Туалетний тупик імпотентної влади

 

 

 

Критикуючи київську та обласну бюрократію, ми іноді забуваємо про найнижчий і, можливо, «найнепрохідніший» рівень української чиновницької вертикалі. Той рівень, який прості люди змушені проходити найчастіше.

 

Ця історія, на превеликий жаль, є типовою для нашої держави історією безнадійного намагання звичайної української жінки-пенсіонерки змусити чиновників того найнижчого рівня робити те, що вони робити забов’язані. Ця історія не така таємнича як повісті Кафки. Все від  початку нібито ясне і зрозуміле. Але в тому то й жах, що при всій своїй ясності ця історія досі безвихідна. Більше як півроку триває рух заяв і документів по колу, а початково очевидно просте для вирішення питання стає невирішуваним. Можна скільки завгодно клясти радянщину, проте нинішні практики чиновницького абсурду перевищили все, що виробляли з людьми бюрократи часів УРСР…

 

До редакції газети звернувся Дмитро Небор, який проживає в Канаді, а в будинку в Більшівцях Галицького району, який він унаслідував від батька, що помер три роки тому, проживає його старенька мати. Дмитро Небор вже відвик від «українських реалій». Забув про те, що на його Батьківщині чиновник не менеджер, а земний намісник грізних і непрогнозованих небожителів, гнів яких касує лише хрустка «повага» до себе.

 

Дмитро Небор думав, що питання, з яким він звертається до селищного голови Більшівців є простим і очевидним – є криниця, з якої його мати брала воду, проте сусідка в очевидне порушення всіх санітарних норм, зливає стоки в самовільно влаштований септик (назвемо так цю пахучу «малу архітектурну форму») поряд з криницею.

 

Здавалось би все просто – треба прийти владі і показати керівним і спрямовуючим пальцем – септик ближче за встановлену нормативними документами відстань облаштовувати не можна… І якби влада, - сільський голова чи на його запрошення ті інституції які на це мають повноваження (санстанція, архітектура…), - ще на початковому етапі влаштування септика оперативно спрацювали, то ніхто б їх зараз не турбував «чотирма заявами на місяць», про які поскаржився журналістам Більшівцівський селищний голова Василь Саноцький. Крім того «наївний» мешканець Канади стверджує, що сільський голова не тільки не реагує на його заяви, але й в грубе порушення законодавства України про звернення громадян, не дає на ці заяви жодних відповідей.

 

На звернення Дмитра Небора у вересні минулого року адміністративна комісія при виконавчому комітеті Більшівцької селищної ради виїхала на місце і встановила, що каналізаційний колодязь справді знаходиться на відстані 7,5 м (а не мінімум 25-ти, як встановлено діючими санітарними нормами) від шахтної криниці, а власниця пахучої малої архітектурної форми Віра Калинович провела каналізацію всупереч санітарним нормам та без відповідних дозволів.

 

Як розповіла Ганна Небор журналістам, сім’ї Неборів та Калиновичів близько 50 років жили душа в душу та разом користувалися криницею. Навіть паркан, який розділяє обійстя сусідів, сходиться з боків колодязя.

 

Втім, вже понад півроку сусіди воду для пиття з криниці не беруть. «Сусідка викопала собі свердловину і звідти бере воду. Ця свердловина мене не цікавить, але вона біля криниці, з якої я раніше брала питну воду, на відстані 7,5 метрів зробила каналізацію», - скаржиться Ганна Небор.

 

За словами Ганни Небора, будівництво септика на подвір’ї її сусідів, розпочалося ще у липні минулого року. Пані Ганна відразу звернулася до голови сільської ради. «Я ходила аж до голови додому і просила зупинити будівництво, а він каже: помиріться між собою», - нарікає жінка. Після спорудження септика вона неодноразово зверталася до влади села та санепідемстанції. Втім у сільраді розводять руками, а пані Ганна змушена носити питну воду із свердловини, яка знаходиться за кілометр від її дому.

 

Адміністративна комісія селищної ради, яка склала акт про порушення, вирішила заборонити використання колодязя до погодження з Галицькою СЕС.

 

Втім, замість того, щоб перенести злощасний септик, пані Калинович, у кращих традиціях вітчизняної бюрократичної тяганини, почала писати «зустрічні» скарги. Зокрема звернулася до санепідемстанції, нібито її сусідка збудувала гараж з порушенням санітарних норм.

 

«Та ж нема ніякого гаража!», - виправдовується пані Ганна і показує маленький піднавіс, який зазначений у технічному паспорті, як сарай, який не заважав нікому десять років. Та санстанція (також у кращих традиціях чиновницької турботи про «маленьких українців») розбиратися не стала. Щоб задовольнити скарги обох сусідок, СЕС видала припис за принципом: «Всі винні, всім боятися!» Ним велемудра інстанція зобов’язала вже пані Ганну «погодити місце розташування гаража та свого септика в районному відділі архітектури та провести облаштування згідно санітарних норм», а пані Калинович так само привести до санітарних норм та погодити в архітектурі місце розташування свого септика.

 

Голові сільради санепідемстанція по-філософськи рекомендувала проконтролювати виконання припису та повідомити в райСЕС до 1 лютого 2013 року. «Після 1 лютого знову приходила комісія, але сусідка її на подвір’я не пустила. Люди вже не хочуть до неї ходити, бо вона з порога всіх кляне… І септиком користуватися не припинила і комісію у двір не пустила», - розповідає пані Ганна.

 

А селищний голова Більшівців Василь Саноцький стверджує, що проблем з водою немає, а «є побутовий конфлікт між двома 80-річними бабусями, з якими важко дати раду». Чиновник каже: «Віра Калинович написала заяву, що на даний момент септиком не користується і перенесе його до 1 червня, - каже голова. – Комісію на своє подвір’я жінка не пустила. А я не можу силоміць зайти на приватну територію».

 

Саноцький пояснює, що у жінки хворе серце, тому не хоче залучати міліцію. Натомість нарікає, що від жительки села Небор отримує «по чотири заяви на місяць і не встигає на них відповідати». І він не відповідає! Тобто тижня на одну відповідь йому критично мало. І тут можна вже й повернутися до початку проблеми в сценарії відомої української приказки про причини бідності через дурість і навпаки.

 

Ми не будемо тут іронізувати над швидкістю провадження документації в окремо взятому селищі Більшівці. Не смішно. Страшно. Адже мова йде не про побутовий конфлікт двох жінок поважного віку, а про хронічну неадекватність влади як центральної, так і місцевої, в нездатності (небажанні?) виконувати свої функції, вирішувати будь-які проблеми тих, кого вони називають «маленькими українцями».

 

На прикладі здавалось би дрібної проблеми можна побачити всю недолугість системи, яка ніколи не була взірцем розпорядності, а тепер на очах деградує. Замість того, щоб на початковій стадії вирішити насправді дріб’язковий конфлікт, який має причиною очевидне порушення санітарних норм, через бездіяльність влади, вона сама ж собі створює проблеми – отримує додаткові скарги і заяви, отримує додаткову роботу не тільки для себе, а для санстанції, відділу архітектури. Щоби всі були «при справі». Як ті білки в колесах з відомого рекламного кліпу.

 

Наразі Дмитро Небор вже не вірить в результативність своїх звернень до «влади» Більшівців та районної санстанції, готує звернення до Івано-Франківськиих обласних санстанції та прокуратури. Тобто «робота» влади і далі триватиме…

 

Марія ГАВРИЛЮК,

Галицький кореспондент

 Фото: Політрук


21.02.2013 Марія ГАВРИЛЮК 2124 5
Коментарі (5)

66 2013.02.21, 15:46
нічого дивного, звичайна історія. ім'я їм - легіон.
Василь 2013.02.21, 16:33
Це все емоції. Давайте подумаємо, хто і що мав робити за законом. Голова мав викликати СЕС, СЕС склала припис про неправомірність встановлення септика. На основі припису голова скликає адмінкомісію виконкому і накладає штраф на винуватця з вказанням терміну, до якого той зобовязаний усунути порушення. У випадку не усунення порушення виконком, а також сусідка подають на порушницю до суду. Суд безумовно дасть позитивний присуд. А далі рішення суду йде виконавчій службі, яка зобовязана ліквідувати порушення, тобто септик. А тут пішла казочка про бабу Параску з бабою Палажкою...
МММ 2013.02.21, 16:43
Ага... емоції. Пів року гімно під керницю зливають 80-літній бабусі, а ми їй - "сценарій" річних тяжб і походів в суди і виконачі служби замість чистої води. Ідіотизм цієї влади безмежний. правильно написано - прийшов би сільський голова коли яму копали, і якщо в нього хоч якийсь авторитет є, то, справді, - показав би пальцем де копати - ібули би по всьому. країна вар'ятів, слів немає.
Орест 2013.02.21, 17:06
Слухай ти, Васильку, а якби ТВОЇЙ мамі під криницю гімно зливали, ти би їй також пояснював як їй роками "не емоційно" судитися з дебілами? І сам би ти споійнесенько, без емоцій чекав поки голова соїзволить на тебе увагу звернути? Грамотєй ти наш.
Василина 2013.02.21, 21:33
Василька - до віходку. Униз головою!
24.11.2025
Анна Марущак

Рецидивісти зі строками за вбивство, “смотрящі” за містами й колоніями, ув’язнені, які й досі керують “общаками” через контрабандні телефони, та наркоторговці потрапили в епіцентр резонансних кримінальних проваджень про вимагання, шахрайство та побиття.  

5136
21.11.2025
Тетяна Ткаченко

Волонтерка Вікторія Сакун двічі змушена була залишати дім через російську агресію. Вперше — у 2014 році з окупованого Донецька, вдруге — після початку повномасштабного вторгнення у 2022-му.    

1113
18.11.2025
Вікторія Матіїв

«Володя був справжнім українцем, гордився своєю кров’ю і ніколи не кидав слів на вітер», — згадує Вікторія Петрук свого чоловіка, полеглого захисника Володимира Петрука.  

5005
14.11.2025
Анастасія Батюк

У серці системи обліку транспортних засобів України таїться вразливість, яка може паралізувати життя тисяч автовласників.

7046 9
07.11.2025
Павло Мінка

На Франківщині ситуація гостра: регіон — один із найлісистіших в Україні, з Карпатськими лісами, які є частиною заповідників. 

2894
02.11.2025
Діана Струк

В інтерв'ю Фіртці представник Уповноваженого з прав людини в Івано-Франківській області Віталій Вербовий розповів, як родини безвісти зниклих можуть діяти за особливих обставин, як громади допомагають їм і що змінилося в системі сповіщення.    

1672

Епіграфом до цього тексту візьмемо фрагмент з «Мандрів Гулівера», в якому Джонатан Свіфт устами Гулівера розповідає господарю — Гуїгнгнму про суддів та адвокатів тогочасної в Англії.

2444

Війна в Україні докорінно змінила суспільство у багатьох сенсах, з’явилось багато соціально активних молодих людей з інвалідністю, і впровадження інклюзивності набрала обертів та активно реалізовується на багатьох рівнях. 

548

Корупція, розкрадання  грошей в воюючій країні – справа мерзенна і така, що заслуговує жорсткого осуду та жорстоких вироків. Це без сумнівів і на поверхні. Але тут ми спробуємо піднятися над площиною очевидної реальності і додати трішки 3D, тобто тримірності.

2626

Чому у світі так багато ненависті та злості? Над цим думали так само багато філософів. Чи теологів, релігієзнавців, чи вірусологів.

1108
20.11.2025

Овочі родини капустяних належать до найкорисніших для здоров’я. Дієтологи пояснили, яку користь мають броколі та брюссельська капуста, чим вони відрізняються і яку з них краще додати до свого раціону.

870
16.11.2025

Замість обмежень, радять зважати на контекст, баланс у раціоні та якість продуктів.  

2314
11.11.2025

Війна та стрес суттєво впливають на харчові звички.

6600 2
20.11.2025

Нерідко молодь стверджує, що можна вірити в Бога, втім не ходити до храму.  

12197
16.11.2025

Простий образ сіяча й зерна розкриває глибоку істину: від нас залежить, чи проросте й принесе плід те, що ми чуємо й сприймаємо.

1286
11.11.2025

У Музеї мистецтв Прикарпаття стартував проєкт з оцифрування костелу Пресвятої Діви Марії XVII століття.

8176
08.11.2025

Вінчання — особливий релігійний обряд, який символізує об'єднання двох людей в шлюбі перед Богом.  

9153
20.11.2025

Вручення дипломів та премій лауреатам, а також нагородження ювілейною медаллю Івано-Франківської обласної ради «100 років від дня народження Опанаса Заливахи» відбудеться 24 листопада.

651
17.11.2025

Колишній держсекретар США Майк Помпео став членом наглядової ради української оборонної компанії Fire Point.  

661
10.11.2025

П'ятого листопада Нью-Йорк обрав собі нового мера. Ним став 34-річний Зогран Мамдані, представник лівого крила Демократичної партії США, популіст та «прихильник ХАМАС».

1259
04.11.2025

На саміті АТЕС у Південній Кореї президент Китаю Сі Цзіньпін під час обміну подарунками подарував президенту південної Кореї Лі Чже Мену два флагманських смартфони Xiaomi китайського виробництва.

1104
02.11.2025

Китай «західним» розумом і логікою не зрозуміти. Ліберальна західна демократія з її публічністю та відкритістю не притаманна Китаю.

1568