Скупані в оваціях фанатів: чим сьогодні займаються учасники відомих франківських гуртів?

 

/data/blog/83445/1f84bf5a23a6efa162206f555e225434.jpg

 

Вони такі ж як ми – пересічні франківці. Зовні нічим не відрізняються і навіть не хворіють «зірковою» хворобою. Але за їхніми плечима успіх і слава.

 

«Західний кур’єр» поцікавився, як живуть ті, хто ще декілька років тому був кумиром тисяч наших краян, під чиї пісні ми «відривалися» і росли.

 

Дехто із колишніх кумирів франківської молоді і сьогодні залишається у фарватері музики, а хтось подався шукати своє щастя в інших сферах, пише "Західний кур'єр".

 

«Фактично самі», «Quarpa», «Карна», «Кораллі», «Ла-Манш», «Хвилю тримай», «Так треба», «Рура», «Бункер Йо», «Перкалаба», «Ґринджоли», «Пан Пупец», «Фліт», «Листопад», «Один», «Мольфа», «Фантом 2», «Турбо-Техно-Саунд». Це далеко не повний перелік тих музичних гуртів, котрі відомі за межами свого рідного Івано-Франківська і свого часу перебували на хвилі популярності або і надалі продовжують творити музику.

 

Згадати всі музичні гурти годі, адже їх було і є чимало. За словами самих музикантів, це правильно і закономірно – із часом змінюються смаки, настрої, а також самі стилі музики. Про зміни і розпад колективів колишні і теперішні його учасники говорять спокійно і без сентиментів.

 

«Не можу сказати, що наш гурт почав давати тріщину, бо насправді ми з хлопцями досить гарно розійшлися. Після мене прийшла нова вокалістка. Я віддалася на сто відсотків тій роботі, яку я зараз роблю, люблю. Я себе знайшла у цій роботі. Мені не вистачало часу і творчої енергії залишатися у гурті. Вокаліст має приділяти велику увагу колективу, бо має в першу чергу насичувати ідеями гурт. Зараз я маю свою вокальну школу мистецтв. Це продюсерський центр. Як показала практика, той шлях, який вибрала я, дав мені більший розвиток», – розповідає екс-вокалістка гурту «Так треба» Ірина Батюк. Сьогодні її більше знають як викладача вокалу, котра передає свій досвід дітям. А за музичним гуртом, із котрим доводилося декілька років виступати на великій сцені, жінка не сумує. Каже, що із колишніми колегами продовжує спілкуватися на професійні теми.

 

«Хлопці зараз стали проектом «Мольфа», котрий також успішно гастролює.

 

Гурт «Так треба» вичерпав себе. Він достатньо довго проіснував. Ми зняли два кліпи, записали альбом. Наша творчість була достатньо продуктивною, цікавою», – зауважує Ірина Батюк.

 

У своїй теперішній роботі Ірина певний час продовжувала називати себе екс-вокалісткою гурту «Так треба». Це, за її словами, додавало статусу в очах її учнів. «Маю такий досвід і передаю його своїм виконавцям. Рок-вокаліст відрізняється від естрадного. Ти мусиш бути настільки енергетичним, запальним, щоби під тебе стрибали стадіони, – зізнається викладач вокалу. – Треба вміти повести за собою публіку. Той досвід для мене був корисним».

 

Зважаючи на те, що чимало франківських гуртів одночасно працювали на одних і тих же сценічних майданчиках, їхні шляхи перетиналися. Але конкуренції між собою вони не створювали. Навіть навпаки, тісно співпрацювати. Як такого продюсерського центру в Івано-Франківську не було, а тому кожен був сам собі продюсером. Скажімо, згадуваний вже гурт «Так треба» не чужим був для гуртів «Фліт», «Карна», «Пан Пупец» тощо.

 

Результатами творчих тусовок рок-музикантів ставали фестивалі «Рок-вибух», котрі й відкривали нових зірок.
Передували роковому напрямку гурти, котрі пропагували електронну музику. Всередині 90-х років популярними були «Фантом 2» і «Турбо-Техно-Саунд». Кожен із цих гуртів, на жаль, проіснував зовсім недовго. Доля їхніх учасників також різна. Хіти франківського гурту були популярними на «Території А». Стрімко увірвавшись в український шоу-бізнес, вони завоювали велику аудиторію прихильників.

 

Про долю колишніх учасників відомих гуртів ми спілкувалися із тими, хто постійно крутиться у музичному просторі Прикарпаття. За словами лідера гурту «Гринджоли» Романа Калина, Роман Матіяш із «Фантому 2» живе у Львові і працює лікарем у приватній клініці. Музикою не займається. Його напарниця із гурту Оля Гречко – приватний підприємець. Лідер гурту «Турбо-Техно-Саунд» Тарас Пушик працює на студії «Ніко FM» і надалі займається аудіопродакшном.

 

Доволі популярним свого часу був і дует «Магія». На жаль, дівчата розійшлися. Якщо ще про екс-учасницю Наталю Дзеньків знають багато із відомостей про проект «Lama», то її колишня напарниця Олена Хомякова тихенько живе собі у рідному Івано-Франківську і збирає любов маленьких мешканців міста, бо сьогодні працює актрисою в Театрі ляльок ім. Марійки Підгірянки.

 

На гребені популярності у світлі суспільно-політичних подій в Україні у 2004-му році перебував відомий франківський гурт «Ґринджоли». Це вони запалили Помаранчевий майдан хітом «Разом нас багато», за що, зрештою, і потрапили на домашній пісенний конкурс «Євробачення». Після такої слави гурт також зазнав змін і втратив свою популярність.

 

«Сьогодні гурт «Ґринджоли» існує в моєму обличчі. Якщо говорити про хлопців, то Роман Костюк створив власну студію звукозапису, займається аранжуванням, звукорежисурою. Основний його хліб – також створення музики. Сьогодні ми працюємо у сфері шоу-бізнесу, але не робимо цього разом», – каже лідер гурту Роман Калин. Він продовжує створювати пісні, займається виробництвом реклами, виконує роль діджея на радіо «Дзвони FM», свого часу спробував себе у ролі телеведучого. Ще один екс-гринджолівець Андрій Пісецький разом із дружиною переїхав до Канади, де й не покидає займатися музикою.

 

«Якщо до мене звертаються і запитують, чи може гурт «Ґринджоли» виступити, то я кажу, що так. Але в даний момент я сам представляю гурт. Якщо треба виступати великим складом, то мені треба докласти зусиль, аби зібрати бренд. Але виступ такого гурту буде коштовний», – зізнається лідер гурту.

 

Минула слава «Гринджолів» не переслідує і не заважає подальшій творчості. Про що Роман Калин відверто зізнається: «Я ніколи не шкодую за тими речами. Усе, що відбувається, стається з дозволу Бога. Я живу цими щасливими спогадами. І це є життєвий досвід. На життєвому шляху я робив багато помилок».

 

Виступ на домашньому «Євробаченні» Роман не називає успіхом чи провалом, а скоріше досвідом.

 

«Я не позиціоную для себе фестиваль «Євробачення» як щось таке, чим можна гордитися. Протягом десяти років після того виступу я намагаюся донести свою думку про те, що конкурс «Євробачення» не є конкурсом голосів. Основні організатори, фани і глядачі – це представники сексуальних меншин.

 

Перемогти на конкурсі геїв і лесбіянок не є для мене метою в житті. Завдяки перемозі Кончіти Вурст люди нарешті зрозуміли, що це за конкурс, – розповідає музикант. – На «Євробаченні» ми показували справжнє наше лице. Багато артистів намагаються підлаштуватися під конкурс, підігрують і голосять про підтримку сексменшин. Нам радили говорити про підтримку геїв і лесбіянок, але ми опиралися, бо вважали це ненормальним».

 

За родом своєї діяльності Роман Калин продовжує спілкуватися із багатьма артистами, з котрими доводилося ділити одну сцену. Тому й має відомомості про них.

 

Отож, із відомого гурту «Фактично самі» половина учасників у Києві. Олег Артим працює гітаристом у гурті Ірени Карпи. До речі, він єдиний залишився із першого складу гурту «Фактично самі». Олег Бирчак («Бирчик») працює психіатром.
У гурті «Фліт» змінився склад учасників, але вони продовжують активно працювати. Не менш відомий франківський колектив «Хвилю тримай» тепер виступає рідко – тільки на запрошення. Лев Лабій («Льова») сидить вдома, Петро Квич («Хоттаб») зайнявся протестантською музикою і виступає разом із релігійним гуртом.

 

«Ла-Манш» розпався відразу, фактично через два роки після свого створення. Басист гурту Олександр Токарєв займається відеопродакшном на «Західному полюсі» і рекламою. Віталій Биковець працював адміністратором у центральній бібліотеці (гітарист). Вокалістка Ганна Безель – підприємець на ринку. Барабанщик Олександр Ільченко в Америці.

 

Ексцентричний хард-роковий франківський гурт «Листопад» став проектом «Brandy rock’s». Сім років творчої діяльності не пройшли даремно, а поштовхом для формування нового проекту, за словами самих учасників колективу, стало не лише оновлення складу та накопичення матеріалу, але і дещо інше бачення музики.

 

«Причина розпаду гуртів у тому, що нікому в Україні не потрібна була україномовна музика. Легше просувалися гурти, котрі співали російською мовою. Сам шоу-бізнес в Україні побудований не за тією схемою, за якою він би мав працювати. Схема проста: артист записує пісню і якщо вона успішна, то попадає в ротацію радіостанцій. Артист отримує кошти за них і вже потім знімає кліпи. У нас чомусь зовсім інакше. Ти маєш прийти, заробити гроші на концертах, вкласти їх у кліпи, потім у прокат. У результаті нічого не маєш. Цю українську схему фактично створив відомий продюсер Юрій Нікітін. Він навчив радіостанції та телеканали брати з артистів гроші. Усі його проекти вкладали великі кошти у теле- та радіоефіри, розкручували бренд і вже потім робили концерти», – ділиться баченням сучасного стану музики в Україні Роман Калин.

 

Незважаючи на те, що деякі франківські відомі гурти навіть диктують моду у сучасному музичному середовищі, пробитися за межі рідного міста їм вкрай нелегко. Популярність україномовних колективів може зрости тільки у тому випадку, якщо на законодавчому рівні буде затверджено 75 відсотків української музики на радіо. «Радіостанції будуть змушені крутити українських артистів навіть без грошей. Їм треба буде виконувати ліцензію і заповнювати контент. Сьогодні жодна радіостанція таких умов не виконає», – підсумовує «гринджолівець» Калин.

 

Розкрутка на радіостанціях відіграє не останню роль у затребуваності музики. У цьому переконують учасники багатьох музичних гуртів різних поколінь. Сьогодні, за словами артистів, в Україні вже почали знімати нормальні відеокліпи, але на музичний канал М1 дуже важко пробитися, бо їхні ефіри прописані на рік вперед. Тим часом нормальна музика сидить в андеграунді.


06.08.2015 6571 1
Коментарі (1)

Ivan Ivanov 2015.08.09, 23:38
Захід, Минула Юнь, Шосте Чуття...
10.04.2026
Павло Мінка

Як насправді виглядає ситуація з нелегальним гральним бізнесом в Івано-Франківській області? Фіртка отримала офіційну статистику від правоохоронних органів та регулятора азартних ігор ПлейСіті. Але перед цим — про проблему загалом, щоб на контрасті зрозуміти ситуацію в регіоні. 

2273 1
07.04.2026
Діана Струк

Як відновлюють Палац, навіщо місту фестивалі під час війни і яким стане цей культурний осередок через кілька років — про це Фіртці розповів директор Простору інноваційних креацій «Палац» Володимир Гайдар.

926
03.04.2026
Олександр Мізін

Підроблені акти, незаконні рішення рад і чорні реєстратори — основні схеми захоплення державних лісів у 2025-2026 роках.

2261 1
31.03.2026
Вікторія Матіїв

Журналістка Фіртки поспілкувалися з ректором ІФНМУ Романом Яцишиним про те, як сьогодні мотивують молодь вступати до медичних закладів, які зміни відбулися у географії студентів, як університет працює над тим, щоб випускники залишалися працювати в Україні, а також про виклики, які стоятимуть перед українською медициною після завершення війни.

5285 1
27.03.2026
Павло Мінка

У публічних закупівлях за бюджетні кошти нерідко трапляються ситуації, коли тендери проводять лише формально. Компанії, які виглядають конкурентами, насправді можуть діяти за попередньою змовою.    

4093 1
23.03.2026
Тетяна Дармограй

В інтерв’ю журналістці Фіртки Руслан Павлов розповів про перші бої та втрати побратимів, мотивацію добровольців і мобілізованих, розрив між фронтом і тилом, а також про те, як війна змінює сприйняття життя і плани на майбутнє.

5195

На програмній зустрічі на початку 2023 року Сєргєй Кірієнко виклав чотири цілі для російської когнітивної війни проти України - дискредитація військово-політичного керівництва України, розкол українців, розкол української еліти, деморалізація українських військ.

725

В євангельському описі останніх днів земного життя Ісуса Христа ми зустрічаємо імена постатей, які прямо або опосередковано мали відношення до Страстей Христових. 

621

Наближається пора, коли після зимової сплячки повилазять змії.

1450

Згідно Книги Пророка Ієзеркіля (книги 38, 39) «Остання Битва Кінця» має відбутися між Ізраїлем та «Гогом з землі Магог (Півночі) та полчищами персів, ефіопів і лівійців при ньому».

4306
07.04.2026

Великдень цьогоріч відзначатимуть 12 квітня. Яким має бути традиційний великодній кошик і що не варто нести до церкви — пояснив священник.

9207 1
02.04.2026

Здоров’я кишківника є надзвичайно важливим для загального самопочуття. Правильна робота травної системи впливає не лише на обмін речовин, але й на імунітет, настрій і навіть стан шкіри.  

6073 1
27.03.2026

Перекуси між основними прийомами їжі потрібні не лише для втамування голоду, а й для підтримки енергії, концентрації та загального самопочуття.

6705
06.04.2026

В Івано-Франківській області відбулася перша екскурсійна поїздка для родин загиблих захисників та зниклих безвісти військових. Ініціативу організувала Івано-Франківська обласна військова адміністрація.  

994 1
04.04.2026

У неділю, п'ятого квітня, у храмах Івано-Франківська освячуватимуть вербові галузки.  

1947 1
30.03.2026

Розважання над кожною стацією Хресної дороги були глибоко пов’язані з сучасними подіями в Україні та особливо відчувалися у контексті війни.  

1569
28.03.2026

Згромадження Сестер Пресвятої Родини, засноване в 911 році сестрою Теклею Юзефів, вже понад тисячу років працює з людьми, навчає дітей та підтримує громаду.  

8427
03.04.2026

Уже цих вихідних, 4–5 квітня, Івано-Франківський національний академічний драматичний театр імені Івана Франка представить прем’єру вистави «Маруся Чурай» за однойменним романом у віршах Ліни Костенко.

1256
08.04.2026

Банальна приказка каже, що «безкоштовний сир буває лише в мишоловці». Тобто, що немає ніде, включно з економікою нічого безкоштовного. Завжди хтось буде змушений заплатити.

538
07.04.2026

ISW звертає увагу на те, що російські мілітарні блогери критикують неефективність російських систем протиповітряної оборони та наголошують на впливі українських ударів.

494
03.04.2026

Не лише Україну «здав» Росії Байден, як про це ширилися чутки в політичних залаштунках, на зустрічі з Путіним в Женеві влітку 2021 року, а й загалом НАТО готувало здачу Росії, окрім України, ще й під «сіру зону» країни Балтії, Польщу та інші постсоціалістичні країни сходу Європи!

1504 1
30.03.2026

Нещодавно керівник німецького оборонного концерну, глава Rheinmetall Армін Паппергер назвав виготовлення українських дронів «грою в Lego домогосподарок з 3D-принтерами».

1091