Шабо. Швейцарська спадщина у вині (фото)

 

Звичайно, алкоголь – бич людської цивілізації. Він загубив людських життів, мабуть, більше ніж усі війни (та і війни нерідко виникали саме через алкоголь).

 

Але, кажуть, що сучасне життя часто просто неможливе без вживання алкоголю. Воно тоді сіре і сумне. Головне не зловживати.

 

Хоча це вдається далеко не завжди і не кожному. Особливо у нашій країні. Малосвідома частина населення не може зупинитись перед алкоголем, вживаючи його все більше і більше... Але ми ж не відносимо себе до цієї частини.

 

Вживаємо алкоголь дуже помірно й, тоді, він полегшує нашу буденність. Звеселяє... Ну як же посидіти із друзями без келиха пива, або ароматного духмяного вина? Звичайно можна і без цього, сперечатись не буду. Але навіть лікарі кажуть – в помірних дозах вживання алкоголю навіть корисне. Я теж так вважаю, тому й вирішив трохи розповісти про село Шабо. Менше про село, а більше про виноробне підприємство, яке тут розташоване.

 

Сучасне Шабо – село у Білгород-Дністровському районі Одеської області. Розкинулося воно вздовж правого берега Дністровського лиману. Нині це знаний на Одещині центр виробництва вина, та відвідуваний туристами об’єкт.

 

Поселення на місці сучасного села існувало в сиву давнину. Історія не донесла його назви, але донесла відомості про вирощування у цій місцевості винограду та виробництва вина. Цим займалися ще давні греки, а пізніше генуезці та турки, які у різні часи володіли цими землями. П’ять століть тому, на місці сучасного села з’явилося татарське поселення, яке пізніше отримало назву Аша-Абаг (Нижні Сади). У 1788 році за поселенням була закріплена ця назва, але після входження Бессарабії до Російської імперії, назва дещо змінилася. Посприяли цьому швейцарські (та французько-швейцарські) переселенці, які отримали дозвіл на поселення від російського імператора.

Ймовірно у 19 столітті навіть у заможній Швейцарії жилося солодко не всім. А може просто декому хотілося внести новизну в своє сіре банківсько-сирне життя. От і вирушила група людей (франко-швейцарців) із кантона Во до глухих бесарабських степів, щоб заснувати тут свою колонію. Вони вибрали місцину на березі лиману Дністра, яка лежала якраз між «виноградарськими» 46 та 47-ю паралелями й збудували тут свої хатки. Хатки розташувалися на території татарського села Аша-Абаг, де був м’який клімат та багато садів.

Чисто випадково (а може й ні?) серед поселенців був знаний винороб-науковець-ботанік Луї Тардан. Він і посадив першу виноградну лозу класичного європейського сорту. З часом тут з’явились великі виноградники і село із татарського стало швейцарським. Важка (для франкомовних) назва Аша-Абаг трансформувалась спочатку у Шабаг, а потім у більш милозвучне для франко-швейцарського вуха Шабо. Причому місцеві екскурсоводи кажуть, що куди не постав наголос – усе буде правильно.

 

 

Офіційним днем народженням швейцарського села Шабо вважається 10 листопада 1822 року. Пізніше воно стало центром Шабської волості Аккерманського повіту Бессарабської губернії. Наприкінці 19 століття тут мешкало близько 500 осіб й село було знаним в імперії виробником вина.

В радянські часи виноробська направленість Шабо збереглася, але після Другої світової війни усі швейцарці (мабуть лякаючись спорідненості із німцями) із села виїхали. А виноградники залишились. Наскільки дбайливо доглядали їх у радянський період сказати не можу, але під час «горбачьовського» сухого закону не вирубали, а в період незалежності примножили. Тут існувало державне виноробне підприємство.

У 2003 році було створено ТОВ «Промислово-торговельна компанія Шабо», яка із часом стала однією із провідних в Україні. Тут виробляють усі види алкогольної продукції на основі винограду. Продукція компанії є майже в усіх торгових точках країни.

У 2009 році на території підприємства відкрили Центр культури вина (кажуть єдиний в Україні). При ньому працює дуже цікавий музей (сам був) й дегустаційний зал. А ще варто відмітити саму територію підприємства – все просто вилизане, будівлі новенькі й цікаві, обладнання все блищить... Небагато подібних підприємств я бачив в Україні. Але довго розповідати не буду – скажуть замовна стаття. Як будете десь у Затоці, відвідайте Шабо (там не далеко) й подивіться самі. Ну а хто не зможе – для тих фотографії.

 

Текст та фото Романа Маленкова


16.01.2013 655 0
Коментарі (0)

18.09.2025
Діана Струк

Чому ми хворіємо з настанням осені та чи є ефективними народні методи профілактики хвороб, журналістці Фіртки розповіла імунологиня, доцентка ІФНМУ Галина Курилів.

758
16.09.2025

Попри російсько-українську війну, що триває з 2022 року, туризм на Івано-Франківщині не просто виживає, але й активно розвивається.    

477
14.09.2025
Вікторія Матіїв

Олексій Солоданюк загинув 23 серпня 2023 року на Запорізькому напрямку. Сім'я Солоданюк родом з Черкащини, але останні дев'ять років проживали у Києві. Після загибелі чоловіка Катерина разом з дворічною донечкою Соломією переїхали в Івано-Франківськ.  

1754
09.09.2025

Чому історичні скарби під загрозою?

1468
05.09.2025
Вікторія Косович

Як в Івано-Франківську справляються з викликами в умовах війни, які інфраструктурні проєкти реалізовують та що планують після перемоги, Фіртка поспілкувалася з заступником мера, директором департаменту інфраструктури, житлової та комунальної політики Івано-Франківської міської ради Михайлом Смушаком.

1424 1
01.09.2025
Вікторія Матіїв

Журналістка Фіртки розпитала шкільну практичну психологиню Віталію Саламащак про те, як війна впливає на емоційний стан учнів, які методи допомагають дітям впоратись зі стресом та тривожністю і що батькам і вчителям варто знати, щоб підтримати дітей у цей непростий час.

1288

Свого часу транзитом на Тибет вдалося відвідати Непал та його столицю Катманду. І за ці кілька днів вісім років тому склалося враження, що непальці багато в чому подібні до українців.

544

Некромантія — це про культуру. Культура, яка по суті є рекультивацією, стає просто культом смерті. Ніби логічно — чим більше мудрості, тим більше любови до смерті. Або ж сили й наснаги її прийняти. Це культ або ж ритуал.

560

Ще недавно приналежність до певної конфесії визначали також за однією ознакою, вважаючи, що православний священник має бороду, а католицький — з поголеним обличчям.

808

Цього дня, рівно 148 років тому, 22 серпня 1877 року народився мій прапрадід Самійло Головенський. Він був козацького роду, заможним, володів 30-ма гектарами поля та млином. В радянські часи його назвали «куркулем».

1878
16.09.2025

Добра тарілка — це не дієта, а насолода: страви, які радують очі, душу і живлять тіло. Навіть простий перекус може стати маленьким ритуалом, що заряджає позитивом на кілька годин уперед.  

240
10.09.2025

Час останнього прийому їжі може впливати на здоров’я не менше, ніж її склад.  

1284
06.09.2025

Сіль супроводжує людство тисячоліттями. Колись вона була «білим золотом», за яке воювали й платили цілими статками, а сьогодні часто стає об’єктом звинувачень у шкоді для здоров’я.  

769
16.09.2025

Простий образ сіяча й зерна розкриває глибоку істину: від нас залежить, чи проросте й принесе плід те, що ми чуємо й сприймаємо.

234
09.09.2025

Християнська родина — це не лише осередок любові й підтримки, а й «домашня Церква».  

1456
05.09.2025

Вірян запрошують на прощу до Погінського монастиря, що на Прикарпатті.  

1040
03.09.2025

Мер Івано-Франківська Руслан Марцінків підтримав позицію Українського католицького університету щодо враховування світоглядних критеріїв при відборі студентів на програму з проживанням у колегіумі.  

1615 1
16.09.2025

Суди викривають байдужість місцевих рад до збереження історичних пам’яток.  

426
16.09.2025

Непал є країною, де домінують ліві політичні погляди. Загалом воно й не дивно, оскільки саме в Непалі народився сам Будда Гаутама.

615
04.09.2025

В Пекіні відбувся найбільший в історії Китаю військовий парад, присвячений 80-літтю завершення Другої Світової війни.

1247
01.09.2025

FP-5 «Фламі́нго» — українська крилата ракета великої дальності. Перші фотографії ракети опубліковані 17 серпня 2025 року. Пізніше оприлюднені її технічні дані свідчать, що українська ракета вдвічі перевищує як дальність, так і вагу бойової частини знаменитих американських «Томагавків». При цьому вона приблизно вдвічі дешевша за американські ракети.  

1559
23.08.2025

Лише в серпні поточного року українськими дронами були вражені, деякі по кілька разів, сім великих нафтопереробних підприємств Росії та інша інфраструктура. Загалом враженими виявилися підприємства, які забезпечують 14% ринку пального Росії.  

1046