«Монументальна лихоманка» У Франківську (БАГАТО ФОТО незвичних пам'ятників)

 

Увага громади маленького міста Івано-Франківська знову прикута до пам’ятників. Востаннє таке спостерігалося на початку дев’яностих, коли відбувалася фронтальна заміна радянської символіки на національну.

 

Тодішній ажіотаж навколо монументальних об’єктів виглядав доречним. Адже довгі десятиліття вулиці і площі Івано-Франківська були заставлені сумнівними «шедеврами» комуністичної наочної агітації. Нова доба вимагала нових форм.

 

Щоправда саме нових форм мешканці міста майже не побачили і все з часом повернулося на рейки доброго старого «соцреалізму з національним забарвленням». Люди сприйняли такий естетичний глухий кут з іронією і охрестили нові «досягнення» прикарпатської монументалістики «урною з шаблею», «шматою», «кашкетом», «трансформером» та іншими не вельми респектабельними назвиськами. Інтерес до пам’ятників тимчасово знизився.

 

Але тепер все знову повернулося. Монументи знову у центрі суспільної уваги. Митці і вчені сперечаються щодо мистецької вартості нового пам’ятника Шевченкові та планованого монументу «Руській трійці». Політики оголошують про будівництво нових пам’ятників. Що саме спричинило новий напад «монументальної лихоманки»?

 

Найпростіша відповідь така. У політиків вичерпались ідеї та пропагандистський ресурс. Тому вони повернулися до перевіреного піар-засобу. Адже, попри все, пересічна івано-франківська «електоральна одиниця» любить пам’ятники. Іванофранківці страшенно тішаться (й нема на те ради), коли у місті виникає новий монумент. Тобто місце, де можна у свято постояти з фаною і заспівати пісню.

 

Більшість містян мріє, щоби на кожній площі стояло два, а краще три пам’ятники. Великих.

 

Тому «моументальні ініціативи» батьків міста завжди знаходили теплий відгук в електоральних серцях. Скажімо, на останніх місцевих виборах значну кількість голосів, відданих за Анушкевичуса забезпечив пам’ятник Степану Бандері, споруджений за першої каденції Віктора Андрюсовича. Як тільки опоненти діючого мера починали публічно сумніватися в його «патріотичній позиції», мерська команда витягувала джокера: пам’ятник провідникові ОУН на Європейській площі.

 

Тепер, коли нові керівники міста об’єктивно не можуть виконати своїх передвиборних соціально-економічних обіцянок, тема пам’ятників стає знов над-актуальною.

 

Але є й інші причини «монументальної лихоманки». Суспільство прагне зримих символів своєї самобутності. Якщо воно (суспільство) не може виразити власну самобутність через добре авто вітчизняного виробництва на кшталт «мерседесу», або через космічний корабель типу «шатла», - це суспільство починає виражати себе за допомогою пам’ятників. Зрештою, для цього не треба ніяких технологічних проривів. Достатньо мати гроші на граніт і цемент, а сам пам’ятник можна отримати у подарунок. «На халяву».  

 

Історія з пам’ятником Шевченкові стала повчальною. Дякувати Богу, що пам’ятник Тарасу Шевченку в однойменному міському парку Івано-Франківська був встановлений дуже швидко. Бо ціла когорта «мистців» і «фахівців» у всіх галузях кинулася криком кричати, що пам'ятник Кобзарю, мовляв, встановлюють десь «в дідька на кулічках», «біля парківських санвузлів» і т.п.

 

Пам'ятник Тарасові Шевченкові в Івано-Франківську. Автор Лео Мол

 

На думку люмпенів від культури пам’ятник Шевченкові має бути тільки «в самому центрі, він має бути великий, на ще більшому постаменті…» Очевидно причиною таких ідей є власні комплекси неповноцінності. Насправді велич Кобзаря не можливо підсилити нічим, бо вона Абсолютна.  

Кореспонденти «Фіртки-магус» були писутні під час монтажу пам'ятника Шевченкові в міському парку.

Дехто з породи тих, кому «все не так» закидав, що встановлюють пам'ятник ніби то не там, де планувалося, не на місці освяченого каменя на центральній алеї парку, а в десяти метрах від того каменя.

Зараз пам'ятник змонтований в такому місці, що південне Сонце ідеально освітлює площадку та освітлює самого Шевченка. Якщо б його обуло встановлено на центральній алеї, то сам пам'ятник виявився б спиною до півдня, що привело б до того, що на фоні Сонця ми спостерігали б тільки контур пам'ятника, не бачачи жодних його деталей. Та й сфотографауватися «протии Сонця» біля пам'ятника було б проблематично.

Ще однією перевагою пам'ятника в парку в поріянянні з метушливим центром міста є можливість посидіти в спокої, серед природи, помолитися, помедитувати… Думаємо, і сам Шевченко хотів би відпочити від тих наших люмпенізованих назойливих "поціновувачів" десь від них подалі, в парковій тиші... В арці серед крон дерев.

Ну а щодо закидів наших «мистців» про те, що пам'ятник встановлено «біля санвузлів»… Ми принюхувалися…. Ними там і не пахне:))

І в порівняння з старим погруддям Шевченкові в однойменному івано-франківському партку - пам'ятник Лео Мола - це очевидно пам'ятник аристократові Шевченкові. На відміну від старого радянського пам'ятника Шевченкові "крпакові". Пам'ятники це ще й елемент зомбування...

 

Щодо довго обговорюваного пам’ятника «Руській трійці».

 

 

Проект пам'ятника "Руській трійці"

 

 

Проект Федорина зроблений в естетичному каноні вісімдесятих років минулого століття. Просвітники у запропонованій композиції виглядають групою космічних прибульців з доштукованою атрибутикою. Як цей пам’ятник називатимуть мешканці міста? «Інопланетянами»? Співати біля нього, скоріше за все, ніхто не буде. Принаймні на тверезу голову. Що стосується альтернативної «класично-сентиментальної» композиції, то вона просто скучна. Таких «добродіїв на лавці» ми вже бачили сотні. І в Європі і в Росії. Скажімо, в Берліні е «чудовий», забутий Богом і людьми пам’ятник ідеологам комунізму «Марксу-Енгельсу». Той же стиль, тільки більш модерний і соц-реалістичний…

Пам'ятник ідеологам комунізму Марксу і Енгельсу в Берліні

 

 

Одною лавкою більше, одною менше… Оригінальності нашому місту така «шняга»-«трійка» не додасть.

Якщо вже франківців так лихоманить від можливості «застовпити» порожнє місце пам’ятником, то варто зважати на мистецьку цінність пропонованих об’єктів.

І ще – на тлі «пафосних», «ідеологічно перевантажених» і «високохудожніх» пам’ятників хочеться чогось сучасного, веселого і «символічного», - для прикладу – того ж анонсованого пам'ятника «чуду аеродинаміки» – хрущу…

 

Всі ті пам'ятники (що розміщені нижче) - масово тиражуються в інтернеті, путівниках, і стали своєрідною візитівкою тих місць, де вони розміщені. Чи може стати в ряд з ними пам'ятник "Руській трійці" (при всій повазі до "неї")? А Івано-Франківсь претендує ж на столицю туристичного Карпатського краю...

 

Мексіка. Гвадалахара. "Вухатий стілець"

 

Пам'ятник мешканцям Будапешту

 

 

��������� ��������� � ���������� ������

Москва. "Сколько я зарЭзал..."

 

"�������� �������.

 

 

Івано-Франківська журналістка Таня Соболик "в черзі за безкоштовною юшкою" у Вашингтоні 

 

 

Данія. "Пісяючий дядько"

 

 

Австралія. "Хто загубив гаманець?"

 

 

 Ватикан. Пам'ятник шишковидній залозі, яка "відповдає" за містичні здібності людини

 

Ватикан. Творення Світу. Вселенський вибух.

 

 

Тенеріфе. Канарські острови

 

 

Лос-Анжелес

 

 

  (470x627, 36Kb)

 Матір Божа. З символізмом циклічності Часу-Буття, Життя-Сметрі. Нью-Йорк

 

 (470x627, 40Kb)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Прага. Франц Кафка

 

 

 

 

 


Коментарі (7)

Ivan 2011.06.21, 00:44
Про пам'ятник Шевченку: Такої наруги над Кобзарем, як на мене давно не спостерігалося.. Звернють увагу на антропометричні особливості монумента. Права рука явно виглядає довшою за ліву і закінчується десь в районі коліна, долоні як бейсбольні рукавиці... Напишіть хто скульптор цього епохального творіння???????
ПЭТЯ 2011.06.21, 17:58
Скульптор цього пам'ятника Шевченкові всесвітньо відомий Лео Мол. Аналог Франківського днями ставлять в Торонто. Його пам'ятники Шевченкові стоять в Вашингтоні, Санкт-Петербурзі, Оттаві, Буенос-Айресі. Це пам'ятник в модерному стилі, який несе більше ніж фотографічне, ще й символічне навантаження. почитайте про стилі - чим модерн відрізняється від класики.
Ivan 2011.06.21, 19:08
Я розумію про що Ви.. Дякую.. Однак, символічного навантаження зрозумінити не вдається.. Як на мене - це не вдалий проект.
шлапак 2011.06.21, 23:27
До речі, панове дискутанти, всесвітня відомість Лео Мола - то міф. Посередній ремісник, творива якого брали бо був дешевим і не надто оригінальним (є замовники і на таке). Антропометричні особливості тут взагалі ні до чого - автор працював у примітивістському стилі. А те, що зображено не насупленого селюка, як звикла бикота, то ж яке у цьому досягнення? Мистецтво не в тому, щоби перемагати тупу інерцію селючні, а в тому, щоби робити красиві речі. Цей памятник бридкий.
НИК 2011.06.22, 02:03
ШЛАПАК ЗРАЗУ ВИДНО ШО "ІНТИЛіҐЕНТ". БО ЇМУ ПРОТИВНІ ЛИЦЯ І ПОВЕДІНКА ОБДІЛЕНИХ ДАРОМ БОЖИМ СЕЛЮКІВ. А ВІН ВИДНО МІЩУК І ШЕЙ МАМА ПОЛЬКА. А ТАТО ЮДА І МАЙЖЕ БАНКІР. ВІДКИ Ж НЕНАВИСТЬ ТАКА. А ЗА СЕ ТОБІ БУДЕ КАРА БОЖА: ТВОЇ ДІТИ (ЯК ТИ НЕ ПЕДИК) БУДУТ ПРОСТО ДЕБІЛИ. БО БОГ КЛИН КЛИНОМ ВІБИВАЄ. АБИС МАВ ТО ШО НЕ ЛЮБИШ ВСЕ ПЕРЕД ОЧИМА. ЯК ТИ НЕ РОЗУМІЄШ, ШО Є ПАСТУХИ І Є СТАДО. І ШО ПАСТУХ МАЄ ЛЮБИТИ СВОЇ ВІВЦІ. ІНАКШЕ ВІН БУДЕ ПАСТИ СВОЇ ВУШИ. А НЕ ТОВАР.
До Ніка 2011.06.22, 21:00
Ніку, Ніку, чоловіче, шо ти тут мелеш. Ти шо не бачиш, що на постамент поставили не пастира а вівцю. Зайди зі спини цьому шедеврові і подивися на ті баранячі култуни, шо йому там поробили. От-от забекає!
Solomia d'Este 2011.06.28, 22:45
Ого, скільки ж "поціновувачів" прекрасного і "спеців від кіфареда" зібралося - різних іванів-шлапаків - Пігмаліона й Дедала враз би "присоромили", не кажучи вже про Пінзедя чи Кавалерідзе. Роботи останнього саме такі сумнівні "естети-знавці" і руйнували. Ось вам сторінка "Сад скульптур Лео Мола (Леоніда Молодожанина" (Leo Mol Sculpture Garden - http://www.manitobaphotos.com/mol.htm) у Вінніпеґу (City of Winnipeg) - зацініть. Вам хоч щось відомо про особливості масштабування скульптур для монументів і їх відмінності від камерної скульптури? ;)
19.06.2025
Катерина Гришко

На початку червня 2025 року провели тендерні конкурси на роботи в навчальних закладах на суму майже 40 мільйонів гривень. Фірми відомі та мають кримінальні справи.  

181
16.06.2025
Вікторія Матіїв

Журналістка Фіртки поспілкувалася з керівником Івано-Франківського театру Ростиславом Держипільським, щоб дізнатися, як театр живе і працює під час війни, як народжуються нові вистави, які міжнародні проєкти підтримують українське мистецтво, а також про виклики сучасності і непересічну силу мистецтва в непростий час.

1619
14.06.2025
Вікторія Матіїв

Напередодні Всесвітнього дня донора крові Фіртка поцікавилася, скільки прикарпатців регулярно здають кров, яка підготовка й процедура донації, розпитала у лікарки-трансфузіологині Прикарпатського обласного центру служби крові Марти Щирби, як на потреби крові вплинула війна.  

1166
12.06.2025
Тетяна Дармограй

У першому півріччі 2025 року мобілізацію на Івано-Франківщині проводили з використанням нових електронних систем та оновлених процедур. Які зміни в мобілізації діють та що ще планують удосконалити, розповідає Фіртка.

6577
10.06.2025
Павло Мінка

Калуш зіткнувся з енергетичною та екологічною кризою — мільйонні збитки та виснаження підземних вод загрожують питному водопостачанню міста.  

1789
05.06.2025
Олег Головенський

Про сучасні загрози, що потребують нової парадигми підготовки управлінців і фахівців та про нову освітню програму «Національна безпека», Фіртка поспілкувалася з куратором програми, професором кафедри публічного управління та адміністрування Василем Остап’яком.

2126

Глибше за інших пірнули гностики перших століть християнської ери. Вони дійшли принципового висновку: таємниця часу сусідить з таємницею Бога. Сусідить так близько, так щільно й невіддільно, що її пізнання майже напевно відкриває браму Творця, як найбільшої з таємниць.

246

Світ змінився до невпізнаваності зі стрімким розвитком технологій ми наче живемо у майбутньому. І водночас існують традиції, яким сотні років. Одна з таких  релігійних традицій — це шанування мощей святих у християнстві.

798

Ані висока освіченість, ані шляхетна спадковість, ані залучення до незлобивих віровчень не породжують усвідомленого гуманізму «просто так».

899

Звичайно знаковою подією у християнській сім`ї є перша сповідь і причастя дитини, але  цю важливу сакральну подію  батьки часто нівелюють, зміщуючи акценти з важливого на другорядне.  

1469
12.06.2025

Все більше людей відмовляються від дієт і переходять до інтуїтивного харчування — підходу, що вчить слухати тіло, а не рахувати калорії.  

550
08.06.2025

Здорове харчування не лише підтримує фізичний стан, а й допомагає залишатись стійкими перед труднощами та випробуваннями.  

1636
02.06.2025

На Прикарпатті завершується весняна посівна кампанія.  

1527
16.06.2025

У селі Гошів, що на Івано-Франківщині, на Ясній Горі розташований монастир Чину святого Василія Великого. Зокрема, на дзвіниці Гошівського монастиря знаходиться один з чотирьох карильйонів України.  

436
13.06.2025

Старий сидів біля оазису, біля входу в одне близькосхідне місто. До нього підійшов юнак і запитав...

3532
07.06.2025

Восьмого та дев'ятого червня християни відзначатимуть свято Трійці.  

3657
01.06.2025

У селі Гошів, що на Івано-Франківщині, на Ясній Горі розташований монастир Чину святого Василія Великого. Зокрема, на дзвіниці Гошівського монастиря знаходиться один з чотирьох карильйонів України.  

7236
16.06.2025

В Івано-Франківську з 15 по 20 червня відбуватиметься Шекспірівський фестиваль, організатором якого є Івано-Франківський національний академічний драматичний театр імені Івана Франка.   

447
19.06.2025

Депутати Верховної ради України 18 червня 2025 року підтримали в цілому законопроєкт № 11469 про множинне громадянство.   

199
16.06.2025

Більше довіряють Президенту мешканці Заходу — серед них 73% довіряють Володимиру Зеленському проти 61-63% в інших регіонах.  

948
15.06.2025

На думку прем'єр-міністра Польщі Дональда Туска, протистояння між Ізраїлем та Іраном переростає в повномасштабну війну в регіоні.  

373
10.06.2025

Більшість мешканців західних областей — 60% — усе ще готові терпіти війну стільки, скільки буде потрібно. Утім, це на 19% менше, ніж у лютому 2024 року.  

581