Очі та гаджети: як смартфон впливає на зір?

Тривала фіксація погляду на комп'ютерних моніторах і телефонних дисплеях є величезним навантаженням для нашого організму. Для м'язів, для хребта, для психіки. І особливо для очей!

Мобільні телефони сприяють розвитку короткозорості, особливо - у дітей і підлітків, розповідає лікар дитячий офтальмолог Медичного центру «Візус кідс» Грижак Наталія Петрівна.

Чому ми починаємо бачити гірше?

Людське око влаштоване так, що в нормальному режимі відбувається постійне перемикання зору з ближніх цілей на далекі. Коли ми занадто довго дивимося на дисплей мобільного телефону, ми змушуємо наші очі постійно працювати в режимі ближнього бачення. Результат: короткозорість.

Відбувається це тому, що око не може постійно справлятися в налаштуванні на різні відстані. Але й це ще не все. Чим ближче ми тримаємо телефон перед нашими очима, тим більшу амплітуду руху доводиться здійснювати очному яблуку, щоб спрямувати зіницю в потрібному напрямку.

Коли людина дивиться у далечінь, її очні яблука розташовані паралельно одне щодо одного. Якщо ми дивимося на якийсь об'єкт зблизька, очні яблука починають повертатися до центру, фокусуючи наш погляд на цьому об'єкті. Чим ближче об'єкт, тим більше доводиться очним яблукам повертатися всередину. При читанні книги ми зазвичай тримаємо сторінки на відстані 40 сантиметрів від очей, на роботі між нами і комп'ютерним монітором - близько 70 сантиметрів. Телефон і наші очі розділяють у середньому лише 20 сантиметрів.

Наслідки не змушують на себе чекати: сухі, почервонілі очі, зниження гостроти зору, чутливість до світла. Іншою проблемою є синє світло, небезпечне для людини. Цей короткохвильовий і високоенергетичний діапазон видимого спектру виводить з ладу "біологічний годинник" людини, шкодить нервовій системі, негативно позначається на очах. Уникнути його впливу неможливо, тому що він є частиною сонячного випромінювання.

Однак найбільшу тривогу викликає штучне світло, що йде від енергозберігаючих ламп і екранів різних електронних пристроїв. Синє світло від дисплеїв вражає сітківку: безперервна стимуляція внутрішньої оболонки ока може призвести до незворотних ушкоджень.

Експерти  з'ясували, що діти, котрі менш як годину на день проводять на відкритому повітрі, на 30 відсотків частіше стають короткозорими, ніж діти, які грають на вулиці без електронних гаджетів більш ніж дві години.

Так що ж робити?

Проводити мінімум 2,5-3 години на свіжому повітрі, тому що просто неба і світла більше, і можливості для тренування очей найрізноманітніші. Вдома слід максимально скоротити час блукання дитини електронною мережею. На жаль, поки немає науково підтверджених рекомендацій щодо того, як довго ми можемо дивитися на дисплей без ризику нашкодити своєму здоров'ю. Тому поки гасло таке: чим менше, тим краще.

 Як уникнути проблем із зором?

Правило №1. Тримайте дистанцію. Як би не хотілося підтягнути екран ближче до носа, відводьте його подалі. Особливо при перегляді відео, де всі об’єкти рухливі. Набагато корисніше дивитися фільм на телевізорі, сидячи в 1 м від екрана, ніж тримати телефон в 15 см від очей.

Правило №2. Час. Постарайтеся не «залипати» в екран надовго. Замість перегортання новинної стрічки прогуляйтеся на свіжому повітрі, послухайте книгу або музику. Відмовлятися від читання не варто, просто краще робити це з електронної книги (чорнило). Її екран мінімально навантажує очі. Відмовтеся від читання або перегляду відео в транспорті: розгойдування не йдуть на користь кришталику.

Правило №3. Дотримуйтеся режиму роботи та відпочинку. Робіть перерви на склянку води, розминку, в т.ч. і для очей. Щогодини декілька хвилин дивіться у вікно, фокусуйтеся на віддалених об’єктах. Якщо очі пересихають, користуйтеся краплями або посилено моргайте.

Правило №4. Ходіть до лікаря на огляд. Так ви точно переконаєтеся, що з очима все добре, а зір не вимагає корекції.

Правило №5. Налаштуйте смартфон під себе: зменшуйте яскравість, збільшуйте шрифт, значки додатків, теми і т.і. Оку легше працювати з контрастним фоном і великим шрифтом з помірною яскравістю.


31.10.2020 24997
Коментарі ()

19.06.2025
Катерина Гришко

На початку червня 2025 року провели тендерні конкурси на роботи в навчальних закладах на суму майже 40 мільйонів гривень. Фірми відомі та мають кримінальні справи.  

189
16.06.2025
Вікторія Матіїв

Журналістка Фіртки поспілкувалася з керівником Івано-Франківського театру Ростиславом Держипільським, щоб дізнатися, як театр живе і працює під час війни, як народжуються нові вистави, які міжнародні проєкти підтримують українське мистецтво, а також про виклики сучасності і непересічну силу мистецтва в непростий час.

1625
14.06.2025
Вікторія Матіїв

Напередодні Всесвітнього дня донора крові Фіртка поцікавилася, скільки прикарпатців регулярно здають кров, яка підготовка й процедура донації, розпитала у лікарки-трансфузіологині Прикарпатського обласного центру служби крові Марти Щирби, як на потреби крові вплинула війна.  

1171
12.06.2025
Тетяна Дармограй

У першому півріччі 2025 року мобілізацію на Івано-Франківщині проводили з використанням нових електронних систем та оновлених процедур. Які зміни в мобілізації діють та що ще планують удосконалити, розповідає Фіртка.

6580
10.06.2025
Павло Мінка

Калуш зіткнувся з енергетичною та екологічною кризою — мільйонні збитки та виснаження підземних вод загрожують питному водопостачанню міста.  

1795
05.06.2025
Олег Головенський

Про сучасні загрози, що потребують нової парадигми підготовки управлінців і фахівців та про нову освітню програму «Національна безпека», Фіртка поспілкувалася з куратором програми, професором кафедри публічного управління та адміністрування Василем Остап’яком.

2133

Глибше за інших пірнули гностики перших століть християнської ери. Вони дійшли принципового висновку: таємниця часу сусідить з таємницею Бога. Сусідить так близько, так щільно й невіддільно, що її пізнання майже напевно відкриває браму Творця, як найбільшої з таємниць.

248

Світ змінився до невпізнаваності зі стрімким розвитком технологій ми наче живемо у майбутньому. І водночас існують традиції, яким сотні років. Одна з таких  релігійних традицій — це шанування мощей святих у християнстві.

800

Ані висока освіченість, ані шляхетна спадковість, ані залучення до незлобивих віровчень не породжують усвідомленого гуманізму «просто так».

901

Звичайно знаковою подією у християнській сім`ї є перша сповідь і причастя дитини, але  цю важливу сакральну подію  батьки часто нівелюють, зміщуючи акценти з важливого на другорядне.  

1472
12.06.2025

Все більше людей відмовляються від дієт і переходять до інтуїтивного харчування — підходу, що вчить слухати тіло, а не рахувати калорії.  

553
08.06.2025

Здорове харчування не лише підтримує фізичний стан, а й допомагає залишатись стійкими перед труднощами та випробуваннями.  

1638
02.06.2025

На Прикарпатті завершується весняна посівна кампанія.  

1530
16.06.2025

У селі Гошів, що на Івано-Франківщині, на Ясній Горі розташований монастир Чину святого Василія Великого. Зокрема, на дзвіниці Гошівського монастиря знаходиться один з чотирьох карильйонів України.  

441
13.06.2025

Старий сидів біля оазису, біля входу в одне близькосхідне місто. До нього підійшов юнак і запитав...

3533
07.06.2025

Восьмого та дев'ятого червня християни відзначатимуть свято Трійці.  

3663
01.06.2025

У селі Гошів, що на Івано-Франківщині, на Ясній Горі розташований монастир Чину святого Василія Великого. Зокрема, на дзвіниці Гошівського монастиря знаходиться один з чотирьох карильйонів України.  

7241
16.06.2025

В Івано-Франківську з 15 по 20 червня відбуватиметься Шекспірівський фестиваль, організатором якого є Івано-Франківський національний академічний драматичний театр імені Івана Франка.   

455
19.06.2025

Депутати Верховної ради України 18 червня 2025 року підтримали в цілому законопроєкт № 11469 про множинне громадянство.   

203
16.06.2025

Більше довіряють Президенту мешканці Заходу — серед них 73% довіряють Володимиру Зеленському проти 61-63% в інших регіонах.  

951
15.06.2025

На думку прем'єр-міністра Польщі Дональда Туска, протистояння між Ізраїлем та Іраном переростає в повномасштабну війну в регіоні.  

376
10.06.2025

Більшість мешканців західних областей — 60% — усе ще готові терпіти війну стільки, скільки буде потрібно. Утім, це на 19% менше, ніж у лютому 2024 року.  

586