Оксана Федорків: Політика, як жіноче щастя - або шкодуємо за втраченим або живемо очікуваннями

 

 

Оксана Федорків - щаслива успішна жінка, яка працює в команді УКРОПу і більше не уявляє свого життя без активної громадської діяльності. Коли починалась Революція Гідності, вона не могала повірити в те, що одна людина і справді може щось у цьому житті змінити.

 

А після - зустрілася з надзвичайно цікавими людьми, компетентними у різних сферах, і що найприємніше, зізнається, авторитетними. Саме з цією жінкою ми сьогодні поспілкуємося про досягнення і цілі, а також про основні цінності, які творять Людину.

 

- Отож, починалося все з волонтерства?

Так, спочатку я хотіла просто волонтерити. Це був час, коли в Тлумачі починали розбудовувати районну організацію УКРОПу, відбувалися різні мистецькі заходи, тож це мене заінтригувало. Команду починали формувати молоді порядні перспективні люди - Роман Круховський, Ігор Одуд, Іванка Ковбас. За що ми не бралися, нам все вдавалось, оскільки збігалися сфери наших інтересів, працювати було легко і комфортно.

 

- Саме тоді Ви вирішили балотуватися кандидатом у депутати до обласної ради?

Для мене було повною несподіванкою, коли мені запропонували балотуватися. Адже до того, на добрий десяток років я "випала" - навчання в аспірантурі, материнство - все це забирало мою увагу і зусилля. Аж тут раптом випадає нагода реалізувати свої власні внутрішні потреби. Найважливішим було те, що в мене повірили.

Я приїжджала в різні села, зустрічалась з виборцями, шукала можливості, контакти, що привело до непоганого результату. Найбільшу кількість голосів за мене віддали мешканці села Грушка Тлумацького району, і хоча до обласної ради я не потрапила, ці люди і досі не залишаються мені байдужими - намагаюся їм помогти усім, чим тільки можу.

 

- З якими потребами зазвичай до Вас звертаються?

Я була страшенно здивована тим, як різко життя в місті відрізняється від життя в селі. На жаль, немає можливості реалізовувати свій потенціал, проводити якісно дозвілля. Якось мешканці Грушки розповіли мені одну цікаву історію про те, що є в селі криничка, якій більше ста років і яка ніколи не пересихала.

Вона була в занедбаному стані, навіть попри те, що в селі час від часу виникали проблеми з водою. То ж ми вирішили допомогти: повністю відреставрували криницю, облаштували довкола територію, висадили квіти, пізніше навіть і дорогу до неї поліпшили. Словом, в Грушці з'явився невеличкий оазис. Я зробила його за власні кошти, Роман Круховський трохи допоміг. Мене дивує те, що люди не хочуть, а чи не можуть навіть в таких дрібницях облаштувати своє життя.

 

- Як Ви думаєте, чому так відбувається?

Люди зневірені і, на жаль, не бачать свого майбутнього в Україні. В цих історіях дивує найбільше те, що вони масово виїжджають на заробітки, а гроші вкладають не у відкриття власної справи, не в бізнес, а в елементарне облаштування свого житла, часом навіть, купуючи зовсім не потрібні речі. Чому ж не бачать перспектив?

Можна придбати елементарну сушку для фруктів і упаковувати їх для супермаркетів, ідей безліч, маючи землю, можна не просто щось робити на ній, а заробляти. На жаль, люди неосвічені, на жаль, не вірять у власні сили, на жаль, не бачать можливостей перед своїм же носом - може, тому, що 70 років ми жили "колгоспами"? Я вважаю, що варто ламати ці стереотипи, не живучи за принципом "моя хата скраю" і не сподіваючись, що хтось має прийти і подати на тарілочці готове.

Нам не дає жити на належному рівні саме те, що ми, українці, вміємо обманювати і красти. Люди прагнуть влади для того, щоб отримати доступ до ресурсу, і це наша найнебезпечніша пастка, якої ми поки, на жаль, не можемо оминути. Українці - постійно залежні. Однак, працюючи в команді "Українського об'єднання патріотів - УКРОП", я почала вірити у те, що зміни можливі, оскільки пліч-о-пліч ідуть молоді, креативні, розумні, енергійні люди, повні сил і натхнення, а головне - бажання працювати і нести відповідальність за скоєне. І в цьому заслуга керівника обласної організації УКРОПу Миколи Палійчука.

 

- Ви знаходите час не лише на активну громадську діяльність, але й на викладання в Інституті мистецтв Прикарпатського університету, займаєтесь бізнесом. Як вдається все це поєднувати?

Я люблю іноді кидати собі виклики, одним з таких була моя викладацька діяльність. Спочатку я зовсім не бачила себе викладачем, а потім минув час і, захистивши наукову дисертацію з мистецтвознавства, вирішила спробувати. Ось уже 5 років викладаю на кафедрі сценічного мистецтва та хореографії різні музичні дисципліни. Крім того, співаю в хорі "Галицькі передзвони".

Щодо бізнесу, то ми з чоловіком маємо власну справу у Тлумачі, я займаюсь більше документами, оскільки закінчила ще й економічний факультет у Прикарпатському, а господарською діяльністю займається в основному чоловік. Поєднувати вдається легко, оскільки я люблю відчуття постійної зайнятості і активний спосіб життя. Кожен мій ранок розпочинається з пробіжки або з тренажерного залу: це змушує бороти в собі лінь і, як би парадоксально не звучало - навіть втому. Дуже важливо в житті не залишати для самого себе компромісу - це дисциплінує, зміцнює та виховує.

Таке відчуття приносить мені щастя. Є багато людей, які живуть або шкодуванням за минулим, або очікуваннями від майбутнього, я до них не належу, адже вважаю, що щастя - не результат, а процес. Все, що ми робимо, мусить приносити нам задоволення, інакше - життя втрачає сенс. Банально кажучи, треба жити сьогодні. Щось подібне відбувається і в політиці: або шкодуємо за втраченим, або в постійному очікуванні, наповнювати ж треба сьогодення.


05.10.2017 3656 0
Коментарі (0)

19.06.2025
Катерина Гришко

На початку червня 2025 року провели тендерні конкурси на роботи в навчальних закладах на суму майже 40 мільйонів гривень. Фірми відомі та мають кримінальні справи.  

298 1
16.06.2025
Вікторія Матіїв

Журналістка Фіртки поспілкувалася з керівником Івано-Франківського театру Ростиславом Держипільським, щоб дізнатися, як театр живе і працює під час війни, як народжуються нові вистави, які міжнародні проєкти підтримують українське мистецтво, а також про виклики сучасності і непересічну силу мистецтва в непростий час.

1675
14.06.2025
Вікторія Матіїв

Напередодні Всесвітнього дня донора крові Фіртка поцікавилася, скільки прикарпатців регулярно здають кров, яка підготовка й процедура донації, розпитала у лікарки-трансфузіологині Прикарпатського обласного центру служби крові Марти Щирби, як на потреби крові вплинула війна.  

1188
12.06.2025
Тетяна Дармограй

У першому півріччі 2025 року мобілізацію на Івано-Франківщині проводили з використанням нових електронних систем та оновлених процедур. Які зміни в мобілізації діють та що ще планують удосконалити, розповідає Фіртка.

6653
10.06.2025
Павло Мінка

Калуш зіткнувся з енергетичною та екологічною кризою — мільйонні збитки та виснаження підземних вод загрожують питному водопостачанню міста.  

1807
05.06.2025
Олег Головенський

Про сучасні загрози, що потребують нової парадигми підготовки управлінців і фахівців та про нову освітню програму «Національна безпека», Фіртка поспілкувалася з куратором програми, професором кафедри публічного управління та адміністрування Василем Остап’яком.

2170

Глибше за інших пірнули гностики перших століть християнської ери. Вони дійшли принципового висновку: таємниця часу сусідить з таємницею Бога. Сусідить так близько, так щільно й невіддільно, що її пізнання майже напевно відкриває браму Творця, як найбільшої з таємниць.

254

Світ змінився до невпізнаваності зі стрімким розвитком технологій ми наче живемо у майбутньому. І водночас існують традиції, яким сотні років. Одна з таких  релігійних традицій — це шанування мощей святих у християнстві.

812

Ані висока освіченість, ані шляхетна спадковість, ані залучення до незлобивих віровчень не породжують усвідомленого гуманізму «просто так».

907

Звичайно знаковою подією у християнській сім`ї є перша сповідь і причастя дитини, але  цю важливу сакральну подію  батьки часто нівелюють, зміщуючи акценти з важливого на другорядне.  

1482
12.06.2025

Все більше людей відмовляються від дієт і переходять до інтуїтивного харчування — підходу, що вчить слухати тіло, а не рахувати калорії.  

564
08.06.2025

Здорове харчування не лише підтримує фізичний стан, а й допомагає залишатись стійкими перед труднощами та випробуваннями.  

1647
02.06.2025

На Прикарпатті завершується весняна посівна кампанія.  

1535
16.06.2025

У селі Гошів, що на Івано-Франківщині, на Ясній Горі розташований монастир Чину святого Василія Великого. Зокрема, на дзвіниці Гошівського монастиря знаходиться один з чотирьох карильйонів України.  

457
13.06.2025

Старий сидів біля оазису, біля входу в одне близькосхідне місто. До нього підійшов юнак і запитав...

3536
07.06.2025

Восьмого та дев'ятого червня християни відзначатимуть свято Трійці.  

3673
01.06.2025

У селі Гошів, що на Івано-Франківщині, на Ясній Горі розташований монастир Чину святого Василія Великого. Зокрема, на дзвіниці Гошівського монастиря знаходиться один з чотирьох карильйонів України.  

7251
16.06.2025

В Івано-Франківську з 15 по 20 червня відбуватиметься Шекспірівський фестиваль, організатором якого є Івано-Франківський національний академічний драматичний театр імені Івана Франка.   

473
19.06.2025

Депутати Верховної ради України 18 червня 2025 року підтримали в цілому законопроєкт № 11469 про множинне громадянство.   

233
16.06.2025

Більше довіряють Президенту мешканці Заходу — серед них 73% довіряють Володимиру Зеленському проти 61-63% в інших регіонах.  

967
15.06.2025

На думку прем'єр-міністра Польщі Дональда Туска, протистояння між Ізраїлем та Іраном переростає в повномасштабну війну в регіоні.  

383
10.06.2025

Більшість мешканців західних областей — 60% — усе ще готові терпіти війну стільки, скільки буде потрібно. Утім, це на 19% менше, ніж у лютому 2024 року.  

590