Північнокорейські солдати: тимчасове рятівне коло для Росії

фото: AP/північнокорейські військові (архівне фото)

Північна Корея, одна з найбідніших країн світу, відправила своїх солдатів до Росії з метою отримання фінансових вигод, не забезпечивши їх належною тактичною підготовкою або базовими знаннями мови.

Це рішення зрештою стало стратегічною помилкою для Росії, що негативно позначилося на бойовій ефективності та моральному стані російських військ на полі бою.

Економічна ситуація в Північній Кореї вже тривалий час залишається критичною. Міжнародні санкції, дефіцит продуктів і постійний голод зробили життя громадян надзвичайно важким. У відповідь на ці труднощі Пхеньян намагається знайти шляхи для економічного виживання, зокрема через участь у міжнародних конфліктах.

Північна Корея відправляє своїх солдатів до Росії, сподіваючись на матеріальні компенсації, доступ до ресурсів і технологій, які допоможуть покращити становище в країні.

З іншого боку, російська армія, яка відчуває нестачу особового складу на тлі втрат в Україні, розглядає участь північнокорейських солдатів як спосіб поповнення своїх лав.

Обидві країни підписали угоди про розширення військового й економічного співробітництва, за якими Північна Корея отримує продовольство, фінансову допомогу і, ймовірно, доступ до сучасних російських технологій. Така взаємодія виходить за межі короткострокової допомоги і вказує на стратегічне партнерство.

Північнокорейське озброєння переважно базується на радянських розробках минулого століття й поступається сучасним стандартам. Проте у війні на виснаження, як в Україні, кількість іноді важливіша за якість. Наприклад, величезні запаси північнокорейської артилерії та боєприпасів дозволяють Росії підтримувати інтенсивність обстрілів, не витрачаючи свої сучасні системи.

Північна Корея має одну з найбільших армій у світі — понад мільйон солдатів. Надсилання північнокорейських військ в Україну допомагає Росії компенсувати нестачу особового складу, уникаючи додаткової мобілізації всередині країни, що могло б спричинити політичні ризики.

Росія активно нарощує виробництво військової техніки та боєприпасів, але цей процес потребує часу через санкції та навантаження на промисловість. Використання північнокорейських ресурсів дозволяє Росії підтримувати поточний темп операцій, доки її власні заводи не запрацюють на повну потужність.

Поставки боєприпасів і військ із Північної Кореї допомагають Росії не знижувати темпи на фронті. Це важливо, аби не дати українським силам перегрупуватися чи отримати більше допомоги з Заходу.

Росія може використовувати застарілу техніку й солдатів із Північної Кореї для виснажливих боїв, зберігаючи свої передові системи (наприклад, гіперзвукові ракети або сучасні дрони) для важливіших ударів чи майбутніх конфліктів.

Північнокорейські війська натомість отримують бойовий досвід, що цінно для армії, яка не воювала з часів Корейської війни. Пхеньян може використати цю співпрацю для отримання російських технологій (наприклад, супутникових систем), що посилить його позиції проти Південної Кореї та США.

Разом із тим, однією з головних проблем, з якою стикаються північнокорейські солдати, є мовний бар’єр. Багато з них не знають російської мови, що створює непереборні перешкоди для ефективної координації дій на полі бою. В умовах війни, де кожна помилка може коштувати життя, проблема недостатньої комунікації стає особливо гострою.

Відсутність взаємодії між російськими й північнокорейськими підрозділами призводить до плутанини й зниження оперативності. На практиці це означає, що навіть у разі необхідності швидкої допомоги чи спільної атаки дії обох сторін можуть бути сильно дезорганізовані.

Як зазначають експерти, ситуація на полі бою ускладнюється не лише відсутністю тактичної підготовки у солдатів КНДР, але й через слабку взаємодію між підрозділами різних національностей, а також відсутність мотивації у північнокорейських солдатів.

Так, солдати КНДР часто виявляють інтерес до трофеїв, що пояснюється складною економічною ситуацією в Північній Кореї. Очікуване покращення добробуту через захоплення цінних предметів — це один із мотивів, що спонукає їх до дій на полі бою.

Проте така мотивація далека від героїзму, і в більшості випадків вона призводить до крадіжок і мародерства. Замість того щоб боротися за ідеали чи військові цілі, солдати прагнуть миттєвої вигоди, що лише погіршує моральний стан армії.


Стратегічна помилка Росії


Як зазначає адмірал Роб Бауер, голова Військового комітету НАТО, участь північнокорейців у війні є стратегічною помилкою для Росії. У січні 2025 року він підкреслив, що "між російськими й північнокорейськими підрозділами відсутня координація, головним чином через мовний бар’єр". Це створює додаткові труднощі та підриває моральний дух російської армії.

Багато випадків неузгоджених дій і невдач, спричинених поганою комунікацією, лише підривають довіру до стратегії Росії загалом. У війні, де важлива кожна дія й точність, участь погано підготовлених солдатів із Північної Кореї лише поглиблює проблеми російської армії.

Крім того, за словами експертів, відправка північнокорейських солдатів на фронт в Україні виявилася не лише стратегічною помилкою, але й фактором, що ослаблює моральний стан російської армії. Попри спроби поповнити ряди особового складу, участь погано підготовлених військових призводить до проблем у координації, зростання втрат і зниження бойового духу.

Замість того щоб зміцнити позиції Росії, участь Північної Кореї у війні лише додає хаосу, що робить перемогу дедалі більш далекою метою. Багато російських військових не розуміють, як взаємодіяти з пхеньянськими солдатами, що лише поглиблює їхнє відчуття ізоляції та незадоволення ситуацією.

Це призводить до загальної деморалізації, адже якщо раніше російські солдати сподівалися на швидку перемогу, то тепер вони стикаються з реальністю, де їхні союзники не здатні ефективно діяти.


Підписуйтесь на канал Фіртки в Telegram, читайте нас у Facebook, дивіться на YouTubе. Цікаві та актуальні новини з першоджерел!


Читайте також:

"Україна готова передусім до завершення гарячої стадії війни", — Володимир Зеленський


24.04.2025 1326
Коментарі ()

11.07.2026
Ігор Бартків

Цього тижня The Economist віддав обкладинку одному з найбагатших росіян і провів із ним майже 60 годин у розмовах.

531
07.07.2026
Вікторія Матіїв

В інтерв'ю журналістці Фіртки Ірина Онищук розповіла, чому театр сьогодні став своєрідною терапією, як війна змінила глядачів і самих митців, що найчастіше турбує військових після повернення з фронту та чому віра в людей залишається її головною опорою.

1006
03.07.2026
Олександр Мізін

Корупційна схема чи «ринкова реальність»? Поки МВФ наполягає на підвищенні тарифів для населення, монополісти отримують надприбутки.  

2281 1
30.06.2026
Вікторія Матіїв

«Іван пішов воювати, бо для нього це було питання честі й відповідальності. Він не зміг залишитися вдома, коли країна потребувала захисту», — згадує Тетяна Майка свого чоловіка, полеглого захисника Івана Майку.

3374
24.06.2026
Тетяна Ткаченко

Коли у 2014 році загинув її двоюрідний брат Петро Остапчук, Надія Довганюк зрозуміла, що хоче бути поруч із тими, хто переживає біль війни. Попри стереотипи та недовіру, вона стала першою жінкою-капеланкою в Українській греко-католицькій церкві.

2804 2
15.06.2026
Вікторія Матіїв

В інтерв'ю журналістці Фіртки Мирослава Полатайко розповіла про свій шлях у професії, роботу за лаштунками театру, народження ролей і те, як війна змінила відчуття сцени.

5620

Закупівлі, відбудова, регіони і роль бізнес-мереж у тому, щоб публічні гроші працювали на спроможність, а не лише на звітність.

675

Коли людина вперше заходить до православного або греко-католицького храму, тобто храму східного візантійського обряду, то її погляд майже завжди зупиняється на священникові.

843

З приходом у вересні 1939-го на Гуцульщину нової, ще не знаної робітничо-селянської влади почались нові проблеми. Точніше ті ж клопоти, що були й за Польщі, але які тепер вирішувані по-новому.

1320
13.07.2026

Війна та стрес суттєво впливають на харчові звички.

10193 2
08.07.2026

Багато людей під час застуди п'ють гарячий чай із медом, вважаючи його одним із найкращих домашніх засобів. Мед справді містить біологічно активні речовини, однак фахівці радять не додавати його в окріп.

8683
03.07.2026

У наші дні вуглеводи є "ворогом", а деякі "експерти" пропагують продукти з високим вмістом жирів. Якщо у вас високий кров'яний тиск, то не обов'язково жертвувати вуглеводами.  

11128
12.07.2026

Із 17 до 19 липня у Калуші відбудуться урочистості з нагоди перебування мощей святого Івана Хрестителя.

622
08.07.2026

У вівторок, сьомого липня, Хресто-Воздвиженський Манявський чоловічий монастир — Манявський скит — відзначив храмове свято, День пам’яті своїх засновників — преподобних Іова та Феодосія Манявських.

950
06.07.2026

У Погоні на Івано-Франківщині відбувся XVII Міжнародний з’їзд Апостольства Матері Божої Покровительки Доброї Смерті. Паломники зібралися на спільну молитву за мир в Україні, взяли участь в Архієрейській Божественній Літургії та вшанували пам'ять полеглих захисників.

764
04.07.2026

Священник наголошує: християнство завжди існувало як спільнота, а не індивідуальна релігія.

22837
11.07.2026

Театр не може оминути тему війни, однак не повинен буквально відтворювати її на сцені. Натомість сьогодні він має давати людям підтримку, надію та сили жити далі.  

464
14.07.2026

Із дев'яти народних депутатів, обраних від Івано-Франківщини, п'ятеро підтримали документ, одна депутатка утрималася, ще четверо не підтримали його різними способами.

863
03.07.2026

Президент Польщі Кароль Навроцький (колишній боксер і сутенер, яким його називають політичні опоненти) нещодавно очолив рейтинг довіри серед польських політиків із рекордними 54,8%. 

1339
26.06.2026

Законодавча пропозиція щодо об'єднання Румунії з Молдовою, була схвалена румунською Палатою депутатів без голосування завдяки завершенню терміну розгляду ініціативи.  

1310
18.06.2026

Ухвалені Верховною Радою зміни до Бюджету-2026 дозволять суттєво розширити програми соціального захисту для військовослужбовців.

1539