Розумне харчування: поради лікаря, як правильно перелаштувати організм на весняний раціон

 

/data/blog/33307/256557fb0a70ea58077ed5a83a28d651.jpg

Проблеми, пов’язані із харчуванням, завжди актуальні, оскільки вони стосуються майже кожної людини. Особливо важливими ці проблеми є саме зараз. Адже надворі весна, а значить, хтось, намагаючись гарно виглядати, випробовує на собі новітні дієти, хтось починає постити, а ще хтось зловживає надміру шкідливими продуктами.

Завідувач терапевтичним відділенням №1 Центральної міської клінічної лікарні, міський позаштатний спеціаліст із дієтології Любов Лосюк підтверджує – перехід із типового зимового харчування на весняний раціон є особливо важливим.

Адже взимку люди переважно харчуються ситною, смаженою, жирною їжею. Це м’ясо, або вуглеводи, такі як картопля чи хліб. А для весни більш характерною є інша їжа. І бажано, щоб люди споживали менше жирного і смаженого, переходили на рибу, на нежирні сорти м’яса, такі як кролик, курка, яловичина, уникали вживання свинини, баранини, м’яса качки чи гуски. Варто вживати також нежирні сорти молочних продуктів і їсти якомога більше овочів. Не треба забувати – за зиму організм витратив запаси вітамінів. Тому варто їсти овочі та фрукти в свіжому вигляді. У раціоні повинні бути морква, буряки, капуста, лимони, мандарини. Вітамінізовані продукти можна вживати замороженими, адже вітаміни і мінерали не втрачають своїх властивостей, споживати їх треба також у вигляді морсів чи компотів. Особливої білкової цінності в цей час набувають такі продукти, як печінка чи риба.

Чимало клопотів лікарям завдає мода на дієти, якими навесні захоплюються люди. Любов Лосюк наголошує – варто розрізняти раціональне і дієтичне харчування.

Якщо ми говоримо про власне раціональне харчування, то воно повинне відповідати віку, статі, характеру праці людини. Основні його принципи полягають в тому, що енергетична потреба харчового раціону має відповідати енергетичним витратам людини під час дня.

„Існує таке поняття, як коефіцієнт фізичної активності. Відповідно, визначають чотири групи людей: працівники розумової діяльності, працівники легкої фізичної роботи, середньої і важкої фізичної роботи. За цими показниками визначають, скільки енергії витрачають люди протягом дня. Також витрати енергії залежать від статі – у жінок цей коефіцієнт на 15% менший, ніж у чоловіків, тому жінки мають більшу схильність до повноти. Енергетичні витрати залежать і від віку – до 25 років енергетичні потреби організму однакові. А після 25 – на кожні 10 років така активність на 7-8% зменшується”, – розповідає Любов Лосюк.

За її словами, саме в залежності від таких показників і обирається енергетична цінність добового раціону. Правильно усе розрахувати може тільки спеціаліст за спеціальними таблицями. Тому перед тим, як випробовувати на собі нову дієту, необхідно порадитися з лікарем. Потрібно здати аналізи на загальний аналіз крові та загальний аналіз сечі, визначити рівень цукру в крові, провести біохімічні показники: функцію печінки, нирок, визначити показники ліпідограми, тобто рівень холестерину. Без цього пробувати зменшувати масу тіла недоцільно, бо можна нашкодити своєму здоров’ю.

Інша крайність, якої може зазнати людський організм  на початку весни – це період посту. Проте варто пам’ятати – піст і дієта не є синонімами. Піст – це насамперед сукупність щирої молити, добрих справ і стриманості в усьому, в тому числі й від тваринної їжі.

„Постити чи ні – індивідуальний вибір кожного, але лікарі не радять постити дітям до 12 років, вагітним та жінкам, які годують грудьми і пацієнтам, які мають різні патології шлунково-кишкового тракту”, – каже Любов Лосюк.

Лікарі переконані, що їжа під час посту є збалансованою, раціональною, вітамінізованою. І, з медичної точки зору, постити досить корисно. Саме під час посту зменшується вживання тваринних продуктів, зростає поступлення рослинної їжі, зменшується кількість холестерину. Рослинні продукти сприятливо впливають на кишківник і з організму краще виводяться токсини, шлаки, радіонукліди.

Крім того, під час посту в організмі зменшується кількість продуктів метаболізму тваринного походження, зменшується вміст сечової кислоти, а це дає позитивний вплив на опорно-рухову систему. Піст недарма називають своєрідним стресом для організму, адже на Великодні свята, коли людина починає активно споживати їжу, це стимулює імунну систему.

Проте дуже важливо розуміти, що протягом доби хімічний склад їжі повинен відповідати фізіологічним потребам людини. Повинне бути відповідне співвідношення білків, вуглеводів та жирів. Якщо вони нерівномірно поступають в організм, то відбувається порушення обміну речовин, ефективність метаболізму знижується і виникають різноманітті ускладнення.

Окрім того, велике значення має різноманітність їжі – до організму повинно потрапляти близько 70 різноманітних речовин, більше половини з яких є незамінними, організм їх не виробляє і вони мають поступати ззовні.

Важливим принципом є кратність харчування. Найоптимальнішим є 4-кратний режим. Зранку організм людини має отримати 25% основного споживання їжі, в обід – 35%, протягом полудня – 15% і ще 20% під час вечері. Доведено, якщо людина їсть всього лише 1-2 рази протягом дня, це сприяє підвищенню холестерину та розвитку атеросклерозу.

Тому лікарі особливо застерігають від споживання фастфуду. Адже така їжа порушує режим харчування, містить багато трансжирів, які потім погано розщеплюються в організмі, а також велику кількість емульгаторів, барвників, добавок.

„Першими сигналами організму про негаразди в харчуванні є негаразди шлунково-кишкового тракту. Виникають больові відчуття у животі, диспептичні явища, такі як печія, гіркота в роті, сухість, здуття живота, схильність до закрепів чи проносів чи навпаки, їх чергування, втрата маси тіла. Якщо виникли хоч якісь із перелічених ознак, необхідно одразу ж звернутися до лікаря. Інакше процес може перейти у хронічну форму. Тому своєчасно звертайтеся до сімейного лікаря чи дільничного терапевта, який, залежно від симптомів, або лікуватиме сам, або направить на обстеження до гастроентеролога”, – наголошує головний лікар Івано-Франківська Тарас Масляк.

Розповідаючи про правильне харчування, медики згадують вислів Гіппократа: „Нехай їжа буде вашими ліками, а не ліки їжею”.


18.03.2013 4822 0
Коментарі (0)

26.08.2026
Вікторія Матіїв

В інтерв’ю журналістці Фіртки отець Піо Павлик розповів про своє покликання, служіння під час війни, страх і віру, про людей, які залишаються у Херсоні, та про те, чому сам не хоче їх залишати.

423
21.08.2026
Вікторія Косович

Аби перевірити, як на Івано-Франківщині виявляють порушників, що здійснюють проїзд територіями природно-заповідного фонду, та наскільки масштабною є проблема джипінгу в Карпатах, Фіртка вирушила у рейд на один день з двома групами Державної екологічної інспекції Карпатського округу.

1038
17.08.2026
Вікторія Матіїв

Чому громадам важливо перетворювати екскурсантів на туристів, як штучний інтелект змінює галузь і чому майбутнє Прикарпаття може бути за Дністровським каньйоном — в інтерв’ю Фіртці розповів начальник відділу туризму Івано-Франківської обласної військової адміністрації Віталій Передерко.

1743
15.08.2026
Олександр Мізін

Фіртка вже писала про схеми шахрайства та чорних рієлторів, детально аналізуючи, як аферисти обирають жертв серед самотніх чи вразливих верств населення. Утім, постає логічне запитання: як звичайному покупцеві захистити себе під час угоди як на первинному, так і на вторинному ринках нерухомості?

1802
11.08.2026

Прикарпатська державна сільськогосподарська дослідна станція Інституту сільського господарства Карпатського регіону НААН знову опинилася в центрі уваги.  Ще у серпні 2025 року Фіртка публікувала розслідування про можливі зловживання із державними землями та діяльність посадовців установ НААН. 

1545
31.07.2026
Вікторія Матіїв

Віталій Олійник на позивний «Грач» служив у 68-й окремій єгерській бригаді. Після мобілізації чоловік пройшов навчання, вирушив на Донеччину, а вже під час першого бойового виходу загинув. Понад рік сім'я жила між надією та невідомістю, поки не отримала остаточне підтвердження його загибелі.

3720

Жоден диктатор в історії не мав інструменту, який тепер доступний кожній ШІ-корпорації, стверджує ізраїльский візіонер Юваль Ной Харарі.  

260

Слабкі тіла завжди статистично переважали, і наша доба не є в тому винятком.

1190

Іноді можна зустріти думку, начебто багатство та добробут людини — це благословення Бога, а бідність і нужда — навпаки.

1491

Десь на початку місяця у 1991-му на проспекті Шевченка я випадково зустрівся з Сашком Кривенком і він, після короткого – «чим займаєшся?» - запропонував мені написати невелику статтю.

1567
18.08.2026

Тривалий стрес впливає не лише на емоційний стан, а й на харчову поведінку та роботу травної системи. У цей період може посилюватися тяга до солодкого, зникати апетит, а після їжі — виникати спазми чи відчуття важкості.  

807
16.08.2026

Цукор — один із найбільш суперечливих інгредієнтів у нашому харчуванні. Його звинувачують у розвитку ожиріння, діабету, “залежності” та навіть депресії. Але чи справді потрібно повністю уникати цукру? Або ж питання лише у його кількості?  

6471
12.08.2026

Добра тарілка — це не дієта, а насолода: страви, які радують очі, душу і живлять тіло. Навіть простий перекус може стати маленьким ритуалом, що заряджає позитивом на кілька годин уперед.  

6461
21.08.2026

Цього року до відповідного проєкту залучили 10 парафій, де священників і волонтерів мотивують та навчають допомагати людям, які опинилися у складних життєвих обставинах.  

759
18.08.2026

У суботу, 12 вересня, напередодні свята Воздвиження Чесного і Животворящого Хреста Господнього, відбудеться проща спільноти «Матері в молитві» ІФА до Гошева.

971
14.08.2026

Отець і Глава УГКЦ Блаженніший Святослав 13 серпня вдруге відвідав Івано-Франківську обласну дитячу клінічну лікарню. Він поспілкувався з медиками, відвідав маленьких пацієнтів та Центр ментального здоров’я при лікарні.  

1158
09.08.2026

Отець і Глава Української Греко-Католицької Церкви Блаженніший Святослав восьмого серпня іменував трьох священнослужителів Коломийської єпархії митрофорними протоієреями.

1910
21.08.2026

Акторка Івано-Франківського драмтеатру Мирослава Полатайко зізнається, що в дитинстві не мріяла про сцену та не любила виступати перед публікою. Попри це, родинні традиції, підтримка близьких і наполеглива праця допомогли їй знайти своє покликання та полюбити акторську професію.

7115 3
21.08.2026

Говорити про організацію голосування на тлі російських ракетних та дронових атак нереалістично, вважає оглядач Bloomberg Марк Чемпіон. Заклик колишнього міністра оборони Михайла Федорова до проведення президентських виборів в Україні він називає безрозсудним і неправильним. 

545
11.08.2026

Сербський аналітик Орхан Драгаш у своїй статті на Хвилі стверджує, що прийом Зеленського в Сербії за кілька місяців до дострокових виборів коштував прем’єр-міністру Вучичу підтримки всередині країни. Прем’єр Сербії усвідомлював це, але все ж пішов на таку зустріч. Чому?

1202
29.07.2026

Зеленський змінює настрій у Вашингтоні, — стверджує видання Politico. Такі висновки видання робить за результатами перебування в США президента України, де він зустрівся з Дональдом Трампом в Білому Домі, відвідав похорони сенатора Ліндсі Грема (автора закону про «пекельні санкції» США щодо Росії) та виступив перед сенаторам обох партій — республіканцями та демократами.

1868
23.07.2026

Росія щораз більше стикається з наслідками повномасштабного вторгнення в Україну. Про це пише The New York Times в статті-аналізі книги доктора Анни Нотте «Ми переживемо їх: Глобальна кампанія Путіна з метою перемогти Захід».

2124