Потойбічне існування душі

 

Людина – це цілісність душі і тіла. Як душа без тіла так і тіло без душі не є людиною. Коли ми молимось в церкві за покійних ми говоримо: помяни, Господи, душу спочилого раба твого! Ми не молимось «помяни раба», а «душу раба», бо раб мертвий. Коли Господь сказав Адаму, що вкусивши заборонений плід «смертю помреш», то Він не перебільшував і не жартував. Так і трапилось.

 

Але є одне «але». Раніше ми говорили про те, що душа субстанція нематеріальна, а тому не підпадає під закони тління, чи розпаду. Це означає, що душа існує вічно, хоч тіло і помирає. Різниця від язичницьких уявлень про подальшу долю душі полягає в тому, що християнство каже про те, що душа ця хоч і існує та не живе, бо не має тіла. Уявлення про те, що є життя після смерті є вигадкою, яка повинна втішати людину протягом життя, давати їй смисл для існування. Коли ми читаємо Тору та Танах, то бачимо, що у євреїв нема хоч мало-мальськи прописаного потойбічного існування душі. Його просто нема. Ми зустрічаємо місця в якому згадується про те, що «душа зійде до шеолу», а також у Соломона, що однакова участь чекає як праведника так і грішника – смерть.

 

Поняття «шеолу» до кінця не зрозуміле, загалом – це місце існування душ після того, як їх тіла померли. При цьому праведники там знаходяться на «лоні Авраама», а грішники мучаться немов у «геєнні вогняній». Але як для тих так і для інших подібний стан не є станом життя, бо життям може назватись тільки той стан в якому душа зєднана з тілом. Тому в часи пророків ми бачимо те, що основним упованням людей стає надія на воскресіння. Воскресіння є єдиною можливістю почати жити знову. Душа повертається і з’єднується з тілом і людина починає жити. Іншого варіанту просто нема.

 

Але воскреснути сама по собі людина не може. Тут дві причини, перша банальна і проста – мертвий не може сам себе воскресити. Друга – Бог може, але і не може, бо людина сама у обличчі Адама вибрала смерть вічну. Він знав, що наслідком вжиття забороненого плоду буде смерть, але все одно його вжив і смертність через сімя передав своїм нащадкам. Всіх дітей Адама чекала вічна смерть!  І навіть гірше, адже, існування душі без тіла це все одно існування. Всі ті пристрасті, які були в душі залишаються, всі її звички, устремління і т.д. Але вони вже ніколи не будуть ні реалізовані, ні задоволені. І так вічно! Це і є шеол, або пекло.

 

Стан праведників легший, напевно, тому, що їх менше, або зовсім не мучили гріховні пристрасті, це і названо «лоно Авраамове», але всі інші знаходились в більш страшному стані. Тіло при його немічності стає якби буфером для пристрастей душі. Його можливості обмежені, воно не може випити, зїсти, чи зробити щось інше над природу. Більше того тіло як би гальмує пристрасті душі, але коли воно зникає, то всі гріховні звички стократ зростають, жага стає нестерпною і вона реально спалює душу, яка не може ніколи згоріти. Саме через описи цих станів в православ’ї стали душе популярним вчення про митарства, про застави і т.д. Це вчення набуло останнім часом широкого розголосу і підтримки, але богословськи не має ніякого підґрунтя ні в Писанні, ні в церковній догматиці.

 

Загалом це вчення можна  порівняти із вченням про чистилище у католиків, хоча, звісно, є відмінності. Але і перше і друге не мають ніяких, навіть, натяків у Святому Письмі і є спекуляціями розуму на тему потойбічного існування душі. Якщо людина не мертва після смерті, то чи не обманув тоді Бог Адама? Якщо душа живе після смерті, то навіщо приходив Господь Ісус Христос і навіщо всезагальне воскресіння мертвих? Навпаки, ми бачимо, що християнство тому так швидко завойовувало маси людей, що принесло «благу звістку», про воскресіння мертвих і життя вічне. Не буде аїду з його тінями, не буде незрозумілих потойбічних світів які й уявити важко, не буде вічних перероджень з втратою самого себе – буду жити саме «Я» і це буде вічно!

 

Залишилось з’ясувати наступне. Бог не міг терпіти вічного страждання своїх дітей і тому відразу сказав Адаму, що Він хоче спасти його і весь рід людський. У вічність не може увійти ніхто не досконалий і ніхто смертний. Навіть, якби хтось з людей в духовному і моральному стані, чисто гіпотетично,  був би достойний раю і зміг би у нього увійти він все одно помер би через те, що отримав смертну природу. Але те що не можливо людям можливо Богу. Ми не можемо в даній статті говорити детально про місію Ісуса Христа, про те чому саме через хресні муки знадобилось нас спасати і таке інше. Ми можемо констатувати факт:  для того, щоб жити вічно ми повинні воскреснути, як воскрес Христос.

 

Виникає в звязку з даними роздумами наступне запитання: якщо після смерті душа існує, але не живе, то як же ми можемо молитись до святих? Як вони можуть являтись, зцілювати і т. ін.? Для того щоб дати відповідь на це запитання потрібно зрозуміти різницю між тим, що ми християни чітко розрізнили 2000 років тому. Це епоха до народження Христа і після народження Христа. Це старий і Новий завіти. До приходу Христа не було різниці між праведником і грішником – обох чекала вічна смерть хай би якою вона не була. Коли Христос помер, то першим чином як ми читаємо у Святому Письмі зійшов у пекло і проповідував. Він вивів звідти праведників, багато хто, навіть, воскрес і явивсь багатьом. Смерть – це найбільша і найстрашніша біда людства. І саме від неї прийшов нас позбавити Христос.

 

Читаючи Новий завіт ми чітко бачимо наступне у словах Христа: «істинно, істинно кажу вам: хто слухає слово Моє і вірить в Того Хто послав Мене той має життя вічне, і на суд не приходить, але перейшов від смерті у життя» (Іоан. 5:24). Коротко коментуючи цей момент ми можемо стверджувати, що ті християни які за життя прийняли Христа, які стяжали благодать Святого Духа і обожнились смерті не побачать. Вони як зерно падають у землю і проростають в Царстві Небесному, у Небесному Єрусалимі. Ми читаємо в Одкровенні, що святі непрестанно возносять молитви за світ перед престолом агнця. Але ця Небесна Церква хоч вже і торжествуюча, хоч в ній вже явлене Царство Боже та не до кінця.  Повнота благодаті, повнота блаженства може наступити лише після всезагального воскресіння і суду над всіма народами, які в цей час чекали у гробах.

 

Отже, висновки. Нас передовсім цікавив посмертний стан людей до Суду. Ми побачили, що до воскресіння Христа всі люди помирали на вічно. Смерть – це розлучення душі з тілом. Останнє стліває, а без нього душа існує, але не живе, бо людина – це єдність душі і тіла. Цей стан і є шеол, або ветхозавітне пекло. Цей би стан тривав вічно, якби не Господь. Життя знову можливе лише при одній умові – воскресіння. Після приходу Христа всі християни отримують можливість взагалі не помирати, не чекати суду і всезагального воскресіння, а жити з Богом. Всі  інші  люди вмерши залишаються такими до всезагального воскресіння, а стан їх (цей стан можна назвати митарствами) залежить від того наскільки душі їх обтяжені гріхами.

 

Що буде після воскресіння точно не знає ніхто і в богослівї ми знаходимо лише загальні риси вчення. Що ми знаємо напевне? Це те, що людина обожниться, тіло її одухотвориться, вона стане богом по благодаті. Але які це буде мати наслідки і  як буде реалізовано невідомо. Основна причина того, що ми не можемо наблизитись до розгадки цих моментів – це неспроможність їх зрозуміти.

 

Мельниченко Роман


Коментарі (0)

21.02.2026
Павло Мінка

Ексклюзивні дані поліції — спеціально для Фіртки.  

2483
18.02.2026
Діана Струк

В інтерв'ю журналістці Фіртки Тарас Прохасько розповів про дитинство, вибір біології замість радянської літературної школи, роль письменника під час війни та значення премій для творчого життя.

1608
16.02.2026
Вікторія Матіїв

Павло Василів поліг 9 червня 2022 року під час боїв з російськими окупантами поблизу населеного пункту Спірне на Донеччині. Захисник потрапив під артилерійський обстріл і загинув на місці.    

1391
10.02.2026
Вікторія Матіїв

Президентка обласної федерації шахів Наталія Палагіцька поділилася з Фірткою баченням розвитку шахів в умовах обмеженого фінансування, шляхами залучення дітей та роллю шахів у формуванні особистості.  

3800
06.02.2026
Павло Мінка

188 фактичних перевірок, 12, мільйонів штрафів, але фізичного закриття заправок не відбулося — проблема чекає на системне вирішення. 

2653
03.02.2026
Лука Головенський

Німецьке місто Ульм на березі Дунаю відоме своїм Собором, який довгий час вважався найвищим у світі. Поряд із Собором Ульма є велика площа, на яку сходяться міські вулички з багатьма кафе і ресторанами. Не виключено, що в одному з них бували в повоєнні роки український письменник і поет Іван Багряний, генерал армії УНР Андрій Вовк та багато інших українців, які мешкали в окрузі та про яких наша сьогоднішня розповідь.

3183

Цьогоріч зима в Карпатах зі снігами і морозами. Як дітям йти в школу, а дорослим на роботу? Не кажучи вже про те – як за таких умов хоронити померлих.

929

Період великого посту — це особливий період в житі практикуючого християнина, адже це час,  самозаглиблення, аскетики, духовних вправ за християнським вченням, які ведуть до духовної досконалості.  

681

У XXI столітті соціальні мережі стали не лише простором спілкування, розваг і самореалізації, але й новим середовищем для релігійного досвіду.

1395

В той час, коли всі захоплюються виступами прем’єр-міністра Канади Марка Карні та Володимира Зеленського, насправді форум в Давосі зовсім не про це.

2311
24.02.2026

За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), близько 30-50% усіх випадків раку можна запобігти завдяки здоровому способу життя, зокрема правильному харчуванню.  

7081
18.02.2026

Наскільки ефективно працює система захисту прав споживачів у реальному житті, особливо в умовах воєнного стану, коли перевірки обмежені, Фіртка звернулася у Головне управління Держпродспоживслужби в Івано-Франківській області.  

1037 1
12.02.2026

Сніданок – це основа вашого дня. Саме від першого прийому їжі залежить рівень енергії, концентрація та настрій. Але не кожен сніданок справді працює на вас.  

7283
23.02.2026

Великий піст у 2026 році розпочинається у понеділок, 23 лютого.  

1480
18.02.2026

На недійсність впливає не те, що сталося після вінчання, а те, що було до складання шлюбу.    

9358
15.02.2026

Під час зустрічі Святіший Отець особисто привітав Архієпископа і Митрополита Івано-Франківського Володимира Війтишина та українську делегацію, яка перебуває у Римі з робочим візитом.

1351
10.02.2026

Нічні чування відбудуться з 12 на 13 лютого.

1492
20.02.2026

Тарас Прохасько — письменник, інтелектуал та лауреат Шевченківської премії, один із провідних представників «Станіславського феномену».

928 3
22.02.2026

«Поки Путін у відчаї зволікає, час на боці України. Росія зазнає непомірних втрат наближаючись до четвертої річниці війни», — так описує ситуацію в російсько-українській війні британська The Telegraph статтею колумніста Самуеля Рамані.

668
15.02.2026

Зеленський розповів про меседж партнерів зі США, який прозвучав під час багатогодинних зустрічей. За словами президента, російська сторона висуває Україні вимогу самостійно вивести війська з Донбасу, обіцяючи «швидкий мир».

1576
10.02.2026

Словацька партія "Демократи" зібрала необхідні 350 тисяч підписів для оголошення референдуму щодо дострокових виборів у Словаччині.  

1532
31.01.2026

Мін’юст США опублікував на своєму сайті мільйони нових файлів у справі покійного фінансиста Джеффрі Епштейна, якого звинувачували в торгівлі людьми.

2747