На Прикарпатті продають дешеві, але гнилі овочі та фрукти

 

Рівень якості фруктів та овочів є серйозним пи­танням для усіх споживачів в Україні. Окрім застосуван­ня стандартів, які не змінюва­лися протягом останніх років, у нашій державі майже не пе­редбачається контролю якості фруктів та овочів, які реалізу­ються на ринку свіжої продук­ції (наприклад, у супермарке­тах, магазинах чи на ринках).

У Європейському Союзі контроль на ринку на предмет відповідності плодоовочевої продукції стандартам якос­ті здійснюється або органом влади, або контрольною орга­нізацією, яка фінансується за рахунок виробників. Не аналі­зуватимемо ситуацію у цілій державі, але в Коломиї недо­броякісна продукція чекає на довірливих покупців на при­лавках магазинів щодня.

 

Якщо свіжість молочних продуктів, запакованих си­рів, ковбас чи консерви на око оцінити важко, зіпсовані ово­чі та фрукти видно одразу. На жаль, гниль та цвіль не зава­жає продавцям і власникам за­кладів торгівлі пропонувати їх за зниженими цінами.

 

Покупці скаржаться, що це трапляється доволі часто в ко­ломийських супермаркетах. За кордоном з гнилими чи та­кими, що втратили товарний вигляд, овочами та фруктами чинять по-іншому, їх просто викладають біля супермар­кетів, де люди розбирають їх безкоштовно.

 

Натомість у місцевих супер­маркетах та магазинах з ово­чами і фруктами часто на обу­рення покупців не реагують, пояснюючи це тим, що тут да­ють можливість вибирати, як­що ж не подобається – купува­ти ніхто не примушує.

 

Після численних скарг до нашої редакції та почутих у магазинах розмов ми запроси­ли на відвертий діалог дирек­тора одного з коломийських супермаркетів. Чоловік про­блему зрозумів одразу, адже неякісна та небезпечна про­дукція підлягає обов’язковому вилученню з обігу, проте, як виправдання, пояснив, що у них доволі малий відсоток для списання зіпсованої про­дукції. Виходить, так би мо­вити, налагодили безвідходне виробництво, проте чому че­рез інтереси і прибуток таких супермаркетів і магазинів ма­ють страждати прості люди?

 

«Продукт, який не має то­варного вигляду чи має сліди того, що він зіпсований, вже є небезпечним джерелом. До прикладу, пліснява – це міко­токсини, при тривалому вжи­ванні її це може призвести до ракового захворювання пе­чінки. Слід добре дивити­ся, що купуєш, адже про твоє здоров’я нині ніхто не подбає. Тому, шановні покупці, не по­трібно звертати увагу на деше­ві ціни, краще не економити на власному здоров’ї, аніж ві­рити в різні акції – такий сум­нівно якісний товар має бути знятий з продажу, а не прода­ватися за зниженими цінами. Ви маєте право звернутися до директора такого закладу і на місці вирішити всі проблем­ні моменти», – зазначив заві-дувач відділу Коломийського районного відокремлено­го структурного підрозді­лу Державної санітарно-епідеміологічної служби України Іван Ковальчук.

 

Через свою необізнаність люди повсякчас не можуть, а то й не мають бажання відсто­ювати свої права чи права ко­гось зі своїх родичів чи близь­ких.

 

Згідно зі статтею 42 Конституції України, держа­ва захищає права споживачів, здійснює контроль за якістю і безпечністю продукції та всіх видів послуг і робіт, сприяє діяльності громадських орга­нізацій споживачів.

 

Згідно зі статтею 50 го­ловного закону України, ко­жен має право на безпечне для життя і здоров’я довкіл­ля та на відшкодування завда­ної порушенням цього права шкоди, кожному гарантуєть­ся право вільного доступу до інформації про стан довкілля, про якість харчових продук­тів і предметів побуту, а також право на її поширення. Така інформація ніким не може бу­ти засекречена.

 

Хочу нагадати, що суть функціонування супермар­кетів полягає в забезпечен­ні найнеобхідніших потреб споживача під час відвіду­вання однієї торгової точки, що і є однією з переваг та­ких об’єктів торгівлі. Але по­ряд з таким позитивним тут криється і низка негатив­них моментів від санітарно-гігієнічного стану деяких про­дуктів. Здебільшого ця про­блема постає через те, що ди­ректорам супермаркетів бай­дуже здоров’я пересічних громадян. Овочі і фрукти, які продають за зниженими ціна­ми, можуть спричини розла­ди шлунково-кишкового трак­ту як інфекційного, так і неін­фекційного характеру, попе­реджають спеціалісти.

 

Нині у зв’язку з обмежен­нями повноважень Державна санітарно-епідеміологічна служба не має можливості ре­гулярно контролювати якість реалізованої і виготовленої продукції в супермаркетах, дотримання відповідної ре­цептури, технологій та умов зберігання, недопущення її фальсифікації. Тому в зв’язку з цим кожен коломиєць має особисто контролювати ви­щезазначені процеси. Якщо у вас виникнуть непорозуміння – не мовчіть, а з’ясуйте ситу­ацію з керівництвом закладу, кожна скарга – це стимул до поліпшення роботи.

 

Зверніть увагу на елемен­тарні речі: при вході в торго­вий зал ви зустрічаєтеся від­разу з «горою» візків та ко­шиків. Чи замислювалися ви хоч раз, як зачасто їх миють та дезінфекують? Такі візки мо­жуть бути фактором передачі інфекційних та паразитарних захворювань, адже за їхню ручку за день береться вели­ка кількість людей з різними захворюваннями. Також обу­рює ситуація, яка склалася у відділі власного виробництва випічки: там передбачене са­мообслуговування, а однора­зова рукавичка перетворилася на багаторазову... Може, варто поставити спеціальні щипці та справді одноразові рукавички чи рулон паперу? Негативних моментів багато й у відділах, де продукція підлягає заморо­жуванню, при доставці її роз­морожують, потім знову замо­рожують, а цей процес, як ві­домо, неабияк шкодить про­дукції.

 

Прохання до керівників су­пермаркетів: перегляньте свої життєві цінності і дбайте про здоров’я містян! Наведіть лад у всіх відділах, заберіть гни­ляки з прилавків, овочі очис­тіть від ґрунту, а не продавай­те його по ціні самого ж ово­ча, знімайте з реалізації про­дукцію, яка не відповідає ви­могам, цим самим тримайте марку своєї мережі на висоті.

 

Олександра Щербакова, "Коломийські ВІСТИ"


01.07.2013 1138 0
Коментарі (0)

13.03.2026
Павло Мінка

Лісова мафія та злочини проти природи: ексклюзивні дані від поліції та прокуратури — спеціально для Фіртки.  

2667
09.03.2026
Вікторія Матіїв

У розмові з Фірткою Надія Левченко розповіла про шлях до сцени, пам’ятні ролі, режисерський дебют та те, як війна змінила її творчість і ставлення до мистецтва.  

1242
04.03.2026
Вікторія Косович

Від оборони Києва до боїв на Донбасі, від поранень і втрат до психологічної реабілітації та роботи в Офісі Омбудсмана — ветеран Максим Кремінь в інтерв'ю розповів Фіртки про службу, труднощі повернення та те, що справді потрібно ветеранам після війни.

1513 1
01.03.2026
Вікторія Матіїв

«Він був неймовірно цілеспрямованим. За що б не брався — усе в нього виходило. Прекрасно малював, обожнював читати. Займався спортом», — згадує Наталія Погоріла свого чоловіка, полковника Повітряних сил Юрія Погорілого.  

2397
22.02.2026
Павло Мінка

Ексклюзивні дані поліції — спеціально для Фіртки.  

3894
18.02.2026
Діана Струк

В інтерв'ю журналістці Фіртки Тарас Прохасько розповів про дитинство, вибір біології замість радянської літературної школи, роль письменника під час війни та значення премій для творчого життя.

2818

Конфесійні зміни у Красноїльській церкві почалися з поминання російського патріарха та розповсюдження нових, друкованих Церковних календарів.

970

Згідно Книги Пророка Ієзеркіля (книги 38, 39) «Остання Битва Кінця» має відбутися між Ізраїлем та «Гогом з землі Магог (Півночі) та полчищами персів, ефіопів і лівійців при ньому».

2712

Багато людей використовують мобільні застосунки, щоб підтримувати релігійні практики, молитися, читати священні тексти або отримувати духовну підтримку щодня. Кожна із відомих церков чи відомих релігій створює мобільні застосунки для своїх вірян.

1023

«12 лютого сего року відбуло ся інавгурацийне представленє нового нашого «Товариства «Українського народного театру ім. І. Тобилевича». Йшла вистава столітньої, та мимо сього все сьвіжої і молодої «Наталки Полтавки», - свідчить 42-е число газети «Діло» 1911-го року.

1454
14.03.2026

У наші дні вуглеводи є "ворогом", а деякі "експерти" пропагують продукти з високим вмістом жирів. Якщо у вас високий кров'яний тиск, то не обов'язково жертвувати вуглеводами.  

8939
10.03.2026

Сіль супроводжує людство тисячоліттями. Колись вона була «білим золотом», за яке воювали й платили цілими статками, а сьогодні часто стає об’єктом звинувачень у шкоді для здоров’я.  

2555
04.03.2026

Добра тарілка — це не дієта, а насолода: страви, які радують очі, душу і живлять тіло. Навіть простий перекус може стати маленьким ритуалом, що заряджає позитивом на кілька годин уперед.  

2635
14.03.2026

У селі Гошів, що на Івано-Франківщині, на Ясній Горі розташований монастир Чину святого Василія Великого. Зокрема, на дзвіниці Гошівського монастиря знаходиться один з чотирьох карильйонів України.  

10006
10.03.2026

Священник наголошує: християнство завжди існувало як спільнота, а не індивідуальна релігія.

20008
05.03.2026

Зустріч відбудеться у першу суботу місяця, 7 березня, біля чудотворної ікони Богородиці. Мета заходу — духовно об’єднати вірян у молитві за Україну, за подолання особистих труднощів та довірити їх Непорочному Серцю Богородиці.

1552
03.03.2026

Перша заповідь Божого Закону нагадує: не можна ставити на місце Бога ні людей, ні речі, ні будь-які сили.    

21524
15.03.2026

Тарас Прохасько — письменник, інтелектуал та лауреат Шевченківської премії, один із провідних представників «Станіславського феномену».

1427 3
12.03.2026

Опитування проводилося з 2 по 6 березня. В ньому взяли участь 1200 осіб.  

900
09.03.2026

В Угорщині 12 квітня вибори до парламенту. Останні соціологічні дослідження свідчать, що партія антиукраїнського та антиєвропейського прем’єр-міністра Віктора Орбана «Фідес», яка багато років при владі, має реальні шанси вибори програти.

1950
02.03.2026

Колишній спеціальний посланець Трампа генерал Кіт Келлог розповів, чому Путін насправді в пастці і чому підхід Білого дому до російсько-української війни як до бізнес-угоди є стратегічною помилкою.  

1320
22.02.2026

«Поки Путін у відчаї зволікає, час на боці України. Росія зазнає непомірних втрат наближаючись до четвертої річниці війни», — так описує ситуацію в російсько-українській війні британська The Telegraph статтею колумніста Самуеля Рамані.

1697