На Франківщині відкрили нові кінні маршрути для туристів

 

На території Івано-Франківщини та Закарпаття відкрилися нові кінні маршрути. Відпочивальники матимуть змогу оглянути чудові гірські місцини, сидячи верхи на пристосованих до подорожей в горах конях гуцульскої породи.

 

Прохолодний ранок, перша паморозь на деревах, купи листя під ногами і таємнича карпатська тиша, яку порушують легкі кроки коней. Із групою туристів виходимо на невеличку лісову галявину.

 

«Наші «гуцулики» просто створені природою для гірських подорожей, — кажуть місцеві селяни з Косівщини. — Вони невибагливі у їжі, можуть тягнути великі вантажі, та обережно проходити гірськими крутосхилами. А коли тварина два-три рази пройде однією і тією ж дорогою, то вже назавжди запам’ятовує стежку додому. Ось тому ми й не переживаємо, що туристи під час подорожі загубляться в горах».

 

На початку минулого століття такі коні були чи не в кожного гуцульського газди. Проте радянська колгоспна система, і тотальне зубожніння горян на початку 1990-их призвели до того, що «гуцулики» в Україні зникли. Проте залишилися окремі племінні заводи у Польщі та Чехіїї. Наразі для розвитку туризму такі коні — це просто знахідка. А тим часом туристи у передчутті захоплюючої прогулянки верхи крокують за інструктором вглиб лісу.

 

Та на їхнє велике розчарування одразу сісти на коня не дозволяють, бо тварини дуже чутливі і, якщо від когось почують від вершника запах алкоголю, то можуть скинути додолу. Після таких слів кілька розчервонілих чоловіків відійшли від коней на безпечну відстань, незадоволено бурмочучи, чому, мовляв, тільки тепер їм про це розказали.

 

«Ці напрочуд розумні та чутливі тварини дуже добре відчувають людей, тому, перш, аніж сісти на коня, треба підійти, погладити, поговорити, і ні в якому разі не боятися . Також не слід підходити до тварини ззаду. Інакше можна отримати удар копитом»,—пояснює чернівчанин Михайло Ровенко, який вже давно катається і вважає кінні прогулянки горами найкращим відпочинком.

 

Туристи більшість з яких ніколи не те що в сідлі не сиділи, а й добре живого коня не бачили, слухаючи інструктаж, роззираються на всі боки. Напевно вже кожен облюбовує собі коня. Ще кілька хвилин — і всі верхи. Та допоки більшість вчаться триматися в сідлі й верещать від задоволення, хочеться напнути повіддя та гайнути в гори. Туристичних баз в карпатських областях не бракує , але цікавих видів відпочинку, на жаль, ще мало. Узимку лижі, санки, сноуборди, улітку збирання грибів, ягід, катання на велосипедах, екскурсії. Проте чому не кінні? І цікаво, й пізнавально, і люди якийсь новий досвід отримають, та й час збігає швидко.

 

У багатьох садибах зеленого туризму вже давно пропонують катання на конях. Проте господар, як правило, увесь час веде тварину за повід. Але ж так хочеться проїхатися самостійно. Ось тут і стануть в пригоді уроки верхової їзди під керівництвом досвідченого інструктора. Ті, хто все ж таки боїться, може проїхатися на бричці та ще й в супроводі троїстих музик. Наразі для відпочивальників розроблено понад десять сертифікованих кінних маршрутів різної категорії складності, як для новачків, так і для тих, хто вже добре тримається в сідлі. Найпопулярнішими прогулянками для «чайників» є п’ятикілометрова поїздка на бричці околицями Косова та п’ятигодинний відпочинковий верховий перехід з кількома зупинками «До Тростянецьких скель», пишуть Вікна.

 

Любителі екстріму можуть проїхатися Свидовецьким масивом. Маршрут пролягає кількома урочищами, виходить на полонини, перетинає річку. Ось так непомітно проминуло дві години. Спішуємося та частуємо коників хлібом і цукром. Треба повертатися додому, але ж так знову хочеться на «гуцуликів» та до лісу верхи, і щоб тільки ти, вітер та незбагнення музика гір. До речі, година катання на конику – коштує до 100 або більше гривень, година катання бричкою — 120-160 гривень, за одноденний похід доведеться туристам викласти по 170-200 гривень з людини.

 

 


Читайте також:

На Прикарпатті почався сезон чавлення соку (фото)


06.10.2012 2477 0
Коментарі (0)

16.09.2025

Попри російсько-українську війну, що триває з 2022 року, туризм на Івано-Франківщині не просто виживає, але й активно розвивається.    

342
14.09.2025
Вікторія Матіїв

Олексій Солоданюк загинув 23 серпня 2023 року на Запорізькому напрямку. Сім'я Солоданюк родом з Черкащини, але останні дев'ять років проживали у Києві. Після загибелі чоловіка Катерина разом з дворічною донечкою Соломією переїхали в Івано-Франківськ.  

1598
09.09.2025

Чому історичні скарби під загрозою?

1375
05.09.2025
Вікторія Косович

Як в Івано-Франківську справляються з викликами в умовах війни, які інфраструктурні проєкти реалізовують та що планують після перемоги, Фіртка поспілкувалася з заступником мера, директором департаменту інфраструктури, житлової та комунальної політики Івано-Франківської міської ради Михайлом Смушаком.

1244
01.09.2025
Вікторія Матіїв

Журналістка Фіртки розпитала шкільну практичну психологиню Віталію Саламащак про те, як війна впливає на емоційний стан учнів, які методи допомагають дітям впоратись зі стресом та тривожністю і що батькам і вчителям варто знати, щоб підтримати дітей у цей непростий час.

1212
30.08.2025

Кримінальний шлейф компанії-переможця «Коста-Проект» викликає занепокоєння щодо прозорості будівництва системи лінійної телемеханіки.  

7316

Свого часу транзитом на Тибет вдалося відвідати Непал та його столицю Катманду. І за ці кілька днів вісім років тому склалося враження, що непальці багато в чому подібні до українців.

358

Некромантія — це про культуру. Культура, яка по суті є рекультивацією, стає просто культом смерті. Ніби логічно — чим більше мудрості, тим більше любови до смерті. Або ж сили й наснаги її прийняти. Це культ або ж ритуал.

492

Ще недавно приналежність до певної конфесії визначали також за однією ознакою, вважаючи, що православний священник має бороду, а католицький — з поголеним обличчям.

730

Цього дня, рівно 148 років тому, 22 серпня 1877 року народився мій прапрадід Самійло Головенський. Він був козацького роду, заможним, володів 30-ма гектарами поля та млином. В радянські часи його назвали «куркулем».

1769
16.09.2025

Добра тарілка — це не дієта, а насолода: страви, які радують очі, душу і живлять тіло. Навіть простий перекус може стати маленьким ритуалом, що заряджає позитивом на кілька годин уперед.  

134
10.09.2025

Час останнього прийому їжі може впливати на здоров’я не менше, ніж її склад.  

1215
06.09.2025

Сіль супроводжує людство тисячоліттями. Колись вона була «білим золотом», за яке воювали й платили цілими статками, а сьогодні часто стає об’єктом звинувачень у шкоді для здоров’я.  

705
16.09.2025

Простий образ сіяча й зерна розкриває глибоку істину: від нас залежить, чи проросте й принесе плід те, що ми чуємо й сприймаємо.

135
09.09.2025

Християнська родина — це не лише осередок любові й підтримки, а й «домашня Церква».  

1378
05.09.2025

Вірян запрошують на прощу до Погінського монастиря, що на Прикарпатті.  

968
03.09.2025

Мер Івано-Франківська Руслан Марцінків підтримав позицію Українського католицького університету щодо враховування світоглядних критеріїв при відборі студентів на програму з проживанням у колегіумі.  

1516 1
16.09.2025

Суди викривають байдужість місцевих рад до збереження історичних пам’яток.  

306
16.09.2025

Непал є країною, де домінують ліві політичні погляди. Загалом воно й не дивно, оскільки саме в Непалі народився сам Будда Гаутама.

358
04.09.2025

В Пекіні відбувся найбільший в історії Китаю військовий парад, присвячений 80-літтю завершення Другої Світової війни.

1178
01.09.2025

FP-5 «Фламі́нго» — українська крилата ракета великої дальності. Перші фотографії ракети опубліковані 17 серпня 2025 року. Пізніше оприлюднені її технічні дані свідчать, що українська ракета вдвічі перевищує як дальність, так і вагу бойової частини знаменитих американських «Томагавків». При цьому вона приблизно вдвічі дешевша за американські ракети.  

1468
23.08.2025

Лише в серпні поточного року українськими дронами були вражені, деякі по кілька разів, сім великих нафтопереробних підприємств Росії та інша інфраструктура. Загалом враженими виявилися підприємства, які забезпечують 14% ринку пального Росії.  

955