свідчать, що українська ракета вдвічі перевищує як дальність, так і вагу бойової частини знаменитих американських «Томагавків». При цьому вона приблизно вдвічі дешевша за американські ракети.  

1663
23.08.2025

Лише в серпні поточного року українськими дронами були вражені, деякі по кілька разів, сім великих нафтопереробних підприємств Росії та інша інфраструктура. Загалом враженими виявилися підприємства, які забезпечують 14% ринку пального Росії.  

1140