Свято Богоявлення та купання в ополонці

Освячення води на Богоявлення пов’язане із біблійною згадкою про хрещення Ісуса Христа у річці Йордан.

Така вода називається - Агіасма (гр. – святиня, свята вода).

Чин освячення води приписують  апостолу і євангелісту Матфею.

Згодом отці Церкви написали молитви на освячення води, а традиція окроплювати оселі свяченою водою належить папі Римському Олександру 1 (2 ст.).

Вперше освячення води на свято Богоявлення відбулось у Єрусалимській Церкві. Саме там з’явився звичай виходити на річку Йордан для водосвяття.

До 4 ст. ця традиція здебільшого була в Єрусалимській Церкві, а згодом почала поширюватися і в інших Церквах.

До   середини 5 ст. воду освячували опівночі, а з середини цього ж століття введено надвечір’я Богоявлення - тобто напередодні. Цей звичай існує і до сьогодні, тому вода освячується двічі.

Про  чудодійні та незвичні властивості йорданської води говорив Св. Іван Золотоустий.

Скептики вважають, що свіжість води зберігається довго завдяки срібному хресту. Далеко не на кожній парафії є срібний хрест, і священники використовують такий який у них є: латунний чи дерев’яний.

Купанням в ополонці на свято Богоявлення (Водохреща, Йордан) зараз нікого не здивуєш. Традиційно після освячення води на водоймищах збирається багато охочих зануритись у крижану воду.

Безліч людей в плавках і купальниках в січні, часто «заряджених» алкоголем помалу збирається  біля водойми, і після занурення впливових людей (бізнесменів чи депутатів) заходить в воду - три рази занурюючись і хрестячись.

Вважається, що такий ритуал змиває всі гріхи людини. Цікаво те, що за розповідями старших людей, виявляється, таких традицій не було. Скоріш за все така псевдорелігійна традиція з присмаком атеїзму зародилася в 90-ті роки в московській церкві, коли у 90-х почалася мода на релігію, і таким чином колишні комуністичні боси показували свою набожність. З легкої руки ЗМІ та російського кіно ця псевдотрадиція перекочувала і до нас.

Хоча традиція пірнання у воду є у Константинопольському патріархаті, вона  виглядає зовсім по - іншому: патріарх освятивши воду у відкритій водоймі (море)  жбурляє дерев’яний хрест у воду. Тоді за ним стрімголов пірнають у воду молодики, щоб наввипередки дістати його з дна. Вважається, що Господь протягом року залишиться милосердним до переможця і його родини.

Також цікаві й українські традиції. Професор Дмитро Яворницький наводить спогади старого запорожця Микити Коржа, які записав наприкінці ХІХ ст.:

«Всі козаки, піхота, артилерія й кавалерія збиралися на площі перед церквою і стояли тут рядами по куренях, без шапок, до завершення богослужіння; всі одягали найкращий одяг, озброювалися найкращою зброєю; над кожним куренем майоріли особливі розмальовані прапори, котрі тримали хорунжі, сидячі на чудово прибраних конях.

Після закінчення Божественної Літургії з церкви виходив настоятель із хрестом у руці, за ним парами йшли ієромонахи з Євангеліями, іконами, у дорогому одязі; за духовенством злагоджено, рядами, з хоругвами та важкими гарматами ступали козаки; за козаками – маси простого люду, і всі разом висипали на середину Дніпра, на Йордан. Тут усі ставали шеренгами й слухали службу Божу.

Коли архімандрит уперше занурював хрест у воду, козаки одночасно гримали таким залпом, що від того удару аж земля стогнала. А глядачів вкривав густий дим, мов пітьма…

Заспокоївшись на кілька хвилин, поки розсіювався дим, а настоятель ще раз занурював хрест у воду, козаки знов стріляли, цього разу скільки кому заманеться...».

Отож, бачимо, що в українській  традиції козаків ніякого купання в ополонці не було.

Зберігся ще один опис української традиції освячення води. Після недовгої відправи священник занурює в ополонку хрест, а в цей час хор голосно співає: піснеспів свята «В Йордані хрестився ти Господи…».

Своєю чергою мисливці стріляють із рушниць, а хлопці випускають з рук голубів, які хмарою літають над «Йорданню». Коли вже воду освячено, люди підходять до ополонки та набирають у свій посуд води.

На жаль, в наш час ця традиція частково втратилась, а її місце зайняло безглузде пострадянське псевдорелігійне купання.


19.01.2024 Роман Тадра 3101
11.07.2026
Ігор Бартків

Цього тижня The Economist віддав обкладинку одному з найбагатших росіян і провів із ним майже 60 годин у розмовах.

171
07.07.2026
Вікторія Матіїв

В інтерв'ю журналістці Фіртки Ірина Онищук розповіла, чому театр сьогодні став своєрідною терапією, як війна змінила глядачів і самих митців, що найчастіше турбує військових після повернення з фронту та чому віра в людей залишається її головною опорою.

695
03.07.2026
Олександр Мізін

Корупційна схема чи «ринкова реальність»? Поки МВФ наполягає на підвищенні тарифів для населення, монополісти отримують надприбутки.  

2034 1
30.06.2026
Вікторія Матіїв

«Іван пішов воювати, бо для нього це було питання честі й відповідальності. Він не зміг залишитися вдома, коли країна потребувала захисту», — згадує Тетяна Майка свого чоловіка, полеглого захисника Івана Майку.

3112
24.06.2026
Тетяна Ткаченко

Коли у 2014 році загинув її двоюрідний брат Петро Остапчук, Надія Довганюк зрозуміла, що хоче бути поруч із тими, хто переживає біль війни. Попри стереотипи та недовіру, вона стала першою жінкою-капеланкою в Українській греко-католицькій церкві.

2586 2
15.06.2026
Вікторія Матіїв

В інтерв'ю журналістці Фіртки Мирослава Полатайко розповіла про свій шлях у професії, роботу за лаштунками театру, народження ролей і те, як війна змінила відчуття сцени.

5346

Закупівлі, відбудова, регіони і роль бізнес-мереж у тому, щоб публічні гроші працювали на спроможність, а не лише на звітність.

465

Коли людина вперше заходить до православного або греко-католицького храму, тобто храму східного візантійського обряду, то її погляд майже завжди зупиняється на священникові.

627

З приходом у вересні 1939-го на Гуцульщину нової, ще не знаної робітничо-селянської влади почались нові проблеми. Точніше ті ж клопоти, що були й за Польщі, але які тепер вирішувані по-новому.

1100
08.07.2026

Багато людей під час застуди п'ють гарячий чай із медом, вважаючи його одним із найкращих домашніх засобів. Мед справді містить біологічно активні речовини, однак фахівці радять не додавати його в окріп.

8446
03.07.2026

У наші дні вуглеводи є "ворогом", а деякі "експерти" пропагують продукти з високим вмістом жирів. Якщо у вас високий кров'яний тиск, то не обов'язково жертвувати вуглеводами.  

10921
30.06.2026

Замість обмежень, радять зважати на контекст, баланс у раціоні та якість продуктів.  

5306
08.07.2026

У вівторок, сьомого липня, Хресто-Воздвиженський Манявський чоловічий монастир — Манявський скит — відзначив храмове свято, День пам’яті своїх засновників — преподобних Іова та Феодосія Манявських.

692
06.07.2026

У Погоні на Івано-Франківщині відбувся XVII Міжнародний з’їзд Апостольства Матері Божої Покровительки Доброї Смерті. Паломники зібралися на спільну молитву за мир в Україні, взяли участь в Архієрейській Божественній Літургії та вшанували пам'ять полеглих захисників.

556
04.07.2026

Священник наголошує: християнство завжди існувало як спільнота, а не індивідуальна релігія.

22617
29.06.2026

Родини військових, які втратили близьких або чекають звістки про зниклих безвісти, найчастіше шукають не простих відповідей, а підтримки.  

915
07.07.2026

Палац Потоцьких — не лише пам’ятка архітектури в центрі Івано-Франківська. Це живий культурний осередок, де історія, наука, мистецтво та креативні ініціативи переплітаються у щоденній роботі простору.

5437
03.07.2026

Президент Польщі Кароль Навроцький (колишній боксер і сутенер, яким його називають політичні опоненти) нещодавно очолив рейтинг довіри серед польських політиків із рекордними 54,8%. 

1073
26.06.2026

Законодавча пропозиція щодо об'єднання Румунії з Молдовою, була схвалена румунською Палатою депутатів без голосування завдяки завершенню терміну розгляду ініціативи.  

1073
18.06.2026

Ухвалені Верховною Радою зміни до Бюджету-2026 дозволять суттєво розширити програми соціального захисту для військовослужбовців.

1345
16.06.2026

Баланс на фронті змінився на користь України, а час більше не працює на Володимира Путіна, — переконаний американський політолог та колишній посол США у РФ Майкл Макфол. Також він наводить вісім ознак того, що Росія програє свою війну.  

1636