Капітан Володимир Андрейчук, — спортсмен-інструктор спортивної роти Навчально-спортивної бази літніх видів спорту Управління спорту Міністерства оборони України, — знана особистість у гирьовому спорті не лише України, але й світу.
Він — семиразовий чемпіон світу з двоборства, чотириразовий чемпіон світу з поштовху гирі, восьмиразовий чемпіон світу з ривка гирі, восьмиразовий чемпіон світу з поштовху довгим циклом, чемпіон Європи 2007 та 2008 років, чотириразовий рекордсмен світу, тринадцятиразовий рекордсмен України.
Для нього підняти 32 кілограмову гирю більше100 разів — звична річ.
Володимир, уродженець Івано-Франківщини, єдиний у багатодітній родині досяг чемпіонських висот.
Сьогодні атлет посилено готується до відповідальних змагань — Чемпіонату України з поштовху довгим циклом, який відбудеться у Тернополі 7-11 лютого поточного року. А вже на початку травня Володимир вирушить до Узбекистану, де пройде Чемпіонат світу з гирьового спорту.
Розклад його робочого дня дуже щільний, розписаний по хвилинах і включає у себе обов’язкові 2 тренування у спортивному залі, плавання у басейні та біг.
Минулого року до своєї скарбнички світових нагород Володимир Андрейчук додав золоту медаль, яку привіз з німецького Гамбурга і одну золоту та дві срібні — з італійського Мілану. Загальна кількість найвищих нагород чемпіона становить сьогодні 26 золотих медалей.
Свою спортивну кар’єру хлопець розпочинав зі школи, коли кожного ранку перед уроками з учнями проводили ранкову фізичну зарядку. Якраз ці заняття й стали першим поштовхом до зацікавлення спортом. А в десять років він активно тренувався: бігав, підтягувався, віджимався на брусах, піднімав штангу. З часом місце для тренувань майбутній чемпіон облаштував у себе вдома. У цьому йому допомогли батько та брати. Після закінчення школи вступив до Надвірнянського профтехучилища, де у вільний від занять час займався в секції дзюдо.
Володимир не полишав своє уподобання і під час строкової служби у морській піхоті, яка передувала вступу до Львівського військового інституту при Національному університеті «Львівська політехніка» на спеціальність «Фізичне виховання і спорт у Збройних Силах України». У вищому військовому навчальному закладі й почались перші чемпіонські здобутки Володимира.
Його перший дебют відбувся у 1998 році під час спортивного свята на честь Дня Перемоги — майбутній офіцер брав участь у змаганнях у вправі «підйом з переворотом». Того дня він вперше зробив 231 підйом з переворотом і, якби не стер руку до крові, можливо, зробив би більше. Зупинив його заступник начальника інституту полковник Леонід Кривизюк, який наказав закінчити вправу і пообіцяв 10 діб відпустки. По завершенні свята на плацу під час шикування особового складу інституту Володимир отримав відпускний квиток. А вже на п’ятому курсі, коли він завоював першу золоту медаль на чемпіонаті світу з гирьового спорту у ривку гирі, начальник вишу під час шикування на плацу зняв зі своєї руки іменний годинник від Міністра оборони України і нагородив хлопця.
До речі, до вступу у виш у Володимира не було жодного розряду. Однак вже наприкінці першого курсу він став кандидатом у майстри спорту з багатоборства ВСК. На четвертому році навчання він уже виконав норматив майстра спорту з гирьового спорту, а на п’ятому — здобув звання майстра спорту України міжнародного класу. Потім була офіцерська служба у військах на Закарпатті та Львівщині.
Сьогодні Володимир продовжує свою чемпіонську кар’єру. Він не обмежується силовими вправами та має намір до своїх численних титулів додати ще один — стати кандидатом наук з фізичного виховання, захистивши дисертацію на тему, дотичну до гирьового спорту, зокрема з поштовху довгим циклом. Тим більше, що у своїх наукових дослідження він використовує власний досвід і переконаний, що такий підхід дасть йому змогу якнайкраще дослідити обрану тему. Крім цього він видав посібник з гирьового спорту обсягом у 500 сторінок.
Щільний графік тренувань та участь у престижних змаганнях не заважають офіцерові займатися й громадською роботою. Він — голова Львівського обласного осередку гирьового спорту України і активно опікується розвитком цього виду спорту на Львівщині, бере участь в організації різноманітних змагань тощо.
Його досягнення високо цінують не лише у війську, а й органи міської влади, за успіхи на світових спортивних аренах Львівська міська рада надала офіцеру власне помешкання, що неабияк заохочує капітана до подальших звершень.
