Ситуація-цинізм

 

 

 

В шістдесятих минулого сторіччя, захопила уми багатьох інтелектуалів,  та й не лише,  «обуржуазненої» Франції ідеологія, що не визнавала себе такою, себто ідеологією, - ситуаціонізму (про всяк випадок, прохання, не плутати з сіонізмом)). Умисно і вимушено ухиляючись від складного і зайвого в таких випадках, а часом  просто непосильного протяжного  академічного дискурсу, варто лишень сказати, що під «ситуаціонізмом» малося на увазі формування на базі марксизму – і на базі критики марксизму зразків СРСР і маоїстського Китаю –  «нових лівих» і їх  контркультурного  явища, що проголошувало відхід від «західного способу мислення».                                

 

Епоха 60-х  в Західній Європі, в Західному Світі загалом, особливо у Франції, проходила під знаком сексуальної революції, протестів молоді проти президента де Голля і його правої політики в цілому, проти традиціоналізму в навчальній системі, проти консервативної культури на загал, апогею «франкфуртської школи» і  «Одновимірної людини», Герберта Маркузе, сходження на Олімп постмодернізму з його цікавими філософами, троцькістів і маоїстів серед «оксфордських»  хлопчиків і дівчаток, бітлів, ролінгів, хіпі, ЛСД і решти Великої Забави, що отримала відразу і згодом неоднакові підсумки.

 

 

Центральними аспектами ситуаціонізму є поняття «спектаклю» і «рекуперації».    Під «спектаклем» мається на увазі, коли, наприклад, дяпчик приходить додому з роботи, стомлений, голодний і трохи злий,  буває, ..де його там проексплуатують пів днини кляті капіталюги, ще й нахамлять, буває, ..він не береться до своєї, сто років тому улюбленої праці-відпочинку, хобі – ..деревце посадити, дровця  порубати і бла-бла.., як то дідьо Карл виписував в своєму «Капітальному» опусі, а обуває якісь китайські чи турецькі тапочки, не без етикетки, топає на кухню, завалену, в ліпшому випадку, бразильською кавою, хоча «національна приналежність» продукту значення ніякого не відіграє,  дістає з холодильника пластмасову чи скляну флєшку якоїсь коли чи пива, зручно вмощується на канапі і починає перебирати кнопками  дистанційного пульту управління (культу управління)   у пошуках годящого ТЕБЕ-шоу. Тим самим, відпахавши пів днини на одного капіталіста, він ще й збагачує інших капіталістів, дистанційно, віртуально, з якими безпосередньо ніяк не пов'язаний. Тотальний контроль неопролетарів з боку Кляси – і цьому нема ніц протидії.     Нагадаю, про це йшлося,  плюс-мінус,  п’ятдесят років тому.

 

«Рекуперація», або, «засвоєння», -  то вже така штука, ..коли «спектакль», або «тотальний капіталізм», захоплює якусь бунтарську чи революційну ідею і перетворює її на товар. Або, в наш час краще окреслити,  бренд. Приміром, так трапилося з усім відомими йменнями Че Гевари і Фіделя Кастро, які з легкістю перетворилися  в дуже пізнаваний товар. Дівчатка раптом, мовби і немовби змовившись, укрили пружні грудки  топиками  з бравим Че, а пацани ще скоріше нап’яли, футболки, фуфайки,  і взялися дружно називати себе «борцями» на двіжухах, які мало собою нагадували революції, що мали нещастя – суб’єктивна думка автора – не зі слів і понтів  відчути жителі Центральної і Південної Америки часів непримиренних  антагонізмів між державами НАТО і Варшавського Договору.

 

«Аби владарювати, спектаклю необхідно мати інструменти соціального контролю. Він спроможний рекуперувати потенційно загрозливу ситуацію завдяки своїй винахідливості: для цього він або створює заманливі альтернативи для окозамилювання, або засвоює загрозу, повертаючи її нам уже у вигляді товару».Ларі Ло.

 

Втім, облишмо це, нам ті франції і америки до пуклої лямпчоки, бо не святять ?..  Та й історія власного «ситуаціонізму» в нас налічує менше, ніж там, та й характер вона має дещо, щоб зозла не сказати – кардинально, інший. В нас бренди Че Гевари не користуються шаленим попом, в нас хіба що – дєдушків Джугашвілі і Ілліча по інший бік Дніпра. Втім, облишмо і той, другий, беріг Дніпра, бо з нашими брендами Бандери і Шухевича туди не потрапити – там ринок інший, бо конкуренція особлива. Пахлєщє, бо –  хімія, металургія…

 

А що  в нас це, переважно, ласо намащені  бренди, тими, хто крикливо величає себе патріотами, щоб свідомі українці не менш ласо їх облизали, то автор за базар відповідає вповні, і зовсім не важливо, чи повня на темному небі чи якась світла рухлива нездорова фігня..  Давно нетаємниця, що дехто навіть настільки свобідний у власній самооцінці, що майже  без проблем прихватизував бренд Б-Ш і інших воїнів – зате не заводи, як ті колишні і теперішні бандити, промосковські,  і кагебісти  !..                                                                    

 

Та потрібно, як видається авторові, бути послідовним до кінця. Коли вже дехто каже, що орієнтується на Захід, -  не завадило б наштампувати силу-силенну майочок, шортиків тощо хакі з зображенням героїв УПА, Національно-Визвольної війни 1648-1654 років, Тараса Григоровича, Липи, Міхновського і інших, та й зодягати бідних і багатих діточок-патріотів, а то можна погрішити, що справжні революціонери і ратоборці  проти халяви для українського народу ?.. Наприклад, автор статті залюбки похіпував би на туснях під скретчі, семпли якогось приміром  DJ-я PuFFoS-а чи Gortчітса в комфортабельних клубах, де багато світла, празнику і гарних кобіт, не просто так, ради свого альтер-его, а проти правої влади  лівої держави У-на і, зрозуміло,  за Все Те, що за Всім Тим.. І не посмів би після цього не назвати себе націонал-свідомим пациком, патріотом з великої букви «П»… захисником Вітчизни і революціонером, ненависником Кацапії і Неонового Совка. Ні, ні. Але де ж ті, курва, славні хлопці з минулого на моїх грудях, трусах, шкарпетках ?.. Чому я вкотре і вкотре змушений бачити лише безславних хлопців бе .. з майбутнього, які  роздають папірці з помічених палаток ?.. А ще не вечір, попри смерк.

 

 

Папірцем, перепрошую, можна підтертися, якщо, наприклад, нема бажання чи змоги купити  папір – туалетний, або, якщо раптом, так сталося, що перестав розрізняти за ознаками, стилем і функціями всякий папір. А шмаття, як-не-як, прослужить щонайменше, в спеку і мороз,  п’ять років,  - а то й десять, -   за умови, що ви вже ростете лише як особистість, не більше, і не стрімко набираєте в масі… Ну, а ми всі такі, чесніше часника ароматного, рослі і масивні – задавимо під собою лишень авторитетом голим кого треба, тільки покажіть і переконайте, і дайте часину-дві подумати..  

 

 

А може лаванди  вистачає тіко на пишномовний  і багатообіцяючий друк ? …Шкода, бо без Lave Love не буде, це аксіома не скільки шістдесятих-західних, стільки  наших-2-тисячних, конче необхідно вибивати всякими засобами засоби..: «…аби владарювати, спектаклю необхідно мати інструменти соціального контролю. Він спроможний рекуперувати…»

 

 

Спектакль мусить розщедритися, він зобов’язаний… Футболки і труси з «Бандерою» назовні, на внутрішніх частинах  з емблемами футбольного клюбу «не Карпати», «не Прикарпаття», «не Закарпаття», « не Буковина», «не Волинь» і «не Динамо» - Давай-Роздавай !  Патріоте Наполягай !!!  

 

 

Не слід, шановні, ті-хто-великі-і-малі-патріоти, раптом-якщо, якось комплексувати і драматизувати в собі, що, мовляв, наша і їхня любов до Вкраїни, то не зовсім така любов, за яку вболівав і сповідував Тарас, не слід. Бо, як ви знаєте, час точить воду, хоча не треба довго, напружено шукати таких, котрі скажуть, що каламутить, розбавляє, висушує…точить, точить. точно, точно. 

 

Як і не слід – було – при всій шляхетній повазі, мерові міста IF і його поплічникам, так лютувати і зобижатися на полум’яного чєгеварку (а я бовкнув, що Че не користується попитом*..) в місці, де революціонують , зазвичай, за кухлем пива, і, рідше після, ..пивні путчисти ..пива якості… - ситуація ситуаціонізму вимагає реклями, одначе, чуваче,  того не буде, стримаюся. Ліпше найти в щільному графіку вільну хвильку, та й полистати першу ліпшу енциклопедію чи бодай з тлумача словник – раз знаємо, що таке «кооперація», і вже не єден рік, то мус знати, що таке «рекуперація» – ген із шістдесЄтих слово, нагадаємо собі  і закріпимо собі, маршируючи  у вишиванках до постаментів. І баста.

 

Ну хіба, живучи в наш час, Віля  Шекспір не сказав би, що світ це муздрамтеатр імені І. Франка, а люди в ньому кіноактори імені Голівуду і  Болівуду  ?!?


18.11.2011 Яв Назар 2206 0
11.07.2026
Ігор Бартків

Цього тижня The Economist віддав обкладинку одному з найбагатших росіян і провів із ним майже 60 годин у розмовах.

170
07.07.2026
Вікторія Матіїв

В інтерв'ю журналістці Фіртки Ірина Онищук розповіла, чому театр сьогодні став своєрідною терапією, як війна змінила глядачів і самих митців, що найчастіше турбує військових після повернення з фронту та чому віра в людей залишається її головною опорою.

694
03.07.2026
Олександр Мізін

Корупційна схема чи «ринкова реальність»? Поки МВФ наполягає на підвищенні тарифів для населення, монополісти отримують надприбутки.  

2032 1
30.06.2026
Вікторія Матіїв

«Іван пішов воювати, бо для нього це було питання честі й відповідальності. Він не зміг залишитися вдома, коли країна потребувала захисту», — згадує Тетяна Майка свого чоловіка, полеглого захисника Івана Майку.

3111
24.06.2026
Тетяна Ткаченко

Коли у 2014 році загинув її двоюрідний брат Петро Остапчук, Надія Довганюк зрозуміла, що хоче бути поруч із тими, хто переживає біль війни. Попри стереотипи та недовіру, вона стала першою жінкою-капеланкою в Українській греко-католицькій церкві.

2585 2
15.06.2026
Вікторія Матіїв

В інтерв'ю журналістці Фіртки Мирослава Полатайко розповіла про свій шлях у професії, роботу за лаштунками театру, народження ролей і те, як війна змінила відчуття сцени.

5345

Закупівлі, відбудова, регіони і роль бізнес-мереж у тому, щоб публічні гроші працювали на спроможність, а не лише на звітність.

464

Коли людина вперше заходить до православного або греко-католицького храму, тобто храму східного візантійського обряду, то її погляд майже завжди зупиняється на священникові.

626

З приходом у вересні 1939-го на Гуцульщину нової, ще не знаної робітничо-селянської влади почались нові проблеми. Точніше ті ж клопоти, що були й за Польщі, але які тепер вирішувані по-новому.

1099
08.07.2026

Багато людей під час застуди п'ють гарячий чай із медом, вважаючи його одним із найкращих домашніх засобів. Мед справді містить біологічно активні речовини, однак фахівці радять не додавати його в окріп.

8445
03.07.2026

У наші дні вуглеводи є "ворогом", а деякі "експерти" пропагують продукти з високим вмістом жирів. Якщо у вас високий кров'яний тиск, то не обов'язково жертвувати вуглеводами.  

10919
30.06.2026

Замість обмежень, радять зважати на контекст, баланс у раціоні та якість продуктів.  

5305
08.07.2026

У вівторок, сьомого липня, Хресто-Воздвиженський Манявський чоловічий монастир — Манявський скит — відзначив храмове свято, День пам’яті своїх засновників — преподобних Іова та Феодосія Манявських.

691
06.07.2026

У Погоні на Івано-Франківщині відбувся XVII Міжнародний з’їзд Апостольства Матері Божої Покровительки Доброї Смерті. Паломники зібралися на спільну молитву за мир в Україні, взяли участь в Архієрейській Божественній Літургії та вшанували пам'ять полеглих захисників.

555
04.07.2026

Священник наголошує: християнство завжди існувало як спільнота, а не індивідуальна релігія.

22616
29.06.2026

Родини військових, які втратили близьких або чекають звістки про зниклих безвісти, найчастіше шукають не простих відповідей, а підтримки.  

914
07.07.2026

Палац Потоцьких — не лише пам’ятка архітектури в центрі Івано-Франківська. Це живий культурний осередок, де історія, наука, мистецтво та креативні ініціативи переплітаються у щоденній роботі простору.

5436
03.07.2026

Президент Польщі Кароль Навроцький (колишній боксер і сутенер, яким його називають політичні опоненти) нещодавно очолив рейтинг довіри серед польських політиків із рекордними 54,8%. 

1072
26.06.2026

Законодавча пропозиція щодо об'єднання Румунії з Молдовою, була схвалена румунською Палатою депутатів без голосування завдяки завершенню терміну розгляду ініціативи.  

1072
18.06.2026

Ухвалені Верховною Радою зміни до Бюджету-2026 дозволять суттєво розширити програми соціального захисту для військовослужбовців.

1344
16.06.2026

Баланс на фронті змінився на користь України, а час більше не працює на Володимира Путіна, — переконаний американський політолог та колишній посол США у РФ Майкл Макфол. Також він наводить вісім ознак того, що Росія програє свою війну.  

1635