На Івано-Франківщині за підтримки німецької молоді та школярів триває проєкт «Шелтер»

Івано-Франківськ відвідали представники німецької благодійної організації «SHL Shüler Helfen Leben», зокрема її виконавчий директор Йонас Хекман та керівник проєкту Україні Міхаель Хільберт.

Німецькі благодійники підтримують в Україні два проєкти. Це — проєкт «Шелтер», який діє в багатьох українських містах, зокрема Івано-Франківську та Верховині, Полтаві, Чернівцях, Львові, Стрию, Києві та в Шептицькому.

«Шелтер» — це простори взаємодії та розвитку, які покликані надати підтримку людям, що опинилися в складних умовах, зокрема внутрішньо переміщеним особам, дітям з окупованих територій та зон бойових дій.

Інший проєкт має на меті підтримати молодих людей в реалізації різноманітних проєктів.

Про це кореспонденту Фіртки розповів виконавчий директор «SHL Shüler Helfen Leben» Йонас Хекман.

Йонас вперше в Україні:

«Я вражений Україною та українцями, їх вмінням підтримувати одні інших у важких ситуаціях. Коли ми приїхали до Львова, то я був також вражений таким красивим європейським містом.

Перед Івано-Франківськом ми відвідали окрім Львова ще Стрий, Шептицький, Верховину і Чернівці. І всюди ми відчували велику гостинність — це ще одна риса українців, яку я відчув».

Керівник «SHL Shüler Helfen Leben» розповів про географію проєктів, його організацію та діяльність.


Розкажіть про історію вашої організації та географію її діяльності?


Організація створена понад тридцять років тому, коли почалася війна на Балканах, в Югославії. Німецькими школярами був ініційований проєкт «школяр до школяра», або «молодь до молоді». І ця організація працює до сьогодні. Вона повністю керується молоддю. Є обраний керівний комітет, і саме молодь розв'язує питання підтримки проєктів.

Зараз ми й далі працюємо на Балканах. Ми дбаємо про сталість проєкту. Є офіси в Сербії, Албанії, Боснії. Була Хорватія, але зараз вона член Європейського Союзу, а наші проєкти працюють з країнами за межами ЄС.


У чому специфіка вашої роботи в Україні?


В перші години повномасштабної війни у 2022-му році, ми одразу ж вирішили почати працювати в Україні. Ми проводили консультації та збори. Ми працювали кілька днів без зупинок, коли приймали рішення.

На початку робота була іншою. Тоді ще були певні обмеження пов’язані з коронавірусом і ми почали працювали онлайн.

Ми тоді зібрали перші 100 тисяч євро на проєкти в Україні. Також ми працювали з Україною через Польщу і Молдову. На початку це була допомога першої потреби: їжа, медикаменти та інше.

Потім ми розпочали проєкт соціальної допомоги для внутрішньопереміщених осіб «Шелтер». Це і психологічна підтримка, і підтримки навчальних проєктів та активностей. Саме проєкт «Шелтер» розпочав підтримку саме такого плану.

Паралельно із «Шелтером» ми запустили ще один проєкт, який називається «Спроможність молоді» (Youth Empowerment Program Ukraine), яка має на меті підтримати молодь, дати знання і спонукати молодь стати активною, включеною в різні проєкти.


Які джерела фінансування ваших проєктів загалом та в Україні зокрема?


Джерела шукаємо різні, але основою нашої діяльності є так званий «соціальний день», коли школярі в Німеччині в цей день йдуть працювати в різні фірми та заклади, а заробіток віддають на проєкти нашої організації. 60 тисяч учнів шкіл та молодих людей беруть участь в такому «соціальному дні». Є декілька відділень нашої громадської організації. Там є волонтери, які займаються організацією цього соціального дня.


Шістдесят тисяч молодих людей — це дуже багато. Як ви їх знаходите, організовуєте, яка структура вашої організації?


Про структуру. Збори нашої організації обирають Раду з п’ятнадцяти осіб. В середньому вік Ради — 22 роки. Ця Рада обирає менеджера-управлінця, який керує проєктами. Він також набирає на роботу персонал, працівників, які відповідають за різні напрямки та різні проєкти.

Вони вже на щорічній основі набирають волонтерів, і ці волонтери мають однорічний етап стажування. Вони працюють в офісі та допомагають найманим менеджерам реалізовувати проєкти.

Крім того, в нас є дуже багато прихильників, які працюють як амбасадори, також як волонтери, — розповідають про нас і додають нам багато учасників.


Цікавий досвід. Чи є щось подібне в інших країнах?


Так, подібні організації є і в інших країнах Європи. Є 11 схожих до нашої організацій в інших країнах. І ми разом маємо таку «парасолькову» організацію, яка координує нашу мережу подібних громадських організацій в різних країнах.

Всі одинадцять організацій працюють незалежно в питаннях збору коштів, реалізації проєктів. Єдиною вимогою є те, що це мають бути молодіжні проєкти – робота скерована на активність молоді.

І ці одинадцять організацій з різних країн проводять спільний Форум, на якому збираються близько 150 учасників їх організацій

Мета форуму координуюча, щоб учасники з різних країн могли познайомитися, поділитися досвідом, налаштувати свої мережі для взаємодії.

У Форуму є аплікаційна форма, будь-хто з учасників наших проєктів може податися. І якщо його оберуть, то вся подорож і участь в форумі оплачується.

Також є форма, за якою можуть до нашої діяльності доєднатися волонтери. В останні три роки в нас є й учасники з України.

Ми дуже очікуємо миру в Україні. І коли він настане в нас вже зараз є дискусія про розширення нашої діяльності в Україні. Ми бачимо нашу майбутню діяльність. Вона так і буде спрямована на молодіжні проєкти.


Отже, проєкт «Шелтер» — це про простори для зустрічей, взаємодії, гуртків та активностей, для психологічної підтримки внутрішньопереміщених осіб. А який ваш інший проєкт в Україні?


Це проєкт також скерований на молодь. Ідея — підтримати реалізацію якихось своїх маленьких проєктів у своєму локальному середовищі, у своїх містах.

Молодь подається на грантові проєкти та реалізовує їх. Це проєкти для того, щоб молодь могла впливати на середовище навколо, щоб навчити молодь бути активними учасниками суспільства.

За нашої підтримки в різних містах України молодь реалізовувала екологічні, туристичні, навчальні та інші свої проєкти.

Це не політичні проєкти, вони більше націлені на дрібні напрямки, але їх суть в тому, щоб молодь генерувала проєкти та вчилася їх реалізовувати.

Гості з Німеччини відвідали Івано-Франківський простір «Шелтер»


Олександра Федорук, координатор проєкту «Шелтер» в Івано-Франківську, розповідає про діяльність осередку:

«Сімейна групова терапія, різноманітні майстер-класи, психологічна підтримка, гуртки та екскурсії, подорожі в Карпати, консультації та профорієнтація, робота з тренерами та різноманітні дитячі гуртки, зокрема клуб «Балакунчик» для дітей віком від п’яти до семи років, який відвідала найбільша кількість дітей, — це навіть неповний перелік наших активностей.

Багато українців опинилися в важких ситуаціях, вони через вторгнення російських військ, бойові дії та окупацію, руйнування міст і сіл, втрату житла і роботи, були змушені потрапити в категорію «внутрішньопереміщених осіб».

Для таких людей, родин, вже третій рік в Івано-Франківську діє простір для взаємодії та розвитку «Шелтер». А ще наш простір для тих людей, які можуть поділитися досвідом адаптації, підтримати морально та психологічно, допомогти соціалізуватися, розвиватися, знайти друзів, отримати фахову консультацію.

За весь період роботи наші заходи відвідали тисячі учасників.

До речі, для зацікавлених, інформацію про нас можна знайти в соціальних мережах Facebook або Instagram за нашою назвою.

Всі заходи та активності є безкоштовним для наших учасників, адже наш грантовий проєкт реалізується міжнародною неурядовою організацією Stiftung Schüler Helfen Leben (SHL) у співпраці з українською партнерською організацією «Альянс Розвитку». 

Цікаво, що проєкт, який підтримали німецькі партнери, стартував у селищі Верховина у 2022 році. Керівницею громадської організації  «Альянс Розвитку» і національною координаторкою проєкту «Шелтер» є Марія Маківничук, яка розповіла про історію його реалізації:

«Проєкт Shelter Ukraine розпочався у Верховині 1 травня 2022 року. Саме там ми зробили перші кроки, відкривши простір підтримки для людей, які постраждали від війни.

Потреба була настільки великою, що після Верховини ми продовжили діяльність в інших містах: Івано-Франківську, Львові, Стрию, Шептицькому, Києві, Полтаві та Чернівцях.

Станом на сьогодні ми працюємо вже у восьми містах України, і коли ми починали, ми навіть не очікували такого масштабу запиту від людей.

Дякуючи нашим німецьким партнерам, ми успішно завершили першу хвилю проєкту у січні 2025 року. У лютому 2025 року ми розпочали новий етап — продовження проєкту, що стало можливим саме тому, що партнери побачили реальну потребу у нашій роботі під час своїх візитів до наших локацій.

Коли ми говорили з партнерами про продовження, ми домовилися: якщо ситуація в країні зміниться, якщо закінчиться війна і потреба в наших активностях зменшиться, або якщо людям буде потрібна інша форма підтримки, — ми будемо адаптувати діяльність.

Поки ж ми продовжуємо працювати так, як працювали й раніше. Ми надаємо:

  • соціально-психологічну підтримку,
  • індивідуальні психологічні консультації,
  • спортивні активності,
  • креативні заняття,
  • активності на свіжому повітрі,
  • виїзні заходи та поїздки для спільнот.

Під час відвідування шелтерів і спілкування з людьми я щоразу переконуюся, що наші команди — це дуже сильні люди. Попри повітряні тривоги, обстріли та постійний стрес, вони щодня прокидаються і йдуть допомагати іншим. Вони кажуть просту фразу, яка для мене стала ключовою: «Допомагаючи іншим, ми допомагаємо собі».

Ще один важливий момент, про який постійно говорять українці в наших шелтерах: завдяки проєкту вони залишаються в Україні та не виїжджають. Для багатьох це не просто набір активностей — це підтримка, натхнення, відчуття спільноти та місце, де можна знайти сили жити далі».


Підписуйтесь на канал Фіртки в Telegram, читайте нас у Facebook, дивіться на YouTubе. Цікаві та актуальні новини з першоджерел!


Читайте також:

Розділений на два напрямки: як в Івано-Франківську працюватиме унікальний за функціональністю реабілітаційний центр (ФОТО)

Капітальні ремонти та сучасне медичне обладнання: на Івано-Франківщині відкрили реабілітаційне відділення (ФОТО) 


17.11.2025 3313
Коментарі ()

11.07.2026
Ігор Бартків

Цього тижня The Economist віддав обкладинку одному з найбагатших росіян і провів із ним майже 60 годин у розмовах.

157
07.07.2026
Вікторія Матіїв

В інтерв'ю журналістці Фіртки Ірина Онищук розповіла, чому театр сьогодні став своєрідною терапією, як війна змінила глядачів і самих митців, що найчастіше турбує військових після повернення з фронту та чому віра в людей залишається її головною опорою.

694
03.07.2026
Олександр Мізін

Корупційна схема чи «ринкова реальність»? Поки МВФ наполягає на підвищенні тарифів для населення, монополісти отримують надприбутки.  

2031 1
30.06.2026
Вікторія Матіїв

«Іван пішов воювати, бо для нього це було питання честі й відповідальності. Він не зміг залишитися вдома, коли країна потребувала захисту», — згадує Тетяна Майка свого чоловіка, полеглого захисника Івана Майку.

3110
24.06.2026
Тетяна Ткаченко

Коли у 2014 році загинув її двоюрідний брат Петро Остапчук, Надія Довганюк зрозуміла, що хоче бути поруч із тими, хто переживає біль війни. Попри стереотипи та недовіру, вона стала першою жінкою-капеланкою в Українській греко-католицькій церкві.

2585 2
15.06.2026
Вікторія Матіїв

В інтерв'ю журналістці Фіртки Мирослава Полатайко розповіла про свій шлях у професії, роботу за лаштунками театру, народження ролей і те, як війна змінила відчуття сцени.

5343

Закупівлі, відбудова, регіони і роль бізнес-мереж у тому, щоб публічні гроші працювали на спроможність, а не лише на звітність.

461

Коли людина вперше заходить до православного або греко-католицького храму, тобто храму східного візантійського обряду, то її погляд майже завжди зупиняється на священникові.

625

З приходом у вересні 1939-го на Гуцульщину нової, ще не знаної робітничо-селянської влади почались нові проблеми. Точніше ті ж клопоти, що були й за Польщі, але які тепер вирішувані по-новому.

1099
08.07.2026

Багато людей під час застуди п'ють гарячий чай із медом, вважаючи його одним із найкращих домашніх засобів. Мед справді містить біологічно активні речовини, однак фахівці радять не додавати його в окріп.

8445
03.07.2026

У наші дні вуглеводи є "ворогом", а деякі "експерти" пропагують продукти з високим вмістом жирів. Якщо у вас високий кров'яний тиск, то не обов'язково жертвувати вуглеводами.  

10918
30.06.2026

Замість обмежень, радять зважати на контекст, баланс у раціоні та якість продуктів.  

5305
08.07.2026

У вівторок, сьомого липня, Хресто-Воздвиженський Манявський чоловічий монастир — Манявський скит — відзначив храмове свято, День пам’яті своїх засновників — преподобних Іова та Феодосія Манявських.

688
06.07.2026

У Погоні на Івано-Франківщині відбувся XVII Міжнародний з’їзд Апостольства Матері Божої Покровительки Доброї Смерті. Паломники зібралися на спільну молитву за мир в Україні, взяли участь в Архієрейській Божественній Літургії та вшанували пам'ять полеглих захисників.

554
04.07.2026

Священник наголошує: християнство завжди існувало як спільнота, а не індивідуальна релігія.

22616
29.06.2026

Родини військових, які втратили близьких або чекають звістки про зниклих безвісти, найчастіше шукають не простих відповідей, а підтримки.  

914
07.07.2026

Палац Потоцьких — не лише пам’ятка архітектури в центрі Івано-Франківська. Це живий культурний осередок, де історія, наука, мистецтво та креативні ініціативи переплітаються у щоденній роботі простору.

5435
03.07.2026

Президент Польщі Кароль Навроцький (колишній боксер і сутенер, яким його називають політичні опоненти) нещодавно очолив рейтинг довіри серед польських політиків із рекордними 54,8%. 

1072
26.06.2026

Законодавча пропозиція щодо об'єднання Румунії з Молдовою, була схвалена румунською Палатою депутатів без голосування завдяки завершенню терміну розгляду ініціативи.  

1071
18.06.2026

Ухвалені Верховною Радою зміни до Бюджету-2026 дозволять суттєво розширити програми соціального захисту для військовослужбовців.

1344
16.06.2026

Баланс на фронті змінився на користь України, а час більше не працює на Володимира Путіна, — переконаний американський політолог та колишній посол США у РФ Майкл Макфол. Також він наводить вісім ознак того, що Росія програє свою війну.  

1635