САТАНИНСЬКІ СУРИ

У ведичній традиції існують два важливі ритуальні напитки: сома та сура. 

 

Посутньо це напої антагоністи, навіть, вважають деякі дослідники індуїзму, древні жерці яро між собою суперничали, як виразники антитетичних нектарів. 

 

Сома, згідно з Рігведою, епічним індійським текстом, що входить в найбільш сакральне джерело – Веди, являється священним напитком, який п’янить духовно, підносить свідомість до небувалих висот та широт; опріч цього сома є цілющою, здатна перемогти будь-який недуг – за умови дотримання дхарми – морального обов’язку людини –  і ритуалів. Існує декілька гіпотез стосовно джерела та складників соми, як ото від однойменної рослини «сома», грибів, гармали, ефедри; називають і лотос. 

 

Натомість сура – це хмільний напій, що оп’яняє в буквальному значенні, профанічний, і містить він, либонь, ніщо інше як ячмінь. Інколи ототожнений з пивом. Сура призначалася для  повсякденного вживання, на противагу сомі, одначе нею, як було сказано, не гребували і в  сакральних церемоніях.

 

 

 

В давноминулі часи в Індії практикувався обряд Ваджапея, головна ціль якого здобування царем статусу світодержця. Основні елементи ритуалу виглядали таким чином, що після того як  відгриміла гонка на сімнадцятьох (центральне число в цьому обряді)  колісницях, звитяжцем якої завжди ставав цар, а брахман – жрець –  закінчував кручення за годинниковою стрілкою колеса, насадженого на шест та вкопаного в землю, цар повинен був зійти на вершечок жертовного стовпа, у формі колеса, а далі проказати:  « Ми досягли неба»; піднявшись ще вище: « Ми стали безсмертними». Жерці, що стояли з чотирьох сторін, символізуючи чотири частини світу, підносили йому на довжелезних шестах мішечки з їжею. Ролі в цьому дійстві соми та сури полягали у питті їх сімнадцятьма учасниками.      

 

Часи царів та жерців канули в Лету, і не завжди варто про це жаліти, як і не завжди радіти з цього, відгомони ритуалів залишились, зазнавши десь корінних, десь неістотних модуляцій. У що трансформувалася сура разом зі своїми функціями ( якщо їй справді для цього довелося у щось…), гадаю, більшість не потребує роз’яснень, позаяк майже всі, в більшій чи меншій мірі, відвідуємо розважальні та відпочинкові заклади, цінуємо гедонізм і його сакраментальні (сакральні ?) складові.

 

Сакральне (священне) сури, хоча й набуло рис сакраментального (звичного), втім  не втратило себе чи свій дух, найточніше, можливо, - присмак. Ще точніше – ефект. У неї настільки притягальний, наркотичний присмак і настільки резонансний, доленосний ефект, що  не існує засобів, покликаних уберегти від оп’яніння. В кращому разі – споживач напідпитку, в гіршому разі – споживач… Споживач. Істинному споживачеві перебувати напідпитку, забувши про верхні «колеса ієрархії», ще сутужніше, аніж знаходитися абсолютно тверезому. Фактично нереально, свідомість жадає п’янства, безпробудного, невщухаючого, бурхливо солодкого. Стан «напідпитку» - вельми бажаний, разом з тим –особливо хитрий стан, прирівняний  до легкої влюбливості, що не відбиває небезпечно – затребуваного  стану «кохання-пристрасті» і в той же час не дає окаменіти чи заледеніти; стан героїв фільмів Федеріко Фелліні, в душі вічно незадоволених собою, депресаків, шукачів «чогось такого», стан, що, за позитивного розвитку подій, однаково утримує від заземлення і польоту, власне – це  «найприродніший стан – людина міцно ногами опирається на землю, а довжина витягнутих рук закоротка, щоб дістати неба, проте спрямована у вірному напрямку. 

 

Начебто, знов таки, «природний стан, а втім людину тягне магнітом опертися й на руки, не забуваючи про міцні ноги.., і значно рідше – подолати закон земного тяжіння. Кажуть, деякі йогіни, володіючи могутніми сіддхами (над-можливостями) – вміли і могли. А головне – хотіли.  Очевидно, пили сому. Та знов про суру – вона значно актуальніша. Сучасна сура не має таємних символів, ні внутрішніх, ні зовнішніх, або – не настільки…, сс  доступніша і більш побутова, і більш багатоманітна, вона  далеко не окреслена Кока-Колою чи Балтикою, вона суттєво більше, ніж бренд, товар, спожиток  – вона це стиль, стиль життя, що давно став стержнем, якого не викоренити-загубити ні в яку кризу.

 

Вимушено зменшуючи дозу, необов’язково вилікуєшся, ще й тому, що довести, що це хвороба емпірично важко, а інших шляхів у доказах просто не існує для шанувальників трунку. Сучасні жерці і вайші (а правильніше – кшатрії, у кращому випадку, шудри – у гіршому) впарюють численним поціновувачам сури, що вона –  то воістину сома, не віднайдена, а дедалі новіша, досконаліша, тим нічого не залишається як охоче визнавати тезу – ті ж бо «жерці», нехай і все частіше – переважно там, де сура розходиться на ура і в великих порціях – на підсвідомому сприйманні. Мається і елітарна сура, для менш численної групи сурерів, точніше «сомерів», - різниться лишень смак, ефект той же.    

 

Іноді, якось мимохіть, видається, що сакральні фрази царів « Ми досягли неба», « Ми стали безсмертними» можна співвіднести із питцями сури й соми. Одні здатні високо піднестися, не здобувши плекане безсмертя, інші – вічне життя без славних сходжень. Можна обом здобути подвійне, в різних щоправда наслідкових еквівалентах.

 

Завчасу культовий 2012 рік віщує прихід Нової Ери , а відтак, багато покладаються, імовірно соми. Якщо велено випити чи пригубити сому, то безсумнівно, рано чи пізно, не оминути вкотре і чаші з сурою.  Вслід за тезою і антитезою (це ще пан Гегель вчив)  наступає синтез, а синтез, в свою чергу, має претензії на Абсолютний Дух. Історія схильна, на жаль, зважати на Гегеля, а не на, приміром, Канта, при цьому весь час ігноруючи бодай просто Дух. Найревніше ведизм забороняв змішувати сому і суру. Діалектика Буття не явище виключно сьогоднішнього чи майбутнього – це відвічні взаємини Вищості, і вони, зрозуміло, переживуть далеко не лише нас. Дехто рекомендує з-поміж вузького вибору соми чи сури обирати воду. Зрештою в цьому міститься раціональне зерно – вода магістральний компонент далеко не лише будь-котрих напоїв. Та вода само по собі не робить те, що так життєво необхідно людині – не оп’яняє. Очищує – так, напоює – безумовно, проте, начебто, не дарує доконечну трансперсоналізацію. А може варто трохи зачекати ? Може, сома за своєю суттю річ цілковито самодостатньо трансперсональна, а не всього лише транспортер  ? Про суру … не варто,  істинно,  глибинно-усвідомлено  її ніхто не хтить.          

                                                                                                   

Вода вміщає рибину, риби існує безліч і різновидів немало, попри безупинне вимирання внаслідок катастрофічного забруднення екосистеми.  Можливо, за можливості, потрібно шукати для риб оптимальне  водоймище ? Глибше і просторіше, позбуваючись ілюзій про рафіновану чистоту рідини ? Можливо, слід небезпідставно побоюватись істоти, що зовні легковажно ллє-проливає воду, канву всього сущого ?   Чи все-таки,  ні ? А поки незмінним залишиться одне: спільний корінь у сакрального і сакраментального. Мабуть, це все-таки корінь, а не якийсь там варіабельний префікс.

 

 


14.05.2011 Яв Назар 3700 8
11.07.2026
Ігор Бартків

Цього тижня The Economist віддав обкладинку одному з найбагатших росіян і провів із ним майже 60 годин у розмовах.

170
07.07.2026
Вікторія Матіїв

В інтерв'ю журналістці Фіртки Ірина Онищук розповіла, чому театр сьогодні став своєрідною терапією, як війна змінила глядачів і самих митців, що найчастіше турбує військових після повернення з фронту та чому віра в людей залишається її головною опорою.

694
03.07.2026
Олександр Мізін

Корупційна схема чи «ринкова реальність»? Поки МВФ наполягає на підвищенні тарифів для населення, монополісти отримують надприбутки.  

2032 1
30.06.2026
Вікторія Матіїв

«Іван пішов воювати, бо для нього це було питання честі й відповідальності. Він не зміг залишитися вдома, коли країна потребувала захисту», — згадує Тетяна Майка свого чоловіка, полеглого захисника Івана Майку.

3111
24.06.2026
Тетяна Ткаченко

Коли у 2014 році загинув її двоюрідний брат Петро Остапчук, Надія Довганюк зрозуміла, що хоче бути поруч із тими, хто переживає біль війни. Попри стереотипи та недовіру, вона стала першою жінкою-капеланкою в Українській греко-католицькій церкві.

2585 2
15.06.2026
Вікторія Матіїв

В інтерв'ю журналістці Фіртки Мирослава Полатайко розповіла про свій шлях у професії, роботу за лаштунками театру, народження ролей і те, як війна змінила відчуття сцени.

5345

Закупівлі, відбудова, регіони і роль бізнес-мереж у тому, щоб публічні гроші працювали на спроможність, а не лише на звітність.

464

Коли людина вперше заходить до православного або греко-католицького храму, тобто храму східного візантійського обряду, то її погляд майже завжди зупиняється на священникові.

625

З приходом у вересні 1939-го на Гуцульщину нової, ще не знаної робітничо-селянської влади почались нові проблеми. Точніше ті ж клопоти, що були й за Польщі, але які тепер вирішувані по-новому.

1099
08.07.2026

Багато людей під час застуди п'ють гарячий чай із медом, вважаючи його одним із найкращих домашніх засобів. Мед справді містить біологічно активні речовини, однак фахівці радять не додавати його в окріп.

8445
03.07.2026

У наші дні вуглеводи є "ворогом", а деякі "експерти" пропагують продукти з високим вмістом жирів. Якщо у вас високий кров'яний тиск, то не обов'язково жертвувати вуглеводами.  

10919
30.06.2026

Замість обмежень, радять зважати на контекст, баланс у раціоні та якість продуктів.  

5305
08.07.2026

У вівторок, сьомого липня, Хресто-Воздвиженський Манявський чоловічий монастир — Манявський скит — відзначив храмове свято, День пам’яті своїх засновників — преподобних Іова та Феодосія Манявських.

691
06.07.2026

У Погоні на Івано-Франківщині відбувся XVII Міжнародний з’їзд Апостольства Матері Божої Покровительки Доброї Смерті. Паломники зібралися на спільну молитву за мир в Україні, взяли участь в Архієрейській Божественній Літургії та вшанували пам'ять полеглих захисників.

555
04.07.2026

Священник наголошує: християнство завжди існувало як спільнота, а не індивідуальна релігія.

22616
29.06.2026

Родини військових, які втратили близьких або чекають звістки про зниклих безвісти, найчастіше шукають не простих відповідей, а підтримки.  

914
07.07.2026

Палац Потоцьких — не лише пам’ятка архітектури в центрі Івано-Франківська. Це живий культурний осередок, де історія, наука, мистецтво та креативні ініціативи переплітаються у щоденній роботі простору.

5436
03.07.2026

Президент Польщі Кароль Навроцький (колишній боксер і сутенер, яким його називають політичні опоненти) нещодавно очолив рейтинг довіри серед польських політиків із рекордними 54,8%. 

1072
26.06.2026

Законодавча пропозиція щодо об'єднання Румунії з Молдовою, була схвалена румунською Палатою депутатів без голосування завдяки завершенню терміну розгляду ініціативи.  

1072
18.06.2026

Ухвалені Верховною Радою зміни до Бюджету-2026 дозволять суттєво розширити програми соціального захисту для військовослужбовців.

1344
16.06.2026

Баланс на фронті змінився на користь України, а час більше не працює на Володимира Путіна, — переконаний американський політолог та колишній посол США у РФ Майкл Макфол. Також він наводить вісім ознак того, що Росія програє свою війну.  

1635