Нова Галицька Спільнота

 

Нова Галицька Спільнота

 

Наступного року виповниться сто років від вибуху Першої світової війни. Війни, яка почала процес руйнації світу наших предків, на цінностях якого значною мірою виховувалися сьогоднішні дорослі покоління народів Центрально-Східної Європи. Цінностях, без розуміння яких зближення з Європою для нас буде неможливим.

Ще під час війни почалися всі ті руйнівні процеси: боротьба «всіх проти всіх», конкуренція за власні національні держави, розквіт націоналізмів і трагедія Другої світової війни, до якої все це призвело. Вони поділили ті європейські народи, які в культурному і світоглядному сенсі становили колись своєрідну, хоч і розмаїту спільноту.

Звісно ж, ідеться про спільноту не «патріотів», а «обивателів», спільними для яких були стиль життя в галицьких містах і містечках, елементи побутової культури, спільні для різних мовних груп слова і терміни, які побутували лише в Галичині. Ну і, звісно, кухня – ще й нині в Галичині з обох боків кордону годі визначити, які страви мають «польське» а які – «руське» походження. Але перш за все у них було ідентичне розуміння таких понять, як добро і зло, справедливість і кривда, гідність та ганьба etc.

Багато що з цього, на щастя, ще збереглося у галичан, і втратити його було б непростимою безвідповідальністю. Це той позитив, на основі якого ми можемо і повинні творити нову спільноту.

Досить вже цих поділів, у результаті яких навіть сьогоднішні мешканці української Галичини, Закарпаття чи Буковини мало знають про колишню спільність, а відтак ставляться одні до одних з недовірою і підозрою. Ще гірша справа з сусідами з-за кордону. Повоєнні кордони різали «по живому» етноси, релігійні і культурні спільноти.

Півстолітня радянська окупація з її політикою ізоляціонізму призвела до того, що нині українці і поляки з єдиної колись Галичини знають про себе щораз менше, а також мало цікавляться одні одними як «чужими». Те ж саме можна сказати і про мешканців Закарпаття та Словаччини, Угорщини, Чехії тощо.

Як показав 22-літній досвід незалежності, Київ та його регіональні пахолки, будучи нездатними впоратися з цими проблемами, замість творення спільноти пропонують «хохляндизацію» всіх земель всередині країни, а зовнішні двосторонні стосунки з сусідами будують на основі конкуренції націоналізмів, що радо підхоплюють націоналісти з тих країн. Україна як слабий і закомплексований гравець боїться своїх сусідів і воліє уникати потреби відкритого діалогу з ними шляхом висування на передній план претензій за «історичні кривди».

Така ситуація є незадовільною, а навіть шкідливою у перспективі зближення України з Європейським Союзом. Тільки ЄС дає надію на те, що народи сучасної Західної України знову повернуться до сім`ї європейських народів – передусім свого «історичного» регіону. Щоб цей процес відбувся природно і цивілізовано, нам потрібно знову повернути собі усвідомлення єдності – історичної, культурної, ментальної та іншої – цього регіону, який становив колись «східну стіну» Австро-Угорської імперії, а згодом може творити східний форпост Європейського Союзу.

Тому нам, Галичанам, варто взяти ініціативу у свої руки. Ініціативу створення нової галицької спільноти, базованої на всьому тому прекрасному, що єднало стару, довоєнну спільноту – той «народ багатьох народів», про який писав Анджей Хцюк.  

Основою нової спільноти мають стати всі, хто вважає себе патріотом Галичини, незалежно від того, з яких родин вони походять: чи з довоєнних галичан різних національностей і віросповідань, що й нині мешкають на батьківщині з обох боків кордону, чи з галицьких родин, розпорошених по світах. А також – з родин повоєнних, тобто сучасних мешканців Галичини, які прийняли історію, культуру й ментальність цього краю і стали його патріотами, пов’язують з ним своє майбутнє і майбутнє своїх дітей.

Бо саме про побудову щасливого майбутнього йдеться, а не про воскрешення «щасливого минулого». І саме такий підхід має нас єднати. Від минулого, звісно ж, не втечеш, але його можна відсунути на другий план, щоб воно нас не ділило.

Це має бути спільнота нормальних людей, об’єднаних на галицькому ґрунті. Створення такої спільноти принесе нам чимало переваг. По-перше, дасть силу для того, щоб повернути собі вітчизну. По-друге, допоможе повернути довіру і налагодити співпрацю з народами інших частин колишньої Австро-Угорської імперії, відштовхнутих пугалом українського націоналізму.

Передусім це стосується поляків. Справжнє польсько-українське примирення і  поєднання на міжлюдському рівні, які базуються на емоціях, а не тільки на міждержавному, основою для якого є діловий прагматизм. Адже всі больові пункти з історичної українсько-польської спадщини стосуються перш за все галичан (війна за Львів, міжвоєнна діяльність ОУН, «волинська різня» і операція «Вісла»), а не мешканців «великої» України, тож і вирішувати їх доведеться галичанам і з галичанами.

Це буде непросто, але можливо, якщо ми – повторюся – зуміємо минуле, яке нас ділить, відсунути на другий план, звільняючи місце для побудови спільного майбутнього. Майбутнього в єдиній спільноті європейських народів, до яких ментально нам ближче, ніж до малоросів чи великоросів. Але для початку ми мусимо створити свою власну спільноту, базовану на культивуванні європейських цінностей, успадкованих від галицьких предків.

 

ZAXID.NET

 

 Володимир Павлів


15.10.2013 Володими Павлів 2006 1
19.06.2025
Катерина Гришко

На початку червня 2025 року провели тендерні конкурси на роботи в навчальних закладах на суму майже 40 мільйонів гривень. Фірми відомі та мають кримінальні справи.  

409 3
16.06.2025
Вікторія Матіїв

Журналістка Фіртки поспілкувалася з керівником Івано-Франківського театру Ростиславом Держипільським, щоб дізнатися, як театр живе і працює під час війни, як народжуються нові вистави, які міжнародні проєкти підтримують українське мистецтво, а також про виклики сучасності і непересічну силу мистецтва в непростий час.

1719
14.06.2025
Вікторія Матіїв

Напередодні Всесвітнього дня донора крові Фіртка поцікавилася, скільки прикарпатців регулярно здають кров, яка підготовка й процедура донації, розпитала у лікарки-трансфузіологині Прикарпатського обласного центру служби крові Марти Щирби, як на потреби крові вплинула війна.  

1200
12.06.2025
Тетяна Дармограй

У першому півріччі 2025 року мобілізацію на Івано-Франківщині проводили з використанням нових електронних систем та оновлених процедур. Які зміни в мобілізації діють та що ще планують удосконалити, розповідає Фіртка.

6743
10.06.2025
Павло Мінка

Калуш зіткнувся з енергетичною та екологічною кризою — мільйонні збитки та виснаження підземних вод загрожують питному водопостачанню міста.  

1829
05.06.2025
Олег Головенський

Про сучасні загрози, що потребують нової парадигми підготовки управлінців і фахівців та про нову освітню програму «Національна безпека», Фіртка поспілкувалася з куратором програми, професором кафедри публічного управління та адміністрування Василем Остап’яком.

2215

Глибше за інших пірнули гностики перших століть християнської ери. Вони дійшли принципового висновку: таємниця часу сусідить з таємницею Бога. Сусідить так близько, так щільно й невіддільно, що її пізнання майже напевно відкриває браму Творця, як найбільшої з таємниць.

258

Світ змінився до невпізнаваності зі стрімким розвитком технологій ми наче живемо у майбутньому. І водночас існують традиції, яким сотні років. Одна з таких  релігійних традицій — це шанування мощей святих у християнстві.

823

Ані висока освіченість, ані шляхетна спадковість, ані залучення до незлобивих віровчень не породжують усвідомленого гуманізму «просто так».

920

Звичайно знаковою подією у християнській сім`ї є перша сповідь і причастя дитини, але  цю важливу сакральну подію  батьки часто нівелюють, зміщуючи акценти з важливого на другорядне.  

1508
12.06.2025

Все більше людей відмовляються від дієт і переходять до інтуїтивного харчування — підходу, що вчить слухати тіло, а не рахувати калорії.  

582
08.06.2025

Здорове харчування не лише підтримує фізичний стан, а й допомагає залишатись стійкими перед труднощами та випробуваннями.  

1658
02.06.2025

На Прикарпатті завершується весняна посівна кампанія.  

1550
16.06.2025

У селі Гошів, що на Івано-Франківщині, на Ясній Горі розташований монастир Чину святого Василія Великого. Зокрема, на дзвіниці Гошівського монастиря знаходиться один з чотирьох карильйонів України.  

475
13.06.2025

Старий сидів біля оазису, біля входу в одне близькосхідне місто. До нього підійшов юнак і запитав...

3548
07.06.2025

Восьмого та дев'ятого червня християни відзначатимуть свято Трійці.  

3688
01.06.2025

У селі Гошів, що на Івано-Франківщині, на Ясній Горі розташований монастир Чину святого Василія Великого. Зокрема, на дзвіниці Гошівського монастиря знаходиться один з чотирьох карильйонів України.  

7265
16.06.2025

В Івано-Франківську з 15 по 20 червня відбуватиметься Шекспірівський фестиваль, організатором якого є Івано-Франківський національний академічний драматичний театр імені Івана Франка.   

486
19.06.2025

Депутати Верховної ради України 18 червня 2025 року підтримали в цілому законопроєкт № 11469 про множинне громадянство.   

267
16.06.2025

Більше довіряють Президенту мешканці Заходу — серед них 73% довіряють Володимиру Зеленському проти 61-63% в інших регіонах.  

990
15.06.2025

На думку прем'єр-міністра Польщі Дональда Туска, протистояння між Ізраїлем та Іраном переростає в повномасштабну війну в регіоні.  

396
10.06.2025

Більшість мешканців західних областей — 60% — усе ще готові терпіти війну стільки, скільки буде потрібно. Утім, це на 19% менше, ніж у лютому 2024 року.  

605