Прикарпаття: народні ремесла як туристична атракція

 

/data/blog/35147/3f737d5962b72d7077d952daa81e5225.jpg

Активний відпочинок в Карпатах – це не лише підйом на гірську вершину чи стрімкий спуск гірською річкою: на Прикарпатті розробили новий туристичний маршрут – до народних майстрів.

 

Можна побачити, як вони створюють свої унікальні витвори, а можна навіть спробувати щось зробити власноруч. Водночас для майстрів це – можливість самозайнятості та додаткового заробітку.


Понад тридцять років Богдан Ходан із Косова займається різьбленням на дереві. Виготовляє тарелі, булави, писанки. Найбільше любить працювати з горіхом: робить різьбу і прикрашає її бісером та залізними цвяшками. За такою роботою з цікавістю спостерігають туристи, каже Богдан Ходан.



«До мене приїжджають додому, я маю свій невеличкий музей, даю там майстер-клас. Показую, як це робити. Їм дуже цікаво. Маю заготовки, долота для них спеціальні. Вони хочуть і швайсіки покрутити, і на токарний станок подивитись, навіть цікавить, як дошки сохнуть. Я так розклав трикутником, а вони дивляться з різних сторін», – розповідає Богдан Ходан.



Любов Лаврук із Пістиня Косівського району займається ткацтвом: робить килими, верети, доріжки. Навчилася від батьків, від них має і верстат, на якому тче. Колись працювала на художньому комбінаті, тепер на пенсії. Зізнається, що діти та онуки не дуже охоче це ремесло переймають.



«Одну доріжку треба добрих три дні робити, від ранку до вечора. Це тяжка робота. В мене ноги все уже... Руки би робили – ноги треба другі». «А якщо продавати, це великий бізнес?» – «Ні, це дуже дешево ціниться», – константує Любов Лаврук.



Творчість як бізнес?

Косівський базар відомий далеко за межами Прикарпаття: тут можна придбати все, що забажаєш. Колись вважалося, що саме на Косівщині багато мільйонерів, якраз завдяки сувенірам. За радянських часів тут працювали художні комбінати, фабрики, цехи, навіть при колгоспах були художні майстерні. Зараз ринки переповнені китайським та турецьким ширпотребом, а народним майстрам значно складніше реалізовувати свою продукцію, – каже голова обласного осередку Спілки народних майстрів України Василь Корпанюк.



«Я родом з Яворова. Яворів – це столиця ліжникарства. Цей промисел живе дотепер. Майже кожна жінка, ґаздиня тче ліжники, виживають із цього. І дуже часто так буває: везуть до Косова і повертають назад, потому ще раз, коли не вдасться продати – там просто мінімальний заробіток. Бізнесом це абсолютно назвати не можна. Ситуація скрутна, майстрам дуже сутужно», – розповідає пан Корпанюк.



Василь Корпанюк вважає, що коли туристи приїдуть до народних майстрів, для останніх буде додаткова можливість заробити, продаючи свої вироби. А водночас вони популяризуватимуть гуцульські ремесла.



Туристичний маршрут: від майстра до майстра

Це і є основною ідеєю проекту «Мистецька палітра Прикарпаття». Втілював його регіональний інформаційно-туристичний центр за підтримки посольства Фінляндії в Україні та Івано-Франківської обласної держадміністрації. Проводилося опитування майстрів і навчання тих, хто готовий приймати туристів.



Розроблений спеціальний туристичний маршрут, що пролягає так званим «Прикарпатським кільцем»: Івано-Франківськ – Коломийщина – Косівщина – Верховинщина – Яремче – Надвірнянщина – Богородчанщина. Випущено каталог, де вміщені дані про 70 майстрів. До участі ж в проекті зголосилося більше 120. А ремесла найрізноманітніші: ткацтво, кераміка, писанкарство, вишивання, соломкоплетіння, ліжникарство, виготовлення сирних коників, випікання короваїв. Точну кількість майстрів на Прикарпатті важко назвати, не менше 800, каже начальник управління туризму обласної держадміністрації Наталія Гасюк.



«У нас цілі села майстрів. П’ядики, де бісероплетіння, Яворів, де кожна друга хата тче ліжники, Чорний Потік, де своя техніка писання чорнопотіцької писанки. Ми концентрували свої зусилля на пошуку талановитих людей в сільських територіях для того, щоб наші люди залишалися жити на своїй землі і свою любов доносили через майстер-класи до тих, хто приїжджає на Івано-Франківщину», – говорить Наталія Гасюк.

 

Раніше Регіональний туристично-інформаційний центр розробив маршрути «Музейне коло Прикарпаття», а також «Прикарпатське кільце». Останній пропонує відвідини найцікавіших прикарпатських поселень, пише Радіо Свобода.


06.05.2013 4510 0
Коментарі (0)

13.10.2026
Вікторія Матіїв

Про службу, звільнення Херсона, життя після фронту, мистецтво, власну справу та ставлення суспільства до ветеранів Олександр Лисий розповів в інтерв’ю журналістці Фіртки.

1830
01.10.2026

В інтерв’ю журналістці Фіртки Ольга Якобчук, наречена загиблого воїна, розповіла про рішення Андрія добровільно стати на захист України, його службу, їхнє спільне життя та мрії, останні розмови й день, коли дізналася про його загибель.

2891
28.09.2026
Дарина Кочержук-Слідак

Фіртка з’ясувала, скільки кримінальних правопорушень за статтею 209 Кримінального кодексу України реєструють на Прикарпатті, про які суми йдеться та які способи легалізації незаконно отриманого майна фігурують у кримінальних провадженнях.

2143
24.09.2026
Вікторія Матіїв

В інтерв’ю для Фіртки Марія Стопник розповіла про свій шлях до професії, перші мрії про зовсім інші заняття, роботу в театрі під час повномасштабної війни та те, чому сцена сьогодні має особливе значення.

2034
19.09.2026
Павло Мінка

Нелегальний обіг підакцизних товарів залишається проблемою як для України загалом, так і для Івано-Франківської області. Правоохоронні та контролюючі органи на Прикарпатті виявляють продаж алкоголю, сигарет, тютюнової сировини та рідин для електронних сигарет без ліцензій, акцизних марок або фіскальних чеків.

2284
14.09.2026
Вікторія Косович

Попри війну, бізнес Івано-Франківщини продовжує зростати. Регіон приваблює внутрішні інвестиції, розвиває будівництво, рекреацію та енергетику, а після завершення війни може отримати новий поштовх для розвитку. Про це в інтерв’ю журналістці Фіртки розповів голова Бізнес Асоціації Івано-Франківська та CEO ІТ-компанії Devlight Ігор Полич.

2465

Упродовж історії людство неодноразово ставало свідком появи нових релігійних рухів. Одні з них залишалися невеликими групами, інші — перетворювалися на світові релігії.

1119

Самотність — явище неоднорідне і не одноманітне, складне, як і сама людина. Для профанів вона може бути прокляттям.

658

Мілею з його версією «шокової терапії» вдалося здавалося б неможливе: від хронічного банкрутства держави, бюджетного дефіциту, дефолтів, домінуючої бідності, безнадії та гіперінфляції — до різкого падіння інфляції, бюджетного профіциту і повернення економічного зростання.

5687

Ми живемо в часи, коли цифрові технології непомітно перетнули межу між суто технічним виконанням завдань і сферою духу.

2498
15.10.2026

Питання «чи варто їсти пізно ввечері?» часто хвилює тих, хто намагається правильно харчуватися й дбати про своє здоров’я.  

10111
11.10.2026

Здоров’я кишківника є надзвичайно важливим для загального самопочуття. Правильна робота травної системи впливає не лише на обмін речовин, але й на імунітет, настрій і навіть стан шкіри.  

10900 3
06.10.2026

Фіртка ділиться порадами та лайфхаками, які допоможуть зробити раціон більш корисним та збалансованим.

7875
16.10.2026

Загалом до ПЦУ перейшли понад дві тисячі громад УПЦ (МП). Епіфаній заявив, що ПЦУ готова до діалогу про об'єднання, але керівництво УПЦ (МП) не виявляє такого бажання.

1328
10.10.2026

У Святому Письмі є притча, що вчить милосердю і взаємодопомозі, яку часто наводять як приклад для сучасного суспільства.

8031
06.10.2026

Цьогорічний з’їзд проходитиме під гаслом «Молодь, яка змінює світ!».

954
01.10.2026

Церква критично ставиться до ворожіння та будь-яких чарів. Усі вони — тяжкий гріх.

13262 1
14.10.2026

В Івано-Франківську на тлі повномасштабної війни поступово зменшується кількість відвідувачів мистецьких виставок.  

660
20.10.2026

В інтерв’ю кореспонденту Фіртки народний депутат України п’ятьох скликань Тарас Стецьків розповів про своє бачення місця України в майбутній Європі.  

210
19.10.2026

Відомий британський журналіст Метью Сайєд (Matthew Syed) у своїй колонці в The Times, не виправдовуючи Дональда Трампа, аналізує, на його думку, лицемірну поведінку Європи щодо України.

548
15.10.2026

Російський авіаційний ракетний комплекс Х-47М2 «Кинджал» (ракета 9-С-7760) – це гіперзвукова аеробалістична ракета, яка здатна нести ядерний заряд.

515
13.10.2026

Після українських ударів по трьох дата-центрах російської компанії «Яндекс» у соцмережах стало менше провокацій, ненависті та ворожнечі, заявив президент України Володимир Зеленський.

931