Свято, що не завжди з тобою

 

        Коли в Україні проголосили незалежність, в українців були сльози на очах, в душі і серці. Це були сльози пам"яті, щастя і надії. Для роздумів у статті зачеплено  окремі аспекти історичного буття релігії, державності, економіки, що є основою добробуту націй їх духовного і культурного розвитку.

        Біблійна легенда  розказує, що після виходу із Єгипту Мойсей сорок років водив юдеїв по пустелі на шляху до землі обітованної.  Легенда створена для людей на перспективу, не зовсім відповідає істині. Це було сорок років воєн, голоду,  холоду,  розпачу від втрати надії. Але це був час коли виросло покоління воїнів для створення і захисту нової власної держави і відходу у минуле рабів.

        Нове покоління прийшло до Землі обітованної, яку побачив Мойсей та помер так і, можливо, не ступивши на неї. Мета завоювання території була досягнута, хоч морально-психологічно юдеї на той час ще не були готові  без переконання у це вірити.

        На картині геніального, всесвітньо відомого художника і скульптора Мікельанджело, який добудував після архітектора  Браманте (дещо змінивши композицію, оскільки будівництво тривало 153 роки) собор Св. Петра у Римі, створив фрески символічного  Творіння Світу,  художньо - трагічне диво  "Страшний суд" під  куполом  та на вівтарній стіні Сикстинської Капели і знамениту картину Мойсей.

        Тут зображено Мойсея на шляху до вічності, уже практично у небесах із розпачем в очах та на обличчі але не від того, що він помирає. Його сум через відсутність віри в майбутнє у співвітчизників, яких він бачить розгублених, залишених далеко на  землі.

        Створена такою важкою ціною держава юдеїв розпалась у майбутньому, однак на відміну від принципів загальної теорії розпаду світових імперій, Ізраїль (що нею не був) втратив державність, навіть не від завоювання Римом, а від появи християнства всередині своєї віри, що не сприйняла Христа.

        На жаль і у християнстві стався певний розкол, внаслідок чого ідеологія (не Віра) втратила цілісність та привела до негативних наслідків.

 

         За теорією Франсуа Рулло (французького теолога) християнство поділилось на дві течії, які він назвав ідеологіями так званого "двохглавого орла" та "двох мечів" (закономірно, вони також у перспективі зазнали певних трансформацій).

       У східній частині територій із впливом християнства (свідомо не називаю церков східного обряду) церква визнала верховенство влади (як правило тоталітарних держав, у залежності від військових потенціалів, що характерно для агресивних великих імперій). Тобто вся влада від бога, що втілено навіть на самому гербі у часи його дизайну, як  символа, одна голова вище - держава, друга - релігія  нижче, хоч обидві на одній шиї і не віддільні.

        Іншими словами, це теорія мовчазного споглядання, неспротиву з боку церкви діям влади тоталітаризму, що призвели у світі до катастрофічних наслідків і знищення мільйонів невинних людей на чужих та своїх територіях. Особливо постраждала від тоталітаризму Україна у часи штучного Голодомору, сталінських репресій, воєн, не кажучи про часи описані ще Тарасом Шевченком.

        Хочу навести один приклад, що стосується нашої державності, нації і релігії, зокрема Галичини, як П"ємонта свободи.

        У свій час Данило Галицький, щоб захистити Галицько-Волинське князівство (можливо і Київську Русь) від завойовників із держав Західної Європи (стратегічно) прийняв корону від Папи Римського і певним чином послабив вплив агресорів і православ"я.

        Офіційно церква Галичини закріпила своє підпорядкування Ватікану Берестейським  Собором  (Унією) у березні 1596 року і  її стали називати уніатською,  тепер греко-католицькою східного обряду.

         Чи не символічно, через 350 років Радянський Союз і його нібито відділена від держави православна церква у березні 1946 року ліквідували уніатську церкву, насильно організованим Собором у Львові та перетворили її у церкву "двохглавого орла".

         Греко-католицькі священники разом із митрополитом Йосипом Сліпим, які не захотіли скоритись (А.Шептицький на той час уже був у іншому світі), не зрадили нації, істинної любові до ближнього, змушені були відбувати кару у "ісконно рускіх Сибірах". Крім них, сотні тисяч галичан у ті часи були знищені або також вивезені на названі території і концтабори. Багато з них так і не повернулись додому.

        Митрополит Йосип Сліпий, відпущений Хрущовим із Сибіру під тиском Америки, для функціонування греко-католицької церкви, що уже не мала центру в Україні, організував будівництво церкви Св. Софії на околиці Риму із кількома навчальними закладами, зокрема українським університетом. Церква була побудована, як символ у екзилі та аналогія церкви Св. Софії у Константинополі. До повернення уже у незалежну Україну, звідти (Риму) ідейне керівництво греко-католиками здійснювали Любомир Любачівський  та Мирослав Гузар.

        Щодо теорії "двох мечів", що по своїй природі не подають руку дружби один одному, як і устромлені мечі у землю - перестають бути воїнами. Названа ідеологія сповідує католицьку (Вселенську) християнську віру після названого розколу, як релігії без втручання держави і навпаки, хоч зважаючи на інтелект громадянського суспільства, тієї чи іншої нації, що не усвідомлює  себе без власної державності, це також не абсолютно, абстрактно.

        Функціонування, не можна сказати розвиток католицької церкви, як незалежної,  мав і має також негативні наслідки завдяки її окремим особистостям, лідерам, їх точкою зору і можливістю ідеологічно впливати на суспільство.

        Це інквізиція - спалення людей на вогнищах, Варфоломіївська ніч у Франції, протистояння між католиками і протестантами у Північній Ірландії, розкол і поділ під впливом релігії на окремі держави, утвердження протестантських церков, сект тощо.

        При цьому, об"єктивно, католицька (Вселенська)  церква більш гарантована у ідеології співіснування різних народів, що переважає позитивним впливом на дії влади у країнах не тільки католицького світу.

        На жаль, після воєн і сутичок із християнами (хрестоносцями) шляхом ідеології "двохглавого орла" пішли окремі радикальні конфесії  Ісламу - релігії, що виникла пізніше християнства.

        Агресивні дії держав (що сповідують ту чи іншу релігію) по знищенню мільйонів людей суперечать канонам Біблії, Корану, Тори або інших святих символів народів світу.

        У цьому контексті було б несправедливо не сказати про рідну національну віру українців (Рунвіру), від природи язичників. Колись ідеолог рунвіри           Лев Силенко сказав: "Якби в Україні було десять мільйонів прихильників Рунвіри, нас у світі ніхто б не переміг, як Іслам". За його ідеологією, багато віків українців переслідують протиріччя і нещастя через відхилення від природної  язичеської віри.  Може у цьому корінь зла?

        Від Мойсея (якого уже нема, чи ще немає в Україні) і релігій повернемось до теперішньої  України.  Недавно  Ми святкували 25-у річницю незалежності. У багатьох  із нас знову були сльози на очах. На жаль не тільки від війни, а від болю, розпачу, безнадії перспективи розкраденої держави за рахунок безконтрольних злочинних схем, привласнення державного майна і коштів, через сумнівну приватизацію, повернення ПДВ, недопоступлення митних платежів, зловживань із державними ресурсами (земельними, енергетичними, лісовими,водними тощо), необгрунтованими, засекреченими тарифами і, найгірше - витратами, із багатьма питаннями, на війну, особливо матеріально-технічного забезпечення учасників, так званого, АТО на місці бойових дій і поза ними Тепер стало зрозуміло, чому сплановано зруйновано контролюючі структури.

        У плані політики реалізації національних інтересів, в тому числі економічних, хіба можна порівнювати Верховну Раду першої каденції без мільйонерів (де із патріотами,  за незалежність, проголосували і комуністи) і теперішню, за їх словами "найкращу", зважаючи на матеріальні статки більшості депутатів та тих хто за ними стоїть і, як висновок до сказаного, стає зрозуміла політика колись і тепер. Також зрозуміло, чому депутати хочуть вихолостити зміст електронних декларацій, щоб засекретити свої активи.

        Вертаючись до національного свята цього року, виникає питання: перед цим не скликалась Верховна Рада, де була переважна більшість народних депутатів, якщо їх не видно було біля трибуни на параді. Може у порядку експерименту слід запровадити на таких заходах проходження колони народних депутатів. Для публічної оцінки суспільством?!

        Не дивно, що ми не почули у Верховній Раді, Уряді (за винятком окремих фраз) оцінки  документу польського сейму та заяви президента близькосхідної держави, що до тепер не визнала Голодомор, їх  заяв щодо дій українців, які захищали себе  у  часи  гноблення і етнічного знищення.

        Щоб не показувати проблеми формування і майбутнього виконання бюджету 2017 року, як результату економічної політики влади не у користь суспільства, ллється потік хвальби про дотримання термінів подачі його проекту до Верховної Ради і не розкривається його суть громадськості. Зрозуміло, що після вистав по його обговоренню, більшість депутатів справно проголосують за цей бюджет по команді.

        При цьому, озвучені вимушено окремі параметри викликають сумніви щодо його реальності та виконання. Зокрема, ріст валового внутрішнього продукту (ВВП) у проекті бюджету на 2017 рік у розмірі 3-х відсотків, а дефіцит бюджету 77 млрд. грн., тобто доходи бюджету на космічну суму не покривають навіть обмежені і так видатки.

        Крім того, у бюджеті планується 10 млрд. грн. доходів (спочатку було 40 млрд. грн.)  від  спецконфіскації  (без суду і слідства),  як привласнені кошти Януковичем, що зрозуміло не будуть повернуті.  Тобто, це збільшення дефіциту ще на 10 млрд. грн.. Зате із інших громадян при скоєному і не доказаному правопорушенні може бути конфісковане і тут же реалізоване майно, не виключено за  заниженими цінами певним особам. Далі шлях митарства громадян по судах і у разі доведення невинності, повернення коштів із бюджету, як правило, нижче вартості. У інших випадках за рішеннями європейських судів, із значними збитками для бюджету, враховуючи штрафні санкції.

        Тут слід сказати і інше. Що,  ми наперед знаємо, чи плануємо конфіскацію у 21 столітті, проголошуючи європейські  демократичні цінності та визначаючи цифру таких  доходів у бюджеті?

        Дуже тихо і скромно звучить інформація Мінфіну (Уряду), що для виконання бюджету по доходах планується підвищення ставок акцизного збору (податку) знову на алкоголь, тютюн та паливно-мастильні матеріали з кишені громадян (в Україні це зараз називається розширення податкової бази), а може це ріст ВВП. Після отруєння людей алкоголем уже звучить, запускається інформація про необхідність підвищення цін на цю продукцію, оскільки це є аргументом, підставою виключення подібних випадків, так як буде забезпечено підвищення якості алкоголю, а не одержання додаткових доходів. Що стосується ризиків для здоров"я, то це відноситься не тільки до алкоголю, а і до інших продуктів харчування. Однією із причин є ліквідація під видом реформ і скорочення кадрів не тільки фінансового контролю, а і контролюючих структур інших напрямків. Результати не забарились!!!

        Ще один маленький штрих до проекту бюджету на наступний рік, де планується інфляція у розмірі 7 відсотків. Хто може повірити у цю скромну цифру, зважаючи на названий дефіцит бюджету, ріст ВВП, тим більше, якщо за останні кілька років долар виріс від 8-ми до 26-и грн. Думаю у це не вірять і розробники проекту бюджету. Але, шановні українці, і на цей ріст інфляції держава не планує індексацію зарплат, пенсій та інших соціальних виплат як і до цього, зате можете бути спокійні ціни виростуть гарантовано і тарифи, про які уже мовчать і депутати у Верховній Раді.

        Не можу ще раз не зачепити питання децентралізації (на практиці централізації) органів місцевого самоврядування, або так зване добровільне об"єднання громад. Як зрозуміти інформацію, заяви про збільшення доходів при децентралізації у 3,5,7,... разів і одночасно дефіцит коштів у районах і містах на виплату зарплати у 1У кварталі цього року вчителям, лікарям та іншим працівникам бюджетної сфери, скорочення мережі бюджетних установ, не кажучи за профтехосвіту і відсутності  джерел її  фінансування в умовах розрекламованої децентралізації.

        При цьому, для реклами (як цукерка) об"єднаним громадам нібито виділять із державного бюджету додатково 5 млрд.грн. на розвиток інфраструктури. А як інші необ"єднані українські ради низового рівня, їм що не потрібні подібні видатки на розвиток інфраструктури.

       Невже 25 років, маючи найвищий економічний потенціал серед радянських республік, ми під керівництвом ще наявних усіх наших владних ідеологів тільки опускались вниз до зубожілого суспільства, щоб мати те, що зараз маємо і ходимо по світу з протягнутою рукою.

        Може нове покоління нарешті поставить крапку у багатовікових метаморфозах українців, наш народ побачить світло в кінці тунелю і повірить у свою майбутню прекрасну державу, а не тільки у Батьківщину!


05.10.2016 Антон Костишин 3146 3
21.08.2026
Вікторія Косович

Аби перевірити, як на Івано-Франківщині виявляють порушників, що здійснюють проїзд територіями природно-заповідного фонду, та наскільки масштабною є проблема джипінгу в Карпатах, Фіртка вирушила у рейд на один день з двома групами Державної екологічної інспекції Карпатського округу.

989
17.08.2026
Вікторія Матіїв

Чому громадам важливо перетворювати екскурсантів на туристів, як штучний інтелект змінює галузь і чому майбутнє Прикарпаття може бути за Дністровським каньйоном — в інтерв’ю Фіртці розповів начальник відділу туризму Івано-Франківської обласної військової адміністрації Віталій Передерко.

1693
15.08.2026
Олександр Мізін

Фіртка вже писала про схеми шахрайства та чорних рієлторів, детально аналізуючи, як аферисти обирають жертв серед самотніх чи вразливих верств населення. Утім, постає логічне запитання: як звичайному покупцеві захистити себе під час угоди як на первинному, так і на вторинному ринках нерухомості?

1766
11.08.2026

Прикарпатська державна сільськогосподарська дослідна станція Інституту сільського господарства Карпатського регіону НААН знову опинилася в центрі уваги.  Ще у серпні 2025 року Фіртка публікувала розслідування про можливі зловживання із державними землями та діяльність посадовців установ НААН. 

1510
31.07.2026
Вікторія Матіїв

Віталій Олійник на позивний «Грач» служив у 68-й окремій єгерській бригаді. Після мобілізації чоловік пройшов навчання, вирушив на Донеччину, а вже під час першого бойового виходу загинув. Понад рік сім'я жила між надією та невідомістю, поки не отримала остаточне підтвердження його загибелі.

3689
26.07.2026
Катерина Гришко

На Івано-Франківщині одночасно зростає кількість зареєстрованих безробітних і посилюється дефіцит працівників. Бізнес шукає людей для виробництва, будівництва, транспорту, медицини та сфери обслуговування, однак закрити вакансії стає дедалі складніше.

2471

Жоден диктатор в історії не мав інструменту, який тепер доступний кожній ШІ-корпорації, стверджує ізраїльский візіонер Юваль Ной Харарі.

165

Слабкі тіла завжди статистично переважали, і наша доба не є в тому винятком.

1155

Іноді можна зустріти думку, начебто багатство та добробут людини — це благословення Бога, а бідність і нужда — навпаки.

1457

Десь на початку місяця у 1991-му на проспекті Шевченка я випадково зустрівся з Сашком Кривенком і він, після короткого – «чим займаєшся?» - запропонував мені написати невелику статтю.

1536
18.08.2026

Тривалий стрес впливає не лише на емоційний стан, а й на харчову поведінку та роботу травної системи. У цей період може посилюватися тяга до солодкого, зникати апетит, а після їжі — виникати спазми чи відчуття важкості.  

769
16.08.2026

Цукор — один із найбільш суперечливих інгредієнтів у нашому харчуванні. Його звинувачують у розвитку ожиріння, діабету, “залежності” та навіть депресії. Але чи справді потрібно повністю уникати цукру? Або ж питання лише у його кількості?  

6443
12.08.2026

Добра тарілка — це не дієта, а насолода: страви, які радують очі, душу і живлять тіло. Навіть простий перекус може стати маленьким ритуалом, що заряджає позитивом на кілька годин уперед.  

6428
21.08.2026

Цього року до відповідного проєкту залучили 10 парафій, де священників і волонтерів мотивують та навчають допомагати людям, які опинилися у складних життєвих обставинах.  

718
18.08.2026

У суботу, 12 вересня, напередодні свята Воздвиження Чесного і Животворящого Хреста Господнього, відбудеться проща спільноти «Матері в молитві» ІФА до Гошева.

937
14.08.2026

Отець і Глава УГКЦ Блаженніший Святослав 13 серпня вдруге відвідав Івано-Франківську обласну дитячу клінічну лікарню. Він поспілкувався з медиками, відвідав маленьких пацієнтів та Центр ментального здоров’я при лікарні.  

1121
09.08.2026

Отець і Глава Української Греко-Католицької Церкви Блаженніший Святослав восьмого серпня іменував трьох священнослужителів Коломийської єпархії митрофорними протоієреями.

1878
21.08.2026

Акторка Івано-Франківського драмтеатру Мирослава Полатайко зізнається, що в дитинстві не мріяла про сцену та не любила виступати перед публікою. Попри це, родинні традиції, підтримка близьких і наполеглива праця допомогли їй знайти своє покликання та полюбити акторську професію.

7085 3
21.08.2026

Говорити про організацію голосування на тлі російських ракетних та дронових атак нереалістично, вважає оглядач Bloomberg Марк Чемпіон. Заклик колишнього міністра оборони Михайла Федорова до проведення президентських виборів в Україні він називає безрозсудним і неправильним. 

491
11.08.2026

Сербський аналітик Орхан Драгаш у своїй статті на Хвилі стверджує, що прийом Зеленського в Сербії за кілька місяців до дострокових виборів коштував прем’єр-міністру Вучичу підтримки всередині країни. Прем’єр Сербії усвідомлював це, але все ж пішов на таку зустріч. Чому?

1172
29.07.2026

Зеленський змінює настрій у Вашингтоні, — стверджує видання Politico. Такі висновки видання робить за результатами перебування в США президента України, де він зустрівся з Дональдом Трампом в Білому Домі, відвідав похорони сенатора Ліндсі Грема (автора закону про «пекельні санкції» США щодо Росії) та виступив перед сенаторам обох партій — республіканцями та демократами.

1839
23.07.2026

Росія щораз більше стикається з наслідками повномасштабного вторгнення в Україну. Про це пише The New York Times в статті-аналізі книги доктора Анни Нотте «Ми переживемо їх: Глобальна кампанія Путіна з метою перемогти Захід».

2094