«Прокляття багатоопорності»

 

Філософи кажуть, що кожна культура має своє золоте століття. Свій опорний час, в якому вона розкрилась у повноті своїх ознак і свого самоусвідомлення. В якому вона сформувала свої смислові та естетичні «маркери». Скажімо, для Великої Британії це Вікторіанська епоха, для Франції – доба Наполеона Третього, для Німеччини – часи Гете, Канта і поетів-романтиків.

Опорні часи в культурній історії, часто-густо, виступають в якості канону та еталона. Діячі золотого століття складають культурний пантеон, а їхні діяння і твори перетворюються на маркери національного буття. Це такий собі «універсальний позитив», якого застосовують для різних потреб – від ужиткових і туристичних до філософських проблем ідентичності.

Якщо в межах однієї культури існують кілька альтернативних варіантів опорних часів, то «універсальний позитив» не складається як єдине ціле. Більше того, поміж кількома такими «позитивами» виникають культурницькі ігри розрізнення і протистояння. Власне цю ситуацію ми і спостерігаємо в сучасній Україні. Для тих, хто народився в україномовних родинах і вчився в україномовних школах опорним часом виступає доба Шевченка і українського просвітництва, а для російськомовних існує аж два альтернативних варіанта – золоте століття російської культури (Пушкінська доба) і «золоті десятиліття» совка, себто епоха від смерті Сталіна до горбачовської перебудови. При тому тих, хто зорієнтований на добу Пікуля, Висоцького і Пугачової набагато більше, аніж шанувальників творчості Пушкіна і Жуковського.

Така «багатоопірність» і породжує ситуацію ментальної схизми, яка пролягла містами і селами України. Дві частини України живуть у різних мета історичних просторах. Одні у дев’ятнадцятому столітті з його містечковим ідеалізмом, колядками, конфесійними протиріччями і культом родинних цінностей, інші – у середині двадцятого, де панували індустріальний релятивізм, «старі пісні про головне» і «понятійні комплекси», в яких суб-культура студентських будзагонів в дивний спосіб змішана з суб-культурою виправно-трудових закладів. Ці метаісторичні простори принципово не з’єднюються. У їхніх мешканців все-все різне. Навіть кулінарні уподобання і спосіб заварювання чаю. Єдине, що їх об’єднює – обидва погано стикуються з реаліями ХХІ століття.

При тому кожний із «сповідників» цих опорних часів претендує на межову універсальність і позачасся свого світовідчуття. Кожний оточує себе непробивним панцирем з міфів і стереотипів. Їм здається, що вони воюють одне з одним. Насправді ж вони воюють з власним майбутнім, тому що безнадійно застрягли в минулому. Світ змінюється, але в Україні не грають в ігри світу. У нас загрались в історію.

Але ж з досвіду багатьох країн відомо, що суперечка про те «чиї могили святіші» не має вирішення. Єдиний спосіб – відірватися від історичної тематики і тверезими очима подивитись на оточуючий світ. В ньому вже все не так, як двадцять років тому, коли на уламках СРСР виникли нові незалежні держави. Та епоха минула. Настала нова епоха.

Більшість людності в Україні, як здається, зовсім не помітила цього. Принаймні, коли слухаєш наших політиків або митців, виникає саме таке відчуття. Вони все ще розмовляють мовою проповідників, радянських пропагандистів і дисидентів-шістдесятників. Мовою своїх опорних часів. Навіть не роблячи спроб піддати цю мову редагуванню.

Саме тому в Україні поміж суспільними дискурсами пролягли безодні нерозуміння. Кожний майструє свою «Україну», виходячи з еталонів та символів свого опорного часу. Ці всі «україни» живуть своїм ущербним проектним життям, сваряться одна з одною, витісняють одна одну з екранів телевізорів. Єдиної великої України з цих партикулярних «україн» не зліпити. Не упокояться Бандера і Корольов в одному пантеоні, як не мудруй. Й хто б додумався запросити мудрого «редактора», який би пояснив, що різні опорні часи треба «розвести» в окремі історичні резервації. І жити реальним життям, не оглядаючись на битви цвинтарів та істориків.

Якщо ж «редактора» не запрошують, він приходить некликаним. Але вже не в образі гуманітарія з ноутбуком, а в плямистій формі зі зброєю. Адже без «редактора» все одно не відірватись від гри у вічне протистояння опорних часів.

 

Володимир Єшкілєв

 


Коментарі (3)

ник 2012.06.21, 20:33
ЗА МІФАМИ СТОЯТ ЇХ ТВОРЦІ: ЗА СОВКОМ СТОЇТ ЕНЕРҐЕТИЧНА ІМПЕРІЯ РФ, ЗА ЕТНОГРАФІЗМОМ СТВОРЕНИМ У ЧАСИ ЦАРЯ І СССР, МІЖ ІНШИМ ШЕВЧЕНКО МАЄ ДЕКІЛЬКА ЛИЦЬ, СТОЇТ "ХИТРИЙ ПИСОК ЮДИ", ЯК СКАЗАВ НАШ ПРАГМАТИК І.ФРАНКО. СІ МІФИ ПОМОГАЮТ ЇМ НАС ДОЇТИ, ХОТЬ Є ДАВНО У НАС ЇМ ОБОМ ОДНА ДОСТОЙНА І СУЧАСНА ВІДПОВІДЬ: УКР. НАЦІОНАЛЬНИЙ СОЦІАЛІЗМ, НА ЖЄЛЬ, СНПУ ЇГО ПРОГОЛОСИЛА, АЛЕ БОЇТСІ ПРОПАГУВАТИ, ТИМ БІЛЬШЕ ВВОДИТИ НА ЗАВОЙОВАНІ ТЕР=Ї. др.ЄШКІЛЬ, НАДІЮСІ, ЩО В ФОРМІ ТИ ВИДИШ НЕ РОДИЧІВ СВОГО ДІДА З АРХАНГЕЛЬСКА, А ВОЯКІВ УНСО І "ЗАЛІЗНОЇ ОСТРОГИ".
www 2012.06.23, 08:48
Ніку,він у формі бачить америкоських морпехів
ник 2012.06.24, 11:47
ФОРМА ИНЧА, А ВМІСТ ТОЙ САМИЙ. І З ОБОМА ВІН МАЄ БЛАТ.
14.09.2025
Вікторія Матіїв

Олексій Солоданюк загинув 23 серпня 2023 року на Запорізькому напрямку. Сім'я Солоданюк родом з Черкащини, але останні дев'ять років проживали у Києві. Після загибелі чоловіка Катерина разом з дворічною донечкою Соломією переїхали в Івано-Франківськ.  

390
09.09.2025

Чому історичні скарби під загрозою?

1269
05.09.2025
Вікторія Косович

Як в Івано-Франківську справляються з викликами в умовах війни, які інфраструктурні проєкти реалізовують та що планують після перемоги, Фіртка поспілкувалася з заступником мера, директором департаменту інфраструктури, житлової та комунальної політики Івано-Франківської міської ради Михайлом Смушаком.

1078
01.09.2025
Вікторія Матіїв

Журналістка Фіртки розпитала шкільну практичну психологиню Віталію Саламащак про те, як війна впливає на емоційний стан учнів, які методи допомагають дітям впоратись зі стресом та тривожністю і що батькам і вчителям варто знати, щоб підтримати дітей у цей непростий час.

1114
30.08.2025

Кримінальний шлейф компанії-переможця «Коста-Проект» викликає занепокоєння щодо прозорості будівництва системи лінійної телемеханіки.  

7170
29.08.2025
Олег Головенський

Рівно рік тому чимало експертів та аналітиків як крайній сценарій прогнозували перемир’я у війні та вибори президента, Верховної та місцевих рад на весну або на осінь вже поточного 2025 року.  

1778

Некромантія — це про культуру. Культура, яка по суті є рекультивацією, стає просто культом смерті. Ніби логічно — чим більше мудрості, тим більше любови до смерті. Або ж сили й наснаги її прийняти. Це культ або ж ритуал.

389

Ще недавно приналежність до певної конфесії визначали також за однією ознакою, вважаючи, що православний священник має бороду, а католицький — з поголеним обличчям.

620

Цього дня, рівно 148 років тому, 22 серпня 1877 року народився мій прапрадід Самійло Головенський. Він був козацького роду, заможним, володів 30-ма гектарами поля та млином. В радянські часи його назвали «куркулем».

1657

Східне християнство — найпоширеніша релігійна традиція в Україні. Православна церква України і Українська греко-католицька церква мають подібний устав і обряди, і вони глибоко вкорінені в українську культуру.  

897
10.09.2025

Час останнього прийому їжі може впливати на здоров’я не менше, ніж її склад.  

1128
06.09.2025

Сіль супроводжує людство тисячоліттями. Колись вона була «білим золотом», за яке воювали й платили цілими статками, а сьогодні часто стає об’єктом звинувачень у шкоді для здоров’я.  

604
02.09.2025

Завдяки сприятливим погодним умовам та щоденній праці аграріїв завершили збирання ранніх зернових культур.  

973
09.09.2025

Християнська родина — це не лише осередок любові й підтримки, а й «домашня Церква».  

1289
05.09.2025

Вірян запрошують на прощу до Погінського монастиря, що на Прикарпатті.  

858
03.09.2025

Мер Івано-Франківська Руслан Марцінків підтримав позицію Українського католицького університету щодо враховування світоглядних критеріїв при відборі студентів на програму з проживанням у колегіумі.  

1408 1
30.08.2025

У Святому Письмі є притча, що вчить милосердю і взаємодопомозі, яку часто наводять як приклад для сучасного суспільства.  

996
09.09.2025

Мурали або стінописи сьогодні не є чимось незвичним. У містах України, зокрема й в Івано-Франківську, на вільних стінах будинків час від часу з'являються різноманітні нові прояви вуличного мистецтва.  

37347 1
04.09.2025

В Пекіні відбувся найбільший в історії Китаю військовий парад, присвячений 80-літтю завершення Другої Світової війни.

1084
01.09.2025

FP-5 «Фламі́нго» — українська крилата ракета великої дальності. Перші фотографії ракети опубліковані 17 серпня 2025 року. Пізніше оприлюднені її технічні дані свідчать, що українська ракета вдвічі перевищує як дальність, так і вагу бойової частини знаменитих американських «Томагавків». При цьому вона приблизно вдвічі дешевша за американські ракети.  

1342
23.08.2025

Лише в серпні поточного року українськими дронами були вражені, деякі по кілька разів, сім великих нафтопереробних підприємств Росії та інша інфраструктура. Загалом враженими виявилися підприємства, які забезпечують 14% ринку пального Росії.  

840
16.08.2025

Так виглядає, що Трамп принижений путіним. Трамп ризикнув, поставивши на кон хоч і не все, але багато. І програв. Перед самітом на Алясці він заявляв, що якщо не досягне за результатами особистої зустрічі припинення вогню в Україні, то буде незадоволеним. Припинення вогню він не отримав. Але після тригодинних переговорів заявив, що оцінка зустрічі — «десять з десяти».  

3178 14