«Прокляття багатоопорності»

 

Філософи кажуть, що кожна культура має своє золоте століття. Свій опорний час, в якому вона розкрилась у повноті своїх ознак і свого самоусвідомлення. В якому вона сформувала свої смислові та естетичні «маркери». Скажімо, для Великої Британії це Вікторіанська епоха, для Франції – доба Наполеона Третього, для Німеччини – часи Гете, Канта і поетів-романтиків.

Опорні часи в культурній історії, часто-густо, виступають в якості канону та еталона. Діячі золотого століття складають культурний пантеон, а їхні діяння і твори перетворюються на маркери національного буття. Це такий собі «універсальний позитив», якого застосовують для різних потреб – від ужиткових і туристичних до філософських проблем ідентичності.

Якщо в межах однієї культури існують кілька альтернативних варіантів опорних часів, то «універсальний позитив» не складається як єдине ціле. Більше того, поміж кількома такими «позитивами» виникають культурницькі ігри розрізнення і протистояння. Власне цю ситуацію ми і спостерігаємо в сучасній Україні. Для тих, хто народився в україномовних родинах і вчився в україномовних школах опорним часом виступає доба Шевченка і українського просвітництва, а для російськомовних існує аж два альтернативних варіанта – золоте століття російської культури (Пушкінська доба) і «золоті десятиліття» совка, себто епоха від смерті Сталіна до горбачовської перебудови. При тому тих, хто зорієнтований на добу Пікуля, Висоцького і Пугачової набагато більше, аніж шанувальників творчості Пушкіна і Жуковського.

Така «багатоопірність» і породжує ситуацію ментальної схизми, яка пролягла містами і селами України. Дві частини України живуть у різних мета історичних просторах. Одні у дев’ятнадцятому столітті з його містечковим ідеалізмом, колядками, конфесійними протиріччями і культом родинних цінностей, інші – у середині двадцятого, де панували індустріальний релятивізм, «старі пісні про головне» і «понятійні комплекси», в яких суб-культура студентських будзагонів в дивний спосіб змішана з суб-культурою виправно-трудових закладів. Ці метаісторичні простори принципово не з’єднюються. У їхніх мешканців все-все різне. Навіть кулінарні уподобання і спосіб заварювання чаю. Єдине, що їх об’єднює – обидва погано стикуються з реаліями ХХІ століття.

При тому кожний із «сповідників» цих опорних часів претендує на межову універсальність і позачасся свого світовідчуття. Кожний оточує себе непробивним панцирем з міфів і стереотипів. Їм здається, що вони воюють одне з одним. Насправді ж вони воюють з власним майбутнім, тому що безнадійно застрягли в минулому. Світ змінюється, але в Україні не грають в ігри світу. У нас загрались в історію.

Але ж з досвіду багатьох країн відомо, що суперечка про те «чиї могили святіші» не має вирішення. Єдиний спосіб – відірватися від історичної тематики і тверезими очима подивитись на оточуючий світ. В ньому вже все не так, як двадцять років тому, коли на уламках СРСР виникли нові незалежні держави. Та епоха минула. Настала нова епоха.

Більшість людності в Україні, як здається, зовсім не помітила цього. Принаймні, коли слухаєш наших політиків або митців, виникає саме таке відчуття. Вони все ще розмовляють мовою проповідників, радянських пропагандистів і дисидентів-шістдесятників. Мовою своїх опорних часів. Навіть не роблячи спроб піддати цю мову редагуванню.

Саме тому в Україні поміж суспільними дискурсами пролягли безодні нерозуміння. Кожний майструє свою «Україну», виходячи з еталонів та символів свого опорного часу. Ці всі «україни» живуть своїм ущербним проектним життям, сваряться одна з одною, витісняють одна одну з екранів телевізорів. Єдиної великої України з цих партикулярних «україн» не зліпити. Не упокояться Бандера і Корольов в одному пантеоні, як не мудруй. Й хто б додумався запросити мудрого «редактора», який би пояснив, що різні опорні часи треба «розвести» в окремі історичні резервації. І жити реальним життям, не оглядаючись на битви цвинтарів та істориків.

Якщо ж «редактора» не запрошують, він приходить некликаним. Але вже не в образі гуманітарія з ноутбуком, а в плямистій формі зі зброєю. Адже без «редактора» все одно не відірватись від гри у вічне протистояння опорних часів.

 

Володимир Єшкілєв

 


Коментарі (3)

ник 2012.06.21, 20:33
ЗА МІФАМИ СТОЯТ ЇХ ТВОРЦІ: ЗА СОВКОМ СТОЇТ ЕНЕРҐЕТИЧНА ІМПЕРІЯ РФ, ЗА ЕТНОГРАФІЗМОМ СТВОРЕНИМ У ЧАСИ ЦАРЯ І СССР, МІЖ ІНШИМ ШЕВЧЕНКО МАЄ ДЕКІЛЬКА ЛИЦЬ, СТОЇТ "ХИТРИЙ ПИСОК ЮДИ", ЯК СКАЗАВ НАШ ПРАГМАТИК І.ФРАНКО. СІ МІФИ ПОМОГАЮТ ЇМ НАС ДОЇТИ, ХОТЬ Є ДАВНО У НАС ЇМ ОБОМ ОДНА ДОСТОЙНА І СУЧАСНА ВІДПОВІДЬ: УКР. НАЦІОНАЛЬНИЙ СОЦІАЛІЗМ, НА ЖЄЛЬ, СНПУ ЇГО ПРОГОЛОСИЛА, АЛЕ БОЇТСІ ПРОПАГУВАТИ, ТИМ БІЛЬШЕ ВВОДИТИ НА ЗАВОЙОВАНІ ТЕР=Ї. др.ЄШКІЛЬ, НАДІЮСІ, ЩО В ФОРМІ ТИ ВИДИШ НЕ РОДИЧІВ СВОГО ДІДА З АРХАНГЕЛЬСКА, А ВОЯКІВ УНСО І "ЗАЛІЗНОЇ ОСТРОГИ".
www 2012.06.23, 08:48
Ніку,він у формі бачить америкоських морпехів
ник 2012.06.24, 11:47
ФОРМА ИНЧА, А ВМІСТ ТОЙ САМИЙ. І З ОБОМА ВІН МАЄ БЛАТ.
11.07.2026
Ігор Бартків

Цього тижня The Economist віддав обкладинку одному з найбагатших росіян і провів із ним майже 60 годин у розмовах.

180
07.07.2026
Вікторія Матіїв

В інтерв'ю журналістці Фіртки Ірина Онищук розповіла, чому театр сьогодні став своєрідною терапією, як війна змінила глядачів і самих митців, що найчастіше турбує військових після повернення з фронту та чому віра в людей залишається її головною опорою.

703
03.07.2026
Олександр Мізін

Корупційна схема чи «ринкова реальність»? Поки МВФ наполягає на підвищенні тарифів для населення, монополісти отримують надприбутки.  

2036 1
30.06.2026
Вікторія Матіїв

«Іван пішов воювати, бо для нього це було питання честі й відповідальності. Він не зміг залишитися вдома, коли країна потребувала захисту», — згадує Тетяна Майка свого чоловіка, полеглого захисника Івана Майку.

3114
24.06.2026
Тетяна Ткаченко

Коли у 2014 році загинув її двоюрідний брат Петро Остапчук, Надія Довганюк зрозуміла, що хоче бути поруч із тими, хто переживає біль війни. Попри стереотипи та недовіру, вона стала першою жінкою-капеланкою в Українській греко-католицькій церкві.

2588 2
15.06.2026
Вікторія Матіїв

В інтерв'ю журналістці Фіртки Мирослава Полатайко розповіла про свій шлях у професії, роботу за лаштунками театру, народження ролей і те, як війна змінила відчуття сцени.

5354

Закупівлі, відбудова, регіони і роль бізнес-мереж у тому, щоб публічні гроші працювали на спроможність, а не лише на звітність.

468

Коли людина вперше заходить до православного або греко-католицького храму, тобто храму східного візантійського обряду, то її погляд майже завжди зупиняється на священникові.

631

З приходом у вересні 1939-го на Гуцульщину нової, ще не знаної робітничо-селянської влади почались нові проблеми. Точніше ті ж клопоти, що були й за Польщі, але які тепер вирішувані по-новому.

1105
08.07.2026

Багато людей під час застуди п'ють гарячий чай із медом, вважаючи його одним із найкращих домашніх засобів. Мед справді містить біологічно активні речовини, однак фахівці радять не додавати його в окріп.

8450
03.07.2026

У наші дні вуглеводи є "ворогом", а деякі "експерти" пропагують продукти з високим вмістом жирів. Якщо у вас високий кров'яний тиск, то не обов'язково жертвувати вуглеводами.  

10923
30.06.2026

Замість обмежень, радять зважати на контекст, баланс у раціоні та якість продуктів.  

5309
08.07.2026

У вівторок, сьомого липня, Хресто-Воздвиженський Манявський чоловічий монастир — Манявський скит — відзначив храмове свято, День пам’яті своїх засновників — преподобних Іова та Феодосія Манявських.

699
06.07.2026

У Погоні на Івано-Франківщині відбувся XVII Міжнародний з’їзд Апостольства Матері Божої Покровительки Доброї Смерті. Паломники зібралися на спільну молитву за мир в Україні, взяли участь в Архієрейській Божественній Літургії та вшанували пам'ять полеглих захисників.

558
04.07.2026

Священник наголошує: християнство завжди існувало як спільнота, а не індивідуальна релігія.

22622
29.06.2026

Родини військових, які втратили близьких або чекають звістки про зниклих безвісти, найчастіше шукають не простих відповідей, а підтримки.  

918
07.07.2026

Палац Потоцьких — не лише пам’ятка архітектури в центрі Івано-Франківська. Це живий культурний осередок, де історія, наука, мистецтво та креативні ініціативи переплітаються у щоденній роботі простору.

5442
03.07.2026

Президент Польщі Кароль Навроцький (колишній боксер і сутенер, яким його називають політичні опоненти) нещодавно очолив рейтинг довіри серед польських політиків із рекордними 54,8%. 

1078
26.06.2026

Законодавча пропозиція щодо об'єднання Румунії з Молдовою, була схвалена румунською Палатою депутатів без голосування завдяки завершенню терміну розгляду ініціативи.  

1076
18.06.2026

Ухвалені Верховною Радою зміни до Бюджету-2026 дозволять суттєво розширити програми соціального захисту для військовослужбовців.

1349
16.06.2026

Баланс на фронті змінився на користь України, а час більше не працює на Володимира Путіна, — переконаний американський політолог та колишній посол США у РФ Майкл Макфол. Також він наводить вісім ознак того, що Росія програє свою війну.  

1638