Роман Гонтюк: Я звик ламати стереотипи

 

Без цього спортсмена сьогодні складно собі уявити українське дзюдо. І не тільки тому, що він привозив медалі з двох Олімпіад - срібло з Афін і бронзу з Пекіна.

 

Він з тих, про яких кажуть: душа команди. З Романом Гонтюком мені пощастило познайомитися, побувавши в його рідному залі в Надвірній, ще після перших в його житті Ігор-2004.

 

Потрібно визнати, що ні травми, ні друга олімпійська медаль, його ні крапельки не змінили. Такий же життєрадісний і веселий - вчора на тренуванні він примудрявся посміхатися, навіть падаючи з гуркотом на килим після потужних прийомів свого спаринг-партнера чемпіона світу серед юніорів Кеджау Ньябалі.

 

- Ви не найстарший за віком, але найдосвідченіший в плані олімпійських баталій дзюдоїст в чоловічій збірній Україні і власне єдиний, хто має за плечима дві Олімпіади. Роман Володимирович, може до вас так варто звертатися ...

 

 - У жодному разі! Хоча я дійсно самий титулований в команді і неофіційно ношу капітанську пов'язку. Мені в першу чергу хотілося б надихнути інших хлопців своїм прикладом. Щоб вони зрозуміли, що олімпійський п'єдестал - це не фантастика. Завоювати медаль цілком реально. Я дуже сподіваюся, що покаже високий результат в Лондоні Георгій Зантарая. Головне - правильно себе налаштувати. Олімпіада - це величезне свято і я пишаюся тим, що втретє на такому масштабному старті буду представляти Україну. А ще для мене велика честь нести прапор на церемонії відкриття Ігор. Кажуть, мовляв це не до добра. Сергій Бубка, Денис Силантьєв були прапороносцями і потім не завойовували медалей. А я знаю інші приклади. Іліас Іліадіс ніс прапор Греції і став олімпійським чемпіоном в Афінах. Це все забобони, нашим людям тільки дай привід попліткувати. Кажуть, недобре себе хвалити. Я - Роман Гонтюк не дуже себе люблю, але дуже собі подобаюсь. (Сміється). Так от, знаєте, яка про мене думка склалася: чим важче, тим краще. Я звик ламати стереотипи і докладу максимум зусиль, щоб в Лондоні прозвучало «Ще не вмерла Україна»!

 

- Як виглядають ваші тренування на килимі, ми сьогодні побачили, а як готуєтеся до почесного обов'язку нести прапор збірної України на церемонії відкриття Ігор у Лондоні?


 - Замість зарядки тягаємо крісла в їдальні, щоб в руках сила була. Але це все жарти, звичайно. А якщо серйозно, думаю, нічого складного в тому, щоб нести прапор, немає. Головне, зробити це з гордістю, передати привіт близьким і вселити оптимізм у всіх людей, які будуть вболівати за нас в Україні.

 

- Може, відкриєте секрет, що потрібно, щоб привозити медалі з двох Олімпіад? Бути супервезучим, суперталановитим або ж суперпрацелюбним ...


 - Все разом плюс ще потрібно вірити в Бога. Головне робити все, що від тебе залежить, починаючи з зарядки. А не забитися будинку в куточок і нарікати: як нам не щастить. Повезти може тільки тим, хто працює. А далі вже на все воля Божа.

 

- Маркіян Івашко український лучник, у якого, правда в послужному списку немає олімпійських нагород, стверджує, що краще вже виграти бронзу, ніж програти золото. Ви на собі випробували і одне, і інше - і що краще, по-вашому?


- Звичайно, краще закінчувати змагання на переможній ноті. Бронзу потрібно вистраждати - ти або завойовуєш медаль, або залишаєшся ні з чим. У фіналі ж на килим виходиш вже з думкою про те, що ти в будь-якому випадку поїдеш додому з медаллю. Я пам'ятаю, як боровся з поляком в півфіналі на Олімпіаді в Афінах. Програючи всю зустріч, я за п'ять секунд до кінця здобув перемогу. Це було схоже чуду! У великому спорті таке трапляється вкрай рідко. Господь Бог, мабуть, любить мене. Але я не до цього веду, а до того, що я так радів перемозі в півфіналі, що навіть забув про те, що мені належить боротися за золото. На фінал вийшов, як на прогулянку, за що і поплатився.

 

- Шлях на яку Олімпіаду був найскладніший - в Афіни, Пекін або ж Лондон?


- Зараз вже все і не згадаєш. Зате свіжі спогади про те, як важко було потрапити на ці Ігри. Переслідували травми. Багато в мене вже не вірили. Але у нас вдома є такий девіз: тільки наполегливі і терплячі побачать щасливий кінець початої справи. Ще рік тому я не знав, потраплю на Олімпіаду чи ні, чи буду нести прапор на відкритті Ігор. Я просто працював - багато працював! Хотів, у що б то не стало довести справу до кінця. Хіба можна було після стількох зусиль зупинятися на півдорозі. Хоча якщо чесно, було пару моментів, коли я вже подумував все кинути. Спасибі тренерському колективу, який мене підтримав, і зокрема Віталію Дуброві. Насправді це було б дуже неприємно зізнатися одного разу самому собі: міг, але не зробив!

 

- Але хоч те, що в новій категорії, в яку ви перейшли в цьому олімпійському циклі, не потрібно було зганяти вагу, трохи полегшило тренувальний процес?

 

- Це так, я навіть невеликий животик дозволив собі отримати, як бачите. У мене зайвої ваги зараз кілограма три, а це не вісім-дев'ять, які доводилося зганяти раніше.

 

- Отже, за вечерею ні в чому собі не відмовляєте?


- Не можу сказати, що так вже й нема в чому. Пиво, наприклад, не можу зараз випити, та й келих вина не дозволяю. Намагаюся менше смаженого вживати, по більше корисної їжі.

 

- А сало - це корисно?


- А звідки ж силі взятися без сала. Я сам з маленького містечка Надвірна на Івано-Франківщині. Мій батько - корінний гуцул. У нас вдома без шматочка сала з часничком і чорним хлібом жоден обід не обходиться!

 

- А яке б блюдо хотіли побачити в центрі святкового столу, зібраного в вашу честь в Українському домі в Лондоні?


- Не треба так офіційно в честь Романа Гонтюка. (Сміється). Досить буде такого ж свята, як нам олімпійцям влаштовували в Афінах і Пекіні. Там був борщ, варенички і сало, звичайно ж. Роман Гонтюк кайфував! 

 

 

за матеріалами Спорт-Экспресс в Украине


19.07.2012 1817 0
Коментарі (0)

11.07.2026
Ігор Бартків

Цього тижня The Economist віддав обкладинку одному з найбагатших росіян і провів із ним майже 60 годин у розмовах.

186
07.07.2026
Вікторія Матіїв

В інтерв'ю журналістці Фіртки Ірина Онищук розповіла, чому театр сьогодні став своєрідною терапією, як війна змінила глядачів і самих митців, що найчастіше турбує військових після повернення з фронту та чому віра в людей залишається її головною опорою.

704
03.07.2026
Олександр Мізін

Корупційна схема чи «ринкова реальність»? Поки МВФ наполягає на підвищенні тарифів для населення, монополісти отримують надприбутки.  

2038 1
30.06.2026
Вікторія Матіїв

«Іван пішов воювати, бо для нього це було питання честі й відповідальності. Він не зміг залишитися вдома, коли країна потребувала захисту», — згадує Тетяна Майка свого чоловіка, полеглого захисника Івана Майку.

3115
24.06.2026
Тетяна Ткаченко

Коли у 2014 році загинув її двоюрідний брат Петро Остапчук, Надія Довганюк зрозуміла, що хоче бути поруч із тими, хто переживає біль війни. Попри стереотипи та недовіру, вона стала першою жінкою-капеланкою в Українській греко-католицькій церкві.

2590 2
15.06.2026
Вікторія Матіїв

В інтерв'ю журналістці Фіртки Мирослава Полатайко розповіла про свій шлях у професії, роботу за лаштунками театру, народження ролей і те, як війна змінила відчуття сцени.

5356

Закупівлі, відбудова, регіони і роль бізнес-мереж у тому, щоб публічні гроші працювали на спроможність, а не лише на звітність.

470

Коли людина вперше заходить до православного або греко-католицького храму, тобто храму східного візантійського обряду, то її погляд майже завжди зупиняється на священникові.

633

З приходом у вересні 1939-го на Гуцульщину нової, ще не знаної робітничо-селянської влади почались нові проблеми. Точніше ті ж клопоти, що були й за Польщі, але які тепер вирішувані по-новому.

1106
08.07.2026

Багато людей під час застуди п'ють гарячий чай із медом, вважаючи його одним із найкращих домашніх засобів. Мед справді містить біологічно активні речовини, однак фахівці радять не додавати його в окріп.

8453
03.07.2026

У наші дні вуглеводи є "ворогом", а деякі "експерти" пропагують продукти з високим вмістом жирів. Якщо у вас високий кров'яний тиск, то не обов'язково жертвувати вуглеводами.  

10925
30.06.2026

Замість обмежень, радять зважати на контекст, баланс у раціоні та якість продуктів.  

5311
08.07.2026

У вівторок, сьомого липня, Хресто-Воздвиженський Манявський чоловічий монастир — Манявський скит — відзначив храмове свято, День пам’яті своїх засновників — преподобних Іова та Феодосія Манявських.

702
06.07.2026

У Погоні на Івано-Франківщині відбувся XVII Міжнародний з’їзд Апостольства Матері Божої Покровительки Доброї Смерті. Паломники зібралися на спільну молитву за мир в Україні, взяли участь в Архієрейській Божественній Літургії та вшанували пам'ять полеглих захисників.

559
04.07.2026

Священник наголошує: християнство завжди існувало як спільнота, а не індивідуальна релігія.

22623
29.06.2026

Родини військових, які втратили близьких або чекають звістки про зниклих безвісти, найчастіше шукають не простих відповідей, а підтримки.  

919
07.07.2026

Палац Потоцьких — не лише пам’ятка архітектури в центрі Івано-Франківська. Це живий культурний осередок, де історія, наука, мистецтво та креативні ініціативи переплітаються у щоденній роботі простору.

5444
03.07.2026

Президент Польщі Кароль Навроцький (колишній боксер і сутенер, яким його називають політичні опоненти) нещодавно очолив рейтинг довіри серед польських політиків із рекордними 54,8%. 

1080
26.06.2026

Законодавча пропозиція щодо об'єднання Румунії з Молдовою, була схвалена румунською Палатою депутатів без голосування завдяки завершенню терміну розгляду ініціативи.  

1079
18.06.2026

Ухвалені Верховною Радою зміни до Бюджету-2026 дозволять суттєво розширити програми соціального захисту для військовослужбовців.

1350
16.06.2026

Баланс на фронті змінився на користь України, а час більше не працює на Володимира Путіна, — переконаний американський політолог та колишній посол США у РФ Майкл Макфол. Також він наводить вісім ознак того, що Росія програє свою війну.  

1640