ТОП-5 маловідомих туристичних місць Західної України

 

Західна Україна – край надзвичайної туристичної привабливості, мальовничий та… непізнаний. Звісно, його мешканці та гості знають про фантастичний Львів, мальовничий Кам’янець-Подільський. Багато хто бував на Закарпатті, в Чернівцях чи Почаєві. Однак чи чули ви коли-небудь про базальтові стовпи, одне з природніх чудес України?

 Перше місце. Жовква

Містечко, що неподалік від Львова, будували італійці. Як і наш рідний Станіслав. І обидва цих міста споруджувались як ідеальні. Місто-сонце, з гармонійною забудовою, чітким радіальним плануванням вважалося свого часу одним із найгарніших приватних міст-резиденцій Європи, важливим центром розвитку мистецтва, культури, релігії та друкарства.

Станіслав Жовковський будував не просто замок, а справжню фортецю. Згодом Жовкву уподобав собі у якості резиденції польський король Ян Собєський. Колись тут були арсенал, скарбниця, розкішні зали, працював монетний двір. За надиво непоганим фасадом. Окрім короля Яна тут бували Іван Мазепа, Петро Перший, Михайло Радзивіл і навіть Наполеон.

Крім того, Жовква щедро присипана культовими спорудами на будь-який смак. Ось, наприклад, василіянський монастир XVII століття.

Зберіглася також синагога. Пишуть, що вона не лише одна з найбільших у Європі, але стала взірцем для кількох споруд в Тель-Авіві.

До речі, неподалік від Жовкви є унікальний пам’ятник Нестерову. Авіатор, винахідник, конструктор Петро Нестеров був першим, кому вдалося здійснити «мертву петлю».

Жовква-1

Жовква-2

Жовква-3

Жовква-4

Жовква-5

Жовква-6

Друге місце. Язловець

Язловець ніби був заснований ще до появи Київської Русі, хоч більш тверезі історики називають XIV століття. В ті часи тут проходив торговий шлях «Віа Регія» (з Молдови на Львів). Вигідне положення зумовило появу тут ярмарків. Патріоти Язлівця не забувають наголосити, що вони сильно дратували львів'ян. Ті навіть написали листа польському королю з проханням заборонити язловецькі торговища.

В ті часи тутешні землі належали роду Бучацьких. Ті з Бучацьких, що володіли Язлівцем стали іменувати себе Язловецькими, певно в пику родичам. Аби сприяти розвиткові міста, Язловецькі заохочували до переселення вірмен, визнаних торговельних фахівців. Є підстави вважати, що перша серйозна хвиля вірменської імміграції сталася після 1475-го року, коли Крим, і в першу чергу Кафу (Феодосію) захопили ще не москалі, а османці, з якими у вірмен були давні напружені стосунки. В результаті в центрі тодішнього містечка утворилось ціле вірменське поселення — кілька вулиць плюс церква Богородиці на пагорбі.

Вірмени ж активно брали участь у будівництві головної споруди містечка — фортеці. Язловецькі почали тут будову ще у XV столітті. Від заснування укріплення постійно добудовували, перебудовували й розширювали. У 1590-му році Микола Язловецький на протилежному від замку пагорбі збудував парафіяльний костел (більш-менш зберігся).

Новий власник Язловця Станіслав Понятовський (не останній польський король, а його батько) в 1747-му році реконструював будівлю так званого Нижнього замку. Навколо фортеці добудовуються кілька споруд, що утворюють ще одне фортифікаційне кільце, з казематами й баштами. Добудувавши бокові крила, зробивши його П-подібного вигляду, Понятовський перетворює замок на триповерховий палац.

Нині тут римо-католицький жіночий монастир (правильно він зветься Реколекційний дім сестер закону Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії) і музей Марцеліни Даровської. Ця пані отримала свого часу від Папи Римського дозвіл на заснування монастиря, який діяв з 1863-го по 1946-й рік, а також вже у наші дні.

Язловець

Язловець

Язловець

Язловець

Третє місце. Базальтові стовпи

Фахівці стверджують, що більше ніде в Європі ви такого не побачите. Кам’яні стовпи, які місцями мають висоту у кількадесят метрів, каскадом спускаються до чаші, заповненої прозорою і від того неймовірно синьою водою.

Мільйони років тому на цьому місці лютували вулкани. Магма  немов желе з пекельної кухні розтікалась, застигаючи й набуваючи оцих неймовірних форм.

А потім пісок і крейда поховали застиглі базальти на неймовірну купу років. Кажуть, що відкрив їх геть випадково місцевий селянин.

Десь в тридцятих роках XVII століття копав він собі щось на городі й зламав об камінь лопату. Та потім зметикував з відкопаного каміння зробити хаті фундамент.

Ще кажуть, що копав він не просто так. Ніби неподалік Костополя згубив колись свого вельми коштовного персня король Ян Казимир. І велів помітити місцину, аби відшукати згодом. Ну а коли почали шукати – то й відкопали оцих кам’яних монстрів.

Базальтові стовпи-2

Базальтові стовпи-1

Четверте місце. Чернелиця і Раківець

Чернелицею володіли спершу Бучацькі-Язловецькі, а у XVIII столітті – Чарторийські. Цей майже королівській рід мав у власності величезні землі як по Заходу України, так і по всій Речі Посполитій.Михайлові Чарторийському, воєводі (губернатору) бацлавського воєводства, Чернелиця мала б завдячувати за найвизначніший шматок власної історії.

Назву села пов’язують з чорними лицями турків і татарів, які були тут частими “гостями”. Ще кажуть, що то річка так звалася – від слова “черлений”, тобто червоний. Будову почали на початку XVII століття. Проте під час Хмельниччини спорудження припинилося. Твердиню добудовує Михайло Чарторийський і вимагає, до речі, за це з уряду компенсації.

Під час польсько-турецькій війн кінця XVII століття свіжозбудований замок добряче нищать турки. Проте він і надалі залишається серйозною фортифікацією. Причому настільки, що в ньому наважувався зупинятись сам польський король Ян Собеський. За його наказом навіть прорили чи то один, чи то два підземних ходи з фортеці: до Дністра і до сусіднього костелу Домініканців.

Неподалік від Чернелиці  над Дністром височіть вежа ще одного замку. Збудований в середині XVII століття силами галицького підчашого Домініка-Войцеха Беньовського. Ще недобудованим замок витримав козацьку (1657-й р.) і турецьку (за десять років) облоги. Проте згодом в 1672-му і 1676-му роках турки двічі захоплювали фортецю і сильно її нищили.

Ще біля ста років фортеця використовувалась для проживання, а в 1768-му році після пожежі занепала назавжди. Однак і зараз її залишки доволі грізно височіють над мальовничою луквою Дністра.

Чернелиця

Чернелиця

Чернелиця

Раківець

 

П’яте місце. Сидорів

Сидорівський замок дійсно схожий на корабель. Збудований чернігівським воєводою Калиновським він пливе над навколишніми пустошами і городами.

Замок збудовано з пісковику та вапняку. Колись на кожній стіні було відповідно 3-4 вежі. У північно-західній частині фортеці розташовувались каземати, житлові та господарські будівлі.

Розкішний сидорівський костел звели в 1730—1741 рр. З висоти його унікальні форми відтворюють герб Калиновських, а саме стріли на луку з двома зірками. Величні склепіння закинутого храму і зараз справляють враження. На хорах залишились навіть рештки органу.

Сидорів

Сидорів

Сидорів

Сидорів

Сидорів

 

Галка


30.04.2014 3583 1
Коментарі (1)

Сумно 2014.05.01, 14:36
Руїни, занепад...
10.04.2026
Павло Мінка

Як насправді виглядає ситуація з нелегальним гральним бізнесом в Івано-Франківській області? Фіртка отримала офіційну статистику від правоохоронних органів та регулятора азартних ігор ПлейСіті. Але перед цим — про проблему загалом, щоб на контрасті зрозуміти ситуацію в регіоні. 

2246 1
07.04.2026
Діана Струк

Як відновлюють Палац, навіщо місту фестивалі під час війни і яким стане цей культурний осередок через кілька років — про це Фіртці розповів директор Простору інноваційних креацій «Палац» Володимир Гайдар.

899
03.04.2026
Олександр Мізін

Підроблені акти, незаконні рішення рад і чорні реєстратори — основні схеми захоплення державних лісів у 2025-2026 роках.

2252 1
31.03.2026
Вікторія Матіїв

Журналістка Фіртки поспілкувалися з ректором ІФНМУ Романом Яцишиним про те, як сьогодні мотивують молодь вступати до медичних закладів, які зміни відбулися у географії студентів, як університет працює над тим, щоб випускники залишалися працювати в Україні, а також про виклики, які стоятимуть перед українською медициною після завершення війни.

5266 1
27.03.2026
Павло Мінка

У публічних закупівлях за бюджетні кошти нерідко трапляються ситуації, коли тендери проводять лише формально. Компанії, які виглядають конкурентами, насправді можуть діяти за попередньою змовою.    

4085 1
23.03.2026
Тетяна Дармограй

В інтерв’ю журналістці Фіртки Руслан Павлов розповів про перші бої та втрати побратимів, мотивацію добровольців і мобілізованих, розрив між фронтом і тилом, а також про те, як війна змінює сприйняття життя і плани на майбутнє.

5185

На програмній зустрічі на початку 2023 року Сєргєй Кірієнко виклав чотири цілі для російської когнітивної війни проти України - дискредитація військово-політичного керівництва України, розкол українців, розкол української еліти, деморалізація українських військ.

717

В євангельському описі останніх днів земного життя Ісуса Христа ми зустрічаємо імена постатей, які прямо або опосередковано мали відношення до Страстей Христових. 

612

Наближається пора, коли після зимової сплячки повилазять змії.

1441

Згідно Книги Пророка Ієзеркіля (книги 38, 39) «Остання Битва Кінця» має відбутися між Ізраїлем та «Гогом з землі Магог (Півночі) та полчищами персів, ефіопів і лівійців при ньому».

4298
07.04.2026

Великдень цьогоріч відзначатимуть 12 квітня. Яким має бути традиційний великодній кошик і що не варто нести до церкви — пояснив священник.

9196 1
02.04.2026

Здоров’я кишківника є надзвичайно важливим для загального самопочуття. Правильна робота травної системи впливає не лише на обмін речовин, але й на імунітет, настрій і навіть стан шкіри.  

6064 1
27.03.2026

Перекуси між основними прийомами їжі потрібні не лише для втамування голоду, а й для підтримки енергії, концентрації та загального самопочуття.

6698
06.04.2026

В Івано-Франківській області відбулася перша екскурсійна поїздка для родин загиблих захисників та зниклих безвісти військових. Ініціативу організувала Івано-Франківська обласна військова адміністрація.  

983 1
04.04.2026

У неділю, п'ятого квітня, у храмах Івано-Франківська освячуватимуть вербові галузки.  

1940 1
30.03.2026

Розважання над кожною стацією Хресної дороги були глибоко пов’язані з сучасними подіями в Україні та особливо відчувалися у контексті війни.  

1561
28.03.2026

Згромадження Сестер Пресвятої Родини, засноване в 911 році сестрою Теклею Юзефів, вже понад тисячу років працює з людьми, навчає дітей та підтримує громаду.  

8420
03.04.2026

Уже цих вихідних, 4–5 квітня, Івано-Франківський національний академічний драматичний театр імені Івана Франка представить прем’єру вистави «Маруся Чурай» за однойменним романом у віршах Ліни Костенко.

1239
08.04.2026

Банальна приказка каже, що «безкоштовний сир буває лише в мишоловці». Тобто, що немає ніде, включно з економікою нічого безкоштовного. Завжди хтось буде змушений заплатити.

527
07.04.2026

ISW звертає увагу на те, що російські мілітарні блогери критикують неефективність російських систем протиповітряної оборони та наголошують на впливі українських ударів.

487
03.04.2026

Не лише Україну «здав» Росії Байден, як про це ширилися чутки в політичних залаштунках, на зустрічі з Путіним в Женеві влітку 2021 року, а й загалом НАТО готувало здачу Росії, окрім України, ще й під «сіру зону» країни Балтії, Польщу та інші постсоціалістичні країни сходу Європи!

1495 1
30.03.2026

Нещодавно керівник німецького оборонного концерну, глава Rheinmetall Армін Паппергер назвав виготовлення українських дронів «грою в Lego домогосподарок з 3D-принтерами».

1082