Нестримне розмноження опозицій. Дуже сумна констатація

 

Українська політика має дивовижну властивість. Все, що до неї потрапляє, перетворюється на фейк, на підробку, на клоунаду й на підставу.  

 

За останні двадцять років в полі укрсучполітики було дискредитовано безліч слів і понять. Починаючи від слова «демократія», яке вже від середини 90-их в Україні промовляється майже на московський кшталт як «дєрьмократія» і закінчуючи поняттям харизми, котре тепер наліплено і на тюремні параші і на джипи партійних бонзів і на біг-морди тих політичних гомунукулюсів, які позують на тлі солоденьких пейзажів, стадіонів і вишиванкових орнаментів.

 

Така ж доля спіткала й поняття «опозиції». Застосування маркеру опозиційності для позначення широкого переліку різноманітних персон та явищ українського політикуму привело до дивовижних результатів. Тепер, восени 2012 року, ми бачимо безліч опозицій та опозиціонерів. В опозиціонери записуються всі. Чиновники, які десятками років уособлювали в цій країні владу кажуть, що вони все свідоме життя, починаючи з піонерського дитинства і комсомольської юності, ненавиділи правлячу бюрократію. Функціонери, які кочували з партії в партію для того, щоби не випасти з владної номенклатури, тепер по саму кокарду у "глибокій" опозиції. Знані провладні сраколизи, колишні працівники правоохоронних структур і дресировані бізнесмени тепер ледь не гавкають в бік Банкової та ОДА.

 

Влади нібито не стало, вона розчинилась, самоліквідувалася. Навколо лише одна суцільна опозиція у всіх можливих іпостасях і аватарах. Щоправда, виникло кілька призначених зверху сумних «терпіл», яким сказали, що вони офіційно представлятимуть на Прикарпатті Партію регіонів і йтимуть мажоритарниками від цієї політичної сили (їм можна поспівчувати:)). Але цих, політично блідих наче шафова міль, добродіїв майже не чутно і не видно. Якщо хтось усерйоз сподівався, що ці «політ терпіли» виконуватимуть роль урн для плювків, то він помилився. Ніхто навіть плювати в них не хоче.

 

Опозиціонери, натомість, весь запас слини й більш пахучих речовин припасли для своїх колег – інших («неправильних») опозиціонерів. Всі й одночасно кинулися доводити, що саме вони найсправжнісінькі опозиціонери, а інші – «тушки», «свинячі голови», «підкуплені владою», «провокатори», «песики олігархів», «цуцики Банкової» тощо.

 

Відповідно, саме слово «опозиція» дискредитоване. Які б епітети до цього слова не ліпили – «об’єднана опозиція», «українська опозиція», «націоналістична опозиція», «справжня опозиція», «радикальна опозиція» - воно викликає тепер не стільки надії на зміни, скільки роздратування. Тому (для планової повної і безповоротної дискредитації) з’являється взагалі щось таке «гіперопозиційне», що не каже про себе опозиція. Це «щось» кричить про вила, розмахує вирваними із землі рослинами і безстрашно тусує з крокодилами. Але то не в нас. То десь. А в нас на Прикарпатті УСІ-В-ТОТАЛЬНІЙ-ОПОЗИЦІЇ.

 

Відповідно, електорат дезорієнтований. Прикарпатський виборець тільки-тільки знаходить свого «патріотичного» і «чесного» кандидата-опозиціонера у розкішній вишиванці з китицями, як на нього звалюється інформація про те, що цей кандидат «майбутня тушка», «крав, краде і буде красти», «продався», «колишній браток (рекетир, наперсточник, комуніст, комсомолець…)» і тому подібне.

 

Виборець чухає потилицю і наступного ранку знаходить собі нового опозиційного до злочинної влади кумира у ще більш розкішнішій "на всі груди" вишиванці зі здоровезними, немов ті церковні дзвони, жовто-блакитними китицями. Але того ж вечора дізнається, що й цей опозиціонер «злигався з януковичами», «неправильно голосував», «ходив до сауни з братками» і, взагалі, є «кумом племінника двоюрідного брата куми братової вуйка самого Табачника, а можливо й Ківалова». Виборець починає сумувати і думати: «А не пішли би ви всі з вашими виборами…»

 

Експертне середовище, яке намагається при наявній кількості даних вивчати тенденції й прогнозувати результати, констатує надзвичайну заплутаність і неоднозначність настроїв та сподівань виборців Прикарпаття. Вперше від часів здобуття Україною незалежності прогностична картинка «не вимальовується». Частина експертів впевнена, що врешті-решт спрацює відомий галицький «синдром партизанщини» і більшість виборців віддасть голоси націонал-радикалам. Це було б повторенням ситуації 2010 року, коли при наявності низки альтернатив електорат «поставив» на ВО «Свободу».

 

Аналітики які переконані у невмирущості «синдрому партизанщини» вважають, що відсутність на виборах свіжого домінуючого настрою поверне людей до «джерел політичного самоусвідомлення», де домінують націоналістичні тренди. Інші експерти, навпаки, очікують від прикарпатських виборців парадоксального вибору, котрий, мовляв, «здивує всіх». При цьому натякають на можливий феноменальний успіх «УДАРу».

 

Соціологія поки що нічого не підтверджує й не спростовує. Опитування, більшість з яких замовні, дають суперечливу картину електоральних настроїв. В сусідніх районах соціологи фіксують ледь не протилежні настроєві тенденції. Але всі сходяться на одному: значна частина електорату буде визначатися в останній тиждень (в останню ніч?) перед 28 жовтня. Й тоді ми, нарешті, зможемо визначити, який саме тип опозиційності наймодніший у цьому політичному сезоні.

 

Аналітична група «Фіртка-Магус»


Коментарі (6)

99 2012.10.11, 11:14
Китиці грубшають, люди дурнішають. Свято бикоти:))))
Ти 2012.10.12, 15:55
Заангажована аналітична група
Манолій 2012.10.12, 18:12
Текст якісний. Молодці.
НИК 2012.10.13, 20:23
І СВОБОДА БУДЕ МАТИ БІЛЬШЕ ЯК У 2010. І ДРУГИМИ БУДЕ УДАР, А НЕ АПАЗИЦІЯ ДІМИ.
НИК 2012.10.15, 21:54
НИНІ ДАЛИ ОПИТИ ПО МІСТІ - ТАМ УДАР НА 1-МІСЦИ, А РЕШТА ЯК Я ВІДЧУВАВ. АЛЕ СЕ МІСТО І ТУТ БОКСЕРИ ГРУБШІ. ТОМУ ПО ОБЛАСТИ ТАК Й БУДЕ, ШО СВОБОДА БУДЕ ПЕРША І ПРоЙДЕ У ВРУ!
ОУН 2012.10.16, 12:18
Шановні магуси та кімаки!Поясніть нам який тип опозиційності в Миколи Круця.Він тушка чи не тушка.Із статті розміщеної про нього на Фіртці випливає що Круць розвідник УПА засланий супербандерівцем Шкутяком у фракцію Рибакова.Набої подає член партії Балоги внук командира УПА Різуна Паша Андрусяк!
11.07.2026
Ігор Бартків

Цього тижня The Economist віддав обкладинку одному з найбагатших росіян і провів із ним майже 60 годин у розмовах.

186
07.07.2026
Вікторія Матіїв

В інтерв'ю журналістці Фіртки Ірина Онищук розповіла, чому театр сьогодні став своєрідною терапією, як війна змінила глядачів і самих митців, що найчастіше турбує військових після повернення з фронту та чому віра в людей залишається її головною опорою.

704
03.07.2026
Олександр Мізін

Корупційна схема чи «ринкова реальність»? Поки МВФ наполягає на підвищенні тарифів для населення, монополісти отримують надприбутки.  

2038 1
30.06.2026
Вікторія Матіїв

«Іван пішов воювати, бо для нього це було питання честі й відповідальності. Він не зміг залишитися вдома, коли країна потребувала захисту», — згадує Тетяна Майка свого чоловіка, полеглого захисника Івана Майку.

3115
24.06.2026
Тетяна Ткаченко

Коли у 2014 році загинув її двоюрідний брат Петро Остапчук, Надія Довганюк зрозуміла, що хоче бути поруч із тими, хто переживає біль війни. Попри стереотипи та недовіру, вона стала першою жінкою-капеланкою в Українській греко-католицькій церкві.

2590 2
15.06.2026
Вікторія Матіїв

В інтерв'ю журналістці Фіртки Мирослава Полатайко розповіла про свій шлях у професії, роботу за лаштунками театру, народження ролей і те, як війна змінила відчуття сцени.

5356

Закупівлі, відбудова, регіони і роль бізнес-мереж у тому, щоб публічні гроші працювали на спроможність, а не лише на звітність.

470

Коли людина вперше заходить до православного або греко-католицького храму, тобто храму східного візантійського обряду, то її погляд майже завжди зупиняється на священникові.

633

З приходом у вересні 1939-го на Гуцульщину нової, ще не знаної робітничо-селянської влади почались нові проблеми. Точніше ті ж клопоти, що були й за Польщі, але які тепер вирішувані по-новому.

1106
08.07.2026

Багато людей під час застуди п'ють гарячий чай із медом, вважаючи його одним із найкращих домашніх засобів. Мед справді містить біологічно активні речовини, однак фахівці радять не додавати його в окріп.

8453
03.07.2026

У наші дні вуглеводи є "ворогом", а деякі "експерти" пропагують продукти з високим вмістом жирів. Якщо у вас високий кров'яний тиск, то не обов'язково жертвувати вуглеводами.  

10925
30.06.2026

Замість обмежень, радять зважати на контекст, баланс у раціоні та якість продуктів.  

5311
08.07.2026

У вівторок, сьомого липня, Хресто-Воздвиженський Манявський чоловічий монастир — Манявський скит — відзначив храмове свято, День пам’яті своїх засновників — преподобних Іова та Феодосія Манявських.

702
06.07.2026

У Погоні на Івано-Франківщині відбувся XVII Міжнародний з’їзд Апостольства Матері Божої Покровительки Доброї Смерті. Паломники зібралися на спільну молитву за мир в Україні, взяли участь в Архієрейській Божественній Літургії та вшанували пам'ять полеглих захисників.

559
04.07.2026

Священник наголошує: християнство завжди існувало як спільнота, а не індивідуальна релігія.

22623
29.06.2026

Родини військових, які втратили близьких або чекають звістки про зниклих безвісти, найчастіше шукають не простих відповідей, а підтримки.  

919
07.07.2026

Палац Потоцьких — не лише пам’ятка архітектури в центрі Івано-Франківська. Це живий культурний осередок, де історія, наука, мистецтво та креативні ініціативи переплітаються у щоденній роботі простору.

5444
03.07.2026

Президент Польщі Кароль Навроцький (колишній боксер і сутенер, яким його називають політичні опоненти) нещодавно очолив рейтинг довіри серед польських політиків із рекордними 54,8%. 

1080
26.06.2026

Законодавча пропозиція щодо об'єднання Румунії з Молдовою, була схвалена румунською Палатою депутатів без голосування завдяки завершенню терміну розгляду ініціативи.  

1079
18.06.2026

Ухвалені Верховною Радою зміни до Бюджету-2026 дозволять суттєво розширити програми соціального захисту для військовослужбовців.

1350
16.06.2026

Баланс на фронті змінився на користь України, а час більше не працює на Володимира Путіна, — переконаний американський політолог та колишній посол США у РФ Майкл Макфол. Також він наводить вісім ознак того, що Росія програє свою війну.  

1640