Скелі Довбуша – природний заповідник у серці Західної України (12 фото)

 

Скелі Довбуша складаються з ямненського пісковика. Величні скелі утворилися близько 70 мільйонів років тому, а в той далекий час територія сучасної Івано-Франківської області являла собою дно теплого моря. За мільйони років пісковик спресувався, обвітрився, а його форми згладилися, тому величезні камені стали нагадувати своєрідних фантастичних істот. Ширина скельного масиву становить приблизно двісті метрів, а незвичайне скупчення кам’яних велетнів простягнулося з заходу на схід на цілий кілометр.

Ще в X-XVII століттях до нової ери в цьому загадковому місці знаходилося язичницьке святилище-обсерваторія, що підтверджують дані археологічних досліджень. Після поширення християнства на українських землях монахи побудували між скелями невеликий скит, а пізніше тут з’явилася сторожова фортеця, що проіснувала аж до XVI століття. Свою назву скелі отримали тому, що в XVIIІ столітті в цьому місці розташовувалася база опришків, ватажком яких був Олекса Довбуш. Зараз величні творіння природи немов ховаються на території буково-смерекового лісу, але деревами гірські схили поросли тільки в другій половині ХХ сторіччя.

Природний ландшафт заповідника

Туристи, розглядаючи розташовані в розкішному лісі природні скульптури, зможуть пересуватися по м’якому моху, обережно переступаючи через коріння дерев, що виходять на поверхню, сплетені між собою. Ліс додає чарівність цього незвичайного місця. Завдяки відсутності яскравого освітлення і досить високій вологості тут виростають смереки і буки, лишайники і мохи. А поруч з кам’яними статуями можна побачити ягоди ожини та чорниці, що визирають з-під зеленого покриву капелюшки грибів.

Стовбури величних буків немов зливаються з сіро-жовтими скелями м’якого і округлого рельєфу, а короткий зелено-смарагдовий мох на деяких каменях нагадує складки важкого оксамиту. На території природного заповідника можна відшукати місця, де давні скелі утворюють глибокі ущелини або кам’яні склепіння, схожі на рукотворні арки, створені майстерним архітектором. Такі місця мимоволі асоціюються з житлом безтілесних духів або могутніх чаклунів, тому не випадково древні люди побудували тут язичницьке святилище.

Відшліфовані природою скелі посеред хвойного лісу

Особливості Скель Довбуша

Скельний масив являє собою розсип розкиданих по буково-ялиновому лісі каменів заввишки від одного до вісімдесяти метрів. Ще в радянські часи всі великі скелі отримали від скелелазів незвичайні назви. Це каміння Броненосець і Австрійка, Парус та Тюльпан, Бівачка і Шуршун, Голець і Колобок. Назви дуже точно характеризують форму скель, до прикладу, Колобок – це величезний камінь округлої форми, що зовні нагадує ком з тіста, а Мала Австрійка схожа на фігуру оголеної жінки , що стоїть на весь зріст. Скельні утворення покриті безліччю дрібних і великих дірочок, округлими складочками і щілинами.

Природний заповідник “Скелі Довбуша”

Внутрішня площа заповідника добре окреслена півколом з величних скель основної групи, а в західній його частині ще можна розгледіти сліди колись глибокого рову і середньовічного оборонного валу. Посеред лісу, що оточує територію стародавньої фортеці, ховаються окремі скелі-вежі. У їх число входить сорокаметровий велетень Тюльпан,відокремлений Вітряк і Лялька. На багатьох скелях можна розглянути місця від мотузок і позначення маршрутів для скелелазів, давно облюбували цю місцевість.

Природний заповідник “Скелі Довбуша”

Дуже незвично виглядає сіра скеля Книжка заввишки в два людські зрости, яка нагадує за формою відкриту книгу, або притулені один до одного кам’яні скрижалі. Поверхня каменю поцяткована безліччю складочок і вибоїн, які схожі на написи, виконані якоюсь невідомою мовою.

Печерний комплекс і водоспад

На території заповідника Скелі Довбуша розташовується унікальний печерний комплекс, де в минулі часи від переслідувань переховувався Олекса Довбуш разом з опришками. Стародавні легенди розповідають, що в цьому місці знаходиться таємнича печера, вхід в яку закриває величезний камінь. Валун відсунеться сам, відкриваючи прохід подорожнім, якщо вголос вимовити заповітне слово, а в ній заховане золото, що належить Олексі Довбушу. У моноліті північно-західних скель вирубано кілька печер, три з них явно штучного походження, а четверта печера є природним утворенням, що успішно використовувлась людьми для своїх цілей.

Для печерних приміщень характерні дуже чіткі геометричні форми, досить точна прямокутність, правильні пропорції. Але головними особливостями печер є рівні вертикальні стіни і чиста обробка стелі. У деяких місцях виразно помітні довбані порожнини в скелях, рукотворна кладка і штучні сходинки, по яких і зараз можна піднятися в печерний комплекс.

Не зрозуміло, як кілька століть тому люди могли виконати подібну роботу, використовуючи лише примітивні інструменти. Печерний комплекс з драбинами і колодязями не вивчений досі, однак поглиблення в м’якій скельній породі свідчать, що всередині природних гротів знаходилися різноманітні дерев’яні конструкції. Тільки невідомо, будував чи його Олекса Довбуш зі своїми людьми, або сліди перебування людини у внутрішньому просторі печер є залишками середньовічного скельного монастиря.

Бурхливий потік в природному заповіднику “Скелі Довбуша”

Після знайомства з печерним комплексом, покидаючи територію природного заповідника, можна оглянути ще одну визначну пам’ятку. Це невеликий водоспад, розташований зліва від в’їзду в заповідник, в безпосередній близькості від пропускного пункту. У літній період тут можна викупатися в найчистішій вируючій воді, що нагадує джакузі або гідромасажні ванни.

Інфраструктура заповідника Скелі Довбуша

Заповідник Скелі Довбуша не є диким місцем, а для скелелазів і туристів створена спеціальна інфраструктура. За каменем Австрійка розташована централізована стоянка з рівними майданчиками для встановлення наметів, а в декількох десятках метрів від неї є два потічка з кришталево чистою водою. На стоянці знаходяться вже готові дрова для розведення багаття, щоб туристам не довелося збирати сухі гілки на території природного заповідника.

На дорозі, що веде до печерного комплексу, перебувають три колиби, де пропонують скуштувати страви карпатської кухні з незвичайними назвами, а також зарядити фотоапарат або мобільний телефон. У літній сезон можна покататися верхи на коні, і таку послугу пропонують туристам, які відвідують печери.

Скелі Довбуша – це унікальний природний об’єкт, який варто побачити своїми очима, а величезні камені фантастичної форми нагадають про старі казки і легенди, поширені серед жителів західної України. Це місце давно популярне серед скелелазів, на території заповідника прокладено безліч маршрутів різної міри складності, а змагання зі скелелазіння проводяться тут регулярно.

Вид на Карпати з висоти скель

Як дістатися?

Шлях до скель Довбуша пролягає через райцентр Болехів, до якого можна дістатися на рейсовому автобусі з міст Стрийабо Трускавець. Від центральної автостанції Болехова щодня о 11:00 годині відправляється ПАЗик, що прямує в село Поляниця, і на ньому туристи зможуть доїхати до повороту, що веде до величних скель. Від повороту до території унікального природного заповідника доведеться пройти пішки 4 кілометри. При бажанні в це місце можна добратися на таксі або особистому автотранспорті, однак слід враховувати, що проїзд від пропускного пункту до території самого заповідника є платним. До заповідника можна добратися з містечка Болехів самостійно на автомобілі, для цього потрібно проїхати в бік селища Тисів, а за селом повернути направо.

Слід врахувати, що зі Львова та Стрия кілька разів в день місцеві туристичні фірми пропонують автобусні екскурсії в заповідник “Скелі Довбуша”.

Природний заповідник “Скелі Довбуша”

Відшліфовані природою скелі посеред хвойного лісу

Одна з скель в геологічному комплексі “Скелі Довбуша”

Заповідна зона “Скелі Довбуша”

Природний заповідник “Скелі Довбуша”

Природний заповідник “Скелі Довбуша”

Природний заповідник “Скелі Довбуша”

Природний заповідник “Скелі Довбуша”. Скеля Голова лева

Невеликий водоспад у районі Скель Довбуша

Бурхливий потік в природному заповіднику “Скелі Довбуша”

Вид на Карпати з висоти скель

Природний заповідник “Скелі Довбуша”

 


22.08.2013 8466 0
Коментарі (0)

19.06.2025
Катерина Гришко

На початку червня 2025 року провели тендерні конкурси на роботи в навчальних закладах на суму майже 40 мільйонів гривень. Фірми відомі та мають кримінальні справи.  

181
16.06.2025
Вікторія Матіїв

Журналістка Фіртки поспілкувалася з керівником Івано-Франківського театру Ростиславом Держипільським, щоб дізнатися, як театр живе і працює під час війни, як народжуються нові вистави, які міжнародні проєкти підтримують українське мистецтво, а також про виклики сучасності і непересічну силу мистецтва в непростий час.

1619
14.06.2025
Вікторія Матіїв

Напередодні Всесвітнього дня донора крові Фіртка поцікавилася, скільки прикарпатців регулярно здають кров, яка підготовка й процедура донації, розпитала у лікарки-трансфузіологині Прикарпатського обласного центру служби крові Марти Щирби, як на потреби крові вплинула війна.  

1166
12.06.2025
Тетяна Дармограй

У першому півріччі 2025 року мобілізацію на Івано-Франківщині проводили з використанням нових електронних систем та оновлених процедур. Які зміни в мобілізації діють та що ще планують удосконалити, розповідає Фіртка.

6576
10.06.2025
Павло Мінка

Калуш зіткнувся з енергетичною та екологічною кризою — мільйонні збитки та виснаження підземних вод загрожують питному водопостачанню міста.  

1789
05.06.2025
Олег Головенський

Про сучасні загрози, що потребують нової парадигми підготовки управлінців і фахівців та про нову освітню програму «Національна безпека», Фіртка поспілкувалася з куратором програми, професором кафедри публічного управління та адміністрування Василем Остап’яком.

2124

Глибше за інших пірнули гностики перших століть християнської ери. Вони дійшли принципового висновку: таємниця часу сусідить з таємницею Бога. Сусідить так близько, так щільно й невіддільно, що її пізнання майже напевно відкриває браму Творця, як найбільшої з таємниць.

246

Світ змінився до невпізнаваності зі стрімким розвитком технологій ми наче живемо у майбутньому. І водночас існують традиції, яким сотні років. Одна з таких  релігійних традицій — це шанування мощей святих у християнстві.

798

Ані висока освіченість, ані шляхетна спадковість, ані залучення до незлобивих віровчень не породжують усвідомленого гуманізму «просто так».

899

Звичайно знаковою подією у християнській сім`ї є перша сповідь і причастя дитини, але  цю важливу сакральну подію  батьки часто нівелюють, зміщуючи акценти з важливого на другорядне.  

1469
12.06.2025

Все більше людей відмовляються від дієт і переходять до інтуїтивного харчування — підходу, що вчить слухати тіло, а не рахувати калорії.  

550
08.06.2025

Здорове харчування не лише підтримує фізичний стан, а й допомагає залишатись стійкими перед труднощами та випробуваннями.  

1636
02.06.2025

На Прикарпатті завершується весняна посівна кампанія.  

1527
16.06.2025

У селі Гошів, що на Івано-Франківщині, на Ясній Горі розташований монастир Чину святого Василія Великого. Зокрема, на дзвіниці Гошівського монастиря знаходиться один з чотирьох карильйонів України.  

436
13.06.2025

Старий сидів біля оазису, біля входу в одне близькосхідне місто. До нього підійшов юнак і запитав...

3532
07.06.2025

Восьмого та дев'ятого червня християни відзначатимуть свято Трійці.  

3657
01.06.2025

У селі Гошів, що на Івано-Франківщині, на Ясній Горі розташований монастир Чину святого Василія Великого. Зокрема, на дзвіниці Гошівського монастиря знаходиться один з чотирьох карильйонів України.  

7236
16.06.2025

В Івано-Франківську з 15 по 20 червня відбуватиметься Шекспірівський фестиваль, організатором якого є Івано-Франківський національний академічний драматичний театр імені Івана Франка.   

445
19.06.2025

Депутати Верховної ради України 18 червня 2025 року підтримали в цілому законопроєкт № 11469 про множинне громадянство.   

199
16.06.2025

Більше довіряють Президенту мешканці Заходу — серед них 73% довіряють Володимиру Зеленському проти 61-63% в інших регіонах.  

948
15.06.2025

На думку прем'єр-міністра Польщі Дональда Туска, протистояння між Ізраїлем та Іраном переростає в повномасштабну війну в регіоні.  

373
10.06.2025

Більшість мешканців західних областей — 60% — усе ще готові терпіти війну стільки, скільки буде потрібно. Утім, це на 19% менше, ніж у лютому 2024 року.  

581