Мої міфи про Америку (багато ФОТО)

Налаштовуючись в дорогу до США, вже в Києві, треба забути про такі слова, як «бомба», «тероризм», «негр». Останніх можна називати тільки афроамериканцями. Ці слова всіма мовами звучать однаково, казали нам, їх розуміють скрізь. І чи ти говориш жартома, чи серйозно, ніхто з’ясовувати не буде.

 

Також нас попередили: в Америці люди не такі, як у нас. У них свої справи, тому не дивуйтеся, що вранці вони просто підуть на роботу, не подаватимуть вам під ніс сніданок, а запропонують скористатися холодильником – таке собі самообслуговування. І ще: не підходьте до них близько під час спілкування.

 

 

 

 

В американців є особиста зона – 60 см. Вони – не українці, які обіймаються під час привітання чи прощання. А ще американці практично не п’ють, тому бажано не везти туди алкоголь…

 

Загалом, перед поїздкою нам дали стільки «корисних» порад, що я думала: нарешті вже знаю все, що мені треба. Головне – не забувати. Звісно, не завжди вдавалося. Особливо зі словом «негр». Попри те, що в мене ніколи не було до них негативного ставлення, я ніколи не називала їх інакше. Тож не могла зрозуміти, чому це звучить зневажливо.

 

Потім я два тижні ламала всі стереотипи, з якими приїхала. Відкрила собі очі на інший світ. Бо говорили одне, а з’ясувалося інше. І якщо США вражають своєю розкішшю та прагматичністю, то штат Техас, в якому пощастило трохи пожити, вразив сумішшю розкоші та нашої, української, простоти, доступності, простодушності. Навіть незнання мови не завадило нам стати друзями, проводити весь час разом і спіл­куватись не стільки мовою, як емоціями. Обійматися на прощання, пускати сльозу, випивати чарку та ніколи не рахувати тих 60 см дистанції.

 

Так, вони інші, але своєю «іншістю» від нас вони не гірші. Бо ми живемо сьогоднішнім днем, а вони – за планом. Вони знають, що кожні 8-10 років переїжджатимуть у кращий будинок, кожні 4-5 років купуватимуть нове авто, кожен рік-два їхатимуть на відпочинок в інший штат чи країну. Вони не переймаються тим, що завтра якийсь банк збанкрутує, а вони позбудуться заощаджень. Або тим, що втратять роботу…

 

Жінки не «паряться» на кухні. І навіть якщо американці готують самі, то роблять це подружжям. При тому, що людям далеко не по 20-30 років, а по 40-60, і часи молодої закоханості вже минули. На кухнях є все, аби полегшити їм роботу: зручні кавоварки, тостери, посудомийки. Що казати, рідко в якій хаті є праски – усе роблять автомати.

 

Спекти рогалик можна за 15 хвилин. Тісто купують у магазині, ковбаски теж, їх треба тільки скрутити і запхати в духовку. Смакота. Так розвіявся ще один міф про те, що американці їдять «пластмасову» несмачну їжу. Крім того, під час сніданку, обіду й вечері на столі завжди є фрукти: полуниці, ананаси, яблука, дині, кавуни, виноград, банани, мандарини, апельсини, груші. У такі моменти, звісно, можна згадати і про нітрати. Втім, хто зі впевненістю скаже, що в нас їх нема?

 

Але найбільше в американському житті вразив не так полегшений спосіб життя, що вже виглядало казкою, як низькі ціни. Кілограм м’яса – 2,5 долара, джинси – 10-30, майка – 5-10. Поїсти в кафе теж недорого. За 6-8 доларів можна замовити курку чи рибу. Напій, салат, картопля – вже враховані. Усе це теж можна вибирати. Хочеш мінералки, спрайту, чаю – замовляй, скільки хочеш. Оскільки вони заробляють в годину 10-15 доларів, то на такий обід їм треба працювати лише півгодини…

 

Я мало пам’ятаю СРСР, але асоціації з ним переслідували мене щодня. Ціни низькі, зарплати високі. Є, правда, головна позитивна відмінність – нема дефіциту, в магазинах є все.

 

В якийсь момент мені навіть стало соромно за себе. Бо єдина причина, через яку я хотіла повер­нутись додому, – донька. Я за лічені дні забула про державу, яку люблю, свій націоналізм і вперте переконання, що мені буде добре лише в Україні. І нема на цьому світі нічого, через що я б її залишила. Саме так я говорю, відколи себе пам’ятаю. А там…

 

Холодним душем остудили мене слова одного мого знайомого: «Нє, би в Україні зробити свій Техас, а вона мріє там лишитись». Він правий, подумала я. І хоч одна я цей світ не переверну, але тепер знаю, яким має бути якісний рівень обслуговування, ставлення до платників податків і до людей, які вибирають політиків.

Українська делегація. Жінка в центрі – скарбник штату Техас. Одним із своїх здобутків вона вважає те, що вона зменшила порції у їдальнях шкіл

 

Сесія палати представників Техасу

 

 

У Техасі заведено свого старого бика здавати в сток’ярд. Для ковбоя це вважається почесно. Кожного дня бики проходять певною вулицею у супроводі ковбоїв. На це завжди сходяться дивитися люди

 

Родео. Ковбой повинен зв’язати бичка за лічені секунди. Найменше, що ми бачили 14 секунд

 

Мешканців Техасу ображає те, що їх асоціюють тільки з ковбоями та биками. Кажуть, їхня бейсбольна команда «Техаські рейнджери» славиться на весь світ

 

Вболівати за свою команду – обовязок кожного мешканця. Сюди ходять всі: від малих дітей до старих бабусь

 

Сесія палати представників Техасу. Чим ближче представники сидять до президії, тим вони досвідченіші

 


 

У Вашингтоні ми теж побачили стихійний продаж

 

Тут білки ходять пішки

 

Пам’ятник жебракам. Черга за хлібом. Вашингтон

 

Виробництво щоденної газети міста Форт-Ворт. Її наклад – 250 тисяч, а населення Форт-Ворту 750 тисяч. Тобто газету читають в кожному помешканні

 

У газеті мінімальна кількість сторінок – 60, а максимальну кількість сторінок має підсумковий номер – 200

 

Капітолій штату Техас, м. Остін.

Він збулований за аналогом Вашингтонського капітолію. Правда, на 7 м вищий

 

 

 

Тетяна Соболик

Репортер

 

 

* Поїздка до США стала можливою завдяки участі в програмі «Відкритий світ»


13.05.2011 Тетяна Соболик 3073 0
Коментарі (0)

11.07.2026
Ігор Бартків

Цього тижня The Economist віддав обкладинку одному з найбагатших росіян і провів із ним майже 60 годин у розмовах.

156
07.07.2026
Вікторія Матіїв

В інтерв'ю журналістці Фіртки Ірина Онищук розповіла, чому театр сьогодні став своєрідною терапією, як війна змінила глядачів і самих митців, що найчастіше турбує військових після повернення з фронту та чому віра в людей залишається її головною опорою.

694
03.07.2026
Олександр Мізін

Корупційна схема чи «ринкова реальність»? Поки МВФ наполягає на підвищенні тарифів для населення, монополісти отримують надприбутки.  

2031 1
30.06.2026
Вікторія Матіїв

«Іван пішов воювати, бо для нього це було питання честі й відповідальності. Він не зміг залишитися вдома, коли країна потребувала захисту», — згадує Тетяна Майка свого чоловіка, полеглого захисника Івана Майку.

3110
24.06.2026
Тетяна Ткаченко

Коли у 2014 році загинув її двоюрідний брат Петро Остапчук, Надія Довганюк зрозуміла, що хоче бути поруч із тими, хто переживає біль війни. Попри стереотипи та недовіру, вона стала першою жінкою-капеланкою в Українській греко-католицькій церкві.

2585 2
15.06.2026
Вікторія Матіїв

В інтерв'ю журналістці Фіртки Мирослава Полатайко розповіла про свій шлях у професії, роботу за лаштунками театру, народження ролей і те, як війна змінила відчуття сцени.

5343

Закупівлі, відбудова, регіони і роль бізнес-мереж у тому, щоб публічні гроші працювали на спроможність, а не лише на звітність.

461

Коли людина вперше заходить до православного або греко-католицького храму, тобто храму східного візантійського обряду, то її погляд майже завжди зупиняється на священникові.

625

З приходом у вересні 1939-го на Гуцульщину нової, ще не знаної робітничо-селянської влади почались нові проблеми. Точніше ті ж клопоти, що були й за Польщі, але які тепер вирішувані по-новому.

1099
08.07.2026

Багато людей під час застуди п'ють гарячий чай із медом, вважаючи його одним із найкращих домашніх засобів. Мед справді містить біологічно активні речовини, однак фахівці радять не додавати його в окріп.

8445
03.07.2026

У наші дні вуглеводи є "ворогом", а деякі "експерти" пропагують продукти з високим вмістом жирів. Якщо у вас високий кров'яний тиск, то не обов'язково жертвувати вуглеводами.  

10918
30.06.2026

Замість обмежень, радять зважати на контекст, баланс у раціоні та якість продуктів.  

5305
08.07.2026

У вівторок, сьомого липня, Хресто-Воздвиженський Манявський чоловічий монастир — Манявський скит — відзначив храмове свято, День пам’яті своїх засновників — преподобних Іова та Феодосія Манявських.

688
06.07.2026

У Погоні на Івано-Франківщині відбувся XVII Міжнародний з’їзд Апостольства Матері Божої Покровительки Доброї Смерті. Паломники зібралися на спільну молитву за мир в Україні, взяли участь в Архієрейській Божественній Літургії та вшанували пам'ять полеглих захисників.

554
04.07.2026

Священник наголошує: християнство завжди існувало як спільнота, а не індивідуальна релігія.

22615
29.06.2026

Родини військових, які втратили близьких або чекають звістки про зниклих безвісти, найчастіше шукають не простих відповідей, а підтримки.  

914
07.07.2026

Палац Потоцьких — не лише пам’ятка архітектури в центрі Івано-Франківська. Це живий культурний осередок, де історія, наука, мистецтво та креативні ініціативи переплітаються у щоденній роботі простору.

5435
03.07.2026

Президент Польщі Кароль Навроцький (колишній боксер і сутенер, яким його називають політичні опоненти) нещодавно очолив рейтинг довіри серед польських політиків із рекордними 54,8%. 

1072
26.06.2026

Законодавча пропозиція щодо об'єднання Румунії з Молдовою, була схвалена румунською Палатою депутатів без голосування завдяки завершенню терміну розгляду ініціативи.  

1071
18.06.2026

Ухвалені Верховною Радою зміни до Бюджету-2026 дозволять суттєво розширити програми соціального захисту для військовослужбовців.

1344
16.06.2026

Баланс на фронті змінився на користь України, а час більше не працює на Володимира Путіна, — переконаний американський політолог та колишній посол США у РФ Майкл Макфол. Також він наводить вісім ознак того, що Росія програє свою війну.  

1635