ТОП-5 маловідомих туристичних місць Західної України

 

Західна Україна – край надзвичайної туристичної привабливості, мальовничий та… непізнаний. Звісно, його мешканці та гості знають про фантастичний Львів, мальовничий Кам’янець-Подільський. Багато хто бував на Закарпатті, в Чернівцях чи Почаєві. Однак чи чули ви коли-небудь про базальтові стовпи, одне з природніх чудес України?

 Перше місце. Жовква

Містечко, що неподалік від Львова, будували італійці. Як і наш рідний Станіслав. І обидва цих міста споруджувались як ідеальні. Місто-сонце, з гармонійною забудовою, чітким радіальним плануванням вважалося свого часу одним із найгарніших приватних міст-резиденцій Європи, важливим центром розвитку мистецтва, культури, релігії та друкарства.

Станіслав Жовковський будував не просто замок, а справжню фортецю. Згодом Жовкву уподобав собі у якості резиденції польський король Ян Собєський. Колись тут були арсенал, скарбниця, розкішні зали, працював монетний двір. За надиво непоганим фасадом. Окрім короля Яна тут бували Іван Мазепа, Петро Перший, Михайло Радзивіл і навіть Наполеон.

Крім того, Жовква щедро присипана культовими спорудами на будь-який смак. Ось, наприклад, василіянський монастир XVII століття.

Зберіглася також синагога. Пишуть, що вона не лише одна з найбільших у Європі, але стала взірцем для кількох споруд в Тель-Авіві.

До речі, неподалік від Жовкви є унікальний пам’ятник Нестерову. Авіатор, винахідник, конструктор Петро Нестеров був першим, кому вдалося здійснити «мертву петлю».

Жовква-1

Жовква-2

Жовква-3

Жовква-4

Жовква-5

Жовква-6

Друге місце. Язловець

Язловець ніби був заснований ще до появи Київської Русі, хоч більш тверезі історики називають XIV століття. В ті часи тут проходив торговий шлях «Віа Регія» (з Молдови на Львів). Вигідне положення зумовило появу тут ярмарків. Патріоти Язлівця не забувають наголосити, що вони сильно дратували львів'ян. Ті навіть написали листа польському королю з проханням заборонити язловецькі торговища.

В ті часи тутешні землі належали роду Бучацьких. Ті з Бучацьких, що володіли Язлівцем стали іменувати себе Язловецькими, певно в пику родичам. Аби сприяти розвиткові міста, Язловецькі заохочували до переселення вірмен, визнаних торговельних фахівців. Є підстави вважати, що перша серйозна хвиля вірменської імміграції сталася після 1475-го року, коли Крим, і в першу чергу Кафу (Феодосію) захопили ще не москалі, а османці, з якими у вірмен були давні напружені стосунки. В результаті в центрі тодішнього містечка утворилось ціле вірменське поселення — кілька вулиць плюс церква Богородиці на пагорбі.

Вірмени ж активно брали участь у будівництві головної споруди містечка — фортеці. Язловецькі почали тут будову ще у XV столітті. Від заснування укріплення постійно добудовували, перебудовували й розширювали. У 1590-му році Микола Язловецький на протилежному від замку пагорбі збудував парафіяльний костел (більш-менш зберігся).

Новий власник Язловця Станіслав Понятовський (не останній польський король, а його батько) в 1747-му році реконструював будівлю так званого Нижнього замку. Навколо фортеці добудовуються кілька споруд, що утворюють ще одне фортифікаційне кільце, з казематами й баштами. Добудувавши бокові крила, зробивши його П-подібного вигляду, Понятовський перетворює замок на триповерховий палац.

Нині тут римо-католицький жіночий монастир (правильно він зветься Реколекційний дім сестер закону Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії) і музей Марцеліни Даровської. Ця пані отримала свого часу від Папи Римського дозвіл на заснування монастиря, який діяв з 1863-го по 1946-й рік, а також вже у наші дні.

Язловець

Язловець

Язловець

Язловець

Третє місце. Базальтові стовпи

Фахівці стверджують, що більше ніде в Європі ви такого не побачите. Кам’яні стовпи, які місцями мають висоту у кількадесят метрів, каскадом спускаються до чаші, заповненої прозорою і від того неймовірно синьою водою.

Мільйони років тому на цьому місці лютували вулкани. Магма  немов желе з пекельної кухні розтікалась, застигаючи й набуваючи оцих неймовірних форм.

А потім пісок і крейда поховали застиглі базальти на неймовірну купу років. Кажуть, що відкрив їх геть випадково місцевий селянин.

Десь в тридцятих роках XVII століття копав він собі щось на городі й зламав об камінь лопату. Та потім зметикував з відкопаного каміння зробити хаті фундамент.

Ще кажуть, що копав він не просто так. Ніби неподалік Костополя згубив колись свого вельми коштовного персня король Ян Казимир. І велів помітити місцину, аби відшукати згодом. Ну а коли почали шукати – то й відкопали оцих кам’яних монстрів.

Базальтові стовпи-2

Базальтові стовпи-1

Четверте місце. Чернелиця і Раківець

Чернелицею володіли спершу Бучацькі-Язловецькі, а у XVIII столітті – Чарторийські. Цей майже королівській рід мав у власності величезні землі як по Заходу України, так і по всій Речі Посполитій.Михайлові Чарторийському, воєводі (губернатору) бацлавського воєводства, Чернелиця мала б завдячувати за найвизначніший шматок власної історії.

Назву села пов’язують з чорними лицями турків і татарів, які були тут частими “гостями”. Ще кажуть, що то річка так звалася – від слова “черлений”, тобто червоний. Будову почали на початку XVII століття. Проте під час Хмельниччини спорудження припинилося. Твердиню добудовує Михайло Чарторийський і вимагає, до речі, за це з уряду компенсації.

Під час польсько-турецькій війн кінця XVII століття свіжозбудований замок добряче нищать турки. Проте він і надалі залишається серйозною фортифікацією. Причому настільки, що в ньому наважувався зупинятись сам польський король Ян Собеський. За його наказом навіть прорили чи то один, чи то два підземних ходи з фортеці: до Дністра і до сусіднього костелу Домініканців.

Неподалік від Чернелиці  над Дністром височіть вежа ще одного замку. Збудований в середині XVII століття силами галицького підчашого Домініка-Войцеха Беньовського. Ще недобудованим замок витримав козацьку (1657-й р.) і турецьку (за десять років) облоги. Проте згодом в 1672-му і 1676-му роках турки двічі захоплювали фортецю і сильно її нищили.

Ще біля ста років фортеця використовувалась для проживання, а в 1768-му році після пожежі занепала назавжди. Однак і зараз її залишки доволі грізно височіють над мальовничою луквою Дністра.

Чернелиця

Чернелиця

Чернелиця

Раківець

 

П’яте місце. Сидорів

Сидорівський замок дійсно схожий на корабель. Збудований чернігівським воєводою Калиновським він пливе над навколишніми пустошами і городами.

Замок збудовано з пісковику та вапняку. Колись на кожній стіні було відповідно 3-4 вежі. У північно-західній частині фортеці розташовувались каземати, житлові та господарські будівлі.

Розкішний сидорівський костел звели в 1730—1741 рр. З висоти його унікальні форми відтворюють герб Калиновських, а саме стріли на луку з двома зірками. Величні склепіння закинутого храму і зараз справляють враження. На хорах залишились навіть рештки органу.

Сидорів

Сидорів

Сидорів

Сидорів

Сидорів

 

Галка


30.04.2014 3799 1
Коментарі (1)

Сумно 2014.05.01, 14:36
Руїни, занепад...
21.08.2026
Вікторія Косович

Аби перевірити, як на Івано-Франківщині виявляють порушників, що здійснюють проїзд територіями природно-заповідного фонду, та наскільки масштабною є проблема джипінгу в Карпатах, Фіртка вирушила у рейд на один день з двома групами Державної екологічної інспекції Карпатського округу.

993
17.08.2026
Вікторія Матіїв

Чому громадам важливо перетворювати екскурсантів на туристів, як штучний інтелект змінює галузь і чому майбутнє Прикарпаття може бути за Дністровським каньйоном — в інтерв’ю Фіртці розповів начальник відділу туризму Івано-Франківської обласної військової адміністрації Віталій Передерко.

1697
15.08.2026
Олександр Мізін

Фіртка вже писала про схеми шахрайства та чорних рієлторів, детально аналізуючи, як аферисти обирають жертв серед самотніх чи вразливих верств населення. Утім, постає логічне запитання: як звичайному покупцеві захистити себе під час угоди як на первинному, так і на вторинному ринках нерухомості?

1769
11.08.2026

Прикарпатська державна сільськогосподарська дослідна станція Інституту сільського господарства Карпатського регіону НААН знову опинилася в центрі уваги.  Ще у серпні 2025 року Фіртка публікувала розслідування про можливі зловживання із державними землями та діяльність посадовців установ НААН. 

1514
31.07.2026
Вікторія Матіїв

Віталій Олійник на позивний «Грач» служив у 68-й окремій єгерській бригаді. Після мобілізації чоловік пройшов навчання, вирушив на Донеччину, а вже під час першого бойового виходу загинув. Понад рік сім'я жила між надією та невідомістю, поки не отримала остаточне підтвердження його загибелі.

3692
26.07.2026
Катерина Гришко

На Івано-Франківщині одночасно зростає кількість зареєстрованих безробітних і посилюється дефіцит працівників. Бізнес шукає людей для виробництва, будівництва, транспорту, медицини та сфери обслуговування, однак закрити вакансії стає дедалі складніше.

2475

Жоден диктатор в історії не мав інструменту, який тепер доступний кожній ШІ-корпорації, стверджує ізраїльский візіонер Юваль Ной Харарі.

181

Слабкі тіла завжди статистично переважали, і наша доба не є в тому винятком.

1158

Іноді можна зустріти думку, начебто багатство та добробут людини — це благословення Бога, а бідність і нужда — навпаки.

1460

Десь на початку місяця у 1991-му на проспекті Шевченка я випадково зустрівся з Сашком Кривенком і він, після короткого – «чим займаєшся?» - запропонував мені написати невелику статтю.

1540
18.08.2026

Тривалий стрес впливає не лише на емоційний стан, а й на харчову поведінку та роботу травної системи. У цей період може посилюватися тяга до солодкого, зникати апетит, а після їжі — виникати спазми чи відчуття важкості.  

772
16.08.2026

Цукор — один із найбільш суперечливих інгредієнтів у нашому харчуванні. Його звинувачують у розвитку ожиріння, діабету, “залежності” та навіть депресії. Але чи справді потрібно повністю уникати цукру? Або ж питання лише у його кількості?  

6447
12.08.2026

Добра тарілка — це не дієта, а насолода: страви, які радують очі, душу і живлять тіло. Навіть простий перекус може стати маленьким ритуалом, що заряджає позитивом на кілька годин уперед.  

6432
21.08.2026

Цього року до відповідного проєкту залучили 10 парафій, де священників і волонтерів мотивують та навчають допомагати людям, які опинилися у складних життєвих обставинах.  

723
18.08.2026

У суботу, 12 вересня, напередодні свята Воздвиження Чесного і Животворящого Хреста Господнього, відбудеться проща спільноти «Матері в молитві» ІФА до Гошева.

941
14.08.2026

Отець і Глава УГКЦ Блаженніший Святослав 13 серпня вдруге відвідав Івано-Франківську обласну дитячу клінічну лікарню. Він поспілкувався з медиками, відвідав маленьких пацієнтів та Центр ментального здоров’я при лікарні.  

1125
09.08.2026

Отець і Глава Української Греко-Католицької Церкви Блаженніший Святослав восьмого серпня іменував трьох священнослужителів Коломийської єпархії митрофорними протоієреями.

1883
21.08.2026

Акторка Івано-Франківського драмтеатру Мирослава Полатайко зізнається, що в дитинстві не мріяла про сцену та не любила виступати перед публікою. Попри це, родинні традиції, підтримка близьких і наполеглива праця допомогли їй знайти своє покликання та полюбити акторську професію.

7088 3
21.08.2026

Говорити про організацію голосування на тлі російських ракетних та дронових атак нереалістично, вважає оглядач Bloomberg Марк Чемпіон. Заклик колишнього міністра оборони Михайла Федорова до проведення президентських виборів в Україні він називає безрозсудним і неправильним. 

503
11.08.2026

Сербський аналітик Орхан Драгаш у своїй статті на Хвилі стверджує, що прийом Зеленського в Сербії за кілька місяців до дострокових виборів коштував прем’єр-міністру Вучичу підтримки всередині країни. Прем’єр Сербії усвідомлював це, але все ж пішов на таку зустріч. Чому?

1176
29.07.2026

Зеленський змінює настрій у Вашингтоні, — стверджує видання Politico. Такі висновки видання робить за результатами перебування в США президента України, де він зустрівся з Дональдом Трампом в Білому Домі, відвідав похорони сенатора Ліндсі Грема (автора закону про «пекельні санкції» США щодо Росії) та виступив перед сенаторам обох партій — республіканцями та демократами.

1842
23.07.2026

Росія щораз більше стикається з наслідками повномасштабного вторгнення в Україну. Про це пише The New York Times в статті-аналізі книги доктора Анни Нотте «Ми переживемо їх: Глобальна кампанія Путіна з метою перемогти Захід».

2099