НА ІВАНО-ФРАНКІВЩИНІ ПРОЙШОВ ФЕСТИВАЛЬ МЕДУ (ФОТО+ВІДЕО)

 

Медовий Спас у Коломиї цього річ був дощовий, але це не зашкодило проведенню фестивалю меду і не зіпсувало гарного настрою його гостям та учасникам.

 

«Медовий Спас - 2012» відбувся втретє і вперше він проходив в статусі відкритого обласного фестивалю. Зініційований директором Музею історії міста Коломия Михайлом Арсаком у 2010 році фестиваль меду зміцнів, розширилася географія його учасників та збільшилася площа його проведення. Якщо перше і друге свято проходило біля музею, то третє вирішили провести з розмахом – у парку імені Кирила Трильовського. Там і місця усім виробникам меду мало вистачити і концертну програму планували протягом цілого дня на сцені літнього кінотеатру, і людям було б комфортно прогулюватись та відпочивати. Сталось не так як гадалось, погода внесла свої корективи, але попри все свято вдалось на славу!

 

Фестивалів меду є багато, розповідають гості свята, але одиниці можна порівняти з «Медовим Спасом» у Коломиї, адже тут не лише фестивалять, а й обмінюються досвідом бджолярі з усієї України та напрацьовують спільну стратегію дій щодо подальшого розвитку бджільництва на теренах нашої держави.

 

До слова Львівські бджолярі привезли до Коломиї різноманітне обладнання. Володимир Горішник голова спілки пасічників Львівщини, говорить що не лише від держави залежить розвиток бджільництва. «Нині зростає кількість пасічників лише за рахунок дрібних виробників, що не вирішує проблему забезпеченості медом українців на 100%. Разом з тим у нас існує проблема культури споживання меду. Згідно статистичних даних Україна пасе задніх за показником споживання меду на душу населення. Тут без відповідної державної програми не обійтися. Необхідно налагодити партнерські відносини між бджолярами та державою, тоді і є реальний шанс розвитку цієї галузі сільського господарства», – переконаний В. Горішник.

 

Також пан Володимир наголосив, що пасічництво справа не з легких і рік на рік не приходиться. Цьогоріч на Львівщині меду зібрали приблизно на 30% менше як минуло річ. Чимало меду відправляється на експорт, але за кордоном український мед ще не є розкрученим брендом і елітні сорти не цінуються, переважно експортують соняшниковий мед, якого в Україні надлишок.

 

А от Карпатський мед – це вже бренд. На цьому наголосив голова Івано-Франківської ОДА Михайло Вишиванюк: «Жоден мед в Україні не має таких лікувальних властивостей, як карпатський зібраний в екологічно чистій місцевості з багатьох рослин».

 

Очільник області навіть пригадав, що колись його батько мав пасіку під горою і дотепер Михайло Вишиванюк цінує і полюбляє темний мед з гірської місцевості, який вирізняється з-поміж інших.

 

У церквах Коломиї освятили перший забір меду, а вже після церкви мешканці та гості міста мали змогу відвідати виставку-ярмарок меду та бджоло продуктів, яких до Коломиї привезли чимало. Щоб не розгубитися в розмаїтті медів, треба слухати свій організм, переконують досвідчені бджолярі. Лише сама людина під час дегустації меду може обрати для себе найкращий продукт, тут кращий порадник – рецепторна здатність організму. Сподобався смак, не маєте ніяких сумнівних відчуттів – значить мед вам підходить!

 

Також чимало учасників фестивалю привезли до Коломиї медовий квас. У всіх він різний, але однаково корисний. «Не даремно наші прадіди завжди мали влітку у сіні бутлю медового квасу. Він добре втамовує спрагу, додає сил і корисний для імунної системи. Зробити квас вдома не складно. Мед розвести з водою до приємного смаку, додати шматок підсмаженого ржаного хліба, дріжджів у пропорції 2 грами на 10 літрів води, а хто хоче можна ще й родзинок покласти. Через добу можна вживати, а зберігається такий напій приблизно тиждень», – сам п’є і всім радить Констянтин Лецин з Богородчанського району.

 

Саме з медовим квасом та медівниками зустрічали гостей при вході митці з села Мишин, Коломийського району. В фойє Народного дому цілий день працювала виставка-продаж продуктів бджільництва, а троїсті музики додавали колориту та задавали веселий тон відвідувачам фестивалю. Найвідважніші навіть танцювали.

 

Продукції бджільництва було вдосталь переважно різні меди, прополіс, свічки, але траплялися і доволі оригінальні товари. Наприклад воскові шматки, які рекомендували покупцям використовувати в косметиці. Якщо розтопити шматочок воску і додати до тої маси оливкової олії, то цією сумішю корисно мастити шкіру обличчя і шиї. А Тлумацькі бджолярі привезли до Коломиї мило з меду. «Виготовляти мило дуже дрібна і кропітка робота. Процес виготовлення мила це секрет. Син поки що виготовляє мило з меду, а нещодавно винайшов спосіб виготовляти мило з меду і молока. Така косметика робить шкіру гладенькою та здоровою», – розповів Василь Маруняк.

 

Переважна більшість пасічників намагаються продавати продукцію в Україні, а от гості з Хмельницька, більшу частину меду продають до Білорусі. Лише 10% від загально річного збувають в рідному Хмельницьку. Саме тут отримують найкращий гречаний мед, але, як наголосили гості, великою проблемою якості продукції стає використання на полях хімії. Тенденція до збільшення використання хімічних засобів на полях задля збереження урожаю сильно шкодить бджільництву і мед, який цінується за кордоном, через свої лікувальні цінності може втратити свою цінність.

 

Про Божу муху, як ще називають бджолу, і продукти бджільництва можна говорити безкінечно. Вони корисні, смачні і натуральні, навіть лікарі та вчені після тривалих досліджень погоджуються що щоденне вживання продуктів бджільництва позитивно впливає на людський організм.

 

Найпростіший рецепт з використанням меду для профілактики захворювань та зміцнення імунітету – це щодня зранку пити склянку води в якій розчинити ложку меду. Можна зробити декілька ковточків, а протягом дня допити воду. Але обов’язково необхідно дати настоятись воді з медом, буквально через дві години мед структурує воду, що доведено науковцями, а вживати таку воду дуже корисно для організму.

 

Протягом цілого фестивального дня в народному домі функціонувало містечко майстрів декоративно-вжиткового мистецтва та тривала мистецько-духовна програма за участю колективів з України та Івано-Франківської області. Свято поблагословили Владика Коломийсько-Чернівецької єпархії Кир Микола Сімкайло та єпископ Коломийський і Косівський УПЦ КП Іоан Бойчук. Вони освятили мед, а владика Микола Сімкайло закликав присутніх брати приклад з бджоли, адже вона така маленька істота, а показує усім як треба захищати свій вулик від загроз і подає приклад як в єдності і згуртованості можна творити добрі діла.

 

Особливу подяку пасічникам висловив голова Івано-Франківської ОДА Михайло Вишиванюк: «Хлібороб, вчитель і лікар – це три святі професії, а пасічник це і хлібороб і лікар в одному. Я знаю яка це складна і кропітка робота займатися бджільництвом, і люди які це роблять мають Боже благословення і дар Божий, бо не кожен може до того взятись. Нам всім треба навчитись шанувати і цінувати велику цілющу силу природи».

 

Під час концертної програми на сцені народного дому виступали кращі колективи Івано-Франківщини, а також гості з різних куточків України. Гурти з Волинської області ,Рівненської, Луганської, Чернівецької, Львівської говорять що таких масових фестивалів меду ще не бачили, гості з задоволенням куштували місцеві наїдки та вивчали традиції прикарпатського краю.

 

У музеї історії міста Коломиї відбулася науково-практична конференція «Карпатська бджола і мед вчора, сьогодні і завтра», на якій обговорювали шляхи збереження карпатських бджіл. Не оминули і питання використання продуктів бджільництва у народній медицині, а також розвиток апітерапії в Івано-Франківській області та екологічне і органічне бджільництво в складовій Великого Карпатського Бренду.

 

Фестивальне дійство тривало до пізнього вечора, а вже через рік, збереться ще ширше представництво пасічників України, адже з кожним роком фестиваль «Медовий Спас» набирає популярності як серед пасічників так і в туристичних колах не лише України, а й світу.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

фото: Оксана Островська


15.08.2012 2091 0
Коментарі (0)

19.06.2025
Катерина Гришко

На початку червня 2025 року провели тендерні конкурси на роботи в навчальних закладах на суму майже 40 мільйонів гривень. Фірми відомі та мають кримінальні справи.  

198
16.06.2025
Вікторія Матіїв

Журналістка Фіртки поспілкувалася з керівником Івано-Франківського театру Ростиславом Держипільським, щоб дізнатися, як театр живе і працює під час війни, як народжуються нові вистави, які міжнародні проєкти підтримують українське мистецтво, а також про виклики сучасності і непересічну силу мистецтва в непростий час.

1636
14.06.2025
Вікторія Матіїв

Напередодні Всесвітнього дня донора крові Фіртка поцікавилася, скільки прикарпатців регулярно здають кров, яка підготовка й процедура донації, розпитала у лікарки-трансфузіологині Прикарпатського обласного центру служби крові Марти Щирби, як на потреби крові вплинула війна.  

1181
12.06.2025
Тетяна Дармограй

У першому півріччі 2025 року мобілізацію на Івано-Франківщині проводили з використанням нових електронних систем та оновлених процедур. Які зміни в мобілізації діють та що ще планують удосконалити, розповідає Фіртка.

6612
10.06.2025
Павло Мінка

Калуш зіткнувся з енергетичною та екологічною кризою — мільйонні збитки та виснаження підземних вод загрожують питному водопостачанню міста.  

1800
05.06.2025
Олег Головенський

Про сучасні загрози, що потребують нової парадигми підготовки управлінців і фахівців та про нову освітню програму «Національна безпека», Фіртка поспілкувалася з куратором програми, професором кафедри публічного управління та адміністрування Василем Остап’яком.

2153

Глибше за інших пірнули гностики перших століть християнської ери. Вони дійшли принципового висновку: таємниця часу сусідить з таємницею Бога. Сусідить так близько, так щільно й невіддільно, що її пізнання майже напевно відкриває браму Творця, як найбільшої з таємниць.

248

Світ змінився до невпізнаваності зі стрімким розвитком технологій ми наче живемо у майбутньому. І водночас існують традиції, яким сотні років. Одна з таких  релігійних традицій — це шанування мощей святих у християнстві.

802

Ані висока освіченість, ані шляхетна спадковість, ані залучення до незлобивих віровчень не породжують усвідомленого гуманізму «просто так».

905

Звичайно знаковою подією у християнській сім`ї є перша сповідь і причастя дитини, але  цю важливу сакральну подію  батьки часто нівелюють, зміщуючи акценти з важливого на другорядне.  

1477
12.06.2025

Все більше людей відмовляються від дієт і переходять до інтуїтивного харчування — підходу, що вчить слухати тіло, а не рахувати калорії.  

556
08.06.2025

Здорове харчування не лише підтримує фізичний стан, а й допомагає залишатись стійкими перед труднощами та випробуваннями.  

1645
02.06.2025

На Прикарпатті завершується весняна посівна кампанія.  

1533
16.06.2025

У селі Гошів, що на Івано-Франківщині, на Ясній Горі розташований монастир Чину святого Василія Великого. Зокрема, на дзвіниці Гошівського монастиря знаходиться один з чотирьох карильйонів України.  

445
13.06.2025

Старий сидів біля оазису, біля входу в одне близькосхідне місто. До нього підійшов юнак і запитав...

3533
07.06.2025

Восьмого та дев'ятого червня християни відзначатимуть свято Трійці.  

3669
01.06.2025

У селі Гошів, що на Івано-Франківщині, на Ясній Горі розташований монастир Чину святого Василія Великого. Зокрема, на дзвіниці Гошівського монастиря знаходиться один з чотирьох карильйонів України.  

7245
16.06.2025

В Івано-Франківську з 15 по 20 червня відбуватиметься Шекспірівський фестиваль, організатором якого є Івано-Франківський національний академічний драматичний театр імені Івана Франка.   

465
19.06.2025

Депутати Верховної ради України 18 червня 2025 року підтримали в цілому законопроєкт № 11469 про множинне громадянство.   

211
16.06.2025

Більше довіряють Президенту мешканці Заходу — серед них 73% довіряють Володимиру Зеленському проти 61-63% в інших регіонах.  

958
15.06.2025

На думку прем'єр-міністра Польщі Дональда Туска, протистояння між Ізраїлем та Іраном переростає в повномасштабну війну в регіоні.  

379
10.06.2025

Більшість мешканців західних областей — 60% — усе ще готові терпіти війну стільки, скільки буде потрібно. Утім, це на 19% менше, ніж у лютому 2024 року.  

588