Тепер влада, яка прийшла до мети фарисейським способом на хвилі скорботного Майдану, ще раз підтвердила постулат французького письменника Еміля Золя, що плодами революції не користуються ті, хто її здійснює, навіть при втраті кращих представників нації.
Зараз дуже цинічно виглядають, прискорені штучно, псевдореформи, що приводять до погіршення соціального захисту основної маси населення держави за рахунок зниження пенсій і необгрунтованого економічно, підвищення тарифів на енергоносії, нібито на вимогу міжнародних фінансових організацій і ціною російського газу.
Відомо, що Міжнародний валютний фонд, як передумову надання Україні фінансової допомоги для стабілізації економіки та національної валюти, пропонував скорочення дефіциту державного бюджету, а досягнення такої мети може здійснюватись іншими шляхами, і не нагнітати суспільство.
Повернувшись у недавню історію згадаємо як Уряд попередників безпідставно списав монополістам 24 млрд. грн. заборгованості НАК "Нафтогазу", посилаючись на ефимерні борги споживачів перед ними.
У теперішніх умовах підвищення тарифів до 7,2 грн. за 1 м.куб. газу або у 7 разів до попереднього мінімального тарифу шокувало громадськість і не заспокоїли лозунги, що держава 15 млн. громадян буде надавати часткову компенсацію у вигляді субсидій на суму 24 млрд. грн., закладених у бюджеті 2015 року (боротьба із багатими чи бідністю). При цьому, ідеологи підвищення тарифів скромно не сказали, що названа сума навіть при неплатежах населення уже законно, без криміналу, буде компенсована монополістам і вони практично гарантовано одержать ці доходи із бюджету. У даний час, підвищення тарифів з 01 квітня 2015 року стало причиною ліквідації попередньої заборгованості, проплат наперед і держава одержала безвідсотковий кредит, навіть якщо змушена буде під тиском суспільства встановити обгрунтовані тарифи.
Переконаний, розуміючи ситуацію, значна частина споживачів готова економити енергоносії і сплачувати ринкові тарифи за газ внутрішнього українського видобування, що є власністю народу, а не олігархічних кланів.
Ринкова ціна газу власного видобування, за словами Ю.Тимошенко ( її, колишнього Віце-Прем'єра, відповідального за роботу паливно-енергетичного комплексу, мабуть не слід звинувачувати у некомпетентності з цих питань) складає до 3,5 грн. за 1 м.куб. газу, враховуючи високу ренту за природні ресурси, що закономірно включена у тариф, орендну плату за використання газових мереж, належних державі, податок на прибуток та ПДВ.
Із реальними тарифами та закономірній компенсації у вигляді субсидій, значно меншій частині українських громадян, що скоротить дефіцит бюджету, закономірною необхідністю економії, у 2015 році вистачить для населення газу власного видобування (представникам Уряду варто побачити у багатьох дворах сільських мешканців запаси дров для використання замість газу).
Свідомо не зачіпаю питання манни небесної - методики призначення субсидій, час найкращий лікар. Цікаво тільки, які доходи, як їх розраховувати простому малозабезпеченому громадянину, щоб включити у декларацію і не мати потому клопоту із штрафними санкціями у подвійному розмірі, чому не враховуються життєво-необхідні обов'язкові видатки, крім енергоносіїв, а може це просте залякування субсидентів.
Одним із кроків по скороченню дефіциту бюджету, має стати ліквідація НАК "Нафтогазу", як зайвої посередницької структури із багатомільйонними видатками, що входять у тариф і стануть доходами бюджету або підставою ( важко повірити) резервом для зниження тарифів.
Із тиском на психологію мислення депутатів, політичним популізмом, пропагандою у суспільстві під видом боротьби з олігархами, Верховна рада України прийняла рішення про орендну плату від експлуатації, належних державі газових мереж та устаткування, що їх обслуговує.
Давайте розберемося у специфіці орендної плати, як доходів державного бюджету у газовій сфері, що зачіпає інтереси усіх споживачів газу, а не окремих суб'єктів підприємництва. Суспільству не пояснюють, що за оренду газових мереж, включену у тариф, зобов'язані платити усі споживачі (тобто народ, як власник державного майна), а не так, як за іншими видами оренди, де вирішує власник і окремий споживач на взаємовигідних умовах.
Усі Уряди України, незалежно від політичного забарвлення, розуміли, що введення плати за експлуатацію газових мереж, бомба сповільненої дії, оскільки автоматично збільшує тариф для населення у ситуації, коли рівень зубожіння суспільства із-за різних політичних і економічних факторів був недалеко від критичної межі, як зараз.
Дивує, що у політичній ейфорії, ніхто із депутатів не опустився на землю і не сказав або не зрозумів істини у вирішенні цього питання на користь громадян. Слід зазначити, що один такий був. Ігор Насалик, колишній Калуський міський голова, нагадав депутатам, що прибудинкові мережі в основному побудовані за рахунок споживачів, тобто громадян, але це був голос у пустелі.
Зараз населення, в основному сільське, буде платити орендну плату за власне майно ( не знаючи, так як тариф не розшифровується у платіжних документах), оскільки мережі у комплексі і у повній вартості знаходяться на балансі держави, по аналогії із подвійним оподаткуванням пенсій. Щодо збільшення об'ємів податків і зборів, без розвитку економіки - Україна феномен.
Ще один аспект проблеми, що виникне надалі. Відповідно до законодавства про оренду державного (комунального) майна, роботи по реконструкції, капітальному ремонту основних засобів проводяться за рахунок власника - держави. Такі специфічні роботи у газовій сфері може здійснювати, як правило, монополіст без тендерних процедур і відповідного контролю. Фінансування цих робіт, із-за відсутності коштів, держава змушена буде проводити за рахунок зменшення орендної плати.
Як висновок. Не такий гіркий плач Ярославни. В результаті підвищення тарифів і боротьби з олігархами буде досягнуто мети. У складі завищених тарифів, особливо понад рівень обгрунтованої рентабельності, значно зросла, із нічого, сума податків на прибуток і додану вартість (істинно додану), величезну ренту та орендну плату. Названі податки спрямовуються у дохід державного бюджету при нульовому рості економіки у газовій сфері, тобто доходи за рахунок простих громадян, яким залишається надіятись на подачки із "барського плеча" по зниженню тарифів. Може так, як із ростом вартості валюти і цін до неба, а потім щастя, опустили долар до 25 грн. проти 5-8 грн., коли встановлювали розміри зарплат, пенсій та валютних кредитів. Так із тарифами, восени до виборів у місцеві ради, хіба змінять виборче законодавство, щоб знову не залишити вибору суспільству та зберегти владу ще і на місцях.
Щодо ідеології, аналізу, оцінки фінансових порушень з боку Уряду, озвучених на всіх рівнях, як корупційні. При цьому треба зазначити, що Україна унікальна, де всі на усьому розуміються, а тепер особливо на корупції. Тут хочеться згадати стару, відому приказку, що у першу чергу стосується контролюючих органів, а тепер і депутатів, політичних експертів. Зокрема: "ліс це темне діло, але не для темних людей". Тобто такі серйозні речі, за якими кримінал, повинні досліджувати кваліфіковані спеціалісти, в тому числі знаючі специфіку виконання (виробництва) продукції, робіт і послуг.
Як колишній працівник державної контрольно-ревізійної служби, впродовж 12-и років, керівник цієї служби (КРУ) у Івано-Франківській області, член Колегії ГоловКРУ України, можу впевнено із точки зору кримінального права сказати, що у ситуації звинувачень на свою адресу Уряд повинен хіба-що провести внутрішнє службове розслідування, для захисту у перспективі, а не гучну перевірку із заявами та звинуваченнями до перевіряючих.
Фінансова інспекція, тим більше, що входить у склад Уряду, координує свою роботу виключно через Міністра фінансів, що можливо є нонсенсом, оскільки перевіряє дії міністерства і його структур у порядку складання та виконання бюджетів усіх рівнів, як органів попереднього і поточного контролю. Видно не все в порядку у Датському королівстві, коли власна структура вибухнула на цілу країну із претензіями щодо дотримання законодавства при використанні коштів і збереженні майна, а може не витримали останні із могікан?
При цьому хочу зазначити, що фінансові порушення, відображені у звіті контрольно-ревізійної служби мають різний характер і не завжди у плані нанесених державі збитків, чи корупції - складовій фінансових порушень, що дає можливість незаконно збагачуватись окремим посадовим особам.
У процесі проведення розслідування, чи до того, необхідно здійснити аналіз звітних даних на предмет кваліфікації порушень за важливістю їх негативу, криміналу, корупції, чи як таких, що допущені у силу суспільної необхідності.
Це можна було доручити Рахунковій палаті, як нейтральному органу, хоч її рівень штучно опустили до нуля, але у її складі мабуть ще працюють колишні кваліфіковані спеціалісти КРУ, що прекрасно розуміють специфіку контрольно-ревізійної роботи і можуть дати попередню оцінку для спрощення і якості роботи слідчих органів та суду.
Взагалі, коли прийнятий такий бюджет держави і мова йде про нібито розкрадені десятки млрд. грн., рефінансування приватних банків і умови повернення валютних кредитів за новим курсом, відсутність коштів на утримання закладів освіти, охорони здоров"я, культури, животіння місцевих рад при розрекламованій децентралізації влади і, найгірше, утримання армії у значній мірі волонтерами, виникає питання, а де ж ці кошти, поясніть суспільству, якщо диму без вогню не буває.
А якщо професійно. У 21 столітті, щоб не допускати таких фактів, акцент фінансового контролю має бути на профілактиці порушень і їх попередження.
Для прикладу. Коли у Івано-Франківській області проводились роботи по благоустрою міст і селищ, основні проплати за виконані роботи не здійснювались до проведення попередніх перевірок, навіть без їх оформлення. На протязі кількох років тоді був тільки один випадок зловживання і порушена кримінальна справа.
У Франції, де давно не крадуть, головний (старший) бухгалтер установи не підпорядковується керівнику, а є працівником казначейства. Це також один із засобів попередження порушень.
Створення казначейства в Україні було кроком, функцією попереднього контролю. Однак, у нас, як завжди зіпсували добру справу і перетворили структуру у технічний орган, який по квотах згори розподіляє кошти замість попереднього контролю.
Зокрема, єдиний казначейський рахунок, як інструмент управління коштами, там де вони необхідні негайно, до поступлення відповідних доходів, ідея прекрасна, але не для того, щоб привласнювати доходи місцевих бюджетів, заблокувати їх роботу і у ручному режимі користуватись чужими грішми, а тепер уже в умовах децентралізації.
Вимушена, можливо , тимчасова ліквідація єдиного казначейського рахунку розблоковує роботу органів місцевого самоврядування (їм треба використати цей шанс до виборів), а також зменшить апетити наверху із-за наявності у руках меншої кількості коштів.
Повертаючись до інформації фінансової інспекції, прикро констатувати і дуже шкода, що ажіотаж навколо цього питання може привести до знищення структури (у нашій державі ще крадуть), яка вірою і правдою служила суспільству і державам ще з 30-х років минулого століття. Причинами такого стану є також суб'єктивний підбір кадрів у структуру на всіх рівнях, а не їх виховання (вирощування), як керівних так і рядових, що не живуть інтересами служби. Це стосується не тільки фінансової інспекції. Чого вартий приклад призначення 26-и річної особи на посаду голови Національної комісії з питань регулювання енергетики, а ми говоримо про об'єктивність тарифів чи перевірок. Шкода, що тільки діти і родичі високопосадовців такі "геніальні", мають легку дорогу до кар'єри, тому такий довгий і тернистий шлях України до вільної світової спільноти.
