Невицький замок — володіння Поганої діви на березі річки Уж (фото)

 

Невицький замок — одна із найстаріших споруд Закарпаття. Насправді це архітектурна пам’ятка міжнародного значення. Щороку сюди з’їжджаються не лише туристи з багатьох країн світу, а й волонтери.
Довкола замку ще зберігся старий «Сад Вагнера», закладений тут аж 1879 року. (Ім’я парк отримав на честь угорського садовода Карла Вагнера). А сама фортеця стоїть на 125-метровій горі вулканічного походження.

Звідси відкривається неймовірний краєвид. Знизу видніється річка Уж. А пророслі поміж старовинних арок багряні листочки кущів створюють живописну картину особливого стилю. Поміж сірим камінням проростає зелений мох, окреслюючи яскравим струмком напіввидимі силуети кам’яних скульптур.

Від земляного городища до визначної пам’ятки фортифікації

Часом заснування замку називають ХІІІ, а то й ХІІ століття. Його будівництв було пов’язане з активною проруською політикою угорських правителів, зростанням ролі гірських шляхів, які вели через Карпати у бік Галича та Києва. Тоді замок був земляним городищем невеликих розмірів, оточеним валами і ровами. І, як більшість замків, мав кілька ліній оборони (а саме три).

Розповідають, що у ті далекі часи, аби потрапити всередину Невицького замку, можна було лише пройти через один єдиний вузький прохід. Інакших шляхів не існувало. Стіни були височезними, а з башт у випадку ворожого наступу вівся обстріл. Для цього прямо у стінах були пророблені спеціальні отвори, через які найзручніше було стріляти з вогнепальної зброї. Та влучити у таке місце практично не реально. Ці специфічної форми щілини ще й зараз чудово видніються на стінах залишків оборонних веж з висоти кількох метрів.

У 1241 році Невицький замок сильно поруйнували татаро-монгольські війська. Та він вистояв і згодом був відновлений та навіть укріплений.

За довгі роки його не раз змінювали і добудовували. А остаточного вигляду фортеця набула у XVІІ столітті за періоду правління угорських магнатів Другетів. Відтоді вигляд Невицького замку неабияк змінився, його поруйнували люди, війни і сам час, якого минуло чимало.

Зараз замок справді є унікальною пам’яткою, яка не має аналогів ніде у світі. Від заснування минуло більше семи століть, а замок досі дивує відвідувачів своєю архітектурою, своєю історією та легендами. У XV столітті тут діяв високотехнологічний на той час водогін; всередині замку були унікальні елементи інтер’єру.

Погана діва та материнське молоко у каменях

У 1333 році замок стає кам’яним. Місцеві жителі пов’язують цей період в історії з моторошними легендами та, зокрема, Поганою дівою. Так називали жорстоку правительку, яка, задумавши збудувати міцну фортецю, не шкодувала ні сил, ні життів своїх підданих. Мовляв, при зведенні замкових стін вона наказувала додавати у будівельну суміш не тільки яйця, молоко, а й кров невинних дівчат та навіть материнське молоко. У таку жорстокість жінки важко повірити, та про додавання яєць, які зміцнювали будівельний розчин найкраще, відомо давно. Тож легенда не без правди.

Історія Невицького замку скрізь пронизана легендами, які вже давно не схожі на історичні факти, а плавно перетворюються у красиві місцеві казки.. Мабуть, кожен вхід і виступ кам’яних зведень має свою таку історію. Ось це, наймальовничіше місце — звідси униз кинулась вродлива дівчина, що не хотіла виходити заміж за старого герцога…Цією дорогою проїжджав відважний Іванко, наздоганяючи жорстоку правительку. А он за те дерево зачепилась косами Погана діва, навіки повиснувши над річкою Уж. Та найцікавіше, що нерідко у цих казкових персонажів є реальні прототипи. Зокрема люди розповідають, що у часи завершення будівництва Невицького замку ним справді правила одна жінка. І була вона графинею із роду Другетів. Може й через те, про що розповідається у легенді, вона заслужила неприязнь, або й ненависть тутешніх людей.

Ще одна легенда розповідає про часи татарських нападів на поселення. Коли саме у замку селянам доводилось ховати найцінніше — молодих дівчат, невіст. Звідси, відповідно, і походить назва Невицької фортеці.

Замок постане з руїн

Сьогодні Невицький замок із впевненістю та сумом можна назвати руїнами. Із зведених колись чотирьох блешень залишилась лише одна — донджон. (Таку назву мали найкраще укріплені вежі замків, які в разі небезпеки служили останнім рятівним пунктом). До речі, дерев’яна покрівля на ній, яку ще можуть бачити туристи, збереглась від днів будівництва замку. Залізні решітки на вікнах — із часів, коли тут розміщалась середньовічна кузня.
Практично із 1644 року Невицьким замком ніхто не займається. Ще у 20-х роках минулого століття ним опікувалось товариство чехословацьких туристів. Нині пам’ятка належить місцевій селищній раді. Про кошти, які могли б виділятись на реставрацію, годі й говорити, їх у нашій країні ніколи не було, і найближчим часом, мабуть, не буде.

Та перетворитися замку на гору каміння не дозволять небайдужі люди. Уже багато років на території фортеці працюють волонтери. Коштів на реставрацію поки немає. Та є ті. Хто готовий докласти свою працю до збереження пам’ятки, до її популяризації. Останнім часом говорять про ідею зйомки на території документального фільму. А також волонтери працюють над відтворенням початкового вигляду фортеці у 3D. Щоразу сюди приїжджають молоді люди із понад 30 країн для добровільної допомоги у реставрації. Лише ця цифра дає зрозуміти, що закарпатська пам’ятка відома і шанована у всьому світі. І це вселяє надію.

Для тих, хто зібрався в дорогу:

Місце знаходження:
Закарпатська область, Ужгородський район, поблизу села Кам’яниця

GPS:
48° 40′ 51.67″ S, 22° 24′ 33.46″ V

Поради бувалого мандрівника:
Якщо прямуватимете до замку з міста Ужгорода, зможете доїхати маршруткою до Невицького. Та ближче буде потрапити до пам’ятки з села Кам’яниця. Цей маршрут буде пішохідним — через навісний міст, далі — стежкою. А до самого замку підніметесь вгору дерев’яними сходинами.

автор Надія Понятишин спеціально для vsviti.com.ua

nevickij_zamok

nevickij_zamok_razvaliny

0_ec13c_9505b0c_XXL

4

48709466

4a121e5c777423e4cb1245763510.98

634

64355_original

nevic_3

zamok

zamok nevucjkuj

краєвид з висоти замку


27.10.2014 4974 0
Коментарі (0)

10.04.2026
Павло Мінка

Як насправді виглядає ситуація з нелегальним гральним бізнесом в Івано-Франківській області? Фіртка отримала офіційну статистику від правоохоронних органів та регулятора азартних ігор ПлейСіті. Але перед цим — про проблему загалом, щоб на контрасті зрозуміти ситуацію в регіоні. 

2242 1
07.04.2026
Діана Струк

Як відновлюють Палац, навіщо місту фестивалі під час війни і яким стане цей культурний осередок через кілька років — про це Фіртці розповів директор Простору інноваційних креацій «Палац» Володимир Гайдар.

897
03.04.2026
Олександр Мізін

Підроблені акти, незаконні рішення рад і чорні реєстратори — основні схеми захоплення державних лісів у 2025-2026 роках.

2250 1
31.03.2026
Вікторія Матіїв

Журналістка Фіртки поспілкувалися з ректором ІФНМУ Романом Яцишиним про те, як сьогодні мотивують молодь вступати до медичних закладів, які зміни відбулися у географії студентів, як університет працює над тим, щоб випускники залишалися працювати в Україні, а також про виклики, які стоятимуть перед українською медициною після завершення війни.

5262 1
27.03.2026
Павло Мінка

У публічних закупівлях за бюджетні кошти нерідко трапляються ситуації, коли тендери проводять лише формально. Компанії, які виглядають конкурентами, насправді можуть діяти за попередньою змовою.    

4081 1
23.03.2026
Тетяна Дармограй

В інтерв’ю журналістці Фіртки Руслан Павлов розповів про перші бої та втрати побратимів, мотивацію добровольців і мобілізованих, розрив між фронтом і тилом, а також про те, як війна змінює сприйняття життя і плани на майбутнє.

5182

На програмній зустрічі на початку 2023 року Сєргєй Кірієнко виклав чотири цілі для російської когнітивної війни проти України - дискредитація військово-політичного керівництва України, розкол українців, розкол української еліти, деморалізація українських військ.

714

В євангельському описі останніх днів земного життя Ісуса Христа ми зустрічаємо імена постатей, які прямо або опосередковано мали відношення до Страстей Христових. 

609

Наближається пора, коли після зимової сплячки повилазять змії.

1434

Згідно Книги Пророка Ієзеркіля (книги 38, 39) «Остання Битва Кінця» має відбутися між Ізраїлем та «Гогом з землі Магог (Півночі) та полчищами персів, ефіопів і лівійців при ньому».

4294
07.04.2026

Великдень цьогоріч відзначатимуть 12 квітня. Яким має бути традиційний великодній кошик і що не варто нести до церкви — пояснив священник.

9193 1
02.04.2026

Здоров’я кишківника є надзвичайно важливим для загального самопочуття. Правильна робота травної системи впливає не лише на обмін речовин, але й на імунітет, настрій і навіть стан шкіри.  

6061 1
27.03.2026

Перекуси між основними прийомами їжі потрібні не лише для втамування голоду, а й для підтримки енергії, концентрації та загального самопочуття.

6690
06.04.2026

В Івано-Франківській області відбулася перша екскурсійна поїздка для родин загиблих захисників та зниклих безвісти військових. Ініціативу організувала Івано-Франківська обласна військова адміністрація.  

979 1
04.04.2026

У неділю, п'ятого квітня, у храмах Івано-Франківська освячуватимуть вербові галузки.  

1938 1
30.03.2026

Розважання над кожною стацією Хресної дороги були глибоко пов’язані з сучасними подіями в Україні та особливо відчувалися у контексті війни.  

1559
28.03.2026

Згромадження Сестер Пресвятої Родини, засноване в 911 році сестрою Теклею Юзефів, вже понад тисячу років працює з людьми, навчає дітей та підтримує громаду.  

8418
03.04.2026

Уже цих вихідних, 4–5 квітня, Івано-Франківський національний академічний драматичний театр імені Івана Франка представить прем’єру вистави «Маруся Чурай» за однойменним романом у віршах Ліни Костенко.

1232
08.04.2026

Банальна приказка каже, що «безкоштовний сир буває лише в мишоловці». Тобто, що немає ніде, включно з економікою нічого безкоштовного. Завжди хтось буде змушений заплатити.

524
07.04.2026

ISW звертає увагу на те, що російські мілітарні блогери критикують неефективність російських систем протиповітряної оборони та наголошують на впливі українських ударів.

483
03.04.2026

Не лише Україну «здав» Росії Байден, як про це ширилися чутки в політичних залаштунках, на зустрічі з Путіним в Женеві влітку 2021 року, а й загалом НАТО готувало здачу Росії, окрім України, ще й під «сіру зону» країни Балтії, Польщу та інші постсоціалістичні країни сходу Європи!

1493 1
30.03.2026

Нещодавно керівник німецького оборонного концерну, глава Rheinmetall Армін Паппергер назвав виготовлення українських дронів «грою в Lego домогосподарок з 3D-принтерами».

1080