Поспішна Стратегія розвитку Прикарпаття: заступника голови ІФ ОДА звинуватили в шантажі

Минулого тижня на сесії Івано-Франківська обласна рада затвердила Стратегію розвитку Прикарпаття на 2021-2027 роки та План заходів з її реалізації на 2021-2023 роки.

Для прийняття рішення вистачило 54 депутатських голосів. Не голосували 11 обранців та утримався один, пише Фіртка.

Проте депутат обласної ради Тарас Виноградник вважає, що колег фактично шантажем змусили прийняти Стратегію розвитку Прикарпаття на 2021-2027 роки, до якої виникло багато питань і яку більшість депутатів побачили вперше перед голосуванням.

Про це після сесії заявив депутат Івано-Франківської обласної ради Тарас Виноградник на власній сторінці у соцмережі.

«Шантаж виглядав так – якщо не проголосуєте зараз, то не отримаєте коштів з бюджету та Державного фонду регіонального розвитку потім, у 2021-2023 роках. Оскільки депутати зацікавлені у виділенні грошей на свої округи, які тріщать від проблем, вони й проголосували, заледве зібравши мінімальну потрібну кількість голосів», —  написав депутат Виноградник.

Нагадаємо, під час сесії Тарас Виноградник дорікнув, що документ з основними фінансовими показниками обранцям подали лише перед засіданням, і попередньо не надавали його на обговорення комісії.

До того ж  через те, що проект рішення достатньо об’ємний його вирішили не роздруковувати для кожного депутата, мовляв ознайомитись з ним можна на сайті обласної ради.

Загалом проект Стратегії і Плану реалізації її першої половини налічує понад 300 сторінок. Сумнівно, що кожен депутат ознайомився з повним текстом цих документів.

Крім того, депутати зазначали, що до обговорення під час напрацювання Стратегії їх не залучали. Також вони мали зауваження до того, наскільки серйозно і професійно напрацьовувався документ. Тому пропонували відправити його на доопрацювання.

Та очевидно, що в ОДА знайшли можливість протягнути потрібне рішення у тому вигляді, який змогли напрацювати.

«Заступник голови Івано-Франківської ОДА Дмитро Романюк під час сесії підходив особисто до всіх керівників фракцій, ходив по фракціях. Шантаж полягав в тому, що якщо ми не приймемо Стратегію, то тоді формування ДФРР про виділення коштів на 2021 рік не буде. А треба цей документ подати до 1 травня. І таким чином шантажували, що якщо ви цього не зробите, то не буде грошей у 2021 році. Тому це є шантаж. А чому раніше не роздати цей документ? Це перша складова.

Друга – фінансову стратегію нам роздали прямо в сесійному залі. Це порушення регламенту діяльності. Проект мають подавати за 20 днів до засідання, і він має висіти на сайті облради. Цього не було.

І третя складова: я і голова екологічної комісії Андрій Левкович вносили пропозицію, давайте вивчимо, доопрацюємо, а в квітні, коли буде сесія, ми проголосуємо грунтовний документ і встигаємо до 1 травня. Але вони відхили цю пропозицію. Тому я вважаю, що це був шантаж, викручування рук»,— прокоментував Тарас Виноградник.

Процедура розподілу коштів ДФРР прописана в Бюджетному кодексі. Там зазначено, що до 1 травня Рада міністрів АРК, обласні, міські державні адміністрації подають Мінрегіону пропозиції з переліком та описом інвестиційних програм і проектів, що пройшли попередній конкурсний відбір та можуть реалізовуватися за рахунок ДФРР у наступному бюджетному періоді.

Тарас Виноградник підкреслив, що у робочій групі в документ включені два керівники депутатських комісій обласної ради. Зокрема, голова комісії з питань бюджету, фінансів та податків Микола Палійчук, якого жодного разу не запросили на засідання цієї робочої групи а також голова комісії з питань екології та раціонального природокористування Андрій Левкович.

«Хоча написали, що вони є членами цієї робочої групи. Палійчук виступив і сказав «Мене жодного разу не запрошували. Нащо ви вписуєте моє прізвище, як члена робочої групи?». Тому я й вважаю, що це є маніпуляція, підробка і шантаж», — пояснив Тарас Виноградник.

Те, що Романюк «просив» голоси, підтверджують депутати.

«Він бігав по залу, як школяр, і казав, що треба голосувати, інакше - не дадуть ДФРР. Але я б розділив це питання на дві частини: одна ДФРР – приймається, а інша – це ж стратегія області, в якій йдеться про нові робочі місця, про економічний розвиток, інвестиції в область. Тобто вона не прив’язана тільки до ДФРР. Чи нова стратегія у нас орієнтується тільки на ДФРР і більше нічого робити не хочуть? Умовно скажемо це кошти, які прийшли з Києва на певні об’єкти. Добре. А де є сам економічний розвиток? Я казав на сесії, наша область має приблизно до 10% лісових насаджень України. А лісовій, деревообробній, меблевій галузі присвячено всього 1-1,5 сторінки. 

Ми входимо в п’ятірку областей, де є найбільше природних парків – цьому присвячено тільки два речення. Хіба це не стратегічні питання? Ми з депутатами розмовляли: несуттєвим питанням, які не характерні для нашої області, присвячено цілі абзаци», — розповідає депутат та голова екологічної комісії Андрій Левкович.

Заміна фільтрів на Бурштинській ТЕС вже була передбачена Національним планом скорочення викидів від великих спалюючих об'єктів, і вона вже виконується. Для чого згадувати це ще раз в Cтратегії економічного розвитку області?

«Навіщо чіпати те, що і так робиться. Кажіть про будівництво чогось нового, створення робочих місць, економічний розвиток краю. А ми згадуємо Бурштинську ТЕС, яка є приватною, але не згадуємо державну Калуську ТЕЦ. Це напевно також стратегічний об’єкт і про нього ні слова не згадується. Це абсурд. А Калуська ТЕЦ за 2018-2019 рік дала екологічних платежів в бюджет 90 млн гривень, ПДФО більше 50 млн гривень, крім того там працюють 650 людей.

Знову ж таки, якщо екологічна тема, то це Домбровський кар’єр і хвостосховище, тут також приділено лише два речення. А Домбровський кар’єр - це проблема  не тільки України, це проблема Молдови і Румунії. Насправді, калуському Домбровському кар'єру ми приділили мало уваги. Сьогодні Україна купує солі, мінерали, мінеральні добрива за кордоном. А Калуш міг би забезпечити Україну добуванням та виробництвом тих добрив з кар'єру та хвостосховища. Фактично запуском виробництва ми б вирішили два питання: екологічну проблему, на яку держава тратить кошти і створили б нове підприємство, яке б виробляло цю продукцію. А це нові робочі місця та надходження в бюджет», —  зазначає Андрій Левкович. 

Стратегічним питанням, на думку Левковича, є кордон між Івано-Франківськом та Румунією.

Депутат вважає, що це питання мало б розглядатися більш розгорнуто.

«Це фактично одні із західних воріт, які ведуть до Європейського Союзу. Це б також дало стрибок для області. Але не розгорнуто, я б сказав, ніяк не описується», — додав Левкович.

Як пояснював відповідальний за напрацювання Стратегії Дмитро Романюк, голову комісії обласної ради з питань екології та раціонального природокористування запрошували на обговорення екологічних питань один раз. Мовляв, голів комісії кликали лише по їхніх питаннях. А деякі голови комісій взагалі не знали, що вони включені в перелік.

Голова комісії з питань бюджету, фінансів та податків Микола Палійчук підтвердив кореспонденту Фіртки, що до обговорення Стратегії його не запрошували.

«При розробленні Стратегії я, як член координаційної ради, як написано в додатку, не був запрошений. Вважаю, що Стратегія могла б бути кращою. І якщо б я дійсно брав участь у розробці вона була б кращою. Дмитро Романюк виголосив у промові, що це необхідно, бо тільки після затвердження Стратегії область зможе подавати проекти для участі у конкурсі на фінансування з Державного фонду регіонального розвитку. Це ним було сказано. Але жодних ультиматумів він не підходив і не говорив. Можливо до когось підходив, до нас не підходив. 

У списку координаційної ради я є, та мене жодного разу не запрошували, не брали інформацію, пропозиції. На мій погляд, Стратегія достатньо слабенька і не зовсім професійно зроблена. Якби залучали тих людей, які в списку, вона могла б бути кращою»,  — прокоментував депутат Микола Палійчук.

Депутат пояснив, чому голосував за питання.

«Я вважаю, що хоч якийсь документ повинен бути. Вони при бажанні можуть уточнити й удосконалити його, але й не проголосувати і не розуміти, що буде далі це нелогічно. Ми говоримо про те, що у влади нема бажання залучати депутатів, громадськість до обговорення цих проблем, і як нема зараз, то не буде й далі. Там і план соціально-економічного розвитку недосконалий і Стратегія недосконала. Є те, що є. Ми її підтримали. Вони запропонували без нас і хай роблять і несуть відповідальність»,  — говорить Микола Палійчук.

Нагадаємо, розробляти проект Стратегії розвитку Івано-Франківської області почали на початку жовтня 2019 року. Роботу над проектом Плану заходів з реалізації у 2021-2023 роках Стратегії розпочали на початку січня 2020 року. 

Фактично Івано-Франківська ОДА до затвердження «плану життя Прикарпаття» на шість років працювала майже п’ять місяців. 

Зважаючи на зауваження депутатів під час сесії та після документ в такому вигляді не припав їм до душі. Звучали нарікання, що Стратегія продублювалась з якоїсь іншої області, а під нашу лише підлаштували титулки.

«Щоб трохи збавити температуру радості авторів Стратегії, чиновників ОДА, які виглядали так, ніби нарешті захистили омріяну дипломну роботу, хочу запевнити, що ми з громадою пильно стежитимемо за тим, куди ж буде вести область цей план дій. Ми спитаємо кожного відповідального за кожним показником. Адже наша область – це не полігон для тестування політичних амбіцій окремих осіб», — пообіцяв депутат Виноградник.

Фіртка намагалась отримати коментар та з’ясувати у заступника голови ІФ ОДА Дмитра Романюка, як формувалась Стратегія та чому її затвердження призвело до публічних звинувачень у шантажі депутатів.

Заступник голови ІФ ОДА порадив звернутись за коментарем до департаменту інформаційної діяльності та комунікації.

«Передайте питання і ми підготуємо відповіді»,  —  пояснив Дмитро Романюк.


27.02.2020 6566
Коментарі ()

19.06.2025
Катерина Гришко

На початку червня 2025 року провели тендерні конкурси на роботи в навчальних закладах на суму майже 40 мільйонів гривень. Фірми відомі та мають кримінальні справи.  

180
16.06.2025
Вікторія Матіїв

Журналістка Фіртки поспілкувалася з керівником Івано-Франківського театру Ростиславом Держипільським, щоб дізнатися, як театр живе і працює під час війни, як народжуються нові вистави, які міжнародні проєкти підтримують українське мистецтво, а також про виклики сучасності і непересічну силу мистецтва в непростий час.

1619
14.06.2025
Вікторія Матіїв

Напередодні Всесвітнього дня донора крові Фіртка поцікавилася, скільки прикарпатців регулярно здають кров, яка підготовка й процедура донації, розпитала у лікарки-трансфузіологині Прикарпатського обласного центру служби крові Марти Щирби, як на потреби крові вплинула війна.  

1166
12.06.2025
Тетяна Дармограй

У першому півріччі 2025 року мобілізацію на Івано-Франківщині проводили з використанням нових електронних систем та оновлених процедур. Які зміни в мобілізації діють та що ще планують удосконалити, розповідає Фіртка.

6575
10.06.2025
Павло Мінка

Калуш зіткнувся з енергетичною та екологічною кризою — мільйонні збитки та виснаження підземних вод загрожують питному водопостачанню міста.  

1787
05.06.2025
Олег Головенський

Про сучасні загрози, що потребують нової парадигми підготовки управлінців і фахівців та про нову освітню програму «Національна безпека», Фіртка поспілкувалася з куратором програми, професором кафедри публічного управління та адміністрування Василем Остап’яком.

2124

Глибше за інших пірнули гностики перших століть християнської ери. Вони дійшли принципового висновку: таємниця часу сусідить з таємницею Бога. Сусідить так близько, так щільно й невіддільно, що її пізнання майже напевно відкриває браму Творця, як найбільшої з таємниць.

246

Світ змінився до невпізнаваності зі стрімким розвитком технологій ми наче живемо у майбутньому. І водночас існують традиції, яким сотні років. Одна з таких  релігійних традицій — це шанування мощей святих у християнстві.

798

Ані висока освіченість, ані шляхетна спадковість, ані залучення до незлобивих віровчень не породжують усвідомленого гуманізму «просто так».

897

Звичайно знаковою подією у християнській сім`ї є перша сповідь і причастя дитини, але  цю важливу сакральну подію  батьки часто нівелюють, зміщуючи акценти з важливого на другорядне.  

1469
12.06.2025

Все більше людей відмовляються від дієт і переходять до інтуїтивного харчування — підходу, що вчить слухати тіло, а не рахувати калорії.  

550
08.06.2025

Здорове харчування не лише підтримує фізичний стан, а й допомагає залишатись стійкими перед труднощами та випробуваннями.  

1636
02.06.2025

На Прикарпатті завершується весняна посівна кампанія.  

1527
16.06.2025

У селі Гошів, що на Івано-Франківщині, на Ясній Горі розташований монастир Чину святого Василія Великого. Зокрема, на дзвіниці Гошівського монастиря знаходиться один з чотирьох карильйонів України.  

436
13.06.2025

Старий сидів біля оазису, біля входу в одне близькосхідне місто. До нього підійшов юнак і запитав...

3532
07.06.2025

Восьмого та дев'ятого червня християни відзначатимуть свято Трійці.  

3657
01.06.2025

У селі Гошів, що на Івано-Франківщині, на Ясній Горі розташований монастир Чину святого Василія Великого. Зокрема, на дзвіниці Гошівського монастиря знаходиться один з чотирьох карильйонів України.  

7235
16.06.2025

В Івано-Франківську з 15 по 20 червня відбуватиметься Шекспірівський фестиваль, організатором якого є Івано-Франківський національний академічний драматичний театр імені Івана Франка.   

445
19.06.2025

Депутати Верховної ради України 18 червня 2025 року підтримали в цілому законопроєкт № 11469 про множинне громадянство.   

199
16.06.2025

Більше довіряють Президенту мешканці Заходу — серед них 73% довіряють Володимиру Зеленському проти 61-63% в інших регіонах.  

948
15.06.2025

На думку прем'єр-міністра Польщі Дональда Туска, протистояння між Ізраїлем та Іраном переростає в повномасштабну війну в регіоні.  

373
10.06.2025

Більшість мешканців західних областей — 60% — усе ще готові терпіти війну стільки, скільки буде потрібно. Утім, це на 19% менше, ніж у лютому 2024 року.  

581