Понівечені долі та забрані життя: скільки людей загинуло на дорогах Прикарпаття і чому

Рівень смертності й травматизму в Україні внаслідок ДТП є одним із найвищих у Європі. Досить непроста ситуація з безпекою дорожнього руху спостерігається і на автошляхах Прикарпаття.

Власне, з цього приводу порозмовляли з начальником Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області Володимиром Голубошем.

 

"За офіційними даними, минулого року у результаті дорожньо-транспортних пригод в Україні загинули майже 3500 осіб, ще близько 33 тисяч – отримали травми різного ступеня тяжкості, – розповідає Володимир Голубош. – А якщо взяти статистику ДТП за останніх п’ять років, то на дорогах нашої держави загинуло приблизно стільки ж людей, скільки за час війни на Сході України

 В уряді підрахували: щороку через дорожньо-транспортні пригоди наша держава втрачає близько 70-ти мільярдів гривень, що становить майже 2,5 % внутрішнього валового доходу. Так що ситуація насправді дуже тривожна, адже гинуть і калічаться люди, як правило, працездатного віку, що позначається і на демографічній обстановці, і на економіці. Я вже не кажу про біль утрати рідних жертв ДТП, страждання травмованих, значні витрати на їх лікування, ремонт пошкоджених транспортних засобів тощо"


Яка  ситуація з аварійністю на Прикарпатті?


За 9 місяців цього року на автошляхах нашої області  трапилося 2407 дорожньо-транспортних пригод, в яких загинули 78 і травмувалися 629 людей. Якщо порівнювати з аналогічним періодом минулого року, то загальна кількість ДТП дещо зросла – на 1,7 %, проте на 13 % менше зареєстровано аварій із постраждалими. Також на 26,4 % менше загинуло людей (у 2019 році – 106) і майже на 20 %  менше травмувалося (2019 рік – 782 особи).

До речі, кількість цьогорічних ДТП із постраждалими, а також загиблих і травмованих істотно зменшилася і в порівнянні з 2018 роком.

Проте ця статистика аж ніяк не повинна заспокоювати. Рівень аварійності залишається недопустимо високим, як і тяжкості наслідків дорожньо-транспортних пригод.

Серед загиблих переважає значна частина людей активного працездатного віку; є проблеми з  безпекою перевезень пасажирів і вантажів, у тому числі небезпечних; бажає кращого технічний стан транспортних засобів; далеко не завжди забезпечується принцип  невідворотності покарання за порушення правил дорожнього руху; бракує системного цільового підходу до розв’язання проблем, що накопичилися в цій галузі.

На жаль, культура поведінки й дисципліна багатьох учасників дорожнього руху доволі низька. Чимало водіїв, не говорячи вже про пішоходів і велосипедистів, погано знають правила дорожнього руху навіть на елементарному рівні, часто свідомо їх ігнорують або грубо порушують. Цього не зустрінеш на європейських дорогах, по яких наші водії мають можливість їздити. Причин цьому багато. Це і правовий нігілізм громадян, і слабкий рівень підготовки в автошколах, і отримання водійських посвідчень корупційним шляхом. Нині багато робиться, щоб завадити цим процесам.


Скажіть, будь ласка, в яких регіонах Прикарпаття склалася найбільш складна аварійна обстановка на автошляхах?


Найбільше зростання кількості ДТП з потерпілими цього року зафіксовано у Тлумацькому, Городенківському, Рогатинському та Рожнятівському районах. 

Якщо ж брати в абсолютних цифрах, то в Івано-Франківську, у порівнянні з минулим роком, кількість загиблих зросла  з 5-ти до 9-ти осіб, Коломийському – з 13 до 16, Калуському – з 8-ми до 9-ти осіб.

Найчастіше люди гинуть під час наїзду на пішоходів – 36 % від загальної кількості смертей на дорогах, унаслідок зіткнення транспортних засобів – 25 %, перекидання і наїзду на перешкоду – відповідно 14 і 13 %.

Найбільшу кількість ДТП із постраждалими  зафіксовано в серпні та червні, а «найнебезпечніші» дні тижня – п’ятниця і понеділок.

Пік аварійності припадає на 15:00, а із загибеллю та каліцтвом – на 18:00. Не хочеться перевантажувати інтерв’ю цифрами, але, на мою думку, учасникам дорожнього руху варто пам’ятати про цю статистику й робити висновки.


У засобах масової інформації майже щодня повідомляється про вчинення дорожньо-транспортних пригод. Шкода кожної людини, яка постраждала в ДТП, особливо, коли йдеться про дітей…


Так, дуже болісно, коли в результаті чиєїсь неуважності чи недогляду, обривається юне життя, калічаться в прямому та переносному значенні долі людей. На превеликий жаль, цього року в дорожньо-транспортних пригодах загинуло 5 дітей, а за участі неповнолітніх сталося 99 ДТП. У них травмувалися 87 дітей. Слабкою втіхою можна вважати те, що і цих випадків, і травмованих значно поменшало, ніж у попередні роки. Потрібно робити все, щоб звести їх кількість до мінімуму.

Як відомо, основи поведінки людини закладаються ще в ранньому дитинстві. Дуже важливо, щоб батьки навчили своїх дітей, бажано на власному прикладі, як правильно поводитися на дорозі, а в дошкільних та освітніх закладах педагоги і вихователі заклали ґрунтовні знання та навички безпечної поведінки.

Працівники поліції, насамперед ювенальної превенції та патрульної поліції постійно проводять у школах профілактичну роботу з учнями, стараються впроваджувати креативні ідеї в життя. Скажімо, навчають хлопчиків і дівчаток виготовляти флікери – маленькі значки або наклейки, які відбивають світло в темряві. Вони допомагають побачити пішохода чи велосипедиста в нічний час.


Які основні причини вчинення дорожньо-транспортних пригод?


Насамперед перевищення безпечної швидкості. З вини лихачів сталося 1025 ДТП, що становить понад 42 % від усіх зареєстрованих. А із потерпілими цей відсоток ще вищий – майже кожна друга пригода.

Також часто до біди призводять  порушення правил маневрування – майже 35 % від усіх аварій, недодержання дистанції та  порушення правил проїзду перехресть. У 72 ДТП, в яких загинули або травмувалися люди, водії перебували в нетверезому стані.


На цій крайній причині зупиніться більш детально…


Мабуть, усі знають і розуміють, що п’яний за кермом – злочинець. Але знаходяться такі, і їх, на жаль, ще чимало, хто все-таки їздить напідпитку або передає кермо нетверезій особі, чи просто байдуже за цим спостерігає, хоча може якось вплинути, аби такого не було.

Приміром, ще свіжа в пам’яті аварія в Рожнятівському районі, коли водій мікроавтобуса «Мерседес Віто», перебуваючи в стані сп’яніння, виїхав на смугу зустрічного руху й протаранив «Жигулі». Від страшного удару легковик зім’яло, загинуло подружжя та їхній син, а невістка з онуком з травмами опинилися в лікарні. Через п’яного за кермом постраждала ціла родина!

Цьогоріч працівники груп реагування патрульної поліції склали більш як дві тисяч протоколів про адміністративні правопорушення за керування транспортними засобами особами, які перебували в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння. 2/3 з них розглянуто судами, причому кожен п’ятий водій уникнув покарання, оскільки провадження були закриті на підставі закінчення строків розгляду. Нещодавно Верховна Рада ухвалила в першому читанні законопроєкт № 2695, за яким на розгляд у суді цієї категорії справ передбачено рік часу замість нинішніх трьох місяців, що істотно обмежить можливість затягування розгляду таких проваджень.


Як відомо, цей законопроєкт спрямований на посилення відповідальності за керування у нетверезому стані. Що пропонують законодавці?


Справді, законопроєктом передбачено більш жорстку відповідальність – адміністративний арешт на десять діб із позбавленням права керування на три роки за повторне керування транспортним засобом у нетверезому стані. Також збільшуються штрафи за покидання місця ДТП.

Крім того, законопроєкт № 2695 закриває «лазівки» в законодавстві, через які водії-п’яниці уникали відповідальності. Скажімо, торік в Україні майже півтори тисячі осіб не отримали реального покарання за нетверезе водіння через передання справи на розгляд трудових колективів та громадських організацій. Ще 633 справи були закриті судами у зв’язку з так званою «малозначністю». За новим законом цього вже не буде.


На сайті Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області не раз з’являлися повідомлення про профілактичні відпрацювання автомобільних трас. Який ефект дають такі заходи?


На виконання доручення керівництва Національної поліції запроваджено комплекс профілактичних заходів задля підвищення рівня безпеки учасників дорожнього руху та зменшення кількості дорожньо-транспортних пригод. Було ретельно проаналізовано стан аварійності в області, визначено оптимальні місця розташування патрульних нарядів, збільшено їх кількість на найбільш аварійно небезпечних ділянках доріг, а також наближено наряди до місць відпочинку людей, зокрема в Карпатах.

Зараз триває третій етап цього профілактичного відпрацювання. Про його ефективність можна судити зі статистики, яку наводив на початку інтерв’ю, де йдеться про зменшення кількості ДТП із постраждалими, випадків загибелі і травмування громадян.

Хочу зауважити, що поліція займається не лише профілактичною роботою, а й розкриттям і розслідуванням дорожньо-транспортних пригод. Так, з початку цього року розслідувано й направлено до суду більше півтори сотні кримінальних проваджень за фактами ДТП, повідомлено про підозру 165-ти особам. Відрадно, що в залишку немає нерозкритих випадків ДТП із втечею їх винуватців з місця події. Це результат професійних дій слідчих, оперативників, працівників інших служб поліції.

Наведу недавній випадок, що трапився поблизу Калуша. Велосипедист випадково натрапив поблизу дороги на труп чоловіка. За характером тілесних ушкоджень та виявленими на місці події уламками транспортного засобу, було встановлено, що 60-річний мешканець приміського села став жертвою наїзду. Попри те, що від часу ДТП минуло три доби, працівники поліції розшукали в Рожнятові мікроавтобус «Мерседес Спринтер», водій якого зізнався в тому, що збив пішохода й утік, намагаючись уникнути покарання. Тепер йому доведеться відповідати за свої дії в суді.


20.10.2020 15201
Коментарі ()

10.04.2026
Павло Мінка

Як насправді виглядає ситуація з нелегальним гральним бізнесом в Івано-Франківській області? Фіртка отримала офіційну статистику від правоохоронних органів та регулятора азартних ігор ПлейСіті. Але перед цим — про проблему загалом, щоб на контрасті зрозуміти ситуацію в регіоні. 

2232 1
07.04.2026
Діана Струк

Як відновлюють Палац, навіщо місту фестивалі під час війни і яким стане цей культурний осередок через кілька років — про це Фіртці розповів директор Простору інноваційних креацій «Палац» Володимир Гайдар.

893
03.04.2026
Олександр Мізін

Підроблені акти, незаконні рішення рад і чорні реєстратори — основні схеми захоплення державних лісів у 2025-2026 роках.

2246 1
31.03.2026
Вікторія Матіїв

Журналістка Фіртки поспілкувалися з ректором ІФНМУ Романом Яцишиним про те, як сьогодні мотивують молодь вступати до медичних закладів, які зміни відбулися у географії студентів, як університет працює над тим, щоб випускники залишалися працювати в Україні, а також про виклики, які стоятимуть перед українською медициною після завершення війни.

5259 1
27.03.2026
Павло Мінка

У публічних закупівлях за бюджетні кошти нерідко трапляються ситуації, коли тендери проводять лише формально. Компанії, які виглядають конкурентами, насправді можуть діяти за попередньою змовою.    

4079 1
23.03.2026
Тетяна Дармограй

В інтерв’ю журналістці Фіртки Руслан Павлов розповів про перші бої та втрати побратимів, мотивацію добровольців і мобілізованих, розрив між фронтом і тилом, а також про те, як війна змінює сприйняття життя і плани на майбутнє.

5178

На програмній зустрічі на початку 2023 року Сєргєй Кірієнко виклав чотири цілі для російської когнітивної війни проти України - дискредитація військово-політичного керівництва України, розкол українців, розкол української еліти, деморалізація українських військ.

711

В євангельському описі останніх днів земного життя Ісуса Христа ми зустрічаємо імена постатей, які прямо або опосередковано мали відношення до Страстей Христових. 

607

Наближається пора, коли після зимової сплячки повилазять змії.

1433

Згідно Книги Пророка Ієзеркіля (книги 38, 39) «Остання Битва Кінця» має відбутися між Ізраїлем та «Гогом з землі Магог (Півночі) та полчищами персів, ефіопів і лівійців при ньому».

4292
07.04.2026

Великдень цьогоріч відзначатимуть 12 квітня. Яким має бути традиційний великодній кошик і що не варто нести до церкви — пояснив священник.

9187 1
02.04.2026

Здоров’я кишківника є надзвичайно важливим для загального самопочуття. Правильна робота травної системи впливає не лише на обмін речовин, але й на імунітет, настрій і навіть стан шкіри.  

6056 1
27.03.2026

Перекуси між основними прийомами їжі потрібні не лише для втамування голоду, а й для підтримки енергії, концентрації та загального самопочуття.

6688
06.04.2026

В Івано-Франківській області відбулася перша екскурсійна поїздка для родин загиблих захисників та зниклих безвісти військових. Ініціативу організувала Івано-Франківська обласна військова адміністрація.  

977 1
04.04.2026

У неділю, п'ятого квітня, у храмах Івано-Франківська освячуватимуть вербові галузки.  

1934 1
30.03.2026

Розважання над кожною стацією Хресної дороги були глибоко пов’язані з сучасними подіями в Україні та особливо відчувалися у контексті війни.  

1557
28.03.2026

Згромадження Сестер Пресвятої Родини, засноване в 911 році сестрою Теклею Юзефів, вже понад тисячу років працює з людьми, навчає дітей та підтримує громаду.  

8416
03.04.2026

Уже цих вихідних, 4–5 квітня, Івано-Франківський національний академічний драматичний театр імені Івана Франка представить прем’єру вистави «Маруся Чурай» за однойменним романом у віршах Ліни Костенко.

1222
08.04.2026

Банальна приказка каже, що «безкоштовний сир буває лише в мишоловці». Тобто, що немає ніде, включно з економікою нічого безкоштовного. Завжди хтось буде змушений заплатити.

523
07.04.2026

ISW звертає увагу на те, що російські мілітарні блогери критикують неефективність російських систем протиповітряної оборони та наголошують на впливі українських ударів.

478
03.04.2026

Не лише Україну «здав» Росії Байден, як про це ширилися чутки в політичних залаштунках, на зустрічі з Путіним в Женеві влітку 2021 року, а й загалом НАТО готувало здачу Росії, окрім України, ще й під «сіру зону» країни Балтії, Польщу та інші постсоціалістичні країни сходу Європи!

1491 1
30.03.2026

Нещодавно керівник німецького оборонного концерну, глава Rheinmetall Армін Паппергер назвав виготовлення українських дронів «грою в Lego домогосподарок з 3D-принтерами».

1078