ПРО КУЛЬТУРНИХ ГЕРОЇВ-ПАРАЗИТІВ І ТРАНЗИТ ЗАПОЗИЧЕНИХ СМИСЛІВ

 

Більшість українських інтелектуалів (в лапках і без) зайнята споживанням, впровадженням і переробкою іноземного продукту. Все місцеве та самобутнє ставиться під сумнів, як щось пусте й роблене на кухні. Невблаганно зростає вага перекладачів, цитатознавців, стилістів та вроджених мавпувальників. Знання іноземної мови тепер вже не елемент освіти, а самодостатня перевага над оточуючим життям. Творча сфера перетворюється на транзит запозичених форм і сенсів. Спочатку цей транзит виглядає як свіжий вітер змін (так було у 90-их), але з часом нагадуватиме вічний протяг і набридатиме. Простуджена культурка гундосить і сякається чимось глобалістичним. Її майже не шкода. Її цінність визначається здатністю вродити чергове «чудо в пір’ях» для виступу у фіналі Євробачення.

 

Із запозиченнями також не все добре. У нас стало політкоректним не помічати, що світовий ринок свіжих ідей та концепцій фатально спорожнів. Просто суцільна дупа. Наші «претенденти в ідеологи» (не пророки й мудреці, а наразі все ті ж перекладачі з европейських говірок та коментатори общєпонятного) впевнені, що це аж ніяк не проблема. Адже виробленого  Європою, Америкою і Росією у ХХ столітті «мисленневого продукту» перекладачам, коментаторам, стилістам та іншим мавпам країни У. стане ще на три десятиліття успішного паразитування.

 

Зрештою, вторинність не заважає складеному з цитат українському Культурному героєві бути кумиром офісних працівників, викладачок-гуманітарок і журналістської братії. Там, де пролетарій минулого будував барикаду, а повстанець гострив багнета, гурт секретарок і референтів тепер споруджує пам’ятник черговим володарям українських думок, що вдало (або ж невдало, яка різниця) переклали з польскої або російської тамтешню версію французького мудролюбія першої половини вісімдесятих років минулого століття. Пам’ятник новітньому Культурному героєві, щоправда, споруджується з пластилину, тому досвідчених партизанів жаба не душить.

 

Звикання до імпорту ідей набуло сталого виміру і твердої, як дубові корені, векторності. Посиленої різноманітним інструментарієм для суперечок з невдоволеними й незалученими. Будь яка критика запозиченого інтелектуального продукту наштовхується на неминучу демонстрацію опонентами «регулярних овочів української духовності», вирощених колгоспними «мічуринцями слова» на жовтуватих сторінках  письменницької газети. Або на «культурній сторінці» якої-небудь львівської рептильки. Мовляв, оце ви хочете протиставити західним концепціям? Ми ховаємо очі й мимримо: «Ну зрозуміло, але ж...»

 

Нас не слухають (нащо слухати лузерів) й редагують чергову хрестоматію «від Вебера до Рорті». Для нового покоління аспірантів, що вже якось мусять на одній сторінці свого дисертабельного опусу розмістити дві цитати «з Франка» й одну «з Фуко» так, щоби не посварилися -- не дай Боже! -- Іван Якович з Поль-Мішелем Жановичем. Й так вправно мусять вони це зробити, аби квітнула й множилась довірлива єдність европейського мислення, розпростореного від берегів Біскайських до Лопані й Сіверського Донця.

 

На зміну вже дещо підтоптаної «генерації офісних працівників» неминуче приходить новітня генерація проектних поколінь, що тишком-нишком виросла у болотяних низинах епохи Віктора Першого. В цих вже менше захоплення від перекладацьких вправ (як, зрештою, менше захоплення будь чим) й прагматичний погляд на проблему крізь моніторчик смартфона. Вони не поважають – й, скажемо відверто, небезпідставно -- вітчизняних гуманітарієв. Вони чекають порад у бізнесі й пропозицій від туроператорів. Вони готові до найекзотичніших синтезів «свого» з «чужим» – по пріколу. Одночасно, вони – законослухняні. І, якщо їм накажуть вважати усе перекладене «своїм», вони будуть це робити «па умалчанію». Дітям хворої на тотальний імпорт економіки запозичені доктрини життя переважно здаватимуться органікою (й навіть без ГМО). Якщо, зрозуміло, перекладачі вчасно перекодують ці доктрини мовою коміксів та інструктивних листів, зрозумілих для місцевих жертв йододефіциту. Щодо коміксів, щоправда, маємо певні сумніви. Адже для створення коміксу треба принаймні вміти малювати...

 

 


07.08.2025
Лука Головенський

Про історію блаженної Едігни нам вперше в інтерв’ю розповів отець Володимир Війтович, настоятель головного Храму УГКЦ в Мюнхені.

439
05.08.2025
Тетяна Ткаченко

Журналістка Фіртки поспілкувалася з учасниками івано-франківського гурту LaBlur, які розповіли, як зароджувався їхній колектив, чому музика — це їхній порятунок та як вони поєднують творчість із благодійністю.  

556
31.07.2025

Фіртка неодноразово викривала проблему булінгу в школах Івано-Франківської області. У продовження теми ми поспілкувалися із нальником Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області Сергієм Безпалько та дитячими психологами.    

570
30.07.2025
Олег Головенський

Фіртка поспілкувалася з Олександром Красовицьким —письменником та видавцем, генеральним директором та власником харківського видавництва «Фоліо».   

3011 14
28.07.2025
Павло Мінка

Фіртка розповідає, як незаконні заправки та контрафактне виробництво пального загрожують економіці й безпеці регіону.  

2104
22.07.2025
Дарина Кочержук-Слідак

Прокуратура бореться з незаконним захопленням лісів, але корупція гальмує справедливість.  

1135

Вмираючи, сер Ніколас Горацій Аспер марив пророцтвами Нострадамуса, вавилонським краєзнавством і курсами лондонської біржи, співав псалми і сури арабською, пророкував Антихриста (в його арабському варіанті – Джаджала) і спілкувався з астральними привидами давніх царів.

204

Існує такий народний вислів: «в церковному календарі кожен день свято» і це частково правда, а частково ні. Використання цього виразу звучить як висміювання релігійної традиції.

273

Найперше в цій історії із законом, що позбавив антикорурційні органи «незалежності», тішать молоді люди, які протестують. Щирі, світлі, небайдужі, впевнені своїй правоті…

925 1

Протягом своєї історії християнство завжди використовувало найсучасніші на той час технології для проповіді Євангелія.  

527
04.08.2025

Цукор — один із найбільш суперечливих інгредієнтів у нашому харчуванні. Його звинувачують у розвитку ожиріння, діабету, “залежності” та навіть депресії. Але чи справді потрібно повністю уникати цукру? Або ж питання лише у його кількості?  

429
25.07.2025

Здорове харчування не лише підтримує фізичний стан, а й допомагає залишатись стійкими перед труднощами та випробуваннями.  

2286
21.07.2025

Час останнього прийому їжі може впливати на здоров’я не менше, ніж її склад.  

564
01.08.2025

На вихідних, 2-3 серпня, відбудеться XIII Всеукраїнська Патріарша проща до Крилоса.  

319
28.07.2025

У селищі Делятин на Івано-Франківщині відбулася знакова для громади подія — освячення храму Всіх Святих Українського Народу.  

856
21.07.2025

У Святому Письмі є притча, що вчить милосердю і взаємодопомозі, яку часто наводять як приклад для сучасного суспільства.  

488
17.07.2025

На Прикарпатті готуються до щорічної Всеукраїнської Патріаршої прощі до Галицької Чудотворної ікони Матері Божої у Крилосі. Проща відбудеться 2-3 серпня.  

1141
04.08.2025

Мурали або стінописи сьогодні не є чимось незвичним. У містах України, зокрема й в Івано-Франківську, на вільних стінах будинків час від часу з'являються різноманітні нові прояви вуличного мистецтва.  

36871 1
07.08.2025

фото: РБК Президент України Володимир Зеленський посів друге місце в рейтингу світових політиків за позитивним сприйняттям у США. Вище тільки Папа Лев ХІV. Про це повідомляє Фіртка з посиланням на дані опитування Gallup. Серед 14 відом

329
05.08.2025

Росія продовжує втрачати позиції на європейському газовому ринку, де домінувала з ще радянських часів.

475
02.08.2025

Президент США Дональд Трамп заявив про кількість втрат росіян у 2025 році.  

504
25.07.2025

263 народні депутати підтримали законопроєкт, зокрема — дев’ятеро з Івано-Франківщини. Хто і як голосував, і якою була їхня реакція згодом — розповідає Фіртка.

2062 1