Роман Гонтюк: Я звик ламати стереотипи

 

Без цього спортсмена сьогодні складно собі уявити українське дзюдо. І не тільки тому, що він привозив медалі з двох Олімпіад - срібло з Афін і бронзу з Пекіна.

 

Він з тих, про яких кажуть: душа команди. З Романом Гонтюком мені пощастило познайомитися, побувавши в його рідному залі в Надвірній, ще після перших в його житті Ігор-2004.

 

Потрібно визнати, що ні травми, ні друга олімпійська медаль, його ні крапельки не змінили. Такий же життєрадісний і веселий - вчора на тренуванні він примудрявся посміхатися, навіть падаючи з гуркотом на килим після потужних прийомів свого спаринг-партнера чемпіона світу серед юніорів Кеджау Ньябалі.

 

- Ви не найстарший за віком, але найдосвідченіший в плані олімпійських баталій дзюдоїст в чоловічій збірній Україні і власне єдиний, хто має за плечима дві Олімпіади. Роман Володимирович, може до вас так варто звертатися ...

 

 - У жодному разі! Хоча я дійсно самий титулований в команді і неофіційно ношу капітанську пов'язку. Мені в першу чергу хотілося б надихнути інших хлопців своїм прикладом. Щоб вони зрозуміли, що олімпійський п'єдестал - це не фантастика. Завоювати медаль цілком реально. Я дуже сподіваюся, що покаже високий результат в Лондоні Георгій Зантарая. Головне - правильно себе налаштувати. Олімпіада - це величезне свято і я пишаюся тим, що втретє на такому масштабному старті буду представляти Україну. А ще для мене велика честь нести прапор на церемонії відкриття Ігор. Кажуть, мовляв це не до добра. Сергій Бубка, Денис Силантьєв були прапороносцями і потім не завойовували медалей. А я знаю інші приклади. Іліас Іліадіс ніс прапор Греції і став олімпійським чемпіоном в Афінах. Це все забобони, нашим людям тільки дай привід попліткувати. Кажуть, недобре себе хвалити. Я - Роман Гонтюк не дуже себе люблю, але дуже собі подобаюсь. (Сміється). Так от, знаєте, яка про мене думка склалася: чим важче, тим краще. Я звик ламати стереотипи і докладу максимум зусиль, щоб в Лондоні прозвучало «Ще не вмерла Україна»!

 

- Як виглядають ваші тренування на килимі, ми сьогодні побачили, а як готуєтеся до почесного обов'язку нести прапор збірної України на церемонії відкриття Ігор у Лондоні?


 - Замість зарядки тягаємо крісла в їдальні, щоб в руках сила була. Але це все жарти, звичайно. А якщо серйозно, думаю, нічого складного в тому, щоб нести прапор, немає. Головне, зробити це з гордістю, передати привіт близьким і вселити оптимізм у всіх людей, які будуть вболівати за нас в Україні.

 

- Може, відкриєте секрет, що потрібно, щоб привозити медалі з двох Олімпіад? Бути супервезучим, суперталановитим або ж суперпрацелюбним ...


 - Все разом плюс ще потрібно вірити в Бога. Головне робити все, що від тебе залежить, починаючи з зарядки. А не забитися будинку в куточок і нарікати: як нам не щастить. Повезти може тільки тим, хто працює. А далі вже на все воля Божа.

 

- Маркіян Івашко український лучник, у якого, правда в послужному списку немає олімпійських нагород, стверджує, що краще вже виграти бронзу, ніж програти золото. Ви на собі випробували і одне, і інше - і що краще, по-вашому?


- Звичайно, краще закінчувати змагання на переможній ноті. Бронзу потрібно вистраждати - ти або завойовуєш медаль, або залишаєшся ні з чим. У фіналі ж на килим виходиш вже з думкою про те, що ти в будь-якому випадку поїдеш додому з медаллю. Я пам'ятаю, як боровся з поляком в півфіналі на Олімпіаді в Афінах. Програючи всю зустріч, я за п'ять секунд до кінця здобув перемогу. Це було схоже чуду! У великому спорті таке трапляється вкрай рідко. Господь Бог, мабуть, любить мене. Але я не до цього веду, а до того, що я так радів перемозі в півфіналі, що навіть забув про те, що мені належить боротися за золото. На фінал вийшов, як на прогулянку, за що і поплатився.

 

- Шлях на яку Олімпіаду був найскладніший - в Афіни, Пекін або ж Лондон?


- Зараз вже все і не згадаєш. Зате свіжі спогади про те, як важко було потрапити на ці Ігри. Переслідували травми. Багато в мене вже не вірили. Але у нас вдома є такий девіз: тільки наполегливі і терплячі побачать щасливий кінець початої справи. Ще рік тому я не знав, потраплю на Олімпіаду чи ні, чи буду нести прапор на відкритті Ігор. Я просто працював - багато працював! Хотів, у що б то не стало довести справу до кінця. Хіба можна було після стількох зусиль зупинятися на півдорозі. Хоча якщо чесно, було пару моментів, коли я вже подумував все кинути. Спасибі тренерському колективу, який мене підтримав, і зокрема Віталію Дуброві. Насправді це було б дуже неприємно зізнатися одного разу самому собі: міг, але не зробив!

 

- Але хоч те, що в новій категорії, в яку ви перейшли в цьому олімпійському циклі, не потрібно було зганяти вагу, трохи полегшило тренувальний процес?

 

- Це так, я навіть невеликий животик дозволив собі отримати, як бачите. У мене зайвої ваги зараз кілограма три, а це не вісім-дев'ять, які доводилося зганяти раніше.

 

- Отже, за вечерею ні в чому собі не відмовляєте?


- Не можу сказати, що так вже й нема в чому. Пиво, наприклад, не можу зараз випити, та й келих вина не дозволяю. Намагаюся менше смаженого вживати, по більше корисної їжі.

 

- А сало - це корисно?


- А звідки ж силі взятися без сала. Я сам з маленького містечка Надвірна на Івано-Франківщині. Мій батько - корінний гуцул. У нас вдома без шматочка сала з часничком і чорним хлібом жоден обід не обходиться!

 

- А яке б блюдо хотіли побачити в центрі святкового столу, зібраного в вашу честь в Українському домі в Лондоні?


- Не треба так офіційно в честь Романа Гонтюка. (Сміється). Досить буде такого ж свята, як нам олімпійцям влаштовували в Афінах і Пекіні. Там був борщ, варенички і сало, звичайно ж. Роман Гонтюк кайфував! 

 

 

за матеріалами Спорт-Экспресс в Украине


19.07.2012 1531 0
Коментарі (0)

21.11.2025
Тетяна Ткаченко

Волонтерка Вікторія Сакун двічі змушена була залишати дім через російську агресію. Вперше — у 2014 році з окупованого Донецька, вдруге — після початку повномасштабного вторгнення у 2022-му.    

603
18.11.2025
Вікторія Матіїв

«Володя був справжнім українцем, гордився своєю кров’ю і ніколи не кидав слів на вітер», — згадує Вікторія Петрук свого чоловіка, полеглого захисника Володимира Петрука.  

4626
14.11.2025
Анастасія Батюк

У серці системи обліку транспортних засобів України таїться вразливість, яка може паралізувати життя тисяч автовласників.

6715 9
07.11.2025
Павло Мінка

На Франківщині ситуація гостра: регіон — один із найлісистіших в Україні, з Карпатськими лісами, які є частиною заповідників. 

2720
02.11.2025
Діана Струк

В інтерв'ю Фіртці представник Уповноваженого з прав людини в Івано-Франківській області Віталій Вербовий розповів, як родини безвісти зниклих можуть діяти за особливих обставин, як громади допомагають їм і що змінилося в системі сповіщення.    

1573
29.10.2025
Лука Головенський

Це розповідь про останні роки в Німеччині та загибель гетьмана України Павла Скоропадського.

2950 1

Епіграфом до цього тексту візьмемо фрагмент з «Мандрів Гулівера», в якому Джонатан Свіфт устами Гулівера розповідає господарю — Гуїгнгнму про суддів та адвокатів тогочасної в Англії.

1896

Війна в Україні докорінно змінила суспільство у багатьох сенсах, з’явилось багато соціально активних молодих людей з інвалідністю, і впровадження інклюзивності набрала обертів та активно реалізовується на багатьох рівнях. 

471

Корупція, розкрадання  грошей в воюючій країні – справа мерзенна і така, що заслуговує жорсткого осуду та жорстоких вироків. Це без сумнівів і на поверхні. Але тут ми спробуємо піднятися над площиною очевидної реальності і додати трішки 3D, тобто тримірності.

2531

Чому у світі так багато ненависті та злості? Над цим думали так само багато філософів. Чи теологів, релігієзнавців, чи вірусологів.

1035
20.11.2025

Овочі родини капустяних належать до найкорисніших для здоров’я. Дієтологи пояснили, яку користь мають броколі та брюссельська капуста, чим вони відрізняються і яку з них краще додати до свого раціону.

746
16.11.2025

Замість обмежень, радять зважати на контекст, баланс у раціоні та якість продуктів.  

2170
11.11.2025

Війна та стрес суттєво впливають на харчові звички.

6535 2
20.11.2025

Нерідко молодь стверджує, що можна вірити в Бога, втім не ходити до храму.  

12001
16.11.2025

Простий образ сіяча й зерна розкриває глибоку істину: від нас залежить, чи проросте й принесе плід те, що ми чуємо й сприймаємо.

1226
11.11.2025

У Музеї мистецтв Прикарпаття стартував проєкт з оцифрування костелу Пресвятої Діви Марії XVII століття.

8076
08.11.2025

Вінчання — особливий релігійний обряд, який символізує об'єднання двох людей в шлюбі перед Богом.  

9076
17.11.2025

Івано-Франківський театр драми і комедії, який колись мав назву «Новий театр», нині працює в мінімальному складі.  

1692 1
17.11.2025

Колишній держсекретар США Майк Помпео став членом наглядової ради української оборонної компанії Fire Point.  

551
10.11.2025

П'ятого листопада Нью-Йорк обрав собі нового мера. Ним став 34-річний Зогран Мамдані, представник лівого крила Демократичної партії США, популіст та «прихильник ХАМАС».

1175
04.11.2025

На саміті АТЕС у Південній Кореї президент Китаю Сі Цзіньпін під час обміну подарунками подарував президенту південної Кореї Лі Чже Мену два флагманських смартфони Xiaomi китайського виробництва.

1026
02.11.2025

Китай «західним» розумом і логікою не зрозуміти. Ліберальна західна демократія з її публічністю та відкритістю не притаманна Китаю.

1477