Таку точку зору народний депутат України, перший заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти Олександр Сич висловив під час розгляду членами комітету результатів аудиту Рахункової палати України щодо ефективності використання коштів державного бюджету, виділених міністерству у 2010-2012 роках на інформатизацію і комп’ютеризацію загальноосвітніх навчальних закладів.
Як відзначив у коментарі Олександр Сич, незадовільна організація роботи Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України і його ж Інституту інноваційних технологій і змісту освіти призвели до неефективних витрат та невикористання й тих обмежених фінансових ресурсів, що були виділені на реалізацію державних цільових програм.
За словами народного депутата України, придбання значної кількості комп’ютерів та їх комплектуючих не ґрунтувалося на реальних потребах, навчальних планах і нормах наповнюваності класів. В результаті отримана на таких засадах комп’ютерна техніка або взагалі не використовувалася, або ж використовувалася не за призначенням, призвівши лише у цьому аспекті до неефективних витрат бюджету у сумі понад 2 млн. грн. Збільшення ж середньої фактичної вартості одного комп’ютерного комплексу, окрім додаткових збитків, призвело й до значного зменшення їх загальної кількості.
Окрім того, на інші освітні потреби було використано тих 5 млн. грн., які початково передбачалися на створення 17 програмних засобів навчання для учнів 10-11 класів.
«Кожен із наведених мною прикладів, поряд із іншими, що були відзначені в інформаційній довідці Рахункової палати України, свідчать лише про одне – неефективність та неекономність витрат державного бюджету й незадовільний стан роботи самого міністерства на чолі із його керівником Дмитром Табачніком», – відзначив Олександр Сич.
Народний депутат України також проінформував, що рішенням Комітету всю необхідну інформацію направили на розгляд Кабінету Міністрів України та Генеральної прокуратури України.
Водночас, як зауважив свободівець, не менш доцільною є децентралізація самої системи придбання комп’ютерної техніки для загальноосвітніх навчальних закладів. Адже місцеві управління освіти, в тому числі й на Прикарпатті, набагато краще обізнаніші із реальним станом й об’єктивними потребами на місцях, а тому й значно ефективніше могли б використовувати кошти, спрямовані на реалізацію програму комп’ютеризації та інформатизації загальноосвітніх навчальних закладів.
