Світанок нових каст

Моя любов до селян абстрактна. Я люблю їх за те, що жодне селянське повстання не призвело до створення держави, до створення апарату насилля. Можна навіть ризикнути і сказати: селяни – неісторична каста (клас, стан, верства).

Тим вони й чудові, що живуть собі тисячі років у циклічному безчассі – народився, одружився, розплодився, спрацювався (спився), помер, закопали, забули. Це щось принесене з дворів вічності. Щось закорінене у добу тих щасливих трипільців, які не писали книжок, не паскудили клинописом кавалки випаленої глини. І, відповідно, вийшли з поля зору брудної баби Історії.

Але от біда. Село як самодостатній світ глобально вигибає. Сучасні аграрні та інформаційні технології поклали край селу як культурно-цивілізаційному топосу, перетворили його на перспективне безглуздя. Село ще продукує зерно, льон, тютюн, молоко, самогон, плітки, сміття тощо. Але вже не має ні живого голосу, ні живого серця. Не створює жодних оригінальних смислів і міфів. Лише виштовхує до міст (до світу концептів) чергові хвилі розгублених і знервованих маргіналів.

Тому виникає питання: “А що ж прийде на зміну селу?” Адже за межами міст все одно житимуть люди. Окремі індивіди, котрі ненавидять великі людські мурашники й відчайдушно тікають на “край світу” касти не створять, бо здебільшого є соціопатами. Фермери також не мають майбутнього. Їх рано чи пізно звідусіль витіснять великі латифундії, споряджені цифровими технологіями, роботизованою механікою та руками працьовитих китайських лаобаїв.

У деяких сумних прогнозах ми бачимо майбутнє людство, закрите в куполах і вежах з штучним кліматом. А його оточує геть здичавілий простір – щось середнє між Чорнобильською зоною і Східним Опіллям – десь-не-десь помережаний клинами аграрної активності. У надрах того простору живуть якісь заскорузлі люди, котрим веселіше щоденно битися з мутантами і бандитами, ніж існувати у тісних житлових капсулах підкупольних мегаполісів.

Якщо ж забути про фантастичні декорації постапокаліптичного майбуття, то єдиною перспективою малозалюднених просторів між містами є виникнення “нового села”, населеного людьми, спосіб життя яких не передбачає щоденного контакту з потоками споживачів і клієнтів. Враховуючи, що штучний інтелект (ШІ) та роботи різко звузять перелік масових продуктивних професій, можна передбачити, що поза сферою виробництва та сервісу залишаться переважно ті, хто займатиметься творчістю чи професійно культивуватиме неробство.

Саме останні й стануть основою нового села. Адже неробство міського типу залишиться відверто паразитарним. Скупчення нероб у великих людських мурашниках завжди є деградованим та криміногенним середовищем. Це розплідник наркоманії, що постійно перебуває у конфлікті з законом та з спільнотами працюючих. Натомість сільські нероби майбутнього можуть гуртуватися в релігійно-філософські громади або ж встановлювати комфортну рівновагу між своїм неробством та рустикальним топосом полів і лісів за правилами взірцевої екосистеми.

Уже тепер ми бачимо збільшення в суспільстві прошарку нероб. І це не безхатьки, а люди, які заробили достатньо грошей, щоби не завдавати собі клопоту щоденно думати про хліб насущний. Збільшується також кількість тих, хто намагається розтягнути проїдання спадку до кінця своїх днів. Також до касти нероб можна віднести умовно зайнятих. Так, скажімо, сучасна молода пара може прожити тиждень за ті гроші, які заробить за дві-три години, демонструючи свої сексуальні вміння на порночатах.

Подейкують, що в Україні ледь не кожна двадцята молода людина заробляє (або підзаробляє) порнобізнесом онлайн. Розвиток “індустрії віртуального сексу”, як прогнозують деякі маркетологи, з часом перетворить її на головне джерело доходу молоді таких країн, як наша. Зрозуміло, що мегаполіси є не найкращим місцем для працівників цієї надзвичайно перспективної галузі.

Розвиток ШІ буде витісняти все більше людей до сфери специфічного сервісу, пов’язаного з обслуговуванням потреб самотніх, неповносправних та фрустрованих індивідів. Агрегати такого сервісу, як вже тепер зрозуміло, є також більш органічними для сільської місцевості. Касти доглядальників, нероб та напівнероб й визначатимуть функціонал нового села. На місце теперішніх аграріїв прийдуть освічені люди без певних занять, громади розкомплексованих тантристів, порноволонтери, вільні митці та доглядальники за тими, хто має особливі потреби.

При цьому фінансові можливості нового села будуть значно вищими, ніж можливості села старого, яке часто-густо не здатне прогодувати себе й доживає віку за гроші заробітчан. Нове село за доби ШІ буде місцем “послабленого соціального контролю”, порівняно з мегаполісами, де насиченість відеокамерами, гаджетами та “розумними” побутовими речами створюватиме ефект повної відсутності приватності та унеможливить закритий від стороннього ока спосіб життя.

Зрозуміло, що в період свого становлення нове село зіткнеться з залишками села традиційного. Ці два принципово різні світи, як виглядає, не будуть дружньо комунікувати. Старе село буде знесене в небуття, й пам’ять про нього залишиться, либонь, у музеях. Новому не потрібна його “інституційна пам’ять”, воно буде набиратися своєї, в якій десь повториться безглузда циклічність села традиційного, а десь з’явиться безглуздість нового типу, пов’язана з міфами нероб про значущість їхньої касти та володіння нею певних істотних правд.

Адже майбутній світ буде мутним та сповненим мрій і підозр.

matrix-info.com


Коментарі (1)

Ігор 2019.12.04, 19:52

Не дивуйтеся Єшкілєву. Він чужинець. Із завезених. Йому так належиться. Ну, генетика...
https://www.youtube.com/watch?v=nwZUR7rpWp8&t=33s

21.08.2026
Вікторія Косович

Аби перевірити, як на Івано-Франківщині виявляють порушників, що здійснюють проїзд територіями природно-заповідного фонду, та наскільки масштабною є проблема джипінгу в Карпатах, Фіртка вирушила у рейд на один день з двома групами Державної екологічної інспекції Карпатського округу.

987
17.08.2026
Вікторія Матіїв

Чому громадам важливо перетворювати екскурсантів на туристів, як штучний інтелект змінює галузь і чому майбутнє Прикарпаття може бути за Дністровським каньйоном — в інтерв’ю Фіртці розповів начальник відділу туризму Івано-Франківської обласної військової адміністрації Віталій Передерко.

1689
15.08.2026
Олександр Мізін

Фіртка вже писала про схеми шахрайства та чорних рієлторів, детально аналізуючи, як аферисти обирають жертв серед самотніх чи вразливих верств населення. Утім, постає логічне запитання: як звичайному покупцеві захистити себе під час угоди як на первинному, так і на вторинному ринках нерухомості?

1763
11.08.2026

Прикарпатська державна сільськогосподарська дослідна станція Інституту сільського господарства Карпатського регіону НААН знову опинилася в центрі уваги.  Ще у серпні 2025 року Фіртка публікувала розслідування про можливі зловживання із державними землями та діяльність посадовців установ НААН. 

1506
31.07.2026
Вікторія Матіїв

Віталій Олійник на позивний «Грач» служив у 68-й окремій єгерській бригаді. Після мобілізації чоловік пройшов навчання, вирушив на Донеччину, а вже під час першого бойового виходу загинув. Понад рік сім'я жила між надією та невідомістю, поки не отримала остаточне підтвердження його загибелі.

3685
26.07.2026
Катерина Гришко

На Івано-Франківщині одночасно зростає кількість зареєстрованих безробітних і посилюється дефіцит працівників. Бізнес шукає людей для виробництва, будівництва, транспорту, медицини та сфери обслуговування, однак закрити вакансії стає дедалі складніше.

2469

Жоден диктатор в історії не мав інструменту, який тепер доступний кожній ШІ-корпорації, стверджує ізраїльский візіонер Юваль Ной Харарі.

160

Слабкі тіла завжди статистично переважали, і наша доба не є в тому винятком.

1153

Іноді можна зустріти думку, начебто багатство та добробут людини — це благословення Бога, а бідність і нужда — навпаки.

1453

Десь на початку місяця у 1991-му на проспекті Шевченка я випадково зустрівся з Сашком Кривенком і він, після короткого – «чим займаєшся?» - запропонував мені написати невелику статтю.

1532
18.08.2026

Тривалий стрес впливає не лише на емоційний стан, а й на харчову поведінку та роботу травної системи. У цей період може посилюватися тяга до солодкого, зникати апетит, а після їжі — виникати спазми чи відчуття важкості.  

766
16.08.2026

Цукор — один із найбільш суперечливих інгредієнтів у нашому харчуванні. Його звинувачують у розвитку ожиріння, діабету, “залежності” та навіть депресії. Але чи справді потрібно повністю уникати цукру? Або ж питання лише у його кількості?  

6441
12.08.2026

Добра тарілка — це не дієта, а насолода: страви, які радують очі, душу і живлять тіло. Навіть простий перекус може стати маленьким ритуалом, що заряджає позитивом на кілька годин уперед.  

6425
21.08.2026

Цього року до відповідного проєкту залучили 10 парафій, де священників і волонтерів мотивують та навчають допомагати людям, які опинилися у складних життєвих обставинах.  

715
18.08.2026

У суботу, 12 вересня, напередодні свята Воздвиження Чесного і Животворящого Хреста Господнього, відбудеться проща спільноти «Матері в молитві» ІФА до Гошева.

934
14.08.2026

Отець і Глава УГКЦ Блаженніший Святослав 13 серпня вдруге відвідав Івано-Франківську обласну дитячу клінічну лікарню. Він поспілкувався з медиками, відвідав маленьких пацієнтів та Центр ментального здоров’я при лікарні.  

1117
09.08.2026

Отець і Глава Української Греко-Католицької Церкви Блаженніший Святослав восьмого серпня іменував трьох священнослужителів Коломийської єпархії митрофорними протоієреями.

1875
21.08.2026

Акторка Івано-Франківського драмтеатру Мирослава Полатайко зізнається, що в дитинстві не мріяла про сцену та не любила виступати перед публікою. Попри це, родинні традиції, підтримка близьких і наполеглива праця допомогли їй знайти своє покликання та полюбити акторську професію.

7083 3
21.08.2026

Говорити про організацію голосування на тлі російських ракетних та дронових атак нереалістично, вважає оглядач Bloomberg Марк Чемпіон. Заклик колишнього міністра оборони Михайла Федорова до проведення президентських виборів в Україні він називає безрозсудним і неправильним. 

489
11.08.2026

Сербський аналітик Орхан Драгаш у своїй статті на Хвилі стверджує, що прийом Зеленського в Сербії за кілька місяців до дострокових виборів коштував прем’єр-міністру Вучичу підтримки всередині країни. Прем’єр Сербії усвідомлював це, але все ж пішов на таку зустріч. Чому?

1169
29.07.2026

Зеленський змінює настрій у Вашингтоні, — стверджує видання Politico. Такі висновки видання робить за результатами перебування в США президента України, де він зустрівся з Дональдом Трампом в Білому Домі, відвідав похорони сенатора Ліндсі Грема (автора закону про «пекельні санкції» США щодо Росії) та виступив перед сенаторам обох партій — республіканцями та демократами.

1836
23.07.2026

Росія щораз більше стикається з наслідками повномасштабного вторгнення в Україну. Про це пише The New York Times в статті-аналізі книги доктора Анни Нотте «Ми переживемо їх: Глобальна кампанія Путіна з метою перемогти Захід».

2092