Нематеріальна культурна спадщина: чому косівська кераміка занепадає без підтримки влади

Наші політики люблять поговорити про розвиток національної культури. І відповідні закони ухвалюють, які мають захищати все національне. І на виборах завжди обіцяють піклуватися про все українське, аби лише за них проголосували. А як доходить до діла. Усе по-іншому.

Те, що справді становить національну культурну спадщину, не має від політиків жодної підтримки. Приклад, косівська кераміка - унікальна художня традиція нашого народу, яка отримала міжнародне визнання, але й досі залишається поза увагою нашої держави, пише Фіртка з посиланням на Подробиці.

Богота, Колумбія. Сесія Міжурядового комітету з охорони нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО. В залі півсотні делегацій з усього світу. Всі нетерпляче чекають на розгляд їхньої заявки.

"Наступний файл - традиція косівської мальованої кераміки, яку представляє Україна".

Коротке резюме. І - довгоочікуване рішення.

"Вітаю, Україна. Ви у списку".

Цього визнання ЮНЕСКО косівські художники чекали сім років. Тож скромну делегацію з Боготи вдома зустрічають оваціями.

"Ще наша держава дуже мало приділяє уваги нематеріальній культурній спадщині", - говорить Марія Гринюк, заслужений діяч мистецтв України, кандидат мистецтвознавства.

Недооцінена, та все ж збережена. Косівська кераміка - унікальна. Її гуцули передають з покоління в покоління вже кілька століть. Як їм це вдається? В чому екслюзивність техніки? За відповідями рушаємо у Карпати.

Косівщина. Серце гуцульського краю. Тут просто неймовірні карпатські краєвиди. ГірськИм серпантином доїжджаємо у місто майстрів Косів. І насамперед ідемо - сюди.

Зараз ми знаходимось на косівському базарі. Саме сюди кожної суботи зїзджаються горяни зі всього району зі своїм товаром. Саме тут продають і відому косівську мальовану кераміку.

"Що продаєте? Косівську кераміку. - А звідки вона у вас, хто виробляє? - Я майстер, я виробляю".

Шукали кераміку, а заодно знайшли й майстра. Знайомтеся - Василь Івасюк. "Оживляти" глину почав ще в юнацькі роки - на Косівському художньо-виробничому комбінаті. Тоді тутешню кераміку виробляли у промислових масштабах на весь Союз. У дев'яностих - усе занепало. Пан Василь - звільнився. Облаштував гончарню вдома.

"Я серію скульптур робив. це і є традиційна гуцульська кераміка. Я здавна її робив. А це називається гуцулка".

Малі скульптури та великі тарілки - кожна робота - унікальна.

"Зимою не працюю, бо не маю як. Холодно. Я полуфабрикан виробляю. А вже випалюю, глазур в друзів, або на комбінаті. Чи плачу, чи договарюємось", - говорить Василь Івасюк, майстер косівської кераміки.

А це власне, колись легендарний Косівський художньо-виробничий комбінат.

Поставили на центр, а тепер придавили і робимо дно. Бачити таким чином робиться дно. А тепер саме цікавіше.Народжується стіночка.

Починав у сімдесятих, від учня - до народного майстра, весь цей шлях Михайло Сусак пройшов у цих стінах. Розповідає перший секрет косівської кераміки. І він у місцевій глині.

"Нам у сімдесятих завезли механічний цех, що виробляється глина. Рахуйте барабани, вільпрес, вакуумпрес, які по сьогодні діючі але треба їх ремонтувати. Бо скільки техніка годна видержати", - говорить Уляна Шкром'юк, керівниця творчих майстерень кераміки.

Готові вироби складають на полиці, і дають добре висохнути, потім покривають білою глиною, та випалюють у печі, далі - за роботу беруться ось ці жінки. Схилившись біля теплої пічки, в якій потріскують дрова  - вони наносять на виріб малюнки, в них уся історія гуцулів. Використовують лише три барви - зелений, жовтий та коричнево-червоний. Усе вручну.

"Ми робимо розпис шилом, наводимо. І це все з памяті, тому що у нас всі елементи закладені в голові. Отака піпетка у нас є з червеню ми наносимо по рисунку, ми вже знаємо де коричневе, де зелене", - говорить Оксана Бейсюк, майстриня з розпису косівської кераміки.

На колись процвітаючому комбінаті зараз працює лише вісім майстрів. Найбільш витривалі. Решта пішли у вільне плавання. Бо працювати тут - дуже важко. Приміщення не бачили ремонту десятиліття. Тут холодно навіть улітку, а взимку взагалі неможливо. Через високі ціни на газ, опалюють майстерні дровами. Їх художники заготовляють самі. А нещодавно тут відключили й газові печі для кераміки.

"О це у нас пічка. Якою два роки тому ми ще користувалися. Бачите, можемо пройти. Загружалася повністю сира робота, і вже на другий випал друга робота. Повністю із середини закладалася. Верхи замуровувалися цеглою. І вісімнадцять годин випальщик набирав температуру 960 градусів".

Один тільки випал брав тисячу кубів газу. Тож довелося знайти дешевшу альтернативу.

"Зара ми використовуємо таку невеличку еклектричну піч, де випалюємо ми роботу".

У схожій, але власній, печі випалює свої роботи Василь Гривінський. Розповідає: 10 років тому віддав за неї кілька тисяч доларів. Навряд чи би міг собі це дозволити, якби не займався паралельно ще й бізнесом.

"Люди, які роблять кераміку, вони багато не заробляють. В мене брат, він відкрив сувенірний магазин, свої роботи продає, але він тільки цього року собі дозволив і то таку дешеву", - говорить Василь Гривінський, майстер косівської кераміки.

Роботи Василя Гривінського не схожі на інші. Бо творить для душі, а не для заробітку. Гончарне коло у нього стоїть просто у спальні.

"Включаємо станок. Стаєте ногою тут, о. Наносимо глину, тепер мочемо руки. Там тиснете. Я покажу вам початок".

Найважче втримати форму, один не правильний рух і робота зіпсована.

"Тримайте за край. Все, не вдалася тарілка. Нігті завеликі мабуть".

Свої роботи чоловік не продає, а виставляє. Окраса колекції - ось ця рушниця.

"Цю рушницю я зробив, щоб ніколи не було війни. Щоб користувалися тільки такими рушницями".

Косівська кераміка для чоловіка - родина справа. Нею займається і брат, і дружина. Та чи збережеться традиція далі Василь не певен.

"Мої діти не будуть продовжувати мої традиції. Може мої онуки захочуть. І я би хотів їх щось навчити. Може щось зміниться", - говорить Василь Гривінський, майстер косівської кераміки.

На зміни сподіваються й інші гончарі.

"Я вірю що все таки як прийняли під егідою юнеско то вона повинна би трохи відродитися. Може будуть щось помагати. Чекають майстри", - говорить Василь Івасюк, майстер косівської кераміки.

"Як тільки проголосували, що кераміка внесена до ЮНЕСКО звідусіль дзвінки. Ми хочемо замовити у вас і те, і те", - говорить Марія Гринюк, заслужена діячка мистецтв України, кандидат мистецтвознавства.

Та все ж світового визнання замало. І нематеріальна культурна спадщина ЮНЕСКО - потребує цілком матеріальної державної підтримки.

Аби пошарпані стіни колись легендарного комбінату обігрівались не лише талантом вісьмох художників. А діти теперішніх косівських майстрів хотіли продовжувати те, чим наша країна може вражати світ.


23.02.2020 4613
Коментарі ()

11.07.2026
Ігор Бартків

Цього тижня The Economist віддав обкладинку одному з найбагатших росіян і провів із ним майже 60 годин у розмовах.

290
07.07.2026
Вікторія Матіїв

В інтерв'ю журналістці Фіртки Ірина Онищук розповіла, чому театр сьогодні став своєрідною терапією, як війна змінила глядачів і самих митців, що найчастіше турбує військових після повернення з фронту та чому віра в людей залишається її головною опорою.

763
03.07.2026
Олександр Мізін

Корупційна схема чи «ринкова реальність»? Поки МВФ наполягає на підвищенні тарифів для населення, монополісти отримують надприбутки.  

2091 1
30.06.2026
Вікторія Матіїв

«Іван пішов воювати, бо для нього це було питання честі й відповідальності. Він не зміг залишитися вдома, коли країна потребувала захисту», — згадує Тетяна Майка свого чоловіка, полеглого захисника Івана Майку.

3167
24.06.2026
Тетяна Ткаченко

Коли у 2014 році загинув її двоюрідний брат Петро Остапчук, Надія Довганюк зрозуміла, що хоче бути поруч із тими, хто переживає біль війни. Попри стереотипи та недовіру, вона стала першою жінкою-капеланкою в Українській греко-католицькій церкві.

2635 2
15.06.2026
Вікторія Матіїв

В інтерв'ю журналістці Фіртки Мирослава Полатайко розповіла про свій шлях у професії, роботу за лаштунками театру, народження ролей і те, як війна змінила відчуття сцени.

5403

Закупівлі, відбудова, регіони і роль бізнес-мереж у тому, щоб публічні гроші працювали на спроможність, а не лише на звітність.

514

Коли людина вперше заходить до православного або греко-католицького храму, тобто храму східного візантійського обряду, то її погляд майже завжди зупиняється на священникові.

684

З приходом у вересні 1939-го на Гуцульщину нової, ще не знаної робітничо-селянської влади почались нові проблеми. Точніше ті ж клопоти, що були й за Польщі, але які тепер вирішувані по-новому.

1154
08.07.2026

Багато людей під час застуди п'ють гарячий чай із медом, вважаючи його одним із найкращих домашніх засобів. Мед справді містить біологічно активні речовини, однак фахівці радять не додавати його в окріп.

8505
03.07.2026

У наші дні вуглеводи є "ворогом", а деякі "експерти" пропагують продукти з високим вмістом жирів. Якщо у вас високий кров'яний тиск, то не обов'язково жертвувати вуглеводами.  

10973
30.06.2026

Замість обмежень, радять зважати на контекст, баланс у раціоні та якість продуктів.  

5359
08.07.2026

У вівторок, сьомого липня, Хресто-Воздвиженський Манявський чоловічий монастир — Манявський скит — відзначив храмове свято, День пам’яті своїх засновників — преподобних Іова та Феодосія Манявських.

760
06.07.2026

У Погоні на Івано-Франківщині відбувся XVII Міжнародний з’їзд Апостольства Матері Божої Покровительки Доброї Смерті. Паломники зібралися на спільну молитву за мир в Україні, взяли участь в Архієрейській Божественній Літургії та вшанували пам'ять полеглих захисників.

610
04.07.2026

Священник наголошує: християнство завжди існувало як спільнота, а не індивідуальна релігія.

22670
29.06.2026

Родини військових, які втратили близьких або чекають звістки про зниклих безвісти, найчастіше шукають не простих відповідей, а підтримки.  

969
07.07.2026

Палац Потоцьких — не лише пам’ятка архітектури в центрі Івано-Франківська. Це живий культурний осередок, де історія, наука, мистецтво та креативні ініціативи переплітаються у щоденній роботі простору.

5499
03.07.2026

Президент Польщі Кароль Навроцький (колишній боксер і сутенер, яким його називають політичні опоненти) нещодавно очолив рейтинг довіри серед польських політиків із рекордними 54,8%. 

1150
26.06.2026

Законодавча пропозиція щодо об'єднання Румунії з Молдовою, була схвалена румунською Палатою депутатів без голосування завдяки завершенню терміну розгляду ініціативи.  

1130
18.06.2026

Ухвалені Верховною Радою зміни до Бюджету-2026 дозволять суттєво розширити програми соціального захисту для військовослужбовців.

1394
16.06.2026

Баланс на фронті змінився на користь України, а час більше не працює на Володимира Путіна, — переконаний американський політолог та колишній посол США у РФ Майкл Макфол. Також він наводить вісім ознак того, що Росія програє свою війну.  

1690