На Івано-Франківщині провели Х Конгрес патологів України (фото)

27-28 вересня Івано-Франківський національний медичний університет приймав Х Конгрес патологів України «Перспективи розвитку сучасної патології».

Понад 200 учасників з усієї країни обмінювалися досвідом, представляли результати своїх досліджень і визначали пріоритети подальшого розвитку патоморфології в Україні.

«Цей конгрес присвячений діагностиці і це дуже важливо, – говорить завідувач кафедри патоморфології та судової медицини, професор ІФНМУ Іван Михайлюк – Багато хворих сьогодні лікують з неправильними діагнозами. Через слабку матеріально-технічну базу і недостатню підготовку лікарів. Тому всім нам треба вчитися, щоби змінювати медицину і приходити до якісної діагностики».

Лілія Волос, професорка Львівського національного медичного університету ім. Данила Галицького називає професію патологоанатома однією з найважчих, оскільки стосується вона саме діагностики захворювань.

«Якщо діагноз не правильний, то це завжди ризик, - каже професорка. - Хороший досвідчений патолог повинен добре знати всі захворювання: і хірургічну патологію, і акушерство та гінекологію, і психіатрію, і неврологію, і пренатальну патологію, і розуміти норму фізіологічного старіння, тобто вміти відрізнити: йдеться про процеси захворювання чи про вікову норму».

Лілія Волос у професії понад двадцять років акцентує на тому, що завдання фахівців галузі – це постійне вдосконалення, адже змінюються захворювання, в тому числі і під впливом різних видів лікування.

«Сьогодні просто немає такої медичної спеціальності, де б не стикалися з онкопатологією. Потрібен сучасний рівень дослідження матеріалу, вчасна і якісна діагностика», - говорить завідувач кафедри патоморфології та судової медицини Одеського національного медуніверситету Варвара Ситнікова.

Йшлося під час конференції і про діагностику захворювань печінки, зокрема, при переході в цероз, про діагностики раку щитоподібної залози, захворювання в пренатальному періоді.


Також частина заходу модератори присвятили питанням організації патологоанатомічної служби та зміни її структури, обговорювали болючі питання недофінансування галузі, застарілих протоколів і реформування системи охорони здоров'я в цілому, інноваційні технології в патоморфологічній діагностиці захворювань і викладання патоморфології у вишах.

«В українській патанатомії відбувається сьогодні певний ренесанс, - каже Президент Асоціації патологів України, професор Сергій Гичка. - Недофінансування – вагомий чинник, проте рівень представників нашої служби важливіше. Ми співпрацюємо з міжнародними інституціями, бачимо в цьому ріст. Молодь приходить в інтернатуру, займається дослідженнями і бачимо в цьому перспективи розвитку».

«Що б не казали, в Україні патоморфологія все ж розвивається, а цей конгрес важливий ще й тим, що обговорюємо питання ролі Асоціації, через яку ми вирішуємо і ліцензування, і питання післядипломного розвитку, щоби наша службу працювала за європейськими стандартами, - оптимістично зауважила Алла Гаврилюк, завідувач кафедри патанатомії, судової медицини та права Вінницького національного медуніверситету. - Наша місія - допомагати людям. А найціннішим для мене є те, що звідси привезу досвід своїх колег…».

До слова, організатори ювілейного конгресу прийняли неочікувану кількість учасників, а львівська делегація приїхала у складі двадцяти осіб. Юрій Поспішев, завідувач кафедри патанатомії та судової медицини, професор Львівського університету теж відзначає важливість спілкування з колегами з різних регіонів, обмін кращими практиками, говорить про особливість професії:

«Більшість людей вважають, що патанатомія – це робота з трупами, а насправді це переважно встановлення діагнозів живим людям під час біопсії. Сьогодні є комп’ютерна томографія, магнітнорезонансна, проте розділ патоморфологічний залишається найточнішим. В цьому є дуже важлива функція нашої спеціальності».

Пан Юрій також зазначив, що йому особливо приємно бути на Прикарпатті, адже свого часу він закінчив Івано-Франківський медінститут і тут пройшли його студентські роки.

Фотогалерея


02.10.2018 1624
Коментарі ()

15.06.2026
Вікторія Матіїв

В інтерв'ю журналістці Фіртки Мирослава Полатайко розповіла про свій шлях у професії, роботу за лаштунками театру, народження ролей і те, як війна змінила відчуття сцени.

2816
07.06.2026
Тетяна Ткаченко

До повномасштабного вторгнення Назар Семанів мав невелику майстерню та планував розвивати її. Для цього поїхав до Німеччини заробити кошти на обладнання. Після початку великої війни повернувся в Україну.  

1886
04.06.2026

Відповідний законопроєкт №15284 уже зареєстрований у Верховній Раді та визначає чіткі правила руху, вікові обмеження і відповідальність за порушення. На цьому тлі в Івано-Франківську вже діють власні підходи до регулювання руху самокатів.

2139
01.06.2026
Вікторія Матіїв

«Бо де скарб твій, там буде й серце твоє» (Мт. 6:21) — ці слова Наталя Бакум присвячує своєму чоловікові, захиснику Івану Бакуму, який загинув під час ракетного обстрілу у 2023 році.  

5249
29.05.2026
Тетяна Дармограй

Попри повномасштабну війну, корупційні схеми в Україні продовжують працювати — у міськрадах, державних органах та навіть структурах, які мають боротися з економічними злочинами.

20997
23.05.2026
Вікторія Матіїв

Про те, як сьогодні виглядає епідеміологічна ситуація на Прикарпатті, які інфекції фіксують найчастіше та як їм запобігти, розповів лікар-інфекціоніст, кандидат медичних наук, доцент кафедри інфекційних хвороб та епідеміології Івано-Франківського національного медичного університету Андрій Процик в інтерв'ю журналістці Фіртки.

2938

Зараз, під час випробовувань війни, в нас є одна головна правда, а скільки їх з’явиться, тих «правд», по її завершенні?

478

Безперечно, релігійні переконання є особистою справою кожної людини. Проте, коли йдеться про знаменитостей рівня голлівудських зірок, чия популярність сягає глобальних масштабів, це набуває й певного суспільного значення.

780

Китайці мислять образами (ієрогліфами). Їх мислення більше образне, аніж логічне (як це є, зокрема, в європейських народів з їх логічним звуковим письмом). Тому для розуміння китайців потрібно більше звертати уваги на символізм.

1546

Рахманська країна мусить бути невідомо де, але не на земній кулі, бо на ній в принципі не може бути такого місця, де б гуцулові було краще, ніж у себе: поміж цих ґрунів і кичер, гірських річок і озер, толок і царинок, смерекових хат і полонин.

1551
10.06.2026

Сніданок — це основа вашого дня. Саме від першого прийому їжі залежить рівень енергії, концентрація та настрій. Але не кожен сніданок справді працює на вас.  

8857
05.06.2026

Сіль супроводжує людство тисячоліттями. Колись вона була «білим золотом», за яке воювали й платили цілими статками, а сьогодні часто стає об’єктом звинувачень у шкоді для здоров’я.  

3973
01.06.2026

Овочі родини капустяних належать до найкорисніших для здоров’я. Дієтологи пояснили, яку користь мають броколі та брюссельська капуста, чим вони відрізняються і яку з них краще додати до свого раціону.

5595
15.06.2026

Учасники зустрічі молитимуться за мир, духовне зцілення, а також вшанують пам’ять померлих членів Апостольства. 

592
11.06.2026

У ніч з 12 на 13 червня в Марійському духовному центрі «Погоня» проведуть традиційні нічні чування.

605
06.06.2026

У Святому Письмі є притча, що вчить милосердю і взаємодопомозі, яку часто наводять як приклад для сучасного суспільства.  

4890
02.06.2026

У День Зіслання Святого Духа, першого червня, в Яворові на Косівщині відзначили престольне свято храму Святої Трійці та 100-річчя з часу спорудження нинішньої святині.

4134
09.06.2026

Про фестивалі під час війни, навіщо місту інтердисциплінарні події та як скандали впливають на культурний простір — Фіртці розповів директор Простору інноваційних креацій «Палац» Володимир Гайдар.

2438
05.06.2026

Після «історичного» указу про дозвіл на проведення параду 9 травня в Москві — історичний відкритий лист Володимира Зеленського Путіну.

1425
20.05.2026

За оцінками аналітиків, після нетривалого зростання внаслідок роздутого оборонного замовлення економіка РФ уперлася в глухий кут.  

1372
12.05.2026

11 травня 2026 року, між фракціями «Зелені — Рожевий список», «Соціал-демократична партія Німеччини» та «Вільні демократи — Вільні виборці» у міськраді Мюнхена відбулося підписання коаліційного договору, що позначає нову віху в мюнхенській та німецькій політичній історії, а також важливий урок для повоєнної України.   

2106
04.05.2026

Всі говорять про нафту, про ціни на пальне, але є ще проблема добрив. Наразі про неї мовчать, адже вона поки що не вдарила по людях, як це відбулося з цінами на пальне…  

2471