У Дністровському каньйоні мандрівники мріють побачити русалок, що ховаються в водоспаді дівочих сліз

 

/data/blog/107800/f7a34e3b87147e69c41ce588bfe8f3a5.jpg

 

Богатая природными красотами, легендами и историческими событиями Ивано-Франковщина с каждым годом привлекает все больше туристов

В середине мая открыл вторую навигацию по Днестровскому каньону порт Раковец, что в Городенковском районе Ивано-Франковской области. Тот, кто сплавлялся на этом участке некогда полноводной реки, очевидно, с долей сомнения воспримет приведенную информацию. А вот жители с берегов Днестра, по которому теперь бывает трудно пройти даже на байдарках, чтобы не напороться на камни, помнят, как еще лет 40 назад здесь была настоящая навигация. «Но места-то тут какие!» — в восхищении восклицают те, кто ныне сумел преодолеть несколько немилосердных километров дороги, ведущей к порту. Кроме причала, тут есть кафе, место для палаток, Wi-Fi, душ, туалет. Нынешний сезон открыла команда единственного судна, способного ходить по здешнему мелководью — корабля-отеля «Юрій». Селяне надеются, что маленький порт привлечет туристов в эти сказочные места.


*Корабль «Юрій», сконструированный львовскими изобретателями Юрием Шпицером и Петром Тяпкиным, строился четыре года. Как рассказал руководитель проекта Владимир Мазур, особенность этого судна в том, что специфическая конструкция корпуса и оригинальное гребное колесо позволяют ему ходить по мелководью (до 30 сантиметров). При этом вес двухпалубного судна — 12 тонн, длина 14 метров. Берет оно на борт десять пассажиров, которые размещаются в трех каютах.


*Капитан Ярослав Пинзыр (на фото) объясняет, что ходить по Днестру с каждым годом становится все сложнее. Рельеф дна постоянно меняется. Но все сложности должны оставаться в пределах рулевой рубки, считает Ярослав. Гостям на борту должно быть комфортно, за что и отвечает его небольшая команда


*В 30 минутах ходьбы от порта Раковец на высоком правом берегу Днестра открывается для обзора (а для желающих — и для посещения) башня средневекового замка (XVII век). Его строительство в этом месте объясняется просто — отличная позиция для обороны переправы и контроля торговых караванов. Но уже через сто неспокойных лет — в 1768 году — замок был сожжен, а из разрушившихся стен местные жители даже в начале ХХ века еще выковыривали камни и строили свои дома, которые стоят и поныне в окрестных селах.


*Такие цветочные поляны здесь не редкость


*Возле водопада есть несколько пещер. Сохранилась та, где, по преданию, монах-отшельник искупал грех братоубийства. А другая, где была криївка УПА, взорвана


*Днестр насыщен легендами. Кажется, что за каждым изгибом русла тебя ожидает приключение. Одно из них — это причаливание к берегу, где прячется источник многих легенд — Водопад девичьих слез. Вскарабкавшись по крутому склону, замираешь от увиденного — неслышный поток тысяч ручейков, стекающих по разноцветному мху. По легенде, в одной из пещер жила ведьма, которая похищала девушек из окрестных сел. Их слезы и образовали водопад. По другой версии, пленницы становились русалками. Эти легенды вдохновили в первой половине XIX века трех писателей — Маркияна Шашкевича, Якова Головацкого и Ивана Вагилевича — создать первый в Западной Украине литературный альманах на украинском языке «Русалка Дністровая». Люди, жившие в Восточной Галиции (в составе Австро-Венгрии), нуждались в родном литературном слове, и оно прозвучало со страниц этого сборника легенд, народных песен и этнографических заметок. Эпиграфом стали слова словацкого поэта Яна Коллара: «Не тоді, коли очі сумні, а коли руки дільні, розцвітає надія».


*Подъем к водопаду довольно крут


*Райцентр Городенка — «столица Потоцких». Церковь Успения Пресвятой Девы Марии (1763 год) недавно капитально отреставрировали


*Знаменитый костел Непорочного зачатия Пречистой Девы Марии, в котором было несколько деревянных скульптур Иоганна Пинзеля. Их фрагменты теперь во львовском музее


*Когда дождь сменяется солнцем, Днепровский каньон предстает во всей красе

fakty.ua


30.05.2016 1783 0
Коментарі (0)

19.06.2025
Катерина Гришко

На початку червня 2025 року провели тендерні конкурси на роботи в навчальних закладах на суму майже 40 мільйонів гривень. Фірми відомі та мають кримінальні справи.  

309 1
16.06.2025
Вікторія Матіїв

Журналістка Фіртки поспілкувалася з керівником Івано-Франківського театру Ростиславом Держипільським, щоб дізнатися, як театр живе і працює під час війни, як народжуються нові вистави, які міжнародні проєкти підтримують українське мистецтво, а також про виклики сучасності і непересічну силу мистецтва в непростий час.

1675
14.06.2025
Вікторія Матіїв

Напередодні Всесвітнього дня донора крові Фіртка поцікавилася, скільки прикарпатців регулярно здають кров, яка підготовка й процедура донації, розпитала у лікарки-трансфузіологині Прикарпатського обласного центру служби крові Марти Щирби, як на потреби крові вплинула війна.  

1189
12.06.2025
Тетяна Дармограй

У першому півріччі 2025 року мобілізацію на Івано-Франківщині проводили з використанням нових електронних систем та оновлених процедур. Які зміни в мобілізації діють та що ще планують удосконалити, розповідає Фіртка.

6662
10.06.2025
Павло Мінка

Калуш зіткнувся з енергетичною та екологічною кризою — мільйонні збитки та виснаження підземних вод загрожують питному водопостачанню міста.  

1809
05.06.2025
Олег Головенський

Про сучасні загрози, що потребують нової парадигми підготовки управлінців і фахівців та про нову освітню програму «Національна безпека», Фіртка поспілкувалася з куратором програми, професором кафедри публічного управління та адміністрування Василем Остап’яком.

2175

Глибше за інших пірнули гностики перших століть християнської ери. Вони дійшли принципового висновку: таємниця часу сусідить з таємницею Бога. Сусідить так близько, так щільно й невіддільно, що її пізнання майже напевно відкриває браму Творця, як найбільшої з таємниць.

254

Світ змінився до невпізнаваності зі стрімким розвитком технологій ми наче живемо у майбутньому. І водночас існують традиції, яким сотні років. Одна з таких  релігійних традицій — це шанування мощей святих у християнстві.

813

Ані висока освіченість, ані шляхетна спадковість, ані залучення до незлобивих віровчень не породжують усвідомленого гуманізму «просто так».

910

Звичайно знаковою подією у християнській сім`ї є перша сповідь і причастя дитини, але  цю важливу сакральну подію  батьки часто нівелюють, зміщуючи акценти з важливого на другорядне.  

1484
12.06.2025

Все більше людей відмовляються від дієт і переходять до інтуїтивного харчування — підходу, що вчить слухати тіло, а не рахувати калорії.  

566
08.06.2025

Здорове харчування не лише підтримує фізичний стан, а й допомагає залишатись стійкими перед труднощами та випробуваннями.  

1648
02.06.2025

На Прикарпатті завершується весняна посівна кампанія.  

1536
16.06.2025

У селі Гошів, що на Івано-Франківщині, на Ясній Горі розташований монастир Чину святого Василія Великого. Зокрема, на дзвіниці Гошівського монастиря знаходиться один з чотирьох карильйонів України.  

459
13.06.2025

Старий сидів біля оазису, біля входу в одне близькосхідне місто. До нього підійшов юнак і запитав...

3536
07.06.2025

Восьмого та дев'ятого червня християни відзначатимуть свято Трійці.  

3674
01.06.2025

У селі Гошів, що на Івано-Франківщині, на Ясній Горі розташований монастир Чину святого Василія Великого. Зокрема, на дзвіниці Гошівського монастиря знаходиться один з чотирьох карильйонів України.  

7254
16.06.2025

В Івано-Франківську з 15 по 20 червня відбуватиметься Шекспірівський фестиваль, організатором якого є Івано-Франківський національний академічний драматичний театр імені Івана Франка.   

474
19.06.2025

Депутати Верховної ради України 18 червня 2025 року підтримали в цілому законопроєкт № 11469 про множинне громадянство.   

239
16.06.2025

Більше довіряють Президенту мешканці Заходу — серед них 73% довіряють Володимиру Зеленському проти 61-63% в інших регіонах.  

973
15.06.2025

На думку прем'єр-міністра Польщі Дональда Туска, протистояння між Ізраїлем та Іраном переростає в повномасштабну війну в регіоні.  

384
10.06.2025

Більшість мешканців західних областей — 60% — усе ще готові терпіти війну стільки, скільки буде потрібно. Утім, це на 19% менше, ніж у лютому 2024 року.  

592