Про економічний зміст зміст передвиборчої кампанії в США: кого буде рятувати клан, який переможе

 

Мы все видим накал предвыборной кампании в США, однако суть разногласий между основными кандидатами совершенно непонятна любому более или менее нормальному человеку.

 

Дискуссии концентрируются в достаточно узких вопросах, ведутся на достаточно специфическом языке, и вычленить из них базовые разногласия достаточно сложно. Поневоле возникает подозрение, что реальных разногласий просто нет и все проблемы – в том, какой клан придет к власти в условиях кризиса. Это, последнее, конечно не просто важно, а жизненно важно для самих кланов.

 

Однако при всём при этом в текущей предвыборной кампании есть и принципиальные разногласия, о которых мне и хотелось бы поговорить.

 

Для начала напомню основную экономическую коллизию современности. На протяжении 30 лет частный (да и государственный) спрос стимулировался за счёт роста долга, что создало несколько специфических эффектов.

 

Первый – значительный рост производства, рассчитанный на этот самый возросший спрос. При этом производитель не может знать, какая часть того спроса, который есть на его продукцию, является «равновесной», а какая часть образовалась в результате перераспределения стимулированного спроса. Иными словами, у него нет информации о том, насколько упадёт спрос на его продукцию в результате кризиса.

 

Второй – перераспределение прибыли. Поскольку финансовые институты теперь стоят на обоих концах цепочки «производитель – потребитель», то они тоже увеличили свою долю прибыли. Причём значительно больше, чем производители: доля финансового сектора в общем объёме прибыли увеличилась с 20% до более чем 50%.

 

Третий – резко выросший долг. При этом главная проблема не в том, что с этим долгом ничего нельзя сделать: тут как раз возможностей много – от реструктуризации и списаний до перекредитования и пролонгаций. Беда в том, что отказ от роста долга означает невозможность дальнейшего стимулирования спроса – с обязательным падением ВВП и производства.

 

Четвёртый – радикально изменилась структура активов, в том числе и в финансовой сфере. Фактически сегодня любой актив является залогом по той или иной кредитной схеме, причём по стоимости, созданной в процессе стимулирования спроса (то есть сильно завышенной с точки зрения равновесного состояния спроса – доходов). Это означает, что в финансовой системе «крутится» колоссальное количество инструментов, обеспечением под которые являются реальные активы. По мере развития кризиса их стоимость сильно упадёт – а это означает, что стоимость упомянутых инструментов либо сильно сократится, либо они вообще исчезнут путём банкротства их эмитентов.

 

Всё это создает серьёзную проблему в процессе кризиса. Грубо говоря, власти любой страны должны решить для себя принципиальный вопрос, что и как они будут спасать в первую очередь. Основных вариантов тут два.

 

Либо нужно поддерживать частный спрос, то есть, в первую очередь, граждан. И тогда в относительно лучшем положении будут производители товаров – поскольку они смогут получать более или менее стабильный доход. Противоположный вариант – поддержка финансовой системы, то есть компенсация в первую очередь банкам, выпадающим из-за падения спроса платежей по кредитам. Если этого не делать, то повторяется ситуация дефляционного шока образца осени 2008 года, с массовыми банкротствами банков и других финансовых институтов.

 

Сделать и то, и другое точно не получится – поскольку ресурсов полностью компенсировать проблемы точно нет, эмиссия, если её осуществлять в полном объёме, необходимом для компенсации всех активов, вызовет такую инфляцию, что только ускорит экономический кризис. Это значит, что нужно выбирать, куда в первую очередь направлять эмиссионный ресурс, кого спасать в первую очередь.

 

Вариантов тут получается как раз два, они уже описаны выше. Первый – любой ценой стимулировать спрос. Этот вариант пока используется денежными властями США, которые направляют эмиссионные средства для финансирования дефицита бюджета, который, по большей части, идет на социальные выплаты, то есть – поддержку спроса наименее обеспеченных слоев населения. Отметим, что этот вариант был не всегда: на первом этапе кризиса денежные власти этой страны защищали банки, стратегия изменилась после прихода в Белый дом Обамы, хотя нужно отметить, что последние годы финансовая система США особых угроз не испытывала. А потому – мы не знаем, как будут себя вести денежные власти этой страны в том случае, если такая угроза вдруг обнаружится.

 

Второй вариант – защита банков и других финансовых институтов. Этот вариант выбрал Евросоюз: там требуют ужесточать бюджетную дисциплину и «затягивать пояса», при этом все деньги отдают банкам – в том числе и триллион евро эмиссии. Пользы экономике, конечно, от этого никакой нет, поэтому уже пошли разговоры о том, что нужно и развитие стимулировать, но, в целом, давление финансовой элиты на бюрократию в Брюсселе оказалось достаточно эффективным.

 

Так вот, если мы посмотрим на предвыборную кампанию в США с точки зрения описанного выбора, то увидим, что, скорее всего, всё далеко не так просто, как кажется. Дело в том, что хотя демократы Обамы сегодня поддерживают население, в целом им, скорее всего, ближе интересы финансового сектора. А вот республиканцы, напротив, готовы защищать сектор реальный. Один из их кандидатов, Рон Пол, так вообще был готов резко повышать учетную ставку ФРС, что равносильно почти мгновенному обрушению банковской системы, и хотя окончательный кандидат, Ромни, не настолько агрессивен, ему, скорее всего, ближе интересы реальных производителей, чем банков.

 

Я, конечно, не могу на этом настаивать, но, тем не менее, мне кажется, что было бы интересно посмотреть на предвыборную кампанию в США с точки зрения этого разделения базовых интересов в процессе развития кризиса: республиканцы – за сохранение реального сектора при потенциальной готовности ликвидировать сбережения; демократы, соответственно, категорически настаивают на сохранении стоимости активов (сбережений) в том числе финансовых, даже ценой ликвидации реального сектора экономики.

 

 

 

Михаил Хазин,

 

 

worldcrisis.ru



25.06.2012 Михайло Хазін 925 0
Коментарі (0)

14.09.2025
Вікторія Матіїв

Олексій Солоданюк загинув 23 серпня 2023 року на Запорізькому напрямку. Сім'я Солоданюк родом з Черкащини, але останні дев'ять років проживали у Києві. Після загибелі чоловіка Катерина разом з дворічною донечкою Соломією переїхали в Івано-Франківськ.  

514
09.09.2025

Чому історичні скарби під загрозою?

1271
05.09.2025
Вікторія Косович

Як в Івано-Франківську справляються з викликами в умовах війни, які інфраструктурні проєкти реалізовують та що планують після перемоги, Фіртка поспілкувалася з заступником мера, директором департаменту інфраструктури, житлової та комунальної політики Івано-Франківської міської ради Михайлом Смушаком.

1082
01.09.2025
Вікторія Матіїв

Журналістка Фіртки розпитала шкільну практичну психологиню Віталію Саламащак про те, як війна впливає на емоційний стан учнів, які методи допомагають дітям впоратись зі стресом та тривожністю і що батькам і вчителям варто знати, щоб підтримати дітей у цей непростий час.

1117
30.08.2025

Кримінальний шлейф компанії-переможця «Коста-Проект» викликає занепокоєння щодо прозорості будівництва системи лінійної телемеханіки.  

7172
29.08.2025
Олег Головенський

Рівно рік тому чимало експертів та аналітиків як крайній сценарій прогнозували перемир’я у війні та вибори президента, Верховної та місцевих рад на весну або на осінь вже поточного 2025 року.  

1780

Некромантія — це про культуру. Культура, яка по суті є рекультивацією, стає просто культом смерті. Ніби логічно — чим більше мудрості, тим більше любови до смерті. Або ж сили й наснаги її прийняти. Це культ або ж ритуал.

392

Ще недавно приналежність до певної конфесії визначали також за однією ознакою, вважаючи, що православний священник має бороду, а католицький — з поголеним обличчям.

628

Цього дня, рівно 148 років тому, 22 серпня 1877 року народився мій прапрадід Самійло Головенський. Він був козацького роду, заможним, володів 30-ма гектарами поля та млином. В радянські часи його назвали «куркулем».

1659

Східне християнство — найпоширеніша релігійна традиція в Україні. Православна церква України і Українська греко-католицька церква мають подібний устав і обряди, і вони глибоко вкорінені в українську культуру.  

899
10.09.2025

Час останнього прийому їжі може впливати на здоров’я не менше, ніж її склад.  

1130
06.09.2025

Сіль супроводжує людство тисячоліттями. Колись вона була «білим золотом», за яке воювали й платили цілими статками, а сьогодні часто стає об’єктом звинувачень у шкоді для здоров’я.  

607
02.09.2025

Завдяки сприятливим погодним умовам та щоденній праці аграріїв завершили збирання ранніх зернових культур.  

977
09.09.2025

Християнська родина — це не лише осередок любові й підтримки, а й «домашня Церква».  

1291
05.09.2025

Вірян запрошують на прощу до Погінського монастиря, що на Прикарпатті.  

861
03.09.2025

Мер Івано-Франківська Руслан Марцінків підтримав позицію Українського католицького університету щодо враховування світоглядних критеріїв при відборі студентів на програму з проживанням у колегіумі.  

1411 1
30.08.2025

У Святому Письмі є притча, що вчить милосердю і взаємодопомозі, яку часто наводять як приклад для сучасного суспільства.  

1001
09.09.2025

Мурали або стінописи сьогодні не є чимось незвичним. У містах України, зокрема й в Івано-Франківську, на вільних стінах будинків час від часу з'являються різноманітні нові прояви вуличного мистецтва.  

37350 1
04.09.2025

В Пекіні відбувся найбільший в історії Китаю військовий парад, присвячений 80-літтю завершення Другої Світової війни.

1086
01.09.2025

FP-5 «Фламі́нго» — українська крилата ракета великої дальності. Перші фотографії ракети опубліковані 17 серпня 2025 року. Пізніше оприлюднені її технічні дані свідчать, що українська ракета вдвічі перевищує як дальність, так і вагу бойової частини знаменитих американських «Томагавків». При цьому вона приблизно вдвічі дешевша за американські ракети.  

1345
23.08.2025

Лише в серпні поточного року українськими дронами були вражені, деякі по кілька разів, сім великих нафтопереробних підприємств Росії та інша інфраструктура. Загалом враженими виявилися підприємства, які забезпечують 14% ринку пального Росії.  

844
16.08.2025

Так виглядає, що Трамп принижений путіним. Трамп ризикнув, поставивши на кон хоч і не все, але багато. І програв. Перед самітом на Алясці він заявляв, що якщо не досягне за результатами особистої зустрічі припинення вогню в Україні, то буде незадоволеним. Припинення вогню він не отримав. Але після тригодинних переговорів заявив, що оцінка зустрічі — «десять з десяти».  

3188 14