Тільки Сонце

 

Між тими, хто істерично верещить: «Всьо пропало» і тими, хто безпробудно торочить: «Всьо буде чьотко» стоїть глибочезна прірва, дно якої однаково манить ноги  невиправного оптиміста і ноги нещасного  песиміста.

Країна сутужно, важко, нестерпно туго, але проходить стадію переродження. На заваді її повному переродженню стоять не лише корупціонери, жлоби різних вагових категорій і населених пунктів, бандити на джипах, головорізи і прибацана геополітика володьки пуйла та інше локальне й глобальне лайно, а й – не в  останню чергу – негативні установки, які ллються потоками свідомості однаково відірваних від реальності оптимістів і песимістів.

Що депресивні люди, що вкрай рожевоокулярні, однаково небезпечні для суспільства.

Однак негативні песимісти мають одну велику перевагу над негативними оптимістами.  Вони, зазвичай,  апелюють безапеляційними аргументами на кшталт: «Все в руках олігархів», «Світова змова», «Американські  і москальскі розбори на нашій богообраній землі». Найбільш примітивні серед них ще й за старим добрим штурпцером додадуть обов’язково: «Жидомасони».

І справді, щодо першого пункту пояснень приреченості всякої доброї дії , коротка теза «все в руках олігархів» об’єктивно доведень не потребує. Її довести настільки легко, що аж з того всього неможливо .

Хто б сумнівався, що передвиборча активізація папіків на  наших районах, які таки переважно потрапили в Раду, це ніщо інше як превентивний хід феодальним конем на шахівниці, як вони гадають собі, нових фортифікацій зі слабким королем, і без королеви,  а не просто дерібан, як у старі і теж не дуже добрі часи. До папіків ще можуть, активніше, додатися з часом солдатики, деякі.

І тут би дійсно стати в один ряд з безпомильними песимістами і почати голосити: «Всьо пропало», або, навпаки,  побігти записатися до лав папіків конюхом,  бідним рицарем, збруярем чи трубадуром, то вже у кого які там несеньйорські таланти , і бити в бубен з запіненим ротом від «всьо буде чьотко».  

Та, на щастя, існує активність і пасивність на іншому полюсі українського буття. Шлях у довбуші і робінгуди  - це рішення позитивно активної людини. Вибір на користь професії  а-ля енергетично-дистанційний кілер/ескулап, астролог, парапсихолог,  пастельний маг і воскозливач – без сумнівів позитивно пасивної. Нема жартів.

Професійно проклясти – це наука і довга мука. До прикладу, певні Ізраїльські каббалісти,  як вважається, не одного звели в могилу, кого приписали до ворогів свого народу. В  ряді Африканських країн ледь не у кожного диктатора і навіть сільського голови  є свій колдун.  Високі китайські політики сьогодення  в країні діалектично-матеріалістичного  богоборства  мають традицію користуватися послугами модерних даосів , практикують так звану зовнішню і внутрішню алхімію.

А оккультні москалі, які обов’язково функціонально наявні за пазухою у православного да кастєй і мозга путіна, за нещодавній панмондіальний глум над своїм відмороженим кєнГуру на Брісбен наслали явно не австралійські морози.  Цю думку поділяє, наприклад,  відомий філософ  Гейдар Джемаль і політолог Станіслав Бєлковський (який підтримує курс України в напрямку від Росії, який  брав активну участь у помаранчевих подіях  і активно зараз домагається українського громадянства).

 Певні люди, вже тепер із середовища екс-православних (московського патріархату) стверджують, що в РПЦ існують цілі кола – не з числа всіх, звісно, священників, не варто усіх підряд очорнювати – які спеціалізуються на різного роду чорних анафемах, які вони уперто називають псалмокатарами, і активно задіюють у своїх корисливих цілях.

Частково пояснюється небажання керівництва (знов таки, вочевидь, з українських-московських не всі знають, що діється в тих квазі-православних кружках Москви)  української православної церкви московського патріархату не зливатися з Київським патріархатом в помісну Єдину Українську Церкву якраз страхом перед такими-от методами впливу своїх старшеньких з Москви.

Згадайте, як ті попи проклинали Мазепу у вісімнадцятому столітті, і серед них тьма українських русичів  була. Це були справдешні християни ?.. Це були справдешні українці ?..

А у нас буденні люди більше проклинають дороги, по яких щоденно ходять і їздять, начальників, робочі місця, які їм щомісячно гроші приносять  за лю-лю «Вконтактє» цілий день, і решту своїх співвітчизників, що їм багато чим недогодили. Русскій мір на Галичині під фанфари не звучить, Богу дяка,  зате нікуди не подівся русскій мат. А вдалого свого  не придумали. От тепер і спитайте, чому все так не лепсько в державі ? Бо самовбивці. Не кляни, на чому твій світ стоїть, чоловіче, не кляни, бо відіб’ється від землі і до неба не підкине тебе. Все дуже тонко насправді.

Клясти насилати прокляття, професійно чи по-дилетантськи – на будь-кого і на будь-що, це все одно неправильно і гріховно, немає виправдання. За все доведеться за життя і після життя відповісти. Нерідко навіть родичам бідолах злостивих також.

Просто Україна знаходиться в зоні сильних еґрегорів іудео-християнства, а християнство, як відомо, проголошує «не проклинати ворогів – а благословляти». І неважливо, християни ви практикуючі, чи зовсім, навіть суто ритуально, не християни. Відтак людина, яка благословляє, а не проклинає, автоматично від себе віддаляє темну енергію, власну і чужу. Світло легко долає темряву, легше, ніж здається, за умов зусиль.

Не хочеться моралізувати надто, повторювати банальності, але любов та спокій таки сильніші за злобу і суєту встократ. Бо це органічніше для людини, яка б вона не була. Кожен це, коли не усвідомлює, то відчуває.

Небезпечним для людини і країни – саме в цей найбільше час – є відхід від юдео-християнських егрегорів, парадигм, правил, заповідей на щодень, дотримань догматів, канонів – великих структурних енергій. В кризові часи якраз і появляється у багатьох опора на дрібне магічне язичництво, аби вижити, вберегтися, і не більше, як правило. Чи велике, аби перейняти у сильного ворога все те, чим він користується для перемоги. Та це хибний шлях, рівно як перехід в іншу релігію, атеїзм, агностицизм, який руйнує старі егрегори людини і країни в цілому, в залежності від кількості «новонавернених», і не дає вдосталь якісних натомість , з очікуваними життєвими звитягами. Хоч які були потужні егрегори новітнього за формою язичництва у таких нелюдських режимів, як Радянський Союз і Третій Рейх – вони зазнали поразки. І їх носії теж.

Програє, зазнає прогару і нинішня Росія з її носіями. Одна і з причин її не за горами краху – зло, що цинічно маскується під добро. Ще й під християнське. Як знаємо. Ступінь згіршення вже близький до гіперкритичного, світлі егрегори, які тільки й тримаються завдяки невеликому відсотку населення і таким особистостям як Макаревич, Зубов, тощо, динамічно віддаляються.

Астрологічна карта вказує на певні важливі події, що мають трапитися у грудні цього року і січні майбутнього в Росії(про які більшість людей може і не знати). Але остаточно і загальновідомо,так би мовити,  зоряний шлях цієї країни – в межах її сьогоднішніх кордонів, статусу і головних діючих осіб – закінчується навесні 2017.

У березні, якщо точніше. Три роки мине від часу окупації нею нашої території.

Астрологія, звичайно, не панацея від помилковості, позаяк тільки один Бог знає достовірно все наперед, що є зараз і як було все в минулому,  бездоганно і безпомилково. Передозування гороскопами  - це теж руйнація позитивних енергій і гріх (хоч три мудреці зі Сходу, читаємо Біблію, які прийшли вклонитися Месії, знайшли Його за зірками).

Та не потрібно бути антифейковим астрологом чи топовим політологом, щоби спрогнозувати(не плутати з пророцтвом) печальний фінал держави, що утримує над собою наразі сильні темні егрегори несформованого ще повністю роду Гога і Магога, витісняючи все далі й далі на переферію світлі.

Українці не мають радіти з того зла, що та держава завдає і ще завдасть собі і своїм підданим  – найбільше. Українці повинні думати, як не допусти проникнення більшого зла в себе і формування темних егрегорів над собою. Ліки від цього, тільки на профанний погляд, сміхотворні і неефективні: молитва, церква, рукотворні добрі, корисні і сміливі, обдумані вчинки і менше злості, хоч як би важко… А це означає, що потрібно відмовлятися від хабарів, кумівства, перекрикування  і багато інших солодких речей необхідного усталеного буття. Здається, що нереально, але критичну масу – життя змусить. А бидло завжди було і буде, нікуди воно не щезне, зате присяде, як таке, що вже не впливає вагомо більше на місію країни.

Потрібно менше злості і словесного негативу і до, пардон, далеко не досконалої, місцями і моментами дуже паскудної нинішньої укрвлади. Бо хай там як і що, але від неї залежить великою мірою наша з вами доля, а її, хоч вона ще не розуміє вповні цього, від нас. Нас активних, насамперед.

Вища мета – Україна не просто як об’єкт зразка 1991 року, а Україна Київська Русь в недалекому майбутньому. Наші предки це не лише сентиментальні співочі слов’яни, це й грізні, войовничі вікінги, які прийняли християнство і охрестили цю давню велику територію, що й до цього надважливого історичного кроку була слов’янами частково похрещена, змусивши прийняти в серце Єрусалим і відкинути руїни Вавилона, що сягають часів відступника Німрода. 

Не варто йти у довбуші-робінгуди, не варто навіть відтворювати історію з УПА, не потрібно слати енергетичне зло  чужим і своїм – здорова активність і здорова пасивність ведуть у значно більше. У часи зі своїми суто сучасними нюансами і демократичними порядками, проте часи Володимира Великого. І, ясно, що не московського. Виграємо в часі і в справах – виграємо битву нарешті. А разом  з нею місце нарешті не під місяцем, а під Сонцем.

 


04.12.2014 Яв Назар 2290 3
11.07.2026
Ігор Бартків

Цього тижня The Economist віддав обкладинку одному з найбагатших росіян і провів із ним майже 60 годин у розмовах.

181
07.07.2026
Вікторія Матіїв

В інтерв'ю журналістці Фіртки Ірина Онищук розповіла, чому театр сьогодні став своєрідною терапією, як війна змінила глядачів і самих митців, що найчастіше турбує військових після повернення з фронту та чому віра в людей залишається її головною опорою.

703
03.07.2026
Олександр Мізін

Корупційна схема чи «ринкова реальність»? Поки МВФ наполягає на підвищенні тарифів для населення, монополісти отримують надприбутки.  

2036 1
30.06.2026
Вікторія Матіїв

«Іван пішов воювати, бо для нього це було питання честі й відповідальності. Він не зміг залишитися вдома, коли країна потребувала захисту», — згадує Тетяна Майка свого чоловіка, полеглого захисника Івана Майку.

3114
24.06.2026
Тетяна Ткаченко

Коли у 2014 році загинув її двоюрідний брат Петро Остапчук, Надія Довганюк зрозуміла, що хоче бути поруч із тими, хто переживає біль війни. Попри стереотипи та недовіру, вона стала першою жінкою-капеланкою в Українській греко-католицькій церкві.

2588 2
15.06.2026
Вікторія Матіїв

В інтерв'ю журналістці Фіртки Мирослава Полатайко розповіла про свій шлях у професії, роботу за лаштунками театру, народження ролей і те, як війна змінила відчуття сцени.

5354

Закупівлі, відбудова, регіони і роль бізнес-мереж у тому, щоб публічні гроші працювали на спроможність, а не лише на звітність.

468

Коли людина вперше заходить до православного або греко-католицького храму, тобто храму східного візантійського обряду, то її погляд майже завжди зупиняється на священникові.

631

З приходом у вересні 1939-го на Гуцульщину нової, ще не знаної робітничо-селянської влади почались нові проблеми. Точніше ті ж клопоти, що були й за Польщі, але які тепер вирішувані по-новому.

1105
08.07.2026

Багато людей під час застуди п'ють гарячий чай із медом, вважаючи його одним із найкращих домашніх засобів. Мед справді містить біологічно активні речовини, однак фахівці радять не додавати його в окріп.

8450
03.07.2026

У наші дні вуглеводи є "ворогом", а деякі "експерти" пропагують продукти з високим вмістом жирів. Якщо у вас високий кров'яний тиск, то не обов'язково жертвувати вуглеводами.  

10923
30.06.2026

Замість обмежень, радять зважати на контекст, баланс у раціоні та якість продуктів.  

5309
08.07.2026

У вівторок, сьомого липня, Хресто-Воздвиженський Манявський чоловічий монастир — Манявський скит — відзначив храмове свято, День пам’яті своїх засновників — преподобних Іова та Феодосія Манявських.

700
06.07.2026

У Погоні на Івано-Франківщині відбувся XVII Міжнародний з’їзд Апостольства Матері Божої Покровительки Доброї Смерті. Паломники зібралися на спільну молитву за мир в Україні, взяли участь в Архієрейській Божественній Літургії та вшанували пам'ять полеглих захисників.

558
04.07.2026

Священник наголошує: християнство завжди існувало як спільнота, а не індивідуальна релігія.

22622
29.06.2026

Родини військових, які втратили близьких або чекають звістки про зниклих безвісти, найчастіше шукають не простих відповідей, а підтримки.  

918
07.07.2026

Палац Потоцьких — не лише пам’ятка архітектури в центрі Івано-Франківська. Це живий культурний осередок, де історія, наука, мистецтво та креативні ініціативи переплітаються у щоденній роботі простору.

5442
03.07.2026

Президент Польщі Кароль Навроцький (колишній боксер і сутенер, яким його називають політичні опоненти) нещодавно очолив рейтинг довіри серед польських політиків із рекордними 54,8%. 

1078
26.06.2026

Законодавча пропозиція щодо об'єднання Румунії з Молдовою, була схвалена румунською Палатою депутатів без голосування завдяки завершенню терміну розгляду ініціативи.  

1077
18.06.2026

Ухвалені Верховною Радою зміни до Бюджету-2026 дозволять суттєво розширити програми соціального захисту для військовослужбовців.

1349
16.06.2026

Баланс на фронті змінився на користь України, а час більше не працює на Володимира Путіна, — переконаний американський політолог та колишній посол США у РФ Майкл Макфол. Також він наводить вісім ознак того, що Росія програє свою війну.  

1639