Соцопитування: Українці віддають перевагу радянській естраді і російській попсі

 

/data/blog/45912/22181fb47520d7e8395e1b681582c1af.jpg?cb=1389651584

 

Соціологічна група «Рейтинг» продовжує проект «Народний ТОП», який складається з серії досліджень визначення кращих з кращих. Особливість методики полягає у тому, що респонденти не отримують жодних списків чи підказок і висловлюють думку виключно за допомогою відкритих питань, називаючи власні варіанти. Цього разу питання звучало «Назвіть Ваші ТРИ найулюбленіші пісні».

Визначити улюблені пісні українців виявилось досить складно. Під час опитування респондентами було названо близько 800 пісень, це при тому, що чверть – не змогли визначити свою улюблену пісню. Для того аби скласти рейтинг серед 800 названих було виділено ТОП-30 найпопулярніших пісень та розраховано вагу кожної з них у структурі ТОП-30.

Отже, згідно з результатами дослідження, найулюбленішою піснею українців є «Червона рута» (питома вага у топ-30 складає 14,3%). Також серед улюблених пісень: «Чорнобривці» (5%), «Одна калина» (4,3%), «Несе Галя воду» (4,1%), «Ой, смереко» (3,9%), «Миллион алых роз», «Хуторянка», «Рідна мати моя» та «Катюша» (по 3,6%), «Айсберг», «День Победы» (по 3,3%), «О Боже, какой мужчина» (3,2%), «Черемшина» та «Ой, на горі два дубки» (по 3%).

За названими улюбленими піснями було виділено ТОП-30 найпопулярніших виконавців і розраховано вагу кожного з них у структурі ТОП-30. Таким чином, найбільш популярними виконавцями є С. Ротару (питома вага у топ-30 складає 14,3%) та А. Пугачова (11,2%). У репертуарі С. Ротару найпопулярнішою піснею є  «Червона рута», серед пісень А. Пугачової –  «Миллион алых роз» та «Айсберг».

Також у структурі ТОП-30 популярних виконавців можна виділити С.Михайлова (8,4%), Океан Ельзи (4,7%), Г.Лепса (4,2%), Ані Лорак (4,1%), Т.Повалій (3,6%), М.Круга та групу Любэ (по 3,5%), Н.Баскова (3,2%) і М.Гнатюка (3,1%).

 

 На Заході популярнішими, ніж у решті регіонах, є «Червона рута», «Хуторянка», «Ой, смереко», «Ой, на горі два дубки» та «Водограй». Серед виконавців – С.Ротару, Океан Ельзи, М.Гнатюк, В.Івасюк та Н.Яремчук. У Центрі – «Рідна мати моя», «Несе Галя воду», «Всё для тебя» та «Розпрягайте, хлопці, коні». Серед виконавців – Г.Лепс, Е.Ваенга, О.Білозір та О.Газманов.

В Північному регіоні більш улюбленими є пісні: «Ой, у вишневому саду», «Ніч яка місячна», «Черемшина», «Надежда», «Белые розы». Серед виконавців – Океан Ельзи, Н.Матвієнко, ТІК, Алиса, Madonna. Мешканці Сходу і Донбасу частіше інших обирали такі пісні як «Катюша», «Ой, мороз, мороз», «Смуглянка», «Ах, какая женщина» та «День Победы». Більш популярні виконавці на Сході: А.Пугачева, С.Михайлов, Ані Лорак, Н.Басков і С.Трофимов. На Донбасі – М.Круг, М.Шуфутинский та М.Боярский. В Південному регіоні люблять такі пісні як «Айсберг», «Лаванда», «А белый лебедь на пруду». Більшою популярністю серед виконавців користуються Т.Повалій, Любэ, М.Кристалинская.

Чоловіки частіше надають перевагу таким пісням як «Ой,смереко», «День Победы», «Розпрягайте, хлопці, коні», «Смуглянка», «Ой, чий то кінь стоїть», «Шарманка», «Рюмка водки на столе». Улюбленими виконавцями серед чоловіків є Любэ, Океан Ельзи, М.Круг, В.Высоцкий. Жінки –  «Червона рута», «Одна калина», «Чообирають рнобривці», «О Боже, какой мужчина», «Айсберг», «Миллион алых роз», «Лаванда». Серед жінок більш популярні такі виконавці як С.Ротару, А.Пугачева, С.Михайлов, Ані Лорак, Т.Повалій, Натали.

Зі збільшенням віку зростає популярність таких пісень, як «Червона рута», «Катюша», «Одна калина», «Ой, мороз, мороз». Сучасні пісні «О Боже, какой мужчина», «Белые розы», «Шарманка», «Всё для тебя»  є улюбленими серед молодого покоління та людей середнього віку.

Ті, хто вважають рідною мовою українську, надають перевагу таким пісням як «Червона рута», «Несе Галя воду», «Ой, смереко», «Рідна мати моя», «Ой, на горі два дубки», «Ой, чий то кінь стоїть». Серед тих, хто вважає рідною обидві мови, популярні «Одна калина», «Чорнобривці», «Ніч яка місячна», «Айсберг», «Розпрягайте, хлопці, коні». Російськомовні респонденти частіше відзначали наступні пісні: «Катюша», «Ой, мороз, мороз», «Смуглянка», «День Победы», «Миллион алых роз», «Ах, какая женщина».

Улюбленими піснями жителів міст стали «Миллион алых роз», «Катюша», «О Боже, какой мужчина», «Смуглянка», «Белые розы», «А белый лебедь на пруду», «Надежда», «Ой, у вишневому саду». Серед мешканців сіл переважають «Червона рута», «Несе Галя воду», «Ой, смереко», «Черемшина», «Ой, на горі два дубки», «Одна калина», «Рідна мати моя», «Шарманка».

 

Відповіді респондентів були також поділені за періодом створення пісень (до 90-х та після 90-х), мовою виконання та музичним стилем.

Так, у структурі улюблених пісень українців половина (51%) припадає на сучасний період – після 90-х років, 49% – створені до 90-х років.

Сучасні пісні більш популярні на Донбасі (57%), Сході (55%), переважно серед чоловіків, російськомовних жителів міст, молоді, людей з вищою освітою та доходами. Більше прихильників «старих» пісень – на Заході (57%) та в Центрі (51%), частіше це жінки, люди старшого віку з нижчим рівнем освіти та доходів.

У структурі улюблених пісень українців більшість (53%) російськомовні, 39% – україномовні, 8% – іноземні.

Пісні російською мовою більш популярні на Донбасі (65%), Півдні (63%), Сході (62%) та в Північному регіоні (53%). Найбільше прихильників українських пісень на Заході (65%) та Центрі (43%). Цікаво, що іноземні пісні частіше зустрічаються серед улюблених на Донбасі (11%) та Півночі (10%), а найрідше – на Заході (5%). Російські пісні більше люблять російськомовні жителі міст. Натомість українські пісні популярні серед жінок, україномовних та мешканців сіл, людей старшого віку, з нижчим рівнем освіти і доходів. Іноземні пісні більше люблять чоловіки, молодь з вищою освітою та люди більшими доходами.

У структурі улюблених пісень українців майже половина (48%) припадає на популярні пісні, 16% – на народні, 11% – рок, 10% – шансон. Менш поширені патріотичні пісні і романси (по 5%), бардівські пісні (2%), клубна і електронна та класична музика (1%).

Популярну музику значно більше слухають жінки. Народні пісні більше люблять на Заході (27%), Півночі (16%) та Центрі (17%). Їхні прихильники – жінки, україномовні жителі сіл, люди старшого віку з нижчим рівнем освіти і доходів. Пісні рок-напрямку більш популярні на Півночі (15%) та Півдні (12%). Це переважно чоловіки та жителі міст, а також молодь, люди з вищою освітою та більшими доходами. Прихильників шансону найбільше на Донбасі (16%), Півдні і Сході (по 11%). Його обирають чоловіки, російськомовні мешканці міст та люди середнього віку з вищим рівнем доходу. Патріотичні пісні також більше поширені на Сході і Донбасі (близько 8%), а також Півночі і Півдні (по 5%). Їхні слухачі – російськомовні жителі міст, старшого віку з нижчим рівнем освіти та доходів. Романси більше люблять на Сході (7%), частіше російськомовні.

 

Аудиторія дослідження: населення України віком від 18 років і старші

Вибіркова сукупність: 2000 респондентів

Метод дослідження: особисте формалізоване інтерв’ю згідно з опитувальником (face to face)

Помилка репрезентативності дослідження (з ймовірністю 0,95): для значень близьких до 50% похибка становить не більше 2,2%, для значень близьких до 30% - не більше 2%, для значень близьких до 10% - не більше 1,3%, для значень близьких до 5% - не більше 1%

Терміни проведення дослідження: 26 вересня – 6 жовтня 2013 р.

Розподіл областей:

Захід: Волинська, Закарпатська, Івано-Франківська, Львівська, Рівненська, Тернопільська, Чернівецька  

Центр: Вінницька, Кіровоградська, Полтавська, Хмельницька, Черкаська 

Північ: м. Київ, Київська, Житомирська, Сумська, Чернігівська 

Південь: АР Крим, Одеська, Херсонська, Миколаївська, м. Севастополь 

Схід: Дніпропетровська, Запорізька, Харківська 

Донбас: Донецька, Луганська


14.01.2014 1385 0
Коментарі (0)

10.04.2026
Павло Мінка

Як насправді виглядає ситуація з нелегальним гральним бізнесом в Івано-Франківській області? Фіртка отримала офіційну статистику від правоохоронних органів та регулятора азартних ігор ПлейСіті. Але перед цим — про проблему загалом, щоб на контрасті зрозуміти ситуацію в регіоні. 

2245 1
07.04.2026
Діана Струк

Як відновлюють Палац, навіщо місту фестивалі під час війни і яким стане цей культурний осередок через кілька років — про це Фіртці розповів директор Простору інноваційних креацій «Палац» Володимир Гайдар.

898
03.04.2026
Олександр Мізін

Підроблені акти, незаконні рішення рад і чорні реєстратори — основні схеми захоплення державних лісів у 2025-2026 роках.

2251 1
31.03.2026
Вікторія Матіїв

Журналістка Фіртки поспілкувалися з ректором ІФНМУ Романом Яцишиним про те, як сьогодні мотивують молодь вступати до медичних закладів, які зміни відбулися у географії студентів, як університет працює над тим, щоб випускники залишалися працювати в Україні, а також про виклики, які стоятимуть перед українською медициною після завершення війни.

5265 1
27.03.2026
Павло Мінка

У публічних закупівлях за бюджетні кошти нерідко трапляються ситуації, коли тендери проводять лише формально. Компанії, які виглядають конкурентами, насправді можуть діяти за попередньою змовою.    

4084 1
23.03.2026
Тетяна Дармограй

В інтерв’ю журналістці Фіртки Руслан Павлов розповів про перші бої та втрати побратимів, мотивацію добровольців і мобілізованих, розрив між фронтом і тилом, а також про те, як війна змінює сприйняття життя і плани на майбутнє.

5184

На програмній зустрічі на початку 2023 року Сєргєй Кірієнко виклав чотири цілі для російської когнітивної війни проти України - дискредитація військово-політичного керівництва України, розкол українців, розкол української еліти, деморалізація українських військ.

715

В євангельському описі останніх днів земного життя Ісуса Христа ми зустрічаємо імена постатей, які прямо або опосередковано мали відношення до Страстей Христових. 

610

Наближається пора, коли після зимової сплячки повилазять змії.

1440

Згідно Книги Пророка Ієзеркіля (книги 38, 39) «Остання Битва Кінця» має відбутися між Ізраїлем та «Гогом з землі Магог (Півночі) та полчищами персів, ефіопів і лівійців при ньому».

4296
07.04.2026

Великдень цьогоріч відзначатимуть 12 квітня. Яким має бути традиційний великодній кошик і що не варто нести до церкви — пояснив священник.

9195 1
02.04.2026

Здоров’я кишківника є надзвичайно важливим для загального самопочуття. Правильна робота травної системи впливає не лише на обмін речовин, але й на імунітет, настрій і навіть стан шкіри.  

6063 1
27.03.2026

Перекуси між основними прийомами їжі потрібні не лише для втамування голоду, а й для підтримки енергії, концентрації та загального самопочуття.

6692
06.04.2026

В Івано-Франківській області відбулася перша екскурсійна поїздка для родин загиблих захисників та зниклих безвісти військових. Ініціативу організувала Івано-Франківська обласна військова адміністрація.  

981 1
04.04.2026

У неділю, п'ятого квітня, у храмах Івано-Франківська освячуватимуть вербові галузки.  

1939 1
30.03.2026

Розважання над кожною стацією Хресної дороги були глибоко пов’язані з сучасними подіями в Україні та особливо відчувалися у контексті війни.  

1560
28.03.2026

Згромадження Сестер Пресвятої Родини, засноване в 911 році сестрою Теклею Юзефів, вже понад тисячу років працює з людьми, навчає дітей та підтримує громаду.  

8419
03.04.2026

Уже цих вихідних, 4–5 квітня, Івано-Франківський національний академічний драматичний театр імені Івана Франка представить прем’єру вистави «Маруся Чурай» за однойменним романом у віршах Ліни Костенко.

1238
08.04.2026

Банальна приказка каже, що «безкоштовний сир буває лише в мишоловці». Тобто, що немає ніде, включно з економікою нічого безкоштовного. Завжди хтось буде змушений заплатити.

526
07.04.2026

ISW звертає увагу на те, що російські мілітарні блогери критикують неефективність російських систем протиповітряної оборони та наголошують на впливі українських ударів.

486
03.04.2026

Не лише Україну «здав» Росії Байден, як про це ширилися чутки в політичних залаштунках, на зустрічі з Путіним в Женеві влітку 2021 року, а й загалом НАТО готувало здачу Росії, окрім України, ще й під «сіру зону» країни Балтії, Польщу та інші постсоціалістичні країни сходу Європи!

1494 1
30.03.2026

Нещодавно керівник німецького оборонного концерну, глава Rheinmetall Армін Паппергер назвав виготовлення українських дронів «грою в Lego домогосподарок з 3D-принтерами».

1081