Про економічний зміст зміст передвиборчої кампанії в США: кого буде рятувати клан, який переможе

 

Мы все видим накал предвыборной кампании в США, однако суть разногласий между основными кандидатами совершенно непонятна любому более или менее нормальному человеку.

 

Дискуссии концентрируются в достаточно узких вопросах, ведутся на достаточно специфическом языке, и вычленить из них базовые разногласия достаточно сложно. Поневоле возникает подозрение, что реальных разногласий просто нет и все проблемы – в том, какой клан придет к власти в условиях кризиса. Это, последнее, конечно не просто важно, а жизненно важно для самих кланов.

 

Однако при всём при этом в текущей предвыборной кампании есть и принципиальные разногласия, о которых мне и хотелось бы поговорить.

 

Для начала напомню основную экономическую коллизию современности. На протяжении 30 лет частный (да и государственный) спрос стимулировался за счёт роста долга, что создало несколько специфических эффектов.

 

Первый – значительный рост производства, рассчитанный на этот самый возросший спрос. При этом производитель не может знать, какая часть того спроса, который есть на его продукцию, является «равновесной», а какая часть образовалась в результате перераспределения стимулированного спроса. Иными словами, у него нет информации о том, насколько упадёт спрос на его продукцию в результате кризиса.

 

Второй – перераспределение прибыли. Поскольку финансовые институты теперь стоят на обоих концах цепочки «производитель – потребитель», то они тоже увеличили свою долю прибыли. Причём значительно больше, чем производители: доля финансового сектора в общем объёме прибыли увеличилась с 20% до более чем 50%.

 

Третий – резко выросший долг. При этом главная проблема не в том, что с этим долгом ничего нельзя сделать: тут как раз возможностей много – от реструктуризации и списаний до перекредитования и пролонгаций. Беда в том, что отказ от роста долга означает невозможность дальнейшего стимулирования спроса – с обязательным падением ВВП и производства.

 

Четвёртый – радикально изменилась структура активов, в том числе и в финансовой сфере. Фактически сегодня любой актив является залогом по той или иной кредитной схеме, причём по стоимости, созданной в процессе стимулирования спроса (то есть сильно завышенной с точки зрения равновесного состояния спроса – доходов). Это означает, что в финансовой системе «крутится» колоссальное количество инструментов, обеспечением под которые являются реальные активы. По мере развития кризиса их стоимость сильно упадёт – а это означает, что стоимость упомянутых инструментов либо сильно сократится, либо они вообще исчезнут путём банкротства их эмитентов.

 

Всё это создает серьёзную проблему в процессе кризиса. Грубо говоря, власти любой страны должны решить для себя принципиальный вопрос, что и как они будут спасать в первую очередь. Основных вариантов тут два.

 

Либо нужно поддерживать частный спрос, то есть, в первую очередь, граждан. И тогда в относительно лучшем положении будут производители товаров – поскольку они смогут получать более или менее стабильный доход. Противоположный вариант – поддержка финансовой системы, то есть компенсация в первую очередь банкам, выпадающим из-за падения спроса платежей по кредитам. Если этого не делать, то повторяется ситуация дефляционного шока образца осени 2008 года, с массовыми банкротствами банков и других финансовых институтов.

 

Сделать и то, и другое точно не получится – поскольку ресурсов полностью компенсировать проблемы точно нет, эмиссия, если её осуществлять в полном объёме, необходимом для компенсации всех активов, вызовет такую инфляцию, что только ускорит экономический кризис. Это значит, что нужно выбирать, куда в первую очередь направлять эмиссионный ресурс, кого спасать в первую очередь.

 

Вариантов тут получается как раз два, они уже описаны выше. Первый – любой ценой стимулировать спрос. Этот вариант пока используется денежными властями США, которые направляют эмиссионные средства для финансирования дефицита бюджета, который, по большей части, идет на социальные выплаты, то есть – поддержку спроса наименее обеспеченных слоев населения. Отметим, что этот вариант был не всегда: на первом этапе кризиса денежные власти этой страны защищали банки, стратегия изменилась после прихода в Белый дом Обамы, хотя нужно отметить, что последние годы финансовая система США особых угроз не испытывала. А потому – мы не знаем, как будут себя вести денежные власти этой страны в том случае, если такая угроза вдруг обнаружится.

 

Второй вариант – защита банков и других финансовых институтов. Этот вариант выбрал Евросоюз: там требуют ужесточать бюджетную дисциплину и «затягивать пояса», при этом все деньги отдают банкам – в том числе и триллион евро эмиссии. Пользы экономике, конечно, от этого никакой нет, поэтому уже пошли разговоры о том, что нужно и развитие стимулировать, но, в целом, давление финансовой элиты на бюрократию в Брюсселе оказалось достаточно эффективным.

 

Так вот, если мы посмотрим на предвыборную кампанию в США с точки зрения описанного выбора, то увидим, что, скорее всего, всё далеко не так просто, как кажется. Дело в том, что хотя демократы Обамы сегодня поддерживают население, в целом им, скорее всего, ближе интересы финансового сектора. А вот республиканцы, напротив, готовы защищать сектор реальный. Один из их кандидатов, Рон Пол, так вообще был готов резко повышать учетную ставку ФРС, что равносильно почти мгновенному обрушению банковской системы, и хотя окончательный кандидат, Ромни, не настолько агрессивен, ему, скорее всего, ближе интересы реальных производителей, чем банков.

 

Я, конечно, не могу на этом настаивать, но, тем не менее, мне кажется, что было бы интересно посмотреть на предвыборную кампанию в США с точки зрения этого разделения базовых интересов в процессе развития кризиса: республиканцы – за сохранение реального сектора при потенциальной готовности ликвидировать сбережения; демократы, соответственно, категорически настаивают на сохранении стоимости активов (сбережений) в том числе финансовых, даже ценой ликвидации реального сектора экономики.

 

 

 

Михаил Хазин,

 

 

worldcrisis.ru



25.06.2012 Михайло Хазін 1195 0
Коментарі (0)

13.10.2026
Вікторія Матіїв

Про службу, звільнення Херсона, життя після фронту, мистецтво, власну справу та ставлення суспільства до ветеранів Олександр Лисий розповів в інтерв’ю журналістці Фіртки.

1611
01.10.2026

В інтерв’ю журналістці Фіртки Ольга Якобчук, наречена загиблого воїна, розповіла про рішення Андрія добровільно стати на захист України, його службу, їхнє спільне життя та мрії, останні розмови й день, коли дізналася про його загибель.

2688
28.09.2026
Дарина Кочержук-Слідак

Фіртка з’ясувала, скільки кримінальних правопорушень за статтею 209 Кримінального кодексу України реєструють на Прикарпатті, про які суми йдеться та які способи легалізації незаконно отриманого майна фігурують у кримінальних провадженнях.

1939
24.09.2026
Вікторія Матіїв

В інтерв’ю для Фіртки Марія Стопник розповіла про свій шлях до професії, перші мрії про зовсім інші заняття, роботу в театрі під час повномасштабної війни та те, чому сцена сьогодні має особливе значення.

1837
19.09.2026
Павло Мінка

Нелегальний обіг підакцизних товарів залишається проблемою як для України загалом, так і для Івано-Франківської області. Правоохоронні та контролюючі органи на Прикарпатті виявляють продаж алкоголю, сигарет, тютюнової сировини та рідин для електронних сигарет без ліцензій, акцизних марок або фіскальних чеків.

2107
14.09.2026
Вікторія Косович

Попри війну, бізнес Івано-Франківщини продовжує зростати. Регіон приваблює внутрішні інвестиції, розвиває будівництво, рекреацію та енергетику, а після завершення війни може отримати новий поштовх для розвитку. Про це в інтерв’ю журналістці Фіртки розповів голова Бізнес Асоціації Івано-Франківська та CEO ІТ-компанії Devlight Ігор Полич.

2287

Упродовж історії людство неодноразово ставало свідком появи нових релігійних рухів. Одні з них залишалися невеликими групами, інші — перетворювалися на світові релігії.

957

Самотність — явище неоднорідне і не одноманітне, складне, як і сама людина. Для профанів вона може бути прокляттям.

596

Мілею з його версією «шокової терапії» вдалося здавалося б неможливе: від хронічного банкрутства держави, бюджетного дефіциту, дефолтів, домінуючої бідності, безнадії та гіперінфляції — до різкого падіння інфляції, бюджетного профіциту і повернення економічного зростання.

5220

Ми живемо в часи, коли цифрові технології непомітно перетнули межу між суто технічним виконанням завдань і сферою духу.

2331
15.10.2026

Питання «чи варто їсти пізно ввечері?» часто хвилює тих, хто намагається правильно харчуватися й дбати про своє здоров’я.  

9914
11.10.2026

Здоров’я кишківника є надзвичайно важливим для загального самопочуття. Правильна робота травної системи впливає не лише на обмін речовин, але й на імунітет, настрій і навіть стан шкіри.  

10691 3
06.10.2026

Фіртка ділиться порадами та лайфхаками, які допоможуть зробити раціон більш корисним та збалансованим.

7708
16.10.2026

Загалом до ПЦУ перейшли понад дві тисячі громад УПЦ (МП). Епіфаній заявив, що ПЦУ готова до діалогу про об'єднання, але керівництво УПЦ (МП) не виявляє такого бажання.

1047
10.10.2026

У Святому Письмі є притча, що вчить милосердю і взаємодопомозі, яку часто наводять як приклад для сучасного суспільства.

7870
06.10.2026

Цьогорічний з’їзд проходитиме під гаслом «Молодь, яка змінює світ!».

796
01.10.2026

Церква критично ставиться до ворожіння та будь-яких чарів. Усі вони — тяжкий гріх.

13104 1
14.10.2026

В Івано-Франківську на тлі повномасштабної війни поступово зменшується кількість відвідувачів мистецьких виставок.  

396
15.10.2026

Російський авіаційний ракетний комплекс Х-47М2 «Кинджал» (ракета 9-С-7760) – це гіперзвукова аеробалістична ракета, яка здатна нести ядерний заряд.

280
13.10.2026

Після українських ударів по трьох дата-центрах російської компанії «Яндекс» у соцмережах стало менше провокацій, ненависті та ворожнечі, заявив президент України Володимир Зеленський.

711
08.10.2026

Історія напруги в стосунках України з Південною Кореєю почалася з виступу президента України Володимира Зеленського на засіданні 81-ї сесії Генеральної Асамблеї ООН 23 вересня 2026 року.

1202
07.10.2026

Президент США Дональд Трамп заявив, що війна росії проти України «наближається до завершення», хоча не назвав конкретних ознак швидкого припинення бойових дій.

978