Діти є однією з найуразливіших категорій цивільного населення під час бойових дій.
Психологи наголошують, важливу роль у збереженні емоційної стійкості відіграє правильне спілкування з дітьми про складні теми, зокрема війну.
Наукові дослідження показують, що стрес, який є передбачуваним та очікуваним, менш негативно впливає на організм. Ключовим моментом є відкритість у розмовах, адже чим більше ми говоримо з дітьми та не замовчуємо проблеми, тим легше їм впоратися з емоціями та страхами.
"Нам потрібно пояснювати дітям, що відбувається, але робити це відповідно до їхнього віку. Важливо, щоб дитина відчувала себе в безпеці та знала, що дорослі з нею поруч і готові допомогти", — розповіла журналістці Фіртки психологиня Марта Білик.
Так, одним з основних принципів такої розмови є збереження спокою і впевненості з боку дорослого.
Зі слів спеціалістки, коли дорослі, зокрема батьки та родичі, виявляють тривогу та паніку, це передається дітям, і тоді їм стає набагато складніше адаптуватися до ситуації.
"З іншого боку, якщо дорослий повністю приховує свої переживання, дитина не має змоги зрозуміти, як діяти в умовах стресу".
Психологиня радить спрощувати інформацію і подавати її відповідно до віку.
Зокрема, для найменших це можуть бути казки чи мультфільми, тоді як старші діти потребують більш глибоких пояснень. Водночас важливо уникати перенавантаження інформацією, яка може бути непідйомною для дітей певного віку.
"Наскрізною темою всіх розмов повинна бути впевненість, що дитина в безпеці, і ми робимо все можливе для того, щоб так і залишалося. Війна закінчиться, а емоції дитини — це нормальна реакція на ненормальні події".
Що не варто робити під час спілкування з дітьми?
Категорично не рекомендують підсилювати страхи дітей. Постійну трансляцію новин або відео з воєнними подіями потрібно обмежувати, адже це може додатково травмувати дитину, навіть якщо вона не є безпосереднім учасником подій.
"Травма свідка" — це те, що може статися, коли дитина переживає важкі події через екран гаджетів або слухаючи постійні розмови дорослих.
Також варто уникати залякування дитини або перекладання на неї надмірної відповідальності за ситуацію.
Психологиня відзначає, деякі батьки, намагаючись вплинути на дитину, можуть навмисно чи мимоволі виражати свої страхи та побоювання, що може бути надто важким тягарем для дитини.
"Дитина не повинна брати на себе відповідальність за події, що відбуваються, адже це може створити додатковий стрес і навіть страх. Важливо, щоб вона відчувала підтримку та любов дорослих.
Насамкінець, спілкування з дітьми про війну має бути відкритим, але збалансованим, щоб не нашкодити їхньому психоемоційному здоров'ю в складні часи", — резюмує фахівчиня.
Детальніше читайте у матеріалі.
Підписуйтесь на канал Фіртки в Telegram, читайте нас у Facebook, дивіться на YouTubе. Цікаві та актуальні новини з першоджерел!
Читайте також:
Рідні на війні: як підтримати себе, дитину та тих, хто боронить Україну
