Шкіра помилок не пробачає: Юрій Порох про черес для «Kalush Orchestra», мистецтво та майстерність (ФОТО)

Журналістка Фіртки завітала на Косівщину до майстерні Юрія Пороха, щоб дізнатись, якими інструментами користується в роботі митець, який виготовив черес для сопілкаря «Kalush Orchestra»,  що ще творить зі шкіри, а також загалом про натхнення, роботу та життя. 

Косівчанин Юрій Порох - завідувач навчальної лабораторії кафедри «Дизайну» Косівського інституту прикладного та декоративного мистецтва Львівської національної академії мистецтв за фахом є  дизайнером художніх виробів зі шкіри.  

Уже понад десятиліття чоловік професійно займається художньою обробкою шкіри. Скорняжною справою Юрій захопився ще у дитинстві, коли з мамою вперше завітав до її знайомих в майстерню.

«В тій майстерні все й почалось, я спробував свої сили й зламав свій перший пробійник», — пригадує митець.

Зараз же в доробку Юрія незліченна кількість виробів зі шкіри, які демонструють не лише на Косівщині, ба більше - працею митця захоплюються поціновувачі по всьому світу.

У майстерні Юрія «яблуку ніде впасти». В одному приміщенні знаходиться безліч знарядь праці: молотки, колодки, ножі, різноманітні обценьки, лещата, дратва, віск, смола, різноманітні коробки з металевою фурнітурою, дошки для розкрою шкіри, нитки усіляких кольорів, фарби, олівці, пензлі, підрамники, ґудзики найдивніших форм, ножиці, пробійники, швейні машинки, голки різної величини, наперстки та ще багато іншого. 

Майстер розповідає про інструмент, з якого все почалося – це пробійник. За його допомогою у шкірі створюють отвори. Інструмент дуже специфічний - його доводиться викувати з якісної сталі, щоб він витримував навантаження. Як наголошує Юрій, у виробі іноді потрібно пробивати багато отворів. Особливо часто використовується в техніці «ажур».

«Він являє собою стальний стержень з отвором та загостреним кінчиком. Щоб отримати отвір, його потрібно прикласти до матеріалу, в якому ви хочете зробити отвір, і завдати удару.

Зараз його можна придбати, натомість колись його виготовляли самі майстри, або звертались до того, хто це вміє робити», — пояснює косівчанин.

Свій виріб, майстер може виготовити за годину, або й кілька місяців, все залежить, від складності, техніки виконання та методу декорування. До слова, навіть деяку фурнітуру для оздоблення своїх виробів митець виготовляє власноруч.  

«Процес виготовлення гуцульського поясу зовсім непростий, навіть із сьогоднішніми технологіями, бо шкіра помилок не пробачає», — зізнається Юрій.

Косівчанин розповідає, що техніку виготовлення своїх поясів гуцули  запозичили, а сам черес створювали, насамперед,  для підтримки хребта, бо важко працювали з камінням та  деревом.

Такий пояс полегшував чоловікам роботу і підтримував хребет, а також використовувався нашими предками в давнину, як аналог сучасного бронежилету.

Юрій Порох пояснює, що черес виготовляли із товстої волячої шкіри, складеної навпіл, товщиною чотири міліметри. Після її затвердіння пояс неможливо проколоти звичайним ножем, чи пробити тогочасною зброєю.

А ще, пояс слугував і як елемент святкового вбрання. Деякі різновиди одягали виключно на свята, не використовували в повсякденній роботі. Пояси були кольоровими, їх дорого прикрашали, ба більше, іноді навіть й дорогоцінними металами (латунь, мідь, мельхіор бакунт, срібні монети, ланцюжки для годинника та протички для люльки). Чим більше на поясі пряжок, тим він ширший та дорожче виглядає.

"Заможна людина завдяки поясу могла підкреслити свій статус", - пояснює майстер.

Мабуть, одна з найвідоміших робіт майстра - це гуцульський традиційний пояс-черес для виступу сопілкаря гурту «Kalush Orchestra». Митець розповідає, що свого часу співпрацював з етноґрафинею Роксоляною Шимчук. Саме вона звернулась до майстра з непростим замовленням.

«Вона зателефонувала до мене. Пояснила всі деталі та повідомила, що час на виготовлення обмежений. Я подумав дві-три години й вирішив йти працювати, бо зрозумів, зараз непростий час і я хотів бути частиною презентації України та її культури.

Ми працювали без примірок, мені надіслали приблизні розміри. Зізнаюсь, було дуже складно, адже в такі короткі терміни я не працюю.

Неодноразово відмовляв людям, які хотіли замовити виріб «на вчора», тобто в неприпустимі для його виготовлення терміни.

Під час виготовлення гуцульського поясу для Тимофія я декілька останніх ночей не спав», — пригадує Юрій.

Ринок збуту робіт Юрія географічно не прив'язаний лише до України. Іноді через знайомих та соцмережі роботи виїжджають за кордон: у Німеччину, Францію, Італію, Швецію, Норвегію, США та Канаду. Не зупиняє поціновувачів художніх виробів зі шкіри й дороговартісне доставлення.

Проте, здебільшого гуцульські речі (пояси, череси) замовляють місцеві мешканці -  з навколишніх міст та сіл, які знають традиції й історію та прагнуть їх зберегти.

Щодо череса, то його замовляють не лише прикарпатці. До прикладу, майстер розповідає про одне з останніх замовлень, що виявилось незвичайним, бо це був червоний черес зі срібною фурнітурою, що непритаманне для нашої місцевості.

«Замовник хотів виділитися серед інших, і йому це вдалося, адже він тепер має унікальний виріб, стилю та кольору якого немає не тільки в Україні, а й у світі, та ще й зі срібною фурнітурою», — продовжує Юрій.

Також Юрій виготовляє різноманітні гаманці, сумки, ремені, наплічники, обкладинки для документів, чохли для ножів та сокир. 

Натхнення для своїх робіт Юрій Порох знаходить у горах та природі, а також від коханої дружини-мисткині та їхнього синочка. Зізнається, що намагається зберегти в пам'яті побачені моменти й відразу ж в уяві "приміряє" їх на свої вироби, іноді навіть дивлячись фільм чи мультфільм.

В умовах сьогодення Юрій Порох чим може допомагає ЗСУ. Чоловік волонтерив: шив підсумки (аптечки), а також виготовляв шкіряні чохли на ножі та й загалом, намагається робити все, що його попросять військові.

Агенція новин «Фіртка» чинить ворогу інформаційний спротив. Будь ласка, підтримайте редакцію!


Підписуйтесь на канал Фіртки в Telegram, читайте нас у Facebook, дивіться на YouTubе. Цікаві та актуальні новини з першоджерел!


Читайте також:

Використовує срібло, мідь, латунь: прикарпатець виготовляє вироби з цінних металів (ФОТО)

Використовують природні барвники: на Гуцульщині фарбують тканину для маскувальних сіток (ФОТО)

Прикарпатський колекціонер збирає автентичні гуцульські вишиванки (ВІДЕО)

Франківська художниця творить картини з епоксидної смоли (ВІДЕО) 

Фотогалерея


Коментарі ()

11.07.2026
Ігор Бартків

Цього тижня The Economist віддав обкладинку одному з найбагатших росіян і провів із ним майже 60 годин у розмовах.

157
07.07.2026
Вікторія Матіїв

В інтерв'ю журналістці Фіртки Ірина Онищук розповіла, чому театр сьогодні став своєрідною терапією, як війна змінила глядачів і самих митців, що найчастіше турбує військових після повернення з фронту та чому віра в людей залишається її головною опорою.

694
03.07.2026
Олександр Мізін

Корупційна схема чи «ринкова реальність»? Поки МВФ наполягає на підвищенні тарифів для населення, монополісти отримують надприбутки.  

2031 1
30.06.2026
Вікторія Матіїв

«Іван пішов воювати, бо для нього це було питання честі й відповідальності. Він не зміг залишитися вдома, коли країна потребувала захисту», — згадує Тетяна Майка свого чоловіка, полеглого захисника Івана Майку.

3110
24.06.2026
Тетяна Ткаченко

Коли у 2014 році загинув її двоюрідний брат Петро Остапчук, Надія Довганюк зрозуміла, що хоче бути поруч із тими, хто переживає біль війни. Попри стереотипи та недовіру, вона стала першою жінкою-капеланкою в Українській греко-католицькій церкві.

2585 2
15.06.2026
Вікторія Матіїв

В інтерв'ю журналістці Фіртки Мирослава Полатайко розповіла про свій шлях у професії, роботу за лаштунками театру, народження ролей і те, як війна змінила відчуття сцени.

5343

Закупівлі, відбудова, регіони і роль бізнес-мереж у тому, щоб публічні гроші працювали на спроможність, а не лише на звітність.

461

Коли людина вперше заходить до православного або греко-католицького храму, тобто храму східного візантійського обряду, то її погляд майже завжди зупиняється на священникові.

625

З приходом у вересні 1939-го на Гуцульщину нової, ще не знаної робітничо-селянської влади почались нові проблеми. Точніше ті ж клопоти, що були й за Польщі, але які тепер вирішувані по-новому.

1099
08.07.2026

Багато людей під час застуди п'ють гарячий чай із медом, вважаючи його одним із найкращих домашніх засобів. Мед справді містить біологічно активні речовини, однак фахівці радять не додавати його в окріп.

8445
03.07.2026

У наші дні вуглеводи є "ворогом", а деякі "експерти" пропагують продукти з високим вмістом жирів. Якщо у вас високий кров'яний тиск, то не обов'язково жертвувати вуглеводами.  

10918
30.06.2026

Замість обмежень, радять зважати на контекст, баланс у раціоні та якість продуктів.  

5305
08.07.2026

У вівторок, сьомого липня, Хресто-Воздвиженський Манявський чоловічий монастир — Манявський скит — відзначив храмове свято, День пам’яті своїх засновників — преподобних Іова та Феодосія Манявських.

688
06.07.2026

У Погоні на Івано-Франківщині відбувся XVII Міжнародний з’їзд Апостольства Матері Божої Покровительки Доброї Смерті. Паломники зібралися на спільну молитву за мир в Україні, взяли участь в Архієрейській Божественній Літургії та вшанували пам'ять полеглих захисників.

554
04.07.2026

Священник наголошує: християнство завжди існувало як спільнота, а не індивідуальна релігія.

22616
29.06.2026

Родини військових, які втратили близьких або чекають звістки про зниклих безвісти, найчастіше шукають не простих відповідей, а підтримки.  

914
07.07.2026

Палац Потоцьких — не лише пам’ятка архітектури в центрі Івано-Франківська. Це живий культурний осередок, де історія, наука, мистецтво та креативні ініціативи переплітаються у щоденній роботі простору.

5435
03.07.2026

Президент Польщі Кароль Навроцький (колишній боксер і сутенер, яким його називають політичні опоненти) нещодавно очолив рейтинг довіри серед польських політиків із рекордними 54,8%. 

1072
26.06.2026

Законодавча пропозиція щодо об'єднання Румунії з Молдовою, була схвалена румунською Палатою депутатів без голосування завдяки завершенню терміну розгляду ініціативи.  

1071
18.06.2026

Ухвалені Верховною Радою зміни до Бюджету-2026 дозволять суттєво розширити програми соціального захисту для військовослужбовців.

1344
16.06.2026

Баланс на фронті змінився на користь України, а час більше не працює на Володимира Путіна, — переконаний американський політолог та колишній посол США у РФ Майкл Макфол. Також він наводить вісім ознак того, що Росія програє свою війну.  

1635