Податки у старому Станиславові

Сто років тому, як і сьогодні, галицькі підприємці нарікали на високі податки й неймовірно заплутану систему їх сплати. Хоч платили тодішні галичани до державної казни значно менше, ніж у наші дні. Але тоді мало не щодня можна було чекати податкових «сюрпризів», адже не лише держава, а й кожна провінція і навіть місто мали право вводити свої податки. Тож не дивно, що мешканці Станиславова реагували на зелені мундири податкових працівників, «як собаки на гицля».

Найбільше держава заробляла на продажі спирту

В Австрії, крім податків, які ухвалював центральний парламент та сплачували до державної скарбниці, були ще й податкові надбавки, які вводили крайові парламенти відповідно до потреб даної місцевості. Податкові надбавки також вводили місцеві органи влади, адже законодавство про місцеве самоврядування передбачало можливість встановлювати муніципальні надбавки до державних податків у разі дефіциту бюджету. Ці платежі стягували за допомогою місцевої скарбової дирекції. Станиславівська скарбова дирекція знаходилась у будівлі за сучасною адресою: вул. Грушевського, 31.

В Австро-Угорській імперії функціонували такі податки: земельний, будинковий, податок на особистий дохід, загальний податок на заробіток підприємств та від підприємницької діяльності, податок на ренту. Після податкової реформи в 1896 р. дещо змінили оподаткування доходу на заробіток від підприємницької діяльності. Платників податків поділили на 4 групи в залежності від суми сплачуваного податку.

До першої групи належали ті, хто платив більше 2 тис. корон у рік, до другої – від 300 до 2 тис. корон, до третьої – від 60 до 300 корон, а до четвертої належали дрібні підприємці, які платили менше ніж 60 корон у рік. Зазвичай цей податок складав не більше ніж 10% від загального прибутку підприємства. Його точну суму визначали податкові комісії, які формували в основному виборним шляхом, хоч деяких членів цих комісій призначали згори.

У Станиславові до них зазвичай належали відомі й авторитетні мешканці міста – наприклад, банкір Касель Кіслер, підприємець Бернард Габер, політик Едмунд Раух. В жовтні 1903 р. вибори до податкової комісії в Станиславові не обійшлися без скандалу.

Відомий лікар Володимир Янович відмовився приймати картку для голосування й легітимацію для участі у виборах, бо текст цих документів  склали лише польською мовою і не продублювали українською. Обурений лікар написав на документах українською мовою: «Не приймаю, бо польської не розумію».

Податок на особистий дохід громадян запровадили в Австрії в 1850 р. Наймані працівники сплачували від 1 до 10% зароблених коштів. Від цього податку звільнили офіцерів і солдат, чий дохід не перевищував 1200 корон у рік.

Існували також споживчі податки. Так, у 1881—1897 рр. у Галичині найбільшу суму складав податок на спирт – 33% від загальної суми споживчих податків. Значно менше державна казна отримувала від продажу м’яса –14%, пива – 5,2%, вина –1,5% і цукру – 0,6%. Варто зауважити, що Галичину вважали одним з найбіднішим регіонів Австро-Угорської імперії, тож її частка у загальнодержавній сумі податків була невеликою – близько 7%. Хоча станом на 1910 р. у Галичині мешкало понад 8 млн. чоловік, що становило 29% населення держави.

Собачий, патріотичний  та інші місцеві податки

Були й небанальні податки, які зазвичай вводили місцеві власті. Так, у Княгинин-Колонії в 1905 р. запровадили «собачий податок», який мусив сплачувати кожен власник чотирилапого улюбленця. Крім того, жителі цього передмістя Станиславова  сплачували додатковий податок на протипожежну охорону. Польська громада Станиславова ввела «національний податок», який сплачували всі поляки міста. Ці кошти спрямовували на різні патріотичні проекти. В 1901 р. ввели податок на залізничні квитки, який складав 12% від їх вартості.

У Станиславові станом на 1913 р. до найбільших платників податків у державну казну належали підприємці Іґнацій і Давид Гартенберґи, Дирекція залізниць, філія Іпотечного банку, спадкоємці друкарського магната Станіслава Хованця, Каса ощадності, підприємець Аба Мюльштейн, Міщанський банк, Залічковий банк і власниця фабрики спирту та дріжджів Бабетта Ліберман. В 1912 р. мешканці Станиславова сплатили до державної казни понад 607 тис. корон податків.Більшість мешканців Станиславова заробляли небагато і вважали податковий тиск надмірним. Тож час від часу в місті проводилися мітинги.

В серпні 1905 р. відбулася демонстрація проти місцевої надбавки до податку на особисті доходи громадян. Протестувальники направили листа до радника скарбової дирекції пана Юхманека, в якій висловлювали своє обурення. Свій протест жителі міста виражали й за допомогою сатири. «Податкові службовці в зелених уніформах, які час від часу ходять по хатах, викликають у пересічного мешканця міста таку ж реакцію, як у пса при вигляді гицля», – писала газета «Кур’єр Станиславівський» у 1906 р..

Товариство захисту законних прав платників податків

У 1903 р. у Львові  заснували  Товариство захисту законних прав платників податків. Одразу ж запрацювала його філія в Станиславові. В 1905 р. відбулися перші збори членів цього товариства, чий офіс знаходився на вул. Газовій, 65 (тепер вул. Дністровська), а згодом відкрили на вул. Заболотівській, 30 (тепер вул. Василіянок). Метою діяльності товариства було представлення інтересів платників податків у різних офіційних інституціях, надання юридичних консультацій та допомога в заповненні різної податкової документації. Такі послуги товариство надавало лише своїм членам, причому за дуже низьку оплату. Вступити до товариства міг кожен платник податків, сплативши одну корону вступного внеску і далі по дві корони щороку. Головою станиславівської філії товариства став Станіслав Бурнатович,  який довший час працював директором Залічкового банку.

Як повідомляє преса, у Львові це товариство налічувало 1210 членів, у Станиславові – 591. Станиславівська філія товариства домоглася позитивного результату в розгляді 912 справ, що стосувалися порушень прав платників податків. Навіть у Львові ця цифра була значно меншою – там успішно завершили тільки 420 справ. Товариство не лише дбало про захист прав платників податків у судах і представляло їхні інтереси у скарбовій дирекції, а й друкувало корисну інформацію в пресі. В липні 1904 р. за ініціативою товариства в газеті «Кур’єр Станиславівський» з’явилася стаття, присвячена податковим правам домовласників. В ній наголошувалося, що власників нових будинків можуть  звільнити від державного будинкового податку аж на 12 років, якщо вони  подадуть відповідні документи не пізніше ніж через 45 днів після фактичного завершення будівництва.

Податкові порушення

На жаль, законодавство й методи ведення справ на початку ХХ ст. не завжди сприяли підприємцям, які бажали заробляти чесним і законним способом. «Кур’єр Станиславівський» у 1911 р. повідомив, що в місті склалася ненормальна ситуація з шинкарями. В ті часи підприємець, який прагнув відкрити шинок, повинен був отримати концесію – документ, який надавав йому дозвіл на цю діяльність і окреслював його права і обов’язки. Крім того, такий легальний шинкар мусив платити немалі податки. Однак у місті відкривали й нелегальні шинки, чиї власники не отримували концесію й не платили податків. Звичайно, вони могли продавати їжу й напої за нижчими цінами, ніж чесні шинкарі. Нелегальних шинкарів штрафували, але штрафи були невеликими, і вони їх легко собі відшкодовували. Такий стан справ викликав обурення не лише у порядних ділових людей, а й у всієї громадськості.

У квітні 1897 р. все місто сколихнула звістка про зловживання станиславівського податкового чиновника, які сягали великих сум. Місцеві жителі просили його заплатити податки від їх імені, щоб довго не чекати, а він видавав їм підроблені квитанції й забирав гроші собі. Пікантності ситуації додавало те, що цей молодий чиновник був сином дуже впливової особи й походив з відомої і заможної родини. Поки його зловживання не були виявлені, він устиг зробити непогану кар’єру і став податковим ад’юнктом (помічником керівника), а потім і зовсім змінив місце служби. Його зловживання вийшли на яв через те, що на осіб, які просили заплатити від їх імені податки, наклали високі штрафи за несплату, тож вони взялися з’ясовувати цю ситуацію.

Великого галасу в місті наробив і судовий процес проти двох податкових працівників, яких звинувачували в численних службових зловживаннях. В 1905 р. на лаві підсудних опинилися міський податковий контролер Владислав Нойман і екзекутор Адольф Рубашевський, які займалися стягненням будинкового податку. Міська рада Станиславова ухвалила створити спеціальну комісію, яка б ретельно дослідила всі документи, що стосувалися цієї справи. Згодом усі матеріали справи  передали до прокуратури.

В давній міській пресі можна знайти немало обурень щодо «податкового зашморгу», яким душила галичан австрійська влада. Але ці закиди зовсім не підтверджуються статистичними даними, які доводять, що галичани до австрійської казни платили податків чи не найменше у всій державі, натомість міські та крайові власті постійно просили у Відня дотації та допомоги і нечасто отримували відмову. Тож, на жаль, Галичина у складі Австро-Угорської імперії була бідним і дотаційним регіоном, який потребував підтримки зверху.

Олена БУЧИК, ЗК


01.04.2018 Олена БУЧИК 4418
Коментарі ()

21.02.2026
Павло Мінка

Ексклюзивні дані поліції — спеціально для Фіртки.  

2486
18.02.2026
Діана Струк

В інтерв'ю журналістці Фіртки Тарас Прохасько розповів про дитинство, вибір біології замість радянської літературної школи, роль письменника під час війни та значення премій для творчого життя.

1611
16.02.2026
Вікторія Матіїв

Павло Василів поліг 9 червня 2022 року під час боїв з російськими окупантами поблизу населеного пункту Спірне на Донеччині. Захисник потрапив під артилерійський обстріл і загинув на місці.    

1394
10.02.2026
Вікторія Матіїв

Президентка обласної федерації шахів Наталія Палагіцька поділилася з Фірткою баченням розвитку шахів в умовах обмеженого фінансування, шляхами залучення дітей та роллю шахів у формуванні особистості.  

3803
06.02.2026
Павло Мінка

188 фактичних перевірок, 12, мільйонів штрафів, але фізичного закриття заправок не відбулося — проблема чекає на системне вирішення. 

2657
03.02.2026
Лука Головенський

Німецьке місто Ульм на березі Дунаю відоме своїм Собором, який довгий час вважався найвищим у світі. Поряд із Собором Ульма є велика площа, на яку сходяться міські вулички з багатьма кафе і ресторанами. Не виключено, що в одному з них бували в повоєнні роки український письменник і поет Іван Багряний, генерал армії УНР Андрій Вовк та багато інших українців, які мешкали в окрузі та про яких наша сьогоднішня розповідь.

3187

Цьогоріч зима в Карпатах зі снігами і морозами. Як дітям йти в школу, а дорослим на роботу? Не кажучи вже про те – як за таких умов хоронити померлих.

933

Період великого посту — це особливий період в житі практикуючого християнина, адже це час,  самозаглиблення, аскетики, духовних вправ за християнським вченням, які ведуть до духовної досконалості.  

686

У XXI столітті соціальні мережі стали не лише простором спілкування, розваг і самореалізації, але й новим середовищем для релігійного досвіду.

1401

В той час, коли всі захоплюються виступами прем’єр-міністра Канади Марка Карні та Володимира Зеленського, насправді форум в Давосі зовсім не про це.

2315
24.02.2026

За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), близько 30-50% усіх випадків раку можна запобігти завдяки здоровому способу життя, зокрема правильному харчуванню.  

7085
18.02.2026

Наскільки ефективно працює система захисту прав споживачів у реальному житті, особливо в умовах воєнного стану, коли перевірки обмежені, Фіртка звернулася у Головне управління Держпродспоживслужби в Івано-Франківській області.  

1042 1
12.02.2026

Сніданок – це основа вашого дня. Саме від першого прийому їжі залежить рівень енергії, концентрація та настрій. Але не кожен сніданок справді працює на вас.  

7289
23.02.2026

Великий піст у 2026 році розпочинається у понеділок, 23 лютого.  

1494
18.02.2026

На недійсність впливає не те, що сталося після вінчання, а те, що було до складання шлюбу.    

9361
15.02.2026

Під час зустрічі Святіший Отець особисто привітав Архієпископа і Митрополита Івано-Франківського Володимира Війтишина та українську делегацію, яка перебуває у Римі з робочим візитом.

1355
10.02.2026

Нічні чування відбудуться з 12 на 13 лютого.

1495
20.02.2026

Тарас Прохасько — письменник, інтелектуал та лауреат Шевченківської премії, один із провідних представників «Станіславського феномену».

951 3
22.02.2026

«Поки Путін у відчаї зволікає, час на боці України. Росія зазнає непомірних втрат наближаючись до четвертої річниці війни», — так описує ситуацію в російсько-українській війні британська The Telegraph статтею колумніста Самуеля Рамані.

685
15.02.2026

Зеленський розповів про меседж партнерів зі США, який прозвучав під час багатогодинних зустрічей. За словами президента, російська сторона висуває Україні вимогу самостійно вивести війська з Донбасу, обіцяючи «швидкий мир».

1579
10.02.2026

Словацька партія "Демократи" зібрала необхідні 350 тисяч підписів для оголошення референдуму щодо дострокових виборів у Словаччині.  

1538
31.01.2026

Мін’юст США опублікував на своєму сайті мільйони нових файлів у справі покійного фінансиста Джеффрі Епштейна, якого звинувачували в торгівлі людьми.

2751