Оксана Федорків: Політика, як жіноче щастя - або шкодуємо за втраченим або живемо очікуваннями

 

 

Оксана Федорків - щаслива успішна жінка, яка працює в команді УКРОПу і більше не уявляє свого життя без активної громадської діяльності. Коли починалась Революція Гідності, вона не могала повірити в те, що одна людина і справді може щось у цьому житті змінити.

 

А після - зустрілася з надзвичайно цікавими людьми, компетентними у різних сферах, і що найприємніше, зізнається, авторитетними. Саме з цією жінкою ми сьогодні поспілкуємося про досягнення і цілі, а також про основні цінності, які творять Людину.

 

- Отож, починалося все з волонтерства?

Так, спочатку я хотіла просто волонтерити. Це був час, коли в Тлумачі починали розбудовувати районну організацію УКРОПу, відбувалися різні мистецькі заходи, тож це мене заінтригувало. Команду починали формувати молоді порядні перспективні люди - Роман Круховський, Ігор Одуд, Іванка Ковбас. За що ми не бралися, нам все вдавалось, оскільки збігалися сфери наших інтересів, працювати було легко і комфортно.

 

- Саме тоді Ви вирішили балотуватися кандидатом у депутати до обласної ради?

Для мене було повною несподіванкою, коли мені запропонували балотуватися. Адже до того, на добрий десяток років я "випала" - навчання в аспірантурі, материнство - все це забирало мою увагу і зусилля. Аж тут раптом випадає нагода реалізувати свої власні внутрішні потреби. Найважливішим було те, що в мене повірили.

Я приїжджала в різні села, зустрічалась з виборцями, шукала можливості, контакти, що привело до непоганого результату. Найбільшу кількість голосів за мене віддали мешканці села Грушка Тлумацького району, і хоча до обласної ради я не потрапила, ці люди і досі не залишаються мені байдужими - намагаюся їм помогти усім, чим тільки можу.

 

- З якими потребами зазвичай до Вас звертаються?

Я була страшенно здивована тим, як різко життя в місті відрізняється від життя в селі. На жаль, немає можливості реалізовувати свій потенціал, проводити якісно дозвілля. Якось мешканці Грушки розповіли мені одну цікаву історію про те, що є в селі криничка, якій більше ста років і яка ніколи не пересихала.

Вона була в занедбаному стані, навіть попри те, що в селі час від часу виникали проблеми з водою. То ж ми вирішили допомогти: повністю відреставрували криницю, облаштували довкола територію, висадили квіти, пізніше навіть і дорогу до неї поліпшили. Словом, в Грушці з'явився невеличкий оазис. Я зробила його за власні кошти, Роман Круховський трохи допоміг. Мене дивує те, що люди не хочуть, а чи не можуть навіть в таких дрібницях облаштувати своє життя.

 

- Як Ви думаєте, чому так відбувається?

Люди зневірені і, на жаль, не бачать свого майбутнього в Україні. В цих історіях дивує найбільше те, що вони масово виїжджають на заробітки, а гроші вкладають не у відкриття власної справи, не в бізнес, а в елементарне облаштування свого житла, часом навіть, купуючи зовсім не потрібні речі. Чому ж не бачать перспектив?

Можна придбати елементарну сушку для фруктів і упаковувати їх для супермаркетів, ідей безліч, маючи землю, можна не просто щось робити на ній, а заробляти. На жаль, люди неосвічені, на жаль, не вірять у власні сили, на жаль, не бачать можливостей перед своїм же носом - може, тому, що 70 років ми жили "колгоспами"? Я вважаю, що варто ламати ці стереотипи, не живучи за принципом "моя хата скраю" і не сподіваючись, що хтось має прийти і подати на тарілочці готове.

Нам не дає жити на належному рівні саме те, що ми, українці, вміємо обманювати і красти. Люди прагнуть влади для того, щоб отримати доступ до ресурсу, і це наша найнебезпечніша пастка, якої ми поки, на жаль, не можемо оминути. Українці - постійно залежні. Однак, працюючи в команді "Українського об'єднання патріотів - УКРОП", я почала вірити у те, що зміни можливі, оскільки пліч-о-пліч ідуть молоді, креативні, розумні, енергійні люди, повні сил і натхнення, а головне - бажання працювати і нести відповідальність за скоєне. І в цьому заслуга керівника обласної організації УКРОПу Миколи Палійчука.

 

- Ви знаходите час не лише на активну громадську діяльність, але й на викладання в Інституті мистецтв Прикарпатського університету, займаєтесь бізнесом. Як вдається все це поєднувати?

Я люблю іноді кидати собі виклики, одним з таких була моя викладацька діяльність. Спочатку я зовсім не бачила себе викладачем, а потім минув час і, захистивши наукову дисертацію з мистецтвознавства, вирішила спробувати. Ось уже 5 років викладаю на кафедрі сценічного мистецтва та хореографії різні музичні дисципліни. Крім того, співаю в хорі "Галицькі передзвони".

Щодо бізнесу, то ми з чоловіком маємо власну справу у Тлумачі, я займаюсь більше документами, оскільки закінчила ще й економічний факультет у Прикарпатському, а господарською діяльністю займається в основному чоловік. Поєднувати вдається легко, оскільки я люблю відчуття постійної зайнятості і активний спосіб життя. Кожен мій ранок розпочинається з пробіжки або з тренажерного залу: це змушує бороти в собі лінь і, як би парадоксально не звучало - навіть втому. Дуже важливо в житті не залишати для самого себе компромісу - це дисциплінує, зміцнює та виховує.

Таке відчуття приносить мені щастя. Є багато людей, які живуть або шкодуванням за минулим, або очікуваннями від майбутнього, я до них не належу, адже вважаю, що щастя - не результат, а процес. Все, що ми робимо, мусить приносити нам задоволення, інакше - життя втрачає сенс. Банально кажучи, треба жити сьогодні. Щось подібне відбувається і в політиці: або шкодуємо за втраченим, або в постійному очікуванні, наповнювати ж треба сьогодення.


05.10.2017 3849 0
Коментарі (0)

24.11.2025
Анна Марущак

Рецидивісти зі строками за вбивство, “смотрящі” за містами й колоніями, ув’язнені, які й досі керують “общаками” через контрабандні телефони, та наркоторговці потрапили в епіцентр резонансних кримінальних проваджень про вимагання, шахрайство та побиття.  

5660
21.11.2025
Тетяна Ткаченко

Волонтерка Вікторія Сакун двічі змушена була залишати дім через російську агресію. Вперше — у 2014 році з окупованого Донецька, вдруге — після початку повномасштабного вторгнення у 2022-му.    

1416
18.11.2025
Вікторія Матіїв

«Володя був справжнім українцем, гордився своєю кров’ю і ніколи не кидав слів на вітер», — згадує Вікторія Петрук свого чоловіка, полеглого захисника Володимира Петрука.  

5158
14.11.2025
Анастасія Батюк

У серці системи обліку транспортних засобів України таїться вразливість, яка може паралізувати життя тисяч автовласників.

7132 9
07.11.2025
Павло Мінка

На Франківщині ситуація гостра: регіон — один із найлісистіших в Україні, з Карпатськими лісами, які є частиною заповідників. 

2973
02.11.2025
Діана Струк

В інтерв'ю Фіртці представник Уповноваженого з прав людини в Івано-Франківській області Віталій Вербовий розповів, як родини безвісти зниклих можуть діяти за особливих обставин, як громади допомагають їм і що змінилося в системі сповіщення.    

1741

Епіграфом до цього тексту візьмемо фрагмент з «Мандрів Гулівера», в якому Джонатан Свіфт устами Гулівера розповідає господарю — Гуїгнгнму про суддів та адвокатів тогочасної в Англії.

2663

Війна в Україні докорінно змінила суспільство у багатьох сенсах, з’явилось багато соціально активних молодих людей з інвалідністю, і впровадження інклюзивності набрала обертів та активно реалізовується на багатьох рівнях. 

585

Корупція, розкрадання  грошей в воюючій країні – справа мерзенна і така, що заслуговує жорсткого осуду та жорстоких вироків. Це без сумнівів і на поверхні. Але тут ми спробуємо піднятися над площиною очевидної реальності і додати трішки 3D, тобто тримірності.

2691

Чому у світі так багато ненависті та злості? Над цим думали так само багато філософів. Чи теологів, релігієзнавців, чи вірусологів.

1158
25.11.2025

Питання «чи варто їсти пізно ввечері?» часто хвилює тих, хто намагається правильно харчуватися й дбати про своє здоров’я.  

5010
20.11.2025

Овочі родини капустяних належать до найкорисніших для здоров’я. Дієтологи пояснили, яку користь мають броколі та брюссельська капуста, чим вони відрізняються і яку з них краще додати до свого раціону.

1008
16.11.2025

Замість обмежень, радять зважати на контекст, баланс у раціоні та якість продуктів.  

2380
25.11.2025

Священник наголошує: християнство завжди існувало як спільнота, а не індивідуальна релігія.

17854
20.11.2025

Нерідко молодь стверджує, що можна вірити в Бога, втім не ходити до храму.  

12281
16.11.2025

Простий образ сіяча й зерна розкриває глибоку істину: від нас залежить, чи проросте й принесе плід те, що ми чуємо й сприймаємо.

1319
11.11.2025

У Музеї мистецтв Прикарпаття стартував проєкт з оцифрування костелу Пресвятої Діви Марії XVII століття.

8234
27.11.2025

Міжнародна співпраця дозволяє Івано-Франківську не лише ремонтувати пам’ятки та культурні об’єкти, а й розвивати освіту, культуру та соціальні програми громади.

1617
17.11.2025

Колишній держсекретар США Майк Помпео став членом наглядової ради української оборонної компанії Fire Point.  

742
10.11.2025

П'ятого листопада Нью-Йорк обрав собі нового мера. Ним став 34-річний Зогран Мамдані, представник лівого крила Демократичної партії США, популіст та «прихильник ХАМАС».

1312
04.11.2025

На саміті АТЕС у Південній Кореї президент Китаю Сі Цзіньпін під час обміну подарунками подарував президенту південної Кореї Лі Чже Мену два флагманських смартфони Xiaomi китайського виробництва.

1161
02.11.2025

Китай «західним» розумом і логікою не зрозуміти. Ліберальна західна демократія з її публічністю та відкритістю не притаманна Китаю.

1615